5.Дезактивація.
ДЕЗАКТИВАЦІЯ – це комплекс заходів, направлених на видалення радіоактивних речовин із заражених поверхонь. Вона може бути частковою і повною. Часткова дезактивація направлена на зниження ступеня радіоактивної зараженості і полягає в механічному видаленні радіоактивних речовин. Повна дезактивація передбачає видалення радіоактивних речовин із заражених поверхонь до допустимої межі, що не представляє небезпеки поразки. Дезактивація може здійснюватися механічним і фізико-хімічним методами.
ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ МЕТОД дезактивації – видалення радіоактивних речовин із заражених поверхонь шляхом змивання розчинами миючих засобів, що володіють властивостями абсорбції і хемосорбції РВ. Як засоби, що дезактивують, рекомендуються синтетичні миючі засоби ОП-7 ОП-10, водні розчини порошків Сф2, ДЛ (літній, що дезактивує) ДЛК (літній кислий, що дезактивує), ДЗК (зимовий кислий, що дезактивує) і ін. (Лотос, Екстра, Марічка, Універсал, Сюрприз, Чайка, Демок, Свіжість і так далі) Вони випускаються в розфасованому вигляді в спеціальній упаковці, на якій указується цільове призначення і спосіб застосування.
6.Перша медична допомога при отруєнні хлором(долікарська)
Якщо ж ураження аміаком відбулося:
- слід як найшвидше винести потерпілого на свіже повітря;
- перевозити потрібно в лежачому стані;
- потерпілого необхідно забезпечити теплом та спокоєм, давати дихати зволоженим повітрям (інгаляція);
- при зупинці роботи легенів не можна робити штучне дихання;
- шкіру і очі треба промивати водою не менше 15 хвилин, 1-процентним розчином борної кислоти, очі закапувати 2 - 3 краплями 30 % розчину альбуциду, в якому є тепле оливкове масло.
Б.Лікарська допомога.
При затрудненому диханні – п/ш 0,1 % ий розчин сіркокислого атропіна 1 мл., 1 % ий розчин дімедрола 1 мл. На шкіру примочки 2 % розчину уксусної кислоти.
Госпіталізація!
При попаданні рідкого хлору в очі негайно промити водою або 0,5-1% розчином квасців; при болях — закапати очі новокаїном 1%, дикаїном 0,5% —1-2 краплі.
При інгаляційному ураженні необхідний терміновий винос, виведення з зараженої атмосфери, застосування промислових протигазів зі спеціальними коробками марки “ДО” або “М” або ізолюючих протигазів (ІП-4). Поза зараженою атмосферою інгаляція кисню, вдихання теплих водяних парів, гарячі компреси на шию. При спазмі голосової щілини — тепле молоко із содою.
Шкіру і слизові промивати водою або 2% розчином борної кислоти. Вода добре дегазує аміак.
При попаданні рідкого аміаку усередину:
промивання шлунка, викликати блювоту;
дати розчин оцту (3%) або лимонної кислоти кілька ложок;
давати рослинну олію, молоко, яєчний білок.
Список використаних джерел
Державний комітет статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua/)
Українська технічна газета (http://eutg.net/ru/news/1395)
Караваев М.М., Засорин А.П., Клещев Н.Ф. Каталитическое окисление аммиака. - М.: Химия, 1983.232 с., ил.
Производство азотной кислоты в агрегатах большой единичной мощности. - М.: Химия, 1985. - 400 с.
Технологія зв'язаного азоту: Підручник / Л.Л. Товажнянський, О.Я. Лобойко та ін.; За ред. О.Я. Лобойка. - Харків: НТУ "ХПІ", 2007. - 536 с.
Методи розрахунків у технології неорганічних виробництв (чЛ. Зв'язаний азот): Підручник / Лобойко О.Я., Товажнянський Л.Л., Слабун Ї.О. та ін. - Харків: НТУ "ХПІ", 2001. - 512с