Тема : Гострий бронхіт План сестринського то догляду

ПРОБЛЕМА

Кашель.

Причина

Запальний процес в бронхах — інфільтрація слизової оболонки бронхів і виді­лення слизового або слизово-гнійного секрету.

Очікуваний результат

Відновлення прохідності бронхів. Запобігання поширенню процесу зі слизової оболонки на глибокі шари бронхів.

Дії медсестри

1. Ізолювати дитину, обмежити контакти з нею.

2. Створити комфортний режим в кімнаті: підтримувати сталу температуру повітря у межах 20—22 °С,а під час сну—18—20 °С; проводити провітрю­ вання і вологе прибирання кімнати.

3. Організувати вітамінізоване харчування дитини відповідно до віку.

4. Забезпечити спокій і ретельний догляд за дитиною.

5. Противірусну терапію провести інтерфероном на 1—2-й день зах­ ворювання у вигляді крапель в ніс. В перші дні при важкій вірусемії вводи­ ти в/м проти грипозний гаммаглобулін 1—2 дози. Противірусну дію мають інгібітори протеаз. Амінокапронову кислоту давати у вигляді 5 % розчину по 1 мл на 1 кг маси на приймання 4 рази на добу. В інгаляціях застосовува­ ти 8 % розчин амінокапронової кислоти. Одночасно можна закапувати ніс

— по 5 крапель 3 рази на добу. У тяжких випадках застосовувати контри-кал, трасилол, гордокс.

6. У хворих на грип, ГРВІ, які мають клінічні прояви бронхіту, можна застосо­ вувати гомеопатичний препарат „Афлубін" дітям раннього віку — 1 — 3 кра­ плі у столовій ложці води або грудного молока, дітям старшого віку — 5 кра­ пель у столовій ложці води. Давати щогодини, у разі поліпшення стану — З рази на добу.

7. Обов'язково потрібно відновити носове дихання. Провести туалет носа про­ тягом 1 — 2 днів закапувати у ніс 0,025 % розчин нафтизину, грудне молоко З — 4 рази на добу.

8. Необхідність у застосуванні антибіотиків виникає тільки тоді, коли не ви­ ключають наявності бактеріальної мікрофлори.

6. Якщо кашель сухий, надривний, дати тусупрекс, лібексин.

6. Для розрідження харкотиння і поліпшення його відходження використову­ ють відхаркуючі і муколітичні препарати: мукалтин, пертусин, сироп кореня алтея,сироп кореня солодки, сироп з подорожника, бронхікум, лазолван, бромгексин, бронхолітин.

7. Для відновлення прохідності бронхів застосувати міолітичні (еуфілін, но- шпа), симпатоміметичні (алупент, беротек, сальбутамол) або холінолітичні та комбіновані препарати (солутан, атровент, беродуал).

8. На 3 — 4-й день, у разі нормалізації температури тіла, використати теплові процедури — закутування, гірчичні ніжні ванни, гірчичні обгортання, зігріва­ льні компреси на грудну клітку.

9. Фізіотерапевтичні процедури, аерозолі з протизапальними, бронхлітичними, муколітичними препаратами;

10. ЛФК, масаж — з 7-го дня захворювання

Реалізація плану догляду

Підрахунок частоти дихання

Місце проведення: дитячий стаціонар, поліклініка, домашні умови. Оснащення робочого місця: фонендоскоп. Попередня підготовка:

У новонароджених і дітей раннього віку відзначається діафрагмальний тип ди­хання. З 5 — 6 років з'являється грудний тип дихання, а з періоду статевого до­зрівання у хлопчиків тип дихання змінюється на черевний. Підрахунок частоти дихання краще проводити, коли дитина спить. Основний етап виконання:

1. У дітей раннього віку підраховують частоту дихання за 1 хв за допомогою фонендоскопа. Для цього слід приставити фонендоскоп до носа дитини. Та­ кий спосіб зручний, бо не потрібно роздягати дитину.

2. Покласти свою руку на грудну клітку дитини, на місце проекції діафрагми. Підрахувати частоту дихання за 1 хв.

3. У дітей старшого віку можна рахувати частоту дихання, спостерігаючи за екскурсією грудної клітки або черевної стінки.

4. Визначити зміни між частотою дихання і пульсу. У здорових дітей раннього віку на один вдих і видих реєструється 3—3,5 ударів пульсу, а у дітей віком понад один рік — 4 удари пульсу. У дітей з ураженнями органів дихання ці співвідношення змінюються— 1:2; 1:2,5.

5. Порівняти підраховану у дитини частоту дихання з середніми показниками частоти дихання відносно до віку дитини.

6. Якщо кількість дихальних актів збільшена, треба визначити, до якого виду належить задишка:

а) інспіраторна задишка —утруднення дихання при вдихові, характерна для стенозуючого ларингіту;

б) експіраторна задишка—утруднення дихання на видихові, характерна для обтураційного бронхіту, астматичного стану;

в) змішана задишка — експіраторно-інспіраторна, характерна для бронхіту і пневмонії..

Взяття мазків із зіва, носа на стафілокок, із задньої стінки глотки — на пневмокок

Місце проведення: дитячий стаціонар, поліклініка. Оснащення робочого місця:

1. Штатив для пробірок.

2. Стерильні пробірки з ватними тампонами на металевих стержнях.

3. Стерильні шпателі.

4. Склянка для забруднених шпателів. Попередня підготовка:

Підготовка рук медичного працівника. Дитину посадити обличчям до світла. Маленьку дитину тримає на руках мати або помічник. Посадити дитину до себе спиною, праву руку покласти на лоб дитини, а ліву руку — на її грудну клітку. Лівою рукою зафіксувати руки дитини, а її ноги зафіксувати між своїми но­гами. Мазок із зіва брати вранці до годування дитини, до оброблення ротової порожнини дезінфекційними розчинами. В термінових випадках можна брати мазок із зіва через 2—3 год після їди. Основний етап виконання:

Взяття мазків із зіва і носа на стафілокок.

1. У штатив поставити три пробірки із стерильними ватними тампонами.

1. У ліву руку взяти пробірку між У і ІУ пальцями, витягнути стержень з ват­ ним тампоном і взяти його в ліву руку І і II пальцями.

2. В праву руку взяти шпатель, розкрити дитині рот, притримати шпателем язик.

3. Стерильним ватним тампоном на стержні взяти слиз з поверхні мигдаликів, піднебінних дужок, язика.

4. Стержень з ватним тампоном внести в пробірку, не торкаючись стінок, і .поставити у штатив.

6. Лівою рукою тримати пробірку і стержень з ватним тампоном. Правою ру­ кою підняти кінчик носа вгору.

7. З кожної ніздрі взяти мазок окремими тампонами.

8. Кожен ватний тампон із слизом внести в різні стерильні пробірки, не торка­ ючись стінок, поставити їх у штатив.

9. Виписати направлення в лабораторію на аналіз мазків із зіва і носа на стафі­ локок.

Взяття мазків із задньої стінки глотки на пневмокок.

У штатив поставити пробірку зі стерильним ватним тампоном на металевому стержні, який на кінці зігнутий під кутом.

У ліву руку взяти пробірку між V НУ пальцями, а металевий стер-жень зі сте­рильним ватним тампоном тримати II і І пальцями. Розкрити рот дитині і натиснути на корінь язика.

В цей момент ввести за корінь язика стержень зі стерильним ват-ним тампоном і зняти слиз із задньої стінки глотки.

5.Ватний тампон внести в пробірку,не торкаючись стінок пробірки, і поставити її в штатив.

6. Виписати направлення в лабораторію на аналіз мазка на пневмокок із задньої стінки глотки.

Техніка накладання зігрівального компресу на вухо Місце проведення: дитячий стаціонар, домашні умови. Оснащення робочого місця:

1. Лоток

2. 20 % або ЗО % спиртовий розчин.

3. Марлева серветка.

4. Вощений папір.

5. Шар вати.

6. Бинт. Попередня підготовка:

Підготовка рук медичного працівника. Покласти дитину у ліжко на здоровий бік. Підготувати 20 % спиртовий розчин для дітей 1-го року життя, 30% спир­товий розчин для дітей дошкільного віку, 40 % спиртовий розчині для дітей шкільного віку, тобто розвести 70 % спирт у співвідношенні 1:3, 1:2, 1:1 гаря­чою водою, щоб розчин у лотку був температури 40 С. Марлеву серветку скла­сти у 6—8 шарів і зробити в середині отвір за розміром вуха дитини. Підготу­вати для другого шару компресу вощений папір, для третього шару — вату. Кожен попередній шар менший на 2 см від наступного.

Основний етап виконання:

1. Змочити серветку, складену в 6— 8 шарів, з отвором в середині, у 20 % спир­ товому розчині, температура якого 40 °С.

2. Віджати серветку і покласти на шкіру навколо хворого вуха.

3. Відразу ж зверху покласти вощений папір, а потім шар вати таким чином, щоб кожен наступний шар перекривав попередній на 2 см.

4. Зафіксувати компрес широким бинтом на голові дитини.

5. Компрес поставити на 4—6 год. Через 2 год перевірити, чи правильно накла­ дено компрес. Якщо під усі шари підвести палець і тепло відчувається, то компрес накладено правильно.