Збір сечі на загальний аналіз

Місце проведення: дитячий стаціонар, домашні умови. Оснащення робочого місця:

1. Чистий герметичний поліетиленовий мішок.

2. Чиста склянка ємкістю 200 мл.

3. Пелюшки. Попередня підготовка: Підготовка рук медичного працівника.

Дитину підмити двічі. Перший раз на ніч, другий - уранці, перед забором сечі. Дитину підмивають слабким розчином калію перманганату. Основний етап виконання:

1. Уранці, коли дитина прокинулася, добре підмити її під проточною водою. Шкіру просушити пелюшкою.

2. Одягнути на ніжки дитини чистий герметичний поліетиленовий мішок і за­ кріпити його на поясі.

3. Почекати, поки дитина помочиться. Зібрати треба першу порцію сечі після ночі.

4. Коли дитина помочилась, обережно зняти з ніжок поліетиленовий мішок. Дитину підмити, шкіру просушити пелюшкою.

5. Сечу з поліетиленового мішка зняти в чисту склянку—200 мл, виписати на­ правлення і занести в лабораторію.

6. Під час лабораторного дослідження сечі (загальний аналіз) визначаються патологічні зміни:

а) наявність білка понад 0,033 г/л — протеїнурія;

б) наявність лейкоцитів, яких нараховують десятки або вони вкривають все поле зору,— піурія;

в) наявність еритроцитів, яких нараховують десятки в полі зору, — мікрогематурія;

г) наявність еритроцитів, які вкривають все поле зору, виділення кривавої сечі — макрогематурія;

д) поява гіалінових, зернистих, воскоподібних циліндрів, яких нараховують десятки або вони вкривають все поле зору,— циліндрурія;

е) збільшення кількості солей — оксалату рія (у дітей проявляється частіше, ніж фосфатурія та уратурія);

є) зменшення кількості сечі — олігурія;

ж) збільшення кількості сечі — поліурія;

з) поява цукру в сечі — глюкозурія.

Визначення бактеріурії

Міеце проведення: дитячий стаціонар. Оснащення робочого місця:

1. Розчин фурациліну 1:5000— 200 мл для підмивання дитини або розчин ка­ лію перманганату О,1 % — 200 мл.

2. Стерильна пелюшка.

3. Стерильна пробірка, закрита стерильним ватним тампоном. Попередня підготовка:

Підготовка рук медичного працівника.

Дитину добре підмити розчином фурациліну 1:5000. Просушити шкіру стери­льною пелюшкою.

Основний етап виконання:

1. У стерильну пробірку набрати 15— 20 мл сечі тільки із середньої порції.

2. Відразу ж закрити пробірку стерильним ватним тампоном і занести в лабора­ торію.

3. У дітей краще застосовувати скринінг-тест. Стерильну пластинку із спеціа­ льним середовищем тримають ЗО хв у свіжій сечі, потім пластинку кладуть у стерильну колбу і ставлять у термостат. У нормі в здорової дитини кількість бактерій в 1 мл сечі не більша за 100 000 мікробних тіл.

Проведення проб Нечипоренка, Амбурже. Аддіса-Каковського

Місце проведення:дитячий стаціонар. Оснащення робочого місця:

1. Чисті склянки ємкістю 200 мл.

2. Пелюшки.

3. Чистий герметичний поліетиленовий мішок. Попередня підготовка:

Підготовка рук медичного працівника.

Дитину двічі підмити. Перший раз на ніч, другий раз уранці, перед забором

сечі.

Основний етап виконання:

1. Уранці, коли дитина прокинулася, першу нічну порцію сечі злити.

2. Дитину підмити і на її ніжки одягнути чистий герметичний поліетиленовий мішок, закріпити його на поясі.

3. Почекати, поки дитина помочиться, зняти мішок. Дитину підмити, просу­ шити шкіру пелюшкою.

4. Злити сечу з поліетиленового мішка в склянку ємкістю 200 мл.

5. У лабораторії за Нечипоренком в 1 мл сечі визначають кількість лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів. Норма: лейкоцитів — 2000, ерит-роцитів — 1000, циліндрів — 250.

6. Для проведення проби Амбурже протягом 3 год сечу збирати після того, як першу нічну сечу злили.

7. Визначити кількість сечі, зібраної за 3 год. Віділляти з цієї кількості порцію сечі в склянку і занести в лабораторію. У направленні обов'язково зазначити загальну кількість сечі.

8. У лабораторії визначають кількість лейкоцитів, еритроцитів у сечі, виділе­ них за 1 хв. Норма: лейкоцитів—2000, еритроцитів—1000.

9. Для проведення проби Аддіса—Каковського сечу збирати протягом доби після того як першу нічну сечу злили.

10. Визначити об'єм сечі, зібраної за добу, відлити з цієї порції 100 мл в склянку ємкістю 200 мл і занести в лабораторію. У направленні обо-в'язково зазна­ чити загальну кількість добової сечі.

11. Підрахунок формених елементів проводять у добовій сечі. Оцінка результатів

Результати оцінюють за клінічною картиною, даними лабораторних аналізів.

Антибактеріальні препарати призначають 7—10-денними курсами, замінюю­чи один одним до повної клініко-лабораторної ремісії. Після ліквідації дії гост­рого процесу застосовують фітотерапію. Бажано використовувати мінеральні води. Медсестра повинна стежити за гігієною дитини. Кімната, де перебуває дитина, повинна добре провітрюватися, у ній має підтримуватися 120—22 С. Хвора дитина потребує спокою, медсестра стежить за тривалістю сну, обмежує можливі зайві подразники.

Діти, які хворіли на пієлонефрит, перебувають на диспансерному спостері­ганні протягом 5 років після зникнення клінічних симптомів захворювання.

Медична сестра допомагає лікарю здійснити план оздоровлення ди-тини, яка хворіла на пієлонефрит, стежить за проведенням підтримувальної терапії відпо­відно до призначень лікаря, який лікував дитину в стаціонарі. Особливу увагу треба приділити антибактеріальній терапії, вітамінотерапії, підвищенню загаль­ної реактивності.

7—10 днів на місяць дитина отримує антибактерільні препарати, а в інші дні—трави, мінеральні води, кавун. В останні роки батьки надають перевагу в лікуванні дітей травам, але важливо знати їх дію. Антигістамінні та протизапа­льні властивості мають листки і ягоди брусниці, ягоди журавлини, листки гру­ші, календули, звіробою, муч-ниці; сечогінні—петрушка, хвощ польовий, яло-вець, листя берези;

літолітичні — квітки волошки, ягоди шипшини, трава кропиви дводомної, ка­вун.

Для підвищення загально реактивності організму показані адаптогени— елеутерокок, женьшень, пантокрин, пентоксил, дибазол, вітаміни. Дитину, що

перенесла гострий пієлонефрит, звільнюють від щеплень на 3 роки. При хроні­чному пієлонефриті щеплення протипоказані.

Діти повинні максимально перебувати на свіжому повітрі, займатися ранко­вою гімнастикою, з обережністю в літній період проводяться заходи загартову­вання. Обов'язкова санація хронічних вогнищ інфекції.

У профілактиці гострого пієлонефриту головне значення приділяють боротьбі з інфекцією, усуванню чинників, що можуть сприяти загостренню захворювання.

Захворювання органів травлення ТЕМА: Стоматит

План сестринського догляду ПРОБЛЕМА

Висока температура тіла.

Причина

Дія на організм дитини токсинів.

Очікуваний результат

Нормалізувати температуру тіла на догоспітальному етапі.

Дії медсестри

1. Роздягнути або розповити дитину.

2. Якщо у дитини озноб, розтерти шкіру тулуба, кінцівок 40 % спиртом за допомогою грубого рушника до почервоніння.

3. Якщо у дитини гарячка, обтерти шкіру тулуба і кінцівок розчином оцту 1:10.

4. До голови прикласти міхур з льодом на ЗО хв або холодний компрес. Через ЗО хв процедуру повторити.

5. Прикласти на ділянку проекції магістральних судин шиї, пахвини, в ліктьо­ вих і підколінних ямках пляшечки з холодною водою.

6. Зробити очисну клізму з водою, охолодивши її до 14—18 °С.

7. Після очисної клізми зробити лікувальну клізму з 50 % розчином анальгі­ ну—0,5—1 мл з 2—3 чайними ложками води. Можна застосовувати цефе- конові свічки.

8. В/м ввести 50 % розчин анальгіну—0,1 мл на кожен рік життя разом з 1 % розчином димедролу—0,1 мл на 1 кг маси тіла. Якщо немає ефекту, ввести в/м літичну суміш: 50 % розчин анальгіну 1 мл + 2,5 % розчин піпольфену 1 мл + 2,5 % розчин аміназину; 1 мл + 0,25 % розчин новокаїну 4 мл. Доза суміші — 0,1—0,15млна1 кг маси тіла.

9. У термінових випадках унести в/м або в/в преднізолон 2 мг на 1 кг маси тіла, гідрокортизон 5 мг на 1 кг маси тіла.

10. У стаціонарі вводять:

• • анальгін — 50 % розчин 0,1 мл на кожен рік життя, цефеконові свічки 2—4 рази на добу; препарати, що розширюють судини і збільшують тепловіддачу: 2% розчин папаверину гідрохлориду 0,2%розчин платифіліну гідротартрату або з 1% розчином дибазолу по 0,1 мл на кожен рік життя в/м.

• препарати для проведення нейровегетативної блокади: 0,25 % розчин дропе- ридолу 0,05 мл /1 кг маси тіла, 0,5 % розчин седуксену 0,1 мл /1 кг маси тіла. Нейролептичні препарати треба вводити в/м або в/в разом з 1% розчином димедролу, 0,25% розчином піпольфену або 2 % розчином супрастину по 1—2 мг на 1 кг маси тіла.

11.Фізичне охолодження треба проводити тільки одночасно з нейровегетатив-

ною блокадою.

12.Проводити терапію основного захворювання.

ПРОБЛЕМА

Біль під час жування.

Причина

Виникає внаслідок запалення слизової оболонки рота.

Очікуваний результат

Зняти запалення, відновити жування без болю.

Дії медсестри

1. їжа повинна бути хімічно, термічне та фізично щадною, багатою на вітаміни.

2. Оброблення ротової порожнини у дітей з вірусним стоматитом проводити інтерфероном або іншим противірусним препаратом. Інтерферон розчиняють у перевареній воді до утворення рожевої рідини. З—4 рази на добу ним зро­ шують слизову оболонку ротової порожнини.

3. Дітям із кандидозним стоматитом ротову порожнину обробити розчином вініліну. Слизову зрошують розчинами:

а) 20 % розчином бури в гліцерині;

б) 100 % цукровим сиропом;

в) 2 % розчином натрію гідрокарбонату;

г) розчином ціанокобаламіну з ністатином.

Для знеболювання використовують: змащування або зрошення слизової оболо­нки 0,5 % розчином новокаїну 3—4 рази на добу, анестезинову емульсію 3—4 рази на добу.

Слизову оболонку змащують олією шипшини 3—4 рази на добу, обліпиховою олією, олійним розчином ретинолу ацетату 3-4 рази на добу.

ПРОБЛЕМА

Відмова від груді.

Причина

Болісність слизової оболонки.

Очікуваний результат

Зняти біль, відновити ссання.

Дії медсестри

1. Щадний режим годування.

2. Годувати зцідженим молоком або сумішшю з ложечки.

3. Оброблення та змащування ротової порожнини лікувальними розчинами 3— 4 рази на добу.

4. Усі предмети догляду (посуд, соски, пляшечки) кип'ятити протягом 15 хв з моменту закипання.

Реалізація плану догляду

Оброблення слизової оболонки ротової порожнини у дітей