Тема : Проста диспепсія План сестринського догляду

ПРОБЛЕМА

Зригування, блювання 1—2 рази на добу, рідко випорожнення 5—7 разів на добу.

Причина

Проста диспепсія. Порушення процесів травлення в травному тракті. Недостат­ня кількість ферментів і мала ферментативна активність їх. Порушення проце­сів всмоктування.

Очікуваний результат

Відновити процеси травлення в кишках, активізувати ферменти, нор­малізувати випорожнення.

Дії медсестри

1. Дотримання водно - чайної дієти: дітям, здоровим до захворюван-ня на дис­ пепсію, — протягом 12 год, дітям з гіпотрофією — протягом 6— 8 год.

2. Розрахувати загальну кількість рідини разом з їжею: вона повинна дорівню­ вати 150 мл на 1 кг маси тіла дитини.

3. Поїти дитину кожні 15 хв рідиною, по 10—15 мл.

4. Призначити питво: 5 % розчин глюкози, несолодкий вітамінний чай, розчин Рінгера, ізотонічний розчин, регідрон, каротинову суміш, відвар яблук, су­ хофруктів, родзинок, рису, настої (шипшини, ромашки, звіробою).

5. Після водно-чайної дієти перейти на дозоване годування: 1 -й день;

1. природне вигодовування — скоротити прикладання до грудей (до 3— 5 хв);

2. змішане вигодовування — залишити тільки годування грудним молоком без догодовування;

3. штучне вигодовування — кефір, ацидофільне молоко у сумішах Б-кефір, В- кефір по 20—ЗО мл на одне годування. Годують дітей кожні 2 год (7—8 ра­ зів).

2-й день:

1. Кількість їжі збільшується, в середньому об'єм їжі становить 1/2 добової потреби. Кількість годувань — 7 разів. Тривалість прикладання до грудей до 7 хв. На одне годування призначається 50 мл кисломолочної суміші.

3-й день:

1. Об'єм їжі становить 2/3 добової потреби.

6—7-й день:

1. Повний об'єм їжі, якщо всі клінічні прояви диспепсії ліквідовано.

2. Ферментотерапія: соляна кислота з пепсином (1% розчин соляної кислоти 100 мл, 2 г пепсину) по 1 чайній ложці 2—3 рази на добу за 10 хв до - 0,1-0,2 г 2-3 рази на добу під час або після їжі.

3. Вітамінотерапія: вітаміни групи В (тіамін-0,002—0003 г, рибофлавін — 0,003 г, піридоксин — 0,0005 г, нікотинова кислота 0,003 — " 0,005 г, аскор­ бінова кислота — 0,05—0,1 г).

4. У разі здуття живота для кращого відходження газів вставити газовідвідну трубку діаметром 5 мм, яку вводять у пряму кишку на глибину 8—10 см на ЗО—40 хв, часом і на довше.

5. Сухе тепло на живіт.

6. Організувати догляд за шкірою.

7. Оцінювати блювотні маси і випорожнення.

8. Чітко фіксувати в історії хвороби дитини характер і частоту випорожнення.

9. Зважувати дитину після нічного сну, а потім перед кожним годуванням. Після нормалізації стану зважувати вранці 1 раз на добу.

Тема : Токсична диспепсія План сестринського догляду

ПРОБЛЕМА

Зригування, блювання 10 разів на добу і більше, рідкі випорожнення, 10—20 разів на добу.

Причина

Токсична диспепсія. Розвиток синдромів: ентероколітного токсикозу і ексико-

зу.

Очікуваний результат

Нормалізувати стан дитини, діяльність травної системи, досягти нормалізації кривої наростання маси тіла.

Дії медсестри

1. Госпіталізація та лікування в стаціонарних умовах.

2. Припинити годувати дитину.

3. Промити шлунок 1—2%розчином гідрокарбонату натрію або чаєм, ізотоні­ чним розчином натрію хлориду.

4. Поставити очисну клізму, після неї — лікувальну з антибактеріальними препаратами.

5. Після промивання шлунка через зонд ввести в шлунок разову дозу антибіо­ тика (поліміксин М) з 0,25%розчином новокаїну — 5 мл і 0,25 % розчином аміназину (1 крапля на рік життя).

6. У харчуванні зробити водно-чайну паузу протягом 24 годин.

7. Розрахувати необхідний об'єм рідини (150 мл /1 кг маси тіла дитини).

8. Давати дитині лікувальні розчини (5 % розчин глюкози, регідрон, ізотоніч­ ний розчин, розчин Рінгера, настої лікарських трав, вітамінний чай) кожні 10 хв по 5—10 мл.

9. Інфузійна терапія. Медсестра стежить за витіканням рідини і положенням голки у вені, а також за флаконами. Регулює частоту крапель внутрішньо­ венного вливання — 4—6 за 1 хв.

10. У разі введення глюкози (підшкірне або внутрішньовенне) на кожні 5 г ввести 1 Од інсуліну.

11. Після водно-чайної паузи провести дозоване годування зцідженим грудним молоком або кисломолочними сумішами (В-кефір, В-ацидофільне молоко) — по 10 мл кожні 2 год, 10 разів на добу. Давати дитині пити лікувальні суміші до добової потреби.

12. Після того, як стан дитини поліпшиться, її прикладають до грудей на 3—5 хв, а кількість сумішей у разі штучного вигодовування збільшують до 20— ЗО мл на кожне із 7—8 годувань.

13. Принцип розширення дієти такий самий як і для хворих на просту диспеп­ сію, але розширюють дієту поступово, обережно, повертаючись до норма­ льного годування через 12 днів.

14. Антибіотикотерапія. Перорально дають препарати, які діють на грамнегати- вну мікрофлору. За наявності гнійних вогнищ запального процесу — анти­ біотики широкого спектру дії (ампіцилін, роваміцин, цепарин, цефалексин, кефзол) в/м або в/в.

15. Для лікування дисбактеріозу ввести біопрепарати лінекс, лактобактерин, біфідумбактерин, краплі „Хілак".

16. Вітамінотерапія.

17. За наявності парезу кишечника ввести прозеринО,05% розчин 0,1 мл на 1 рік життя — і застосувати газовідвідну трубку.

18. Сухе тепло на живіт.

19. Стежити за температурою тіла дитини. Якщо температура приміщення 23— 24 С дитину слід зігріти.

20. Змінювати положення дитини у ліжечку.

21. Доглядати за шкірою, особливо в пахвових ділянках і на сідницях. Після підмивання змащувати і шкіру на цих ділянках лікувальними оліями (обліпихи, шипшини).

22. Стежити за чистотою білизни дитини.

23. Зважувати дитину перед годуванням, а також перед і після краплинного введення рідини.

24. Стежити за частотою блювання, випорожнень. Описувати характер випоро­ жнень: колір, запах, консистенцію, патологічні домішки.