Водно-чайна пауза у харчуванні

Місце проведення: соматичний дитячий стаціонар, діагностичне відділення інфекційної лікарні, домашні умови. Оснащення робочого місця:

1. Склянки місткістю 200 мл, наповнені рідиною, підготовлені на столику біля ліжка хворої дитини.

2. Розчини для напування дитини 5 % розчин глюкози, ізотонічний розчин, роз­ чин Зінгера, розчинений у 100 мл перевареної води регідрон 5 г, відвар рома­ шки, шипшини, вітамінний чай.

Попередня підготовка:

Залежно від стану дитини з кишковим токсикозом призначають водно - чайну паузу на 6— 12— 18—24 год. Підготовка рук медичного працівника. Основний етап виконання:

1. Відмінити годування дитини.

2. Призначити на 6—12 - 24 год рідину, міняти розчини.

3. Дитині рідину давати малими порціями, по 10—15 мл кожні 10— 15хв.

4. Після закінчення водно-чайної паузи призначити дозоване годування. Протя­ гом 1 - доби грудне молоко або кисломолочні суміші по 10— 15 мл кожні 2 год.

5. На 2-гу добу годування призначити в дозі 1/2 об'єму їжі, яку отримувала ди­ тина раніше.

6. На 3-тю добу призначити годування в дозі 2/3 об'єму їжі.

На 4-ту добу призначити нормальне харчування

Розрахувавши рідини на добу дитини з кишковим токсикозом та ексикозом

Місце проведення: дитячий стаціонар. Оснащення робочого місця:

1. Історії хвороби.

2. Листки призначення. Попередня підготовка:

Провести об'єктивне обстеження хворої дитини, визначити ступінь ексикозу. Основний етап виконання:

Розрахувати добову кількість рідини, що залежить від ступеня зневоднення дитини і становить: І ступінь ексикозу—120—150 мл /1 кг маси тіла, II ступінь ексикозу—150—170 мл/1 маси тіла, III ступінь ексикозу — 170—200 мл /1 кг маси тіла.

Призначити в/в введення 50—80 % рідини від розрахованої добової потреби у разі зневоднення організму дитини. Решту рідини призначити у вигляді питва.

Визначити співвідношення, склад інфузійних розчинів залежно від видів екси­козу, показників калію, хлору, реакції внутрішнього середовища (рН).

Догляд за дитиною під час блювання.

Місце проведення: домашні умови, дитячий стаціонар. Оснащення робочого місця:

1. Пелюшки.

2. Лоток або миска.

3. Склянка з перевареною холодною водою.

4. Серветка. Попередня підготовка:

Медичний працівник проводить опитування матері хворої дитини за схемою:

1. Одноразове чи багаторазове блювання?

2. Чи пов'язане блювання з годуванням?

3. Що дитина їла перед блюванням?

4. Які скарги супроводжують блювання (головний біль, біль в животі, рідке випорожнення)?

5. Вміст блювотних мас. , Основний етап виконання:

1. Покласти дитину на бік або взяти на руки обличчям донизу.

2. Підставити лоток або миску, підтримувати голову дитини під час блювання.

3. Дати випити декілька чайних ложок перевареної води кімнатної температу­ ри. Якщо вік дитини понад 3 роки, після блювання дати прополоскати ротову порожнину.

Уведення препаратів внутрішньом'язово дітям раннього віку

Місце проведення: дитячий стаціонар, поліклініка, домашні умови.

Оснащення робочого місця:

1. Столик для сповивання.

2. Стерильний столик, на якому підготовлено: ватні кульки (20— 25 штук), пінцети(3—4 штуки), одноразові шприци (3—4 штуки), спирт 96 % 50 мл.

3. Столик для маніпуляцій, на якому підготовлено: стерильний лоток, препара­ ти в ампулах — 50 % розчин анальгіну, 2 % розчин супрастину, 10% розчин кальцію глюконату, лотки для забруднених пінцетів, ватних кульок, стерилі­ затор з робочим розчином для замочування шприців.

Попередня підготовка: Підготовка рук медичного працівника.

Зрізати оброблену спиртом шийку ампули, зібрати шприц, набрати в шприц препарат у дозі, яку вказано у листку призначень, випустити повітря з шприца і голки (одночасно перевірити прохідність голки) і покласти шприц з набраним препаратом на стерильний лоток. На цей лоток покласти три ватних кульки, змочених 96 % спиртом. Дитину до 0,5 року покласти на бік на столик для спо­вивання. Медичний працівник тримає дитину у такому положенні, зафіксував­ши її сідницю. Основний етап виконання:

1. Намітити місце ін'єкції у зовнішньому квадранті сідниці, провести пальпа­ цію цього місця.

2. Обробити місце ін'єкції в діаметрі 3—4 см ватною кулькою зі спиртом, а другою ватною кулькою зі спиртом — тільки місце введення голки.

3. Лівою рукою взяти в складку шкіру, підшкірну основу і м'яз на місці ін'єк­ ції.

4. Правою рукою тримати в перпендикулярно до поверхні тіла хворої дитини, II пальцем притримувати поршень шприца, а V пальцем — муфту голки. Піднести шприц з голкою до самої поверхні шкіри.

5. Швидко ввести голку на 2/3 її довжини (залишити над муфтою 1 см) в сере­ дину складки.

6. Потягнути поршень на себе і перевірити, чи не потрапила голка в кровонос­ ну судину (кров не повинна з'явитися у шприці, особливо під час введення олійних розчинів).

7. Натиснути на поршень вказівним пальцем і повільно ввести препарат.

8. Біля голки натиснути на шкіру ватною кулькою зі спиртом і швидким рухом витягнути голку.

9. Ватною кулькою зі спиртом натиснути на місце введення голки і потримати 1 хв.

10. Місце ін'єкції змастити спиртом.

11. Шприци (поршень і циліндр окремо) замочують у стерилізаторі з робочим розчином.

Внутрішньовенне струминне введення рідини Місце проведення: дитячий стаціонар, спеціалізовані відділення, диспансери, поліклініка. Оснащення робочого місця:

1. Стерильний столик, на якому підготовлено: стерильні ватні кульки(20—25 штук), пінцети (3—4 штуки),96 % спирт— 10 мл, одноразові шприци(2—З штуки), стерильний лоток для використаних пінцетів, склянка для викорис­ таних ватних кульок.

2. Стерилізатор з 5%розчином хлораміну для промивання голок і шприців.

3. Стерилізатор з 5%розчином хлораміну для замочування шприців на 1 год.

4. Одноразова система для крапельного введення рідини.

5. Флакони з глюкозо - сольовими розчинами.

6. Пелюшки.

7. Джгут.

8.Клейончаста подушка. 9.Набір розчинів.

Попередня підготовка:

Медичний працівник надягає халат, шапочку, маску, гумові стериль-ні рукави­чки. Хвора дитина під час виконання маніпуляції лежить або сидить. Руку хво­рої дитини розмішують долонею догори на спеціальному столику, під ліктьо­вий суглоб підкладають клейончасту подушку, яку обгортають пелюшкою.

Основний етап виконання:

1. На стерильний лоток покласти стерильний 5- або 10-грамовий одно­ разовий шприц з лікарськими препаратами, три ватні кульки, змочені спир­ том.

2. Гумовий джгут накласти на серветку на плече, на 5 см вище від ліктьової ямки. Після накладання джгута пульс на променевій артерії повинен визна­ чатися.

3. Дітям до 5 років джгут не накладають, судину з якої беруть кров, затискує медичний працівник.

4. Провести легкий масаж передпліччя чи в напрямку від кисті руки до ліктьової ямки.

5. Місце ін'єкції двічі обробити ватними кульками, які змочені спиртом.

6. Шприц взяти в праву руку, І, Ш,ІУ пальцями зафіксувати циліндр, а II паль­ цем — голку. Зріз голки спрямувати вгору і встановити з боку поділок на шприці.

7. Лівою рукою відтягнути шкіру нижче від місця ін'єкції зафіксувати вену.

8. Шкіру проколоти різким рухом паралельно вені, голку провести над веною на 1—1,5 см, а потім проколоти стінку вени.

9. Для контролю положення голки у вені підтягнути поршень шприца на себе.

10. Якщо в шприц потрапила кров з вени, розв'язати джгут, знов відтягнути поршень, щоб впевнитися чи не вийшла голка з вени. Повільно, протягом З хв, вводити лікарський препарат.

11. До місця ін'єкції прикласти ватну кульку, змочену спиртом, притиснути її до місця ін'єкції і швидким рухом вивести голку з вени.

12. Руку дитини зігнути в ліктьовому суглобі і притискати ватну кульку зі спиртом до місця ін'єкції 5 хі.

13. Голку і шприц промивати протягом 1 хв в першому стерилізаторі в 5 % роз­ чині хлораміну.

14. Замочити голку і шприц в розібраному вигляду в другому стерилізаторі в 5 % розчині хлораміну на 1 год.

Оцінка результатів

Оцінка результатів ефективності реалізації плану сестринського догляду здійс­нюється у разі організації індивідуального сестринського поста для постійного спостереження і догляду за дитиною з простою чи токсичною диспепсією або з гіпотрофією. При цьому медсестра повинна навчити матір дитини усіх способів догляду і зробити з неї першу помічницю для себе.

Ретельний догляд і увага до дитини сприяють ефективному лікуван-ню і ви­значають прогноз, особливо токсичної диспепсії і гіпотрофії II - НІ ступеня важкості.

Головною оцінкою поліпшення стану дитини з гострими та хроніч-ними роз­ладами травлення і харчування є оцінка набуття дитиною маси тіла згідно з кривою набуття маси.

Оцінка маси тіла дитини при вивченні видів кривих її набуття.

1 .Висхідна крива — норма. 2. Драбинчастий тип. 3.Неправильна крива. 4.Плоска крива.

Оцінка кривої набуття маси тіла дає можливість розширювати дієту. Висхідна крива засвідчує нормальну толерантність дитини до їжі, нормалізацію процесів обміну і дає змогу почати розширення дієти аж до переходу на нормальне хар­чування за віком дитини.

Забороняється годувати дитину, яка відмовляється від їжі.

В період посилювання годування дитини, яка перенесла гострий чи хронічний розлад травлення, вона має отримувати на 1 кг фактичної маси тіла 4 г білка, 15—16 г вуглеводів. Через 3—5 днів раціон збагачують на жири до 7 г на 1 кг фактичної маси тіла. У разі правильного годування дитина збільшує масу тіла і при цьому найкращий показник драбинчастий тип кривої набуття маси тіла. Лінія, що спрямована вгору, відповідає відкладанню поживних речовин в тка­нинах, плоска частина кривої набуття маси відповідає засвоєнню цих речовин. У період диспансерного спостереження за дитиною медсестра ретельно зважує дитину щоденно до повної стабілізації стану здоров'я і приросту маси тіла.

ЗАХВОРЮВАННЯ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ Тема : Гострий нежить

План сестринського догляду ПРОБЛЕМА

Виділення секрету з носа. Утруднене носове дихання.

Причина

Гострий нежить. Респіраторне бактеріальне або вірусне захворювання.

Очікуваний результат

Відновлення нормального носового дихання.

Дії медсестри

1. Створити оптимальний температурний режим. Забезпечити спокій, організу­ вати ретельний догляд за дитиною.

2. Призначити дієту згідно з віковими особливостями. Дітям грудного віку да­ вати зціджене грудне молоко через соску.

3. Перед годуванням проводити туалет носа. Відсмоктувати гумовим балончи­ ком слиз з носових ходів, потім прочистити ніздрі ватними джгутиками, змо­ ченими у теплій олії або в теплому ізотонічному розчині, грудному молоці.

4. Для поліпшення носового дихання застосовувати препарати для звуження судин — 0,025 % розчин нафтизину, санорину.

5. Через ЗО хв після введення назначених крапель у носові ходи застосувати антисептики:

• 1 % розчин коларголу;

• 2 % розчин протарголу;

• сік алоє або каланхое;

• грудне молоко.

6. Після нормалізації температури можна проводити опромінення ультрафіоле­ товою лампою стоп і нижньої половини обличчя.

7. Із загальних засобів можна застосувати гірчичні ніжні ванни, гірчичні апліка­ ції на литкові м'язи, тепле питво.

Тема : Ангіна План сестринського догляду ПРОБЛЕМА

Відмова від їжі, зниження апетиту внаслідок виникнення болю в горлі, який посилюється під час ковтання.

Причина

Гострий інфекційно-запальний процес піднебінних мигдаликів, загальна інток­сикація організму.

Очікуваний резульгаг

Відновлення здорової тканини мигдаликів завдяки проведенню місцевого і за­гального лікування.

Дії медсесгри

1. Забезпечити спокій, ліжковий режим, ретельний догляд за дитиною.

Призначити дієту відповідно до віку дитини, їжа має бути вітамінізована, багата на овочі, фрукти, добре термічне і механічно оброблена. Страви дава­ ти дитині тільки у теплому виді. Виключаються алергізувальні, подразнюва­ льні (кислі, солоні, копчені) продукти. Збільшити кількість питва (чай з ли­ моном, чай з молоком, фруктові компоти, морси, мінеральна вода в теплому вигляді, відвар шипшини).

2. Полоскання горла. Дітям раннього віку замість самостійного полоскання проводити зрошування горла за допомогою гумового балончика або шприца без голки. Для полоскання та зрошування використовувати відвари трав (ромашки, шалфею, листя евкаліпта, звіробою, календул, розчини антисепти­ ків (фурациліну 1:5000, риванолу 1:1000).

3. Застосовувати препарати, які діють місцеве, у вигляді аерозолів, таблеток- пластівців. Аерозоль „Інгаліпт" використовують після полоскання горла 3—4 рази на добу, після цього дитину годують протягом 2 год. Можна давати ді­ тям антисептичні таблетки для смоктання, їх приймають після полоскання горла 3—4 рази на добу (анти -ангін, фарингосепт, стрепсілс лимонний, ли­ монно-медовий, апельсиновий, септолете, фалімінт).

4. Антибактеріальна терапія. Курс антибіотиків широкого спектра дії, сульфані­ ламідів 7—10 днів. Після курсу обов'язково провести контрольне бактеріоло­ гічне дослідження.

5. Загальна терапія, що включає: жарознижувальні, антигістамінні препарати, вітаміни.

6. Після нормалізації температури тіла можна провести 7—10 сеансів тубус- кварцу.

7. Обов'язкова консультація оториноларинголога.