4. Організація взаємодії учасників інвестиційних проектів.

Здійснення інвестицій у виробничі фонди може відбува­тись за допомогою господарського, підрядного або змішаного способів.

Господарський спосіб — це така організаційна форма, за якої інвестиційний проект реалізується безпосередньо інвестором без залучення підрядника. При такій формі всі функції замовника, інвестора та підрядника виконує одна юридична особа — забудов­ник. Він одночасно є розпорядником коштів, оперативним керівни­ком і виконавцем робіт. Господарський спосіб здійснення інвестицій є ефективним при невеликих обсягах будівельно-монтажних робіт чи при здійсненні реконструкції та технічного переозброєння підприємства.

Підрядний спосіб — це така організаційна форма вико­нання робіт, виробництва продукції, надання послуг, який здійс­нюється самостійними постійно функціонуючими компаніями на основі підрядних договорів та контрактів між інвесторами та іншими учасниками інвестиційної діяльності. Підрядним спосо­бом можуть виконуватись будь-які будівельні роботи: будівель­но-монтажні, пусконалагоджувальні, проектно-дослідні, науко­во-дослідні, ремонтні тощо.

Змішаний спосіб — є комбінацію підрядного й госпо­дарського способів. При цьому підрядним способом виконують­ся складні матеріаломісткі види будівельно-монтажних робіт, а господарським способом — трудомісткі роботи, наприклад, оз­доблювальні.

Підрядні торги у будівництві найчастіше проводять у вигляді тендерів.

Тендери (торги) — це форма розміщення замовлення на будівництво, яка передбачає визначення підрядника шляхом кон­курсного відбору кращої тендерної пропозиції (оферти) за кри­теріями, що встановлюються замовником.

Предметом тендерних торгів можуть бути: будівництво нових об'єктів та споруд, розширення реконст­рукцію, технічне переозброєння діючих підприємств, капіталь­ний ремонт об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, в тому числі «під ключ»; виконання комплексів будівельних та монтажних робіт та їх окремих видів; виконання комплексів пусконалагоджувальних та інженерних робіт; розробка ТЕО; проектування; управління проектом; поставка комплексного технологічного обладнання, у тому числі на умовах «під ключ»; інші поставки та послуги, в тому числі послуги з консультування.

Оферта — це пропозиція заключити договір по відно­шенню до конкретного предмету торгів на умовах, які визначено у тендерній документації. Оферта повинна відповідати вимогам, визначеним у тендерній документації. Кожен претендент може по­дати тільки одну тендерну пропозицію (оферту).

Усі організаційно-економічні та правові відносини між суб'єктами, що виникають у процесі реалізації інвестиційного проекту оформляються у вигляді договорів.

Договір — це угода між окремими особами або ор­ганізаціями, в якій визначені права та обов'язки договірних сторін. Тобто він визначає відповідальність учасників угоди і юридично закріплює їх зобов'язання.

Будь-який договір можна умовно розділити на чотири частини: преамбулу (вступну частину); предмет договору; додат­кові умови договору; інші умови договору.

Основними видами договорів, які укладаються в про­цесі реалізації інвестиційного проекту є:

- договір купівлі-продажу — це договір за яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати товари у власність іншої сторони (покупця) за певну грошову суму (ціну);

- договір поставки — це договір за яким одна сторона (постачальник-продавець) зобов'язується передати в обумовлений період та строки товари, що ним виготовляються або купу­ються замовнику (покупцю) для використання у підприєм­ницькій діяльності;

- договір продажу підприємства — це договір за яким одна сто­рона власник підприємства (продавець) зобов'язується пере­дати в обумовлений період, за певною ціною, у власність по­купцю підприємства в цілому як майнового комплексу, вклю­чаючи права на фірмову назву, товарний знак, права на вико­ристання ліцензій патентів тощо, якщо інше не передбачено умовами договору;

- договір оренди — це договір за яким одна сторона орендода­вець зобов'язується надати орендатору майно за певну плату та на певний термін;

- договір фінансової оренди (лізингу) — договір, що передбачає сплату протягом чітко встановленого строку лізингових пла­тежів, величина яких є достатньою для повного відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних із придбанням майна та реалізацією прав власника, а також для забезпечення йому певного прибутку;

- договір підряду — це угода, в якій одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати за замовленням іншої сторони (за­мовник) певну роботу та здати її результат замовнику, у свою чергу, замовник зобов'язується прийняти ці результати, попе­редньо оплативши їх.

Розрізняють кілька видів договорів підряду: генераль­ний, річний, субпідрядний і прямий.

Генеральний договір укладається між інвестором (замов­ником) і, генеральним підрядником, можливо з генеральним про­ектувальником (стосовно великих об'єктів). Він укладається на виконання будівельних та інженерних робіт, постачання й мон­таж устаткування, благоустрій території (іноді й пусконалагоджу­вальних робіт). Різновидом генерального договору є договір «під ключ», відповідно до якого підрядник бере на себе зобов'язання виконати весь комплекс робіт і поставок, несе відповідальність за спорудження об'єкту та здачу його в експлуатацію.

Річні договори — можуть укладатися у межах генеральних, якщо строки будівництва (проектування) перевищують два роки.

Субпідрядні договори укладаються між генеральним під­рядником (генеральним проектувальником) із субпідрядними (фірмами на виконання окремих, спеціалізованих видів робіт).

Прямий договір укладається, між замовником і заводом-виготовлювачем технологічного обладнання.

Усі договори укладаються шляхом проведення кон­курсів (тендерів) або за результатом переговорів замовника з підрядником. Заздалегідь оголошений замовником конкурс дає йому можливість вибрати з багатьох запропонованих договорів найбільш вигідний.