Тема 5. Управління реалізацією інвестиційного проекту. План.

1. Особливості управління інвестиційними проектами.

2. Інвестиційне проектування.

3. Ціноутворення в інвестиційній сфері.

4. Організація взаємодії учасників інвестиційних проектів.

5. Матеріально-технічне забезпечення інвестиційного проекту.

6. Моніторинг інвестиційного проекту.

1. Особливості управління інвестиційними проектами.

Управління проектами— мистецтво керівництва та координації людських та матеріальних ресурсів протягом всього життєвого циклу проекту шляхом за­стосування системи сучасних методів та техніки управління для досягнення певних результатів з складу та обсягу робіт, вартості, якості та задоволення вимог учасників проекту.

Основними завданнями управління проектами є:

- визначити основні цілі проекту та їх обґрунтувати;

- виявити структуру проекту;

- визначити необхідні обсяги та джерела фінансування;

- підбір виконавців (учасників) проекту, зокрема, через тенде­ри чи конкурси;

- підготовити та заключити контракти;

- визначити строки виконання проекту, скласти графік його реалізації, визначити обсяги необхідних ресурсів;

- визначити кошторис та бюджет проекту;

- спланувати та врахувати усі ризики;

- забезпечити контроль за виконанням проекту.

На практиці існує три схеми управління інвестиційними проектами:

«Основна» система. Керівник (менеджер) проекту — представник (агент) замовника, фінансової відповідальності за рішення, що приймаються, не несе. Ним може бути будь-яка фірма — учасник проекту. В цьому випадку менеджер проекту відповідає за координацію та управління ходом розробки та ре­алізації проекту, а у контрактних відносинах з іншими учасника­ми проекту він не перебуває. Переваги — об'єктивність менедже­ру, а недоліки — ризик за долю проекту лежить на замовнику.

Система «розширеного управління». Керівник (менед­жер) проекту приймає відповідальність за проект у межах фіксо­ваної (кошторисної") ціни. Менеджер забезпечує управління та координацію процесів проекту за угодами між ним і учасниками проекту в межах фіксованої ціни. Ним може бути підрядна або консалтингова фірма (іноді інжинірингова). Консалтингова фір­ма керує проектом, координує поставки та роботи з інжинірингу. Ризик несе підрядник.

Система «під ключ». Керівник (менеджер) проекту — проектно-будівельна фірма, із якою замовник заключає контракт «під ключ» за обумовленою вартістю проекту.

Сьогодні Управління проектами — це управління зміна­ми, наука та мистецтво успішного втілення проектів від зароджен­ня ідеї до завершення в організації нового підприємства, реконст­рукції чи технічного озброєння, чи у реформуванні економіки.

2. Інвестиційне проектування.

Найголовнішим напрямком управління інвестиційним проектом є інвестиційне проектування.

Інвестиційне проектування — це розробка комплексу тех­нічної документації, яка включає в себе техніко-економічне обґрун­тування (креслення, пояснювальні записки, бізнес-план та інші не­обхідні документи) проекту.

Весь процес проектування можна розподілити на три етапи:

1) перед проектні роботи, до яких входять збір і підготовка вихідних даних та проведення наукових досліджень, не­обхідних для розробки проектів;

2) вишукування, в основному, пов'язані з перед плановими ро­ботами, вибором та відведенням території під будівництво;

3) проектування об'єктів.

Кінцевим результатом проектування є проект будівниц­тва, до якого належать:

- передпроектна документація — техніко-економічні обґрунту­вання (ТЕО) і техніко-економічні розрахунки (ТЕР) інвес­тицій, ескізні проекти;

- проектно-кошторисна документація (ПКД) — проекти, ро­бочі проекти, робоча документація для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переосна­щення підприємств.

Керуючись вимогами та параметрами завдання на про­ектування, проектна фірма проводить економічні та інженерні дослідження.

Економічні дослідження провадяться з метою перевірки обґрунтованості будівництва: забезпечують ресурсами, транс­портом, можливості виробничої кооперації, залучення місцевих трудових ресурсів для будівництва та експлуатації, використання місцевої виробничої бази та будівельних матеріалів.

Інженерні дослідження здійснюються для перевірки обгрунтованості вибору майданчика для будівництва. Здійсню­ються топографічні, геологічні, гідрогеологічні, метеорологічні дослідження.

Після проведення економічних та інженерних дослід­жень, вибору та затвердження будівельного майданчика гене­ральний проектувальник починає розробку проекту.

Розробка проекту може здійснюватись в одну, дві чи у три стадії.

При одностадійному проектуванні розробляється один документ —робочий проект зі зведеним кошторисом, який засто­совується для технічно й архітектурно нескладних будівель та споруд. Одностадійний робочий проект має невеликий комплект документів, короткий термін розробки та невелику вартість про­ектно-дослідницьких робіт.

Двостадійне проектування включає розробку проекту зі зведеним кошторисом і розробку робочої документації з коштори­сами. Дві стадії проектування застосовуються для великих і складних промислових підприємств, нових кварталів, забудови міст, великих селиш, окремих будівель і споруд.

При тристадійному проектуванні першою стадією є передінвестиційні дослідження — техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічні розрахунки та ескізні проекти. На другій стадії розробляється проект зі зведеним кошторисом, а на третій — робо­ча документація з кошторисами. Таке проектування використо­вується за умов державного інвестування, коли за рахунок держав­ного бюджету фінансуються передінвестиційні дослідження.

Головний проект будівництва має три складові:

Технологічна частина складається зі схеми виробництва, технологічних етапів і переділів виготовлюваної продукції, її об­сягів виробництва і якісних показників, видів обладнання, рівня механізації та автоматизації праці.

Будівельна частина включає об'ємно-планувальні та конструктивні рішення, а також проект організації будівництва та інші необхідні матеріали.

Економічна частина включає перед проектні досліджен­ня і техніко-економічні обґрунтування, розрахунки економічних показників ефективності і доцільності проекту, а також розра­хунки, які дають можливість вибрати місце будівництва, визна­чити потужність та склад підприємства, рівень продуктивності праці та інше.

Розроблені проекти та їх кошторисна документація на будівництво об'єктів обов'язково підлягають комплексній дер­жавній експертизі до їх затвердження. Мета і завдання експерти­зи — забезпечити високий техніко-економічний рівень будівниц­тва об'єктів при обґрунтований витратах матеріально-технічних, трудових і фінансових ресурсів.

Проекти будівництва, що фінансуються із залученням коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної власності, крім ви­падків, передбачених законодавством України, затверджуються:

- Кабінетом Міністрів України за поданням централь­них органів виконавчої влади, названих вище міст - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю 30 млн. гривень і більше та щодо об'єктів, що споруджуються із залученням інозем­них кредитів.

- Центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями та іншими органами державної влади — щодо об'єктів загальною кошто­рисною вартістю від 10 до 30 млн. гривень.

- Підприємствами, установами та організаціями дер­жавної форми власності — щодо об'єктів загальною кошторис­ною вартістю до 10 млн. гривень.