- •7.010201 – Фізичне виховання
- •Передмова
- •Основні принципи раціонального харчування
- •1.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування
- •Енерговитрати і потреба людини в енергії
- •Орієнтовні величини енерговитрат при різних видах діяльності людини
- •Роль білків у харчуванні
- •1.1.3. Роль жирів у харчуванні
- •1.1.4. Роль вуглеводів у харчуванні
- •1.1.5. Роль вітамінів у харчуванні
- •Метаболічні характеристики і потреба дорослої людини у вітамінах
- •1.1.6. Роль мінеральних речовин у харчуванні
- •Вміст, метаболічні характеристики та потреба дорослої людини в мінеральних речовинах
- •1.2. Питний режим
- •1.3. Режим харчування
- •Раціональне харчування спортсменів
- •2.1. Завдання збалансованого харчування спортсменів
- •2.2. Принципи раціонального харчування спортсменів
- •2.3. Енерговитрати при систематичній м'язовій діяльності
- •Запаси енергії в організмі людини
- •Відносна витрата енергії (на 1 кг маси тіла) за хвилину
- •2.4. Роль білків у харчуванні спортсменів
- •2.5. Роль жирів у харчуванні спортсменів
- •2.6. Роль вуглеводів у харчуванні спортсменів
- •Харчові продукти, які містять вуглеводи з різним глікемічним індексом
- •2.7. Роль вітамінів у харчуванні спортсменів
- •Добова потреба спортсменів у вітамінах (мг)
- •2.8. Роль мінеральних речовин у харчуванні спортсменів
- •2.9. Режим харчування спортсменів
- •Розподіл добової калорійності за прийомами їжі, %
- •Зразкова схема розподілу добового раціону спортсмена при різних режимах тренування
- •2.10. Використання харчових сумішей і продуктів підвищеної біологічної цінності (ппбц) в харчуванні спортсменів
- •2.11. Організація харчування перед змаганнями
- •2.12. Харчування на навчально-тренувальних зборах і в умовах
- •2.13. Харчування спортсмена на дистанції
- •Тривалість затримки харчових продуктів в шлунку (порції 150 – 250 г)
- •2.14. Харчування після змагань
- •2.15. Особливості вживання води і напоїв спортсменами
- •Особливості харчування представників різних видів спорту
- •Склад і калорійність харчового раціону для представників різних видів спорту (на 1 кг маси тіла)
- •Раціони харчування бігунів (короткі дистанції), стрибунів на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування метальників і багатоборців на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування важкоатлетів і плавців на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування бігунів (довгі дистанції) і ходоків на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування гімнастів на різних етапах спортивної підготовки
- •Раціони харчування боксерів і борців на різних етапах спортивної підготовки
- •Склад і калорійність харчового раціону боксерів залежно від категорії маси тіла
- •Раціони харчування спортсменів ігрових видів спорту на різних етапах спортивної підготовки
- •Індивідуалізація харчування спортсменів
- •4.1. Організація харчування спортсменів в особливих клімато-географічних умовах, при переїздах і часовій адаптації
- •4.1.1. Особливості харчування при тренуваннях в умовах
- •4.1.2. Харчування в умовах низьких температур
- •4.1.3. Особливості харчування при тренуванні в умовах гірського
- •Добовий набір продуктів, що рекомендується для спортсменів, які тренуються в гірських умовах
- •4.1.4. Особливості харчування при переїздах
- •4.1.5. Харчування при зміні годинного поясу
- •4.1.6. Організація харчування спортсменів під час туристичних походів
- •Добова потреба в білках, жирах, вуглеводах і їх калорійність для осіб фізичної праці і туристів
- •Основні продукти харчування для туристичних походів
- •4.2. Особливості харчування юних спортсменів
- •4.3. Особливості харчування в немолодому і старечому віці
- •4.4. Харчування для зниження маси тіла
- •Гранично допустима нормальна маса тіла (кг) чоловіків і жінок залежно від зросту і віку (за м. М. Єгоровим і л. М. Льовіцьким)
- •Організація харчування туристів
- •5.1. Основи організації харчування туристів
- •Загальний похідний раціон на один день при триразовому харчуванні
- •Тривалість приготування деяких продуктів
- •5.2. Особливості організації харчування в різних видах туризму
- •Нетрадиційне і дієтичне харчування
- •6.1. Дієтичне харчування
- •6.2. Цілющі властивості продуктів харчування
- •6.3. Вегетаріанство і його застосування в спортивній практиці
- •6.4. Сироїдіння
- •6.5. Роздільне харчування
- •Харчові отруєння та їх профілактика
- •7.1. Визначення і класифікація харчових отруєнь
- •7.2. Харчові токсикоінфекції
- •7.3. Харчовий бактерійний токсикоз
- •7.4. Харчові отруєння немікробної природи
- •7.5. Харчові отруєння нез'ясованої етіології
- •7.6. Основні принципи профілактики харчових отруєнь
- •Література
Нетрадиційне і дієтичне харчування
6.1. Дієтичне харчування
У лікувально-профілактичних установах застосовують номерну систему дієт, що охоплює всі основні захворювання. Кожна дієта має:
1) свідчення і мету призначення; 2) загальну характеристику – головні особливості хімічного складу дієти, продуктового набору і кулінарної обробки; 3) характеристику хімічного складу і калорійності; 4) режим харчування; 5) перелік допустимих і протипоказаних продуктів і страв та деяких способів їх приготування. Характеристики дієт і норми харчування служать основою при складанні меню. Вони не виключають їх змін з урахуванням перебігу хвороби, супутніх захворювань і ускладнень, маси тіла та ін. Ці зміни можуть бути і груповими. Так, у санаторіях, де рухова активність вище, ніж у лікарні, виправдано збалансоване збільшення в дієті харчових речовин.
Загальні принципи дієти при цьому не повинні змінюватися. Подібні зміни з урахуванням енерговитрат робочих, які служать або вчаться, необхідні в санаторіях-профілакторіях.
Розроблено 16 основних дієт, серед яких: № 0 (рідка дієта), № 1 (виразкова хвороба, загострення гастритів), № 2 (гіпоацидний гастрит), № 3 (запори), № 4 (захворювання кишечнику), № 5 (хвороби печінки і жовчовивідних шляхів), № 6 (подагра, сечокислий діатез), № 7 (хвороби нирок), № 8 (ожиріння), № 9 (цукровий діабет), № 10 (хвороби серцево-судинної системи), № 11 (туберкульоз), № 12 (хвороби системи крові),
№ 13 (гострі інфекційні захворювання), № 14 (фосфатурія),
№ 15 – загальний стіл – раціональне харчування в умовах стаціонару.
Перелік захворювань, які охоплюють дієти, ширший за наведений. Так, дієта № 11 призначається при туберкульозі, виснаженим хворим, тим, хто видужує після інфекційних захворювань, операцій, травм, при анеміях. У рамках однієї дієти можливі розділення (наприклад, дієта 1-а, 1-б). На кожну дієту складають семиденне меню, краще у двох варіантах: зимово-весняне і літньо-осіннє. Середні допустимі коливання хімічного складу і калорійності дієт за днями ±5% від рекомендованих потреб.
У лікувально-профілактичних установах встановлено як мінімум чотириразове харчування з розподілом добової калорійності (у % до добового раціону): сніданок – 25 – 30%, обід – 40%, вечеря – 20 – 25%, друга вечеря – 5 – 10%. При деяких захворюваннях режим харчування може бути п’яти- шестиразовим, а калорійність більш рівномірно розподіляється за прийомами їжі.
У санаторіях, де не вимагається дотримання хворими суворих дієт (хвороби органів дихання, руху та ін.), застосовують систему попередніх замовлень наступного дня з вибором окремих страв за прийомами їжі з призначеної дієти. При цьому задовольняються смакові звички хворого, проте нерідко порушується збалансованість харчових речовин у дієті, її калорійність, правильність поєднання страв. Замість цієї системи слід впроваджувати попередній вибір і замовлення, але не на страви, а на комплексні раціони в 2 – 3 варіантах по кожній дієті. Такі раціони рівноцінні за хімічним складом, але меню їх різні. Тому в санаторіях, де потрібне дотримання хворими суворих дієт (хвороби органів травлення, нирок, обміну речовин, цукровий діабет та ін.), доцільна тільки система вибору комплексних дієт.