Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Учеб. пос.(укр.) ООП.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
3.35 Mб
Скачать

Нетрадиційне і дієтичне харчування

6.1. Дієтичне харчування

У лікувально-профілактичних установах застосовують номерну систему дієт, що охоплює всі основні захворювання. Кожна дієта має:

1) свідчення і мету призначення; 2) загальну характеристику – головні особливості хімічного складу дієти, продуктового набору і кулінарної обробки; 3) характеристику хімічного складу і калорійності; 4) режим харчування; 5) перелік допустимих і протипоказаних продуктів і страв та деяких способів їх приготування. Характеристики дієт і норми харчування служать основою при складанні меню. Вони не виключають їх змін з урахуванням перебігу хвороби, супутніх захворювань і ускладнень, маси тіла та ін. Ці зміни можуть бути і груповими. Так, у санаторіях, де рухова активність вище, ніж у лікарні, виправдано збалансоване збільшення в дієті харчових речовин.

Загальні принципи дієти при цьому не повинні змінюватися. Подібні зміни з урахуванням енерговитрат робочих, які служать або вчаться, необхідні в санаторіях-профілакторіях.

Розроблено 16 основних дієт, серед яких: № 0 (рідка дієта), № 1 (виразкова хвороба, загострення гастритів), № 2 (гіпоацидний гастрит), № 3 (запори), № 4 (захворювання кишечнику), № 5 (хвороби печінки і жовчовивідних шляхів), № 6 (подагра, сечокислий діатез), № 7 (хвороби нирок), № 8 (ожиріння), № 9 (цукровий діабет), № 10 (хвороби серцево-судинної системи), № 11 (туберкульоз), № 12 (хвороби системи крові),

№ 13 (гострі інфекційні захворювання), № 14 (фосфатурія),

№ 15 – загальний стіл – раціональне харчування в умовах стаціонару.

Перелік захворювань, які охоплюють дієти, ширший за наведений. Так, дієта № 11 призначається при туберкульозі, виснаженим хворим, тим, хто видужує після інфекційних захворювань, операцій, травм, при анеміях. У рамках однієї дієти можливі розділення (наприклад, дієта 1-а, 1-б). На кожну дієту складають семиденне меню, краще у двох варіантах: зимово-весняне і літньо-осіннє. Середні допустимі коливання хімічного складу і калорійності дієт за днями ±5% від рекомендованих потреб.

У лікувально-профілактичних установах встановлено як мінімум чотириразове харчування з розподілом добової калорійності (у % до добового раціону): сніданок – 25 – 30%, обід – 40%, вечеря – 20 – 25%, друга вечеря – 5 – 10%. При деяких захворюваннях режим харчування може бути п’яти- шестиразовим, а калорійність більш рівномірно розподіляється за прийомами їжі.

У санаторіях, де не вимагається дотримання хворими суворих дієт (хвороби органів дихання, руху та ін.), застосовують систему попередніх замовлень наступного дня з вибором окремих страв за прийомами їжі з призначеної дієти. При цьому задовольняються смакові звички хворого, проте нерідко порушується збалансованість харчових речовин у дієті, її калорійність, правильність поєднання страв. Замість цієї системи слід впроваджувати попередній вибір і замовлення, але не на страви, а на комплексні раціони в 2 – 3 варіантах по кожній дієті. Такі раціони рівноцінні за хімічним складом, але меню їх різні. Тому в санаторіях, де потрібне дотримання хворими суворих дієт (хвороби органів травлення, нирок, обміну речовин, цукровий діабет та ін.), доцільна тільки система вибору комплексних дієт.