6.4. Ринки акцій та їх капіталізація

Однією з найважливіших класифікацій ринків цінних паперів є їх поділ на розви - нені ринки (developed markets) та ринки, що формуються (emerging markets). За цією ознакою фондові ринки групуються відповідно до:

• рівня економічного розвитку країни, яку вони обслуговують;

• розміру доходів, що в них генеруються;

• ступеня зрілості фінансового сектору країни в цілому;

• ступеня зрілості самого фондового ринку.

Основними критеріями належності ринку конкретної країни до розвинених чи ри­нків, що формуються, є:

• показник насиченості господарського обороту цінними паперами;

• рівень волатильності ринку цінних паперів даної країни;

• рівень ринкового ризику (кредитного, валютного, законодавчого, ризику лік­відності тощо);

• роль фондового ринку країни у перерозподілі грошових ресурсів на цілі інве­стування.

В основі класифікації Міжнародної фінансової корпорації (International Finance Corporation), що входить до групи Світового банку, лежить критерій рівня розвитку ринку акцій.

Посилення взаємозалежності національних фондових ринків сьогодні проявляєть­ся у синхронному підвищенні чи падінні курсів цінних паперів на національних рин­ках капіталів різних країн, що забезпечується:

• інформаційною прозорістю національних ринків капіталів;

• відкритістю національних фондових ринків, де активну роль відіграють іноземні учасники (емітенти та інвестори);

• інфраструктурними змінами на національних ринках капіталів у зв'язку з упро­вадженням електронних технологій;

• високою швидкістю передавання інформації;

• значним обсягом трансграничних операцій із цінними паперами;

• підвищенням ролі інституційних інвесторів на ринку.

Проте не всі ринки однаково залежать один від одного. За нинішніх умов амери­канський ринок капіталів значною мірою визначає кон'юнктуру світового ринку капі­талів. Динаміка котирувань цінних паперів на американському ринку значно впливає на курси цінних паперів на інших ринках, а рівень капіталізації американського ринку впевнено перевищує ринок будь-якої іншої країни.

Масштаби акціонерного капіталу в тій чи іншій країні характеризуються насампе­ред показниками капіталізації, її частки у ВВП, обсягом торгівлі акціями, кількістю акцій, що мають регулярне котирування (лістинг).

Капіталізація ринку — це сукупна курсова вартість усіх емітованих акцій ком­паній, що мають регулярне котирування. Цей показник відображає ринкову вартість усіх компаній, що входять до лістингу фондових бірж (ринкова вартість компанії ви­значається як добуток курсової вартості акції на кількість її акцій, що перебувають в обігу).

Збільшення рівня капіталізації може відбуватися за рахунок двох факторів:

1. зростання курсової вартості акцій;

2. збільшення загальної кількості компаній, що випускають акції для продажу широкому колу інвесторів.

Фактор збільшення кількості компаній, які випускають акції, має суттєве значення тільки на ринках, що формуються. На розвинених ринках кількість компаній, цінні па­пери яких входять до лістингу на організованому ринку, являє собою досить стабіль­ний показник. Він збільшується помірними темпами.

Як свідчать численні спостереження за ринком акцій, коли вектори руху промис­лового циклу та ринку акцій збігаються, темпи їх динаміки різняться досить помітно. Темпи зростання (спаду) ринку акцій у 2—3 рази перевищують темпи зростання (спа­ду) реального сектору. Унаслідок випереджувального зростання ринку акцій виника­ють так звані бульбашки (bubbles), що пояснюється відривом фіктивного капіталу від своєї бази — від реального капіталу. Рано чи пізно «бульбашка» лопає, що призводить до втрати сотень мільярдів доларів.

Природа виникнення подібних «бульбашок» полягає в тому, що дії інвесторів на ринку не завжди можна назвати раціональними (іноді інвестори схильні проявляти стадний інстинкт). Рух цін угору підігрівається взаємним очікуванням подальшого підвищення цін. Навіть у випадку, якщо основні показники свідчать про те, що підне­сення вже вичерпало себе і ринок перегрітий, багато інвесторів продовжують купувати акції, сподіваючись на подальше зростання ринку.

У ситуації, коли надмірне збільшення фіктивного капіталу досягає надзвичайно великих розмірів, достатньо незначного поштовху для того, щоб ціни почали стрімко падати. І в цьому разі спрацьовує психологічний фактор, що змушує інвесторів руха­тись в одному напрямі. Як наслідок, ціни опускаються нижче за рівень рівноваги.

Як зазначалося вище, динаміка ринку акцій у цілому збігається з динамікою еко­номіки (реального сектору). Разом з тим ситуація на фондовому ринку може чинити зворотний вплив на реальний сектор економіки. Піднесення на фондовому ринку ство­рює додаткові можливості для залучення інвестиційного капіталу компаніями через додатковий випуск акцій. Від курсової вартості акцій компаній залежать і можливості залучення банківського кредиту. Тобто за інших рівних умов зростання ринку акцій сприяє зростанню виробництва.