2.59. В лінійній оптимізаційній економіко-математичній моделі використання (розподілу) кормів у стійловий період за критерій оптимальності приймається:

А. Мінімум затрат кормів при утриманні тварин протягом стійлового періоду

Б. Максимум виробництва продукції тваринництва протягом стійлового

періоду

В. Максимум поживних речовин для утримання тварин протягом стійлового

періоду

Г. Мінімум вартості кормів для утримання тварин протягом стійлового

періоду

2.60. В лінійній оптимізаційній економіко-математичній моделі використання (розподілу) кормів у стійловий період обмеження кожного блоку матриці відображають:

А. Потребу статевовікових груп тварин в кормах

Б. Забезпеченість тварин поживними речовинами, структуру кормів та

кількість кормо-днів утримання тварин в стійловому періоді

В. Кількість видів поживних речовин та кількість кормо-днів утримання

тварин у стійловому періоді

Г. Обсяги виробництва тваринницької продукції та кількість кормо-днів

утримання тварин у стійловому періоді

2.61. В лінійній оптимізаційній економіко-математичній моделі виробничої структури сільськогосподарського підприємства вектор невідомих означає:

А. Обсяги галузей сільськогосподарського виробництва та реалізації

(використання) продукції

Б. Площі сільськогосподарських культур

В. Поголів’я сільськогосподарських тварин

Г. Обсяги виробництва товарної продукції

2.62. В лінійній оптимізаційній економіко-математичній моделі виробничої структури сільськогосподарського підприємства за критерій оптимальності приймається:

А. Мінімум галузей сільськогосподарського виробництва

Б. Максимум прибутку або чистого доходу

В. Максимум галузей сільськогосподарського виробництва

Г. Мінімум галузей кормовиробництва

2.63. В лінійній оптимізаційній економіко-математичній моделі виробничої структури сільськогосподарського підприємства площі використання сільськогосподарських угідь повинні бути:

А. Менші або дорівнювати площам сільськогосподарських угідь в

господарстві

Б. Не менші або дорівнювати площам сільськогосподарських угідь в

господарстві

В. Не більші площі ріллі в господарстві

Г. Не менші площі ріллі в господарстві

2.64. В лінійній оптимізаційній економіко-математичній моделі виробничої структури сільськогосподарського підприємства обсяги використання виробничих ресурсів повинні бути:

А. Менші або дорівнювати наявним обсягам виробничих ресурсів в

господарстві

Б. Більші або дорівнювати наявним обсягам виробничих ресурсів в

господарстві

В. Менші або дорівнювати обсягам виробництва продукції

Г. Більші або дорівнювати обсягам виробництва продукції

2.65. В лінійній оптимізаційній економіко-математичній моделі виробничої структури сільськогосподарського підприємства обсяги виробництва кормів повинні бути:

А. Менші бо дорівнювати потребам тварин в кормах

Б. Більші або дорівнювати потребам тварин в кормах

В. Менші або дорівнювати плановим завданням виробництва кормів

Г. Більші або дорівнювати плановим завданням виробництва кормів

2.66. В лінійній оптимізаційній економіко-математичній моделі виробничої структури сільськогосподарського підприємства обсяги виробництва і реалізації продукції повинні бути:

А. Менші або дорівнювати потребам господарства

Б. Більші або дорівнювати потребам господарства

В. Менші або дорівнювати плановим завданням

Г. Більші або дорівнювати плановим завданням

2.67. Для усунення протиріч в умовах задачі при моделюванні виробничої структури сільськогосподарського підприємства потрібно:

А. Збільшити норми затрат виробничих ресурсів на одиницю галузі

Б. Зменшити норми затрат виробничих ресурсів на одиницю галузі

В. Збільшити планові завдання виробництва і реалізації продукції

Г. Зменшити обсяги виробничих ресурсів

2.68. Для усунення протиріч в умовах задачі при моделюванні виробничої структури сільськогосподарського підприємства потрібно:

А. Збільшити вихід продукції з одиниці галузі

Б. Зменшити вихід продукції з одиниці галузі

В. Збільшити планові завдання виробництва і реалізації продукції

Г. Зменшити обсяги виробничих ресурсів

2.69. В лінійній оптимізаційній економіко-математичній моделі обороту і структури стада великої рогатої худоби вектор невідомих означає:

А. Поголів’я тварин, що підлягає вибраковці

Б. Поголів’я тварин, що підлягає переведенню в старшу статево-вікову групу

В. Поголів’я тварин, що підлягає вибраковці, переведенню в старшу статево-вікову групу та на кінець року

Г. Поголів’я тварин на кінець року

2.70. В лінійній оптимізаційній економіко-математичній моделі обороту і структури стада великої рогатої худоби за критерій оптимальності приймається:

А. Максимум виробництва продукції тваринництва

Б. Максимум прибутку або чистого доходу

В. Максимум галузей тваринництва

Г. Мінімум виробничих затрат на тваринництво

2.71. В лінійній оптимізаційній економіко-математичній моделі обороту і структури стада великої рогатої худоби обмеження відображають виробничі умови з:

А. Виробництва продукції тваринництва

Б. Балансу тварин в кожній статево-віковій групі та формування поголів’я і структури стада на кінець року

В. Виробництва кормів

Г. Виробничих затрат на тваринництво

2.72. Завданням сітьового моделювання є:

А. Побудова сітьового графіка

Б. Побудова матриці задачі

В. Оптимізація оперативного управління

Г. Оптимізація стратегічного управління

2.73. При побудові сітьової моделі перш за все необхідно визначити:

А. Тривалість виконання всього комплексу робіт

Б. Обсяги всього комплексу робіт

В. Моменти початку або закінчення окремої роботи

Г. Перелік і послідовність робіт

2.74. В сітьовому моделюванні подіями називаються :

А. Тривалість виконання всього комплексу робіт

Б. Обсяги всього комплексу робіт

В. Моменти початку або закінчення окремої роботи

Г. Перелік і послідовність робіт

2.75. Дві події на сітьовому графіку можуть бути з’єднані:

А. Двома стрілками, які не утворюють циклу

Б. Тільки однією стрілкою

В. Двома стрілками, які утворюють цикл

Г. Декількома стрілками

2.76. Вершини сітьового графіка нумеруються:

А. Строго послідовно від першої до останньої події

Б. Строго послідовно від останньої до першої події

В. Починаючи з будь-якої вершини

Г. Не нумеруються

2.77. В кожну вершину сітьового графіка входить (крім кінцевої) та із кожної вершини виходить (крім початкової):

А. Тільки дві стрілки

Б. Тільки одна стрілка

В. Не менше однієї стрілки

Г. Не більше двох стрілок

2.78. Для логічного зв’язку робіт, які виконуються паралельно, вводяться

фіктивні:

А. Роботи

Б. Події

В. Цикли

Г. Стрілки

2.79. Шляхом в сітьових моделях називається:

А. Послідовність робіт, якщо кінцева подія кожної роботи є початком наступної

Б. Перелік робіт

В. Кількість робіт від початку до закінчення всього комплексу робіт

Г. Обсяги всього комплексу робіт

2.80. Критичний шлях це:

А. Мінімальна тривалість виконання окремої роботи

Б. Максимальна тривалість виконання всього комплексу робіт

В. Мінімальна тривалість виконання всього комплексу робіт

Г. Максимальна тривалість виконання окремої роботи

2.81. Некритичні шляхи мають тривалість, яка:

А. Більше тривалості критичного шляху

Б. Менше тривалості критичного шляху

В. Дорівнює тривалості окремої роботи

Г. Не дорівнює тривалості окремої роботи

2.82. Критичний шлях має тривалість, яка:

А. Більше тривалості некритичного шляху

Б. Менше тривалості некритичного шляху

В. Дорівнює тривалості окремої роботи

Г. Менше тривалості окремої роботи

2.83. Некритичні шляхи порівняно з критичними шляхом:

А. Не мають резерву часу

Б. Мають резерв часу

В. Дорівнюють резерву часу

Г. Не дорівнюють резерву часу

2.84. Найбільш ранній термін початку окремої роботи визначається як сумарна довжина шляху від першої події всього комплексу робіт:

А Максимальна до початку окремої роботи

Б. Максимальна до закінчення окремої роботи

В. Мінімальна до початку окремої роботи

Г. Мінімальна до закінчення окремої роботи

2.85. Найбільш ранній термін закінчення окремої роботи визначається як сумарна довжина шляху від першої події всього комплексу робіт:

А. Максимальна до початку окремої роботи

Б. Максимальна до закінчення окремої роботи

В. Мінімальна до початку окремої роботи

Г. Мінімальна до закінчення окремої роботи

2.86. Найбільш пізній термін закінчення окремої роботи визначається як різниця між критичним шляхом і сумарною довжиною шляху від кінцевої події всього комплексу робіт:

А. Максимальна до початку окремої роботи

Б. Максимальна до закінчення окремої роботи

В. Мінімальна до початку окремої роботи

Г. Мінімальна до закінчення окремої роботи

2.87. Найбільш пізній термін початку окремої роботи визначається як різниця між критичним шляхом і сумарною довжиною шляху від кінцевої події всього комплексу робіт:

А. Максимальна до закінчення окремої роботи

Б. Максимальна до початку окремої роботи

В. Мінімальна до початку окремої роботи

Г. Мінімальна до закінчення окремої роботи

2.88. Повний резерв часу для окремої роботи визначається як відрізок часу між:

А. Найбільш ранніми термінами початку і закінчення роботи

Б. Найбільш пізніми термінами початку і закінчення роботи

В. Найбільш пізнім і найбільш раннім термінами початку роботи

Г. Найбільш пізнім і найбільш раннім термінами закінчення роботи

2.89. При розрахунках в сітьових моделях початкового плану розподілу засобів механізації кількість агрегатів для виконання певної роботи визначається:

А. Діленням обсягу робіт на добуток тривалості виконання робіт на виробіток

одного агрегату

Б. Діленням обсягу робіт на добуток кількості агрегатів на виробіток одного

агрегату

В. Діленням обсягу робіт на добуток тривалості виконання робіт кількість

агрегатів

Г. Множенням кількості агрегатів на виробіток одного агрегату та тривалість

виконання робіт