- •Заняття №7
- •Структура заняття:
- •Хід уроку:
- •10 Півн-схід департаментів – спустошені;
- •Економічний підйом 20-х років хХст.
- •Економічна криза 1929-1933р.Р. Та її наслідки.
- •1919-1920Р.Р. –страйковий рух досяг свого апогею.
- •Висновок:____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
- •Прояви та особливості економічної кризи 1929-1933р.Р.
Висновок:____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Закріплення нових знань.
Якими були наслідки війни для країн?
Хто очолював повоєнні уряди в країнах?
Яким був стан економіки в цих країнах у 1919-1923р.р.?
Наведіть факти, що свідчать про вплив кризи на ВБ.
Підсумки уроку:
Ісв завдала важких втрат для європейських країн, США понесло найменші втрати;
Населення вимагало радикальних змін. У ВБ вимоги частково вдалося задовольнити, у той час, як у Фр ці рішення цих вимог було відтерміновано до кращих часів;
Економічна криза для ВБ не була надзвичайно важкою, порівняноз іншими країнами.
Подолання парламентської кризи 1936-1937р.р. сприяло зміцненню в країні режиму парламентської монархії.
Домашнє завдання: конспект.
Додаток №1 Велика Британія 1919-1923р.р.
Реформи кабінету лібералів Д.Ллойд Джорджа (1918-1922р.р.)
Склад уряду – коаліція консерваторів, лібералів і лейбористів.
Заходи:
Переведення економіки на мирні рейки;
Зменшення державного регулювання економіки;
Проведення виборчої реформи;
З-н про відмову від золотого стандарту фунта стерлінга (1919р.);
Перетворення держави на єдиного контролера випуску паперових грошей;
Рішення уряду про часткове відновлення контролю над залізницями;
Курс на виробництво власних продуктів харчування та сировини;
Програми роботи безробітним, житлового будівництва, розвитку системи освіти;
Підписання британо-ірландського договору про надання незалежності південній частині Ірландії (шість графств на півночі переважно з протестантським населенням залишились у складі ВБ). Після цього держава дістала назву Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії.
Уряд консерваторів (1922-1923р.р.) – Е.Бонар-Лоу.
Заходи:
Застій в економіці (1922-1923р.р.), незважаючи на подолання кризи 1920-1921р.р.;
Нехтування капіталовкладеннями у промисловість;
Отримання прибутків від вивезення капіталу, міжнародних банківських операцій, вигідне використання морського транспорту;
Відставання вуглевидобувної, металургійної, машинобудівних галузей;
Падіння конкурентоспроможності англійських товарів на світом\вому ринку;
Утрата позицій лібералів і зростання впливу лейбористів;
Стабілізація економічного становища у 1924р.;
Відновлення золотого еквіваленту фунта стерлінга;
Низка законів уряду С.Болдуїна щодо зміцнення приватної власності;
Соціальні конфлікти (шахтарська проблема).
Додаток №2 Соціально-економічний розвиток Франції у 1920-х роках
Уряд Національного блоку (1919-1924р.р.)
Склад: праві партії (Національно-республіканської дії, Республікансько-демократична та ін..)
Лідери: Радикал – Ж.Клемансо (1919р.), соціаліст – А.Мільєран (1920-1921р.р.), Р.Пункаре (1922-1924р.р.)
Основні заходи:
Відновлення господарського життя північно-східних районів;
Переведення економіки на мирні рейки;
Зменшення кількості робочих міськ, зниження з-пл., що призвело до посилення робітничого руху. Страйк 1920р.;
Курс на подолання соціально-економічної кризи, стабілізацію роботи фабрик і заводів;
Денаціоналізація промисловості;
Припинення дії закону про 8-годинний робочий день, посилення податкового тиску;
Надання вигідних кредитів селянам;
Встановлення прогресивного податку на прибуток;
Курс на подальше послаблення Німеччини (Рурська авантюра – 1923р.) узов політиці.
Додаток №3 Велика Британці в роки Великої депресії
Другий лейбористський уряд:
Прийняття нового виборчого законодавства (1928р.) – гендерна рівність виборчого права.
Перемога лейбористів на виборах 1929р., формування уряду Р.Макдональда.
Балансуваня економічної політики на межі інтересів працюючих та підприємців.
Надання великим підприємт\ствам великих кредитів і субсидій.
Покращення становища безробітних на основі з-ну про соціальне страхування.
Вимоги до уряду подолати економічну кризу за рахунок зменшення витрат на соціальні потреби.
Урядова криз → відставка у серпні 1931р.
Особливості депресії 1929-1933р.р.
Початок кризи пізніше ніж в інших країнах.
Важке становище с\г (знаження цін на с\г продукцію на 34%)
Падіння вартості фунта стерлінга а одну третину.
Найбільш постраждали традиційні галузі промисловості (вугледобувна, металургійна і т.д.)
Зменшення зовнішньоторговельного обігу більше ніж у 2 рази.
Безробіття (3млн.)
Характерні риси розвитку країни за Національного уряду.
Р.Макдональд, С.Болдуїн, А.Н.Чемберлен
Подолання кризи та її наслідків.
Відмова від золотого забезпечення національної валюти з метою ліквідації бюджетного дефіциту.
Ставка на державне втручання в економіку та політика протекціонізму.
Створення для боротьби з конкуренцією стерлінгового блоку – валютного об’єднання держав на чолі з ВБ.
Прийняття парламентом Вестмінстерського статуту – надвав домініонам права у сфері внутрішньої та зовнішньої політики (1931р.).
Об’єднання метрополії та домініонів у Британську Співдружність націй.
Зростання капіталовкладень у різні галузі економіки, покращення умов зовнішньої торгівлі, зростання військового виробництва.
Нестабільність і нерівномірність економічного розвитку.
Активізація радикальних політичних сил – комуністів і фашистів.
Додаток №4 Франція в роки економічної кризи.
Картель лівих сил (1924-1926р.р.)
Склад |
Ліві партії (радикали, соціалісти тощо) |
Лідер |
Е.Ерріо |
Основні заходи |
Політична амністія Виділення 300млн франків на потреби житлового будівництва. Евакуація фр військ із Руру Опір великих підприємств і фінансистів, викликані поступками уряду робітникам і дрібним підприємствам. Розміщення капіталів за межами Фр. Неспроможність уряду розв’язати фінансові проблеми Відставка уряду. |
|
Уряд національної єдності (1926-1929р.р.) |
Склад |
Широкий спектр політ партій |
Лідер |
Р.Пуанкаре (члени республікансько-демократичної партії) |
Основні заходи |
Надання парламентом уряду фактично необмежених повноважень для проведення фінансової реформи. Здійснення плану стабілізації реформи. Підвищення непрямих податків, тарифів на залізницях і воних транспортах. Зменшення плати держслужбовцям і пенсіонерам-інвалідам війни. Забезпечення умов для економічного зростання. Забезпечення соціальних програм. Загострення між партійної боротьби. |