Догляд за хворими на захворювання опорно-рухового апарату

Хворі, які страждають від захворювань опорно-рухового апарату, при роз­витку ускладнень часто перебувають на стаціонарному лікуванні в терапевтич­них або спеціалізованих ревматологічних відділеннях лікарень або клінік. Зага­льний і спеціальний медичний догляд із цією патологією передбачає високий рівень підготовки медичного персоналу не лише в галузі вузькопрофільній, але і в етико-психологічній, деонтологічній. Від медичного персоналу вимагається чітка і оперативна реалізація лікарських призначень, висока виробнича дисци­пліна, виняткова взаємовимогливість і відповідальність при виконанні заходів догляду. Медичний персонал повинен стежити за загальним станом хворого, частотою пульсу, дихання, рівнем артеріального тиску, зовнішнім виглядом, зміною кольору шкірних покривів над ураженими суглобами і т. д.

У зв'язку з обмеженою рухливістю таких хворих потрібно створити їм зручне положення в ліжку, систематично змінювати натільну і постільну білизну, своєчасно попереджувати утворення пролежнів, стежити за регу­лярним випорожненням кишечника.

Фельдшер повинен ознайомитись з планом обстеження хворих, особ­ливостями дієтичного, медикаментозного та немедикаментозного лікування, його можливими побічними ефектами. Деякі хворі потрапляють на стаціо­нарне лікування з вираженим болем у суглобах, порушенням їх функцій, підвищенням температури тіла. Все це потребує від медичного персоналу максимальної уваги до хворого, терпіння, доброзичливості, співчуття. По­стіль хворого повинна бути зручною, м'якою. Болючі суглоби потрібно захистити від можливих мікротравм. За призначенням лікаря на суглоби накладають зігрівальні компреси (сухі, спиртові, з медичної жовчі). Фель­дшер забезпечує виконання призначень лікаря, дотримуючись медичної етики та деонтології, подає медичні препарати у призначених для цієї мети мензурках, стежить за можливими побічними ефектами лікування (диспептичні розлади й біль під грудьми під час лікування нестероїдними засобами та кортикостероїдами, алергічні реакції), доповідає про їх виникнення лікареві.

Для створення зручного положення необхідно дещо підняти головний кінець ліжка або покласти під спину і голову хворого кілька подушок. Якщо хворий неспроможний самостійно вмиватися, його руки і обличчя ДВІЧІ гримі на день протирають зволоженим рушником.

Хворим на ревматизм, ревматоїдний артрит в гострий період хвороби треба ДОТРИМУВАТИСЯ СУВОРОГО ЛІЖКОВОГО режиму. Особливо ретельно треба слідкувати

за станом шкіри, суглобів. У таких хвирих часто з'являються пролежні. Тому

щодня, а то і декілька разів на день, перестеляють постіль, протирають шкіру дезінфікуючим розчином і часто змінюють положення тіла.

Диспансеризація

Частота спостережень - 2 рази на рік. Огляд лікарями інших спеціальностей: ортопед 2 рази на рік, терапевт 1 раз на рік. Найменування і частота лабораторних та інших діагностичних досліджень: клінічний аналіз крові при наявності синовіту за показаннями, загальний аналіз сечі за Нечипорепком - 2 рази на рік. Рентгенографія суглобів 1 раз на рік. Основні лікувально оздоровчі заходи: постійне використання хондропротекторів та НПЗП за показаннями, лікувальна фізкультура - постійно, фізіотерапія - 2 рази на рік. Масаж м'язів - 2 рази на рік. Санація вогнищ інфекції. Загартування. Кожен рік санаторно-курортне лікування. Раціональне працевлаштування. Критерії ефективності диспансеризації: поліпшення клінічних показників, зменшення кількості рецидивів, зменшення тимчасової непрацездатності, зниження первинного виходу на пенсію, стійка ремісія, зняття або заміна групи інвалідності.

Лікарсько-трудова експертиза. Працездатність хворих залежить від ступеня порушення функції суглобів. За умов порушення функції І ті II ступеня хворі тривалий час зберігають працездатність у своїй професії. Але їм протипоказана робота, що пов'язана з важким фізичним навантаженням та навантаження на суглоби. При зміні праці із зниженням кваліфікації хворим визначають інвалідність III групи. У випадках порушення функції суглобів III- IV ступеня працездатність пацієнтів у звичайних умовах втрачається, за умов нездатності до самообслуговування хворих переводять на І групу. За умов ураження великих суглобів нижніх кінцівок з порушенням функції ІІІ-ІУ ступеня, але при збереженні функції верхніх кінцівок хворим видається мотоколяска з ручним керуванням, а інвалідам Великої Вітчизняної війни - автомашина з ручним керуванням.