6.2. Техніко-економічне порівняння варіантів механізації.

Техніко-економічне порівняння варіантів виробляється за наступними показниками:

тривалість виробництва робіт у змінах;
трудомісткість 1 м³ цегельної кладки;
собівартість 1 м³ цегельної кладки.

Для врахування динаміки вартості показників, таких як вартість машино-зміни (С_м._зм.), величина заробітної платні (Зп), інвентарно-розрахункова вартість механізмів (С_ін), вартість улаштування шляхів та доріг (С_пп) їх розрахункову величину рекомендується множити на відповідні поправочні коефіцієнти, що змінюються в часі, які погоджуються з консультантом.

6.2.1. Визначення тривалості робіт.

Час роботи баштового крана на об'єкті Т_0.зм. визначається по калькуляції трудових витрат. У нашому випадку воно дорівнює:

Відповідно до пункту 1 технічної частини першого розділу [2] при монтажі конструкцій кранами на автомобільному та пневмоколесному ходу норма часу та розцінка повинні бути збільшені в 1,1 рази. Отже, час роботи пневмоколесного крана КС-4361А складає

6.2.2. Визначення трудомісткості робіт.

Трудомісткість 1 м³ цегельної кладки визначається по формулі:

де Т_м – трудомісткість керування краном та обслуговування його машиністами за час роботи крана на об'єкті (з калькуляції трудових затрат та заробітної плати); Т_р – трудомісткість виконання ручних операцій не зв'язаних з керуванням машини (з калькуляції трудових затрат та заробітної плати); Т_пер – трудомісткість перебазування крана на задану відстань (з додатку 16); Т_м.д. – трудомісткість монтажу та демонтажу крана (з додатку 16); Т_п._п. - трудомісткість улаштування підкранових колій для баштових кранів або дороги для самохідних кранів (з додатку 16); V_к – обсяг кам'яної кладки в м³.

I варіант – кран КБ-100.0А.

Т_м = 59,9 чол.-дня; Т_р = 1208,8 чол.-дня;

Т_пер = 30:8 = 3,75 чол.-дня; Т_м._д. = 72:8 = 9,0 чол.-дня.;

Т_п._п. = (40 х 5) : 8 = 25,0 чол.-дня; де 5 – кількість ланок підкранової колії.

II варіант – кран КС 4361А.

Т_м = 65,9 чол.-дня; Т_р = 1208,8 чол.-дня;

Т_пер = 7:8 = 0,88 чол.-дня; Т_м._д. = 46:8 = 5,75 чол.-дня;

Т_п._п. = 0,33 х 170 : 8 = 7,01 чол.-дня; де 170 – довжина дороги по периметру

6.2.3. Визначення собівартості робіт.

Вартість машино-зміни кожного крана визначається по формулі:

де В_еп – постійні експлуатаційні витрати, грн.;

В_п – витрати на перебазування, грн.;

В_вз – змінні експлуатаційні витрати, грн.;

В_еп, В_п, В_вз – ці витрати беруться з додатку 4, і мають значення відносне до однієї зміни роботи крану, при цьому В_вз визначається як сума складових витрат (колонки 6 – 14);

Т_з.м. – кількість змін роботи крану на будівельному майданчику.

I варіант:

II варіант

Собівартість механізованого процесу визначається по формулі:

де n – кількість машин, які приймають участь у механізованому процесі;

– сума заробітної платні робітників без монтажників, грн. Приймається з калькуляції трудових витрат та заробітної платні робітників (таблиця 3);

Н₂ – коефіцієнт накладних витрат на заробітну платню робітників (Н₂= 1,5);

– сума витрат на влаштування підкранових колій для баштових кранів або доріг для самохідних кранів (для гусеничних кранів С_п.п = 0,4; для автомобільних кранів С_п.п = 3,72; для пневмоколисних кранів С_п.п = 4,07; для баштових кранів з шириною колії 4,5 м С_п.п = 174,1; для баштових кранів з шириною колії 6,0 м С_п.п = 274,9); 1,08 – коефіцієнт накладних витрат на експлуатацію машин та одноразові витрати.