Інсулін. Класифікація - інсуліни людські

КОРОТКОЇ ДІЇ - ЛІЗПРОІНСУЛІН (ХУМАЛОГ) ЛЮДСЬКИЙ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ (АКТРАПІД)

СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ ДІЇ - ІНСУЛІНУ ЛЮДСЬКОГО СУСПЕНЗІЯ (ХУМУЛІН НПХ) . ІНСУЛІН.-ЦИНК-СУСПЕНЗІЯ ЗМІШАНИЙ ЛЮДСЬКИЙ (МОНОТАРД НМ) ТРИВАЛОЇ ДІЇ - ІНСУЛІН-ЦИНК-СУСПЕНЗІЯ КРИСТАЛІЧНА (УЛЬТРАТАРД НМ)

ІНСУЛІНИ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ МОНОКОМПОНЕНТНІ

КОРОТКОЇ ДІЇ - ІНСУЛІН ДЛЯ ІН"ЄКЦІЙ НЕЙТРАЛЬНИЙ (МОНОІНСУЛІН МК)

СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ ДІЇ- ІНСУЛІН АМІНОХІНУРИД (Б-ІНСУЛІН-S) ІНСУЛІНИИНК-СУСПЕНЗІЯ АМОРФНА (ІНСУЛІН-СЕМІЛЕНТЕ) ТРИВАЛОЇ ДІЇ - ІНСУЛІН-ЦИНК-СУСПЕНЗІЯ КРИСТАЛІЧНА (УЛЬТРАЛЕНТЕ МС)

МОНОПІКОВІ КОРОТКОЇ ДІЇ - НЕЙТРАЛЬНИЙ РОЗЧИННИЙ ІНСУЛІН (АКТРАПІД НС)

СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ ДІ - ІНСУЛІН АМІНОХІНУ РИД (Б-ІНСУЛІН)

МЕХАНІЗМ ДІЇ - РЕГУЛЮЮТЬ ВУГЛЕВОДНИЙ ОБМІН, СПРИЯЮТЬ ТРАНСПОРТУ ГЛЮКОЗИ ВСЕРЕДИНУ КЛІТИН І ЗАСВОЄННЮ П ТКАНИНАМИ, ПОСИЛЮЮТЬ ГЛІКОГЕНЕЗ, СИНТЕЗ БІЛКІВ ТА ЖИРНИХ КИСЛОТ ФАРМ ЕФЕКТИ ГІПОГЛІКЕМІЧНИЙ. ПОКАЗАННЯ ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ГІПЕРГЛІКЕМІЧНА КОМА (ПІДКРЕСЛИНІ) ВИБІР ІНСУЛІНУ, ПІДБІР ДОЗИ ГА ЗАМІНА ПРЕПАРАТУ ПРОВОДИТЬСЯ ПІД СУВОРИМ КОНТРОЛЕМ ЛІКАРЯ. ГІПОГЛІКЕМІЧНИЙ ЕФЕКТ ІНСУЛІНІВ ПІДВИЩУЮТЬ - А-АДРЕНОБЛОКАТОРИ, НССЕЛЕКТНВНІ Р-АДРЕНОБЛОКАТОРИ, ТЕТРАЦИКЛІНИ, МЕТИЛДОФА, ІНГІБІТОРИ МАО;

ЗНИЖУЮТЬ - ПЕРОРАЛЬИІ КОІПРАЦЕПТИВНІ ЗАСОБИ, САЛУРЕТИКИ, НІКОТИНОВА К-ТА, ІЗОНІАЗИД, ГЛЮКОКОРТИКОЇДИ, ГЕПАРИН, ТРИЦИКЛІЧНІ АНТИДЕПРЕСАНТИ. ВЖИВАННЯ КЛОНІДИНУ, РЕЗЕРПІНУ, САЛІЦИЛАТІВ МОЖЕ ЯК ПОСЛАБЛЮВАТИ, ТАК І ПОСИЛЮВАТИ ДІЮ ІНСУЛІНІВ. ОДНОЧАСНЕ ВЖИВАННЯ БЕТА-АДРЕНОБЛОКАТОРІВ, РЕЗЕРПІНУ, КЛОНІДИНУ МОЖЕ МАСКУВАТИ СИМПТОМИ ГІПОГЛІКЕМІЇ. ПЕРЕД ЇДОЮ: А 40, 100 ОД/ МЛ 10МЛ

КАЛІЙПЕРМАНГАНАТ – МЕХАН ДІЇ ПОРУШЕННЯ ОКСНОВІДНОВНИХ ПРОЦЕСІВ БІЛКІВ ПРОТОПЛАЗМИ ТА ФЕРМЕНТНИХ СИСТЕМ МІКРОБНОЇ КЛІТИНИ (ГРУПА АНТИСЕПТИКИ ТА ДЕЗІНФІКУЮЧІ ЗАСОБИ) ФАР ЕФЕКТИ – АНТИБАКТЕРІАЛЬНИЙ. ПОКАЗАНЯ – ДЕЗІНФЕКЦІЯРУК, ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ, ЗНЕЗАРАЖ ПРИДМЕТІВ ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМ, ДЕЗІНФЕКЦІЯ ПРИМІЩЕНЬ, ПРОМИВАННЯ ШЛУНКА ПРИ ОТРУЄННІ, ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВ ІНФЕКЦІЇ ПОРОЖНИНИРОТА ТА НОСОГЛОТКИ. СПРИЦЮВАННЯ ПОЛОСКАННЯ ПРОМИВАННЯ В ХІРЕРГІЇ, УРОЛОГІЇ, СТОМАТОЛОГІЇ. 0,1-0,2%РОЗЧИН – ДЛЯ ПРОМИВАННЯ ШЛУНКА ПРИ ОТРУЄННЯХ МОРФІНОМ, ФОСФОРОМ НЕ ЕФЕКТИВНИЙ ПРИ ОТРУЄНІ АТРОПІНОМ КОКАЇНОМ, БАРБІТУРАТАМИ. ПОР 3,0

КАЛЬЦІЙ ХЛОРИД – (ПІДВИЩУЮТЬ ЗСІДАННЯ КРОВІ, ГОМЕОСТАТИЧНІ ЗАСОБИ, РЕЗОРБТИВНОЇ ДІЇ). МЕХАН ДІЇ – ПРИРОДНІ КОМПОНЕНТИ ЗСІДАННЯ КРОВІ, АКТИВУЄ УТВОРЕННЯ ТРОМБОПЛАСТИНУ, ЗМЕНШЕЄ ПРОНИКНІСТЬ КАПІЛЯРІВ. ФАРМ ЕФЕКТ – ЗУПИНКА АБА ЗМЕНШЕННЯ КРОВОТЕЧІ. ПОКАЗАННЯ – МАСИВНІ КРОВОТЕЧІ В ХІРУРГІЇ, АКУШЕРСТВІ, ТРАВМАТОЛОГІЇ, ПОВЯЗАНІ З ДИФІЦИТОМ ПРОТРОМБІНОМ. ПІСЛЯ ЇДИ. А 5; 10% 1МЛ

КИСЛОТА САЛІЦИЛОВА – АНТИСЕПТИКА ТА ДЕЗИНФІКУЮЧІ ЗАСОБИ, КИСЛОТИ ТА ОСНОВИ. МЕХАН ДІЇ – ДЕНАТУРАЦІЯ БІЛКА ПРОТОПЛАЗМИ МІКРОБНОЇ КЛІТИНИ. ФАРМ ЕФЕКТ – АНТИБАКТЕРІАЛЬНИЙ, КЕРАТОЛІТИЧНИЙ. ПОКАЗАННЯ – РІЗНІ ЗАХВОР ШКІРИ, ЗОВН ЛІКУВАННЯ ІНФІКОВАНИХ РАН, ОПІКІВ, ВИРАЗОК, ПРОЛЕЖНІВ, БЕШИХОВОГО ЗАПАЛЕННЯ, ЕКЗЕМИ.

АНАЛЬГІН (МЕТАМІЗОЛ НАТРІЮ) – НАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ, АНАЛЬГЕТИКИ-АНТИПІРЕТИКИ(ПЕРИФИРИЧНОЇ ДІЇ), МОНОПРЕПАРАТИ. МЕХАНІЗМ ДІЇ – БЛОКУЮТЬ ЦОГ, ПРИГНІЧУЮТЬ СИНТЕЗ ПГ У ВОГНИЩІ ЗАПАЛЕННЯ ТА ЦНС, ЩО ВЕДЕ ДО ЗМЕНШЕННЯ СЕНСИБІЛІЗАЦІЇ НОЦИЦЕПТОРІВ ДО ДІЇ АНАЛЬГЕНІВ, МЕХАНІЧНОГО СТИСКУВАННЯ РЕЦЕПТОРНИХ ЗАКІНЧЕНЬ, ПОРУШЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ БОЛЬОВОЇ ІМПУЛЬСАЦІЇ АФЕРЕНТНИМ ШЛЯХОМ, ЗМЕНШЕННЯ ПІРОГЕНОЇ ДІЇ ПГ НА ЦЕНТР ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЇ, ЗБІЛЬШЕННЯ ТЕПЛОВІДАЧІ. ФАРМ ЕФЕКТ – АНАЛЬГЕЗУЮЧИЙ, ЖАРОЗНИЖУВАЛЬНИЙ, ПРОТИЗАПАЛЬНИЙ, ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ – АЛЕРГІЯ, ДИСПЕПТИЧНІ РОЗЛАДИ, ПРИГНІЧЕННЯ КРОВОТВОРЕННЯ. ПОКАЗАННЯ – БІЛЬ ЩО НЕЗАГРОЖУЄ ЖИТТЮ (ГОЛОВНИЙ, ЗУБНИЙ, СУГЛОБНИЙ), ЛИХОМАНКА, НЕВЛАРГІЯ.

КОФЕЇН БЕНЗОАТ НАТРІЮ – СТИМУЛЯТОРИ ЦНС, ПСИХОСТИМУЛЯТОРИ. МЕХАН ДІЇ – БЛОКУЄ АДЕНОЗИНОВІ РЕЦЕПТОРИ, ПРИГНІЧУЄ АКТИВНІСТЬ ФОСФОДІАСТЕРАЗИ, СПРИЯЄ НАКОПИЧЕННЮ ЦАМФ, ЦГМФ: ПІДСИЛЮЄ ТА РЕГУЛЮЄ ПРОЦЕСИ ЗБУДЖЕННЯ В КОРІ ГОЛОВНОГО МАЗКУ. ФАРМ ЕФЕКТ – ПІДВИЩУЮТЬ РОЗУМОВУ ТА ФІЗИЧНУ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ, ПІДВИЩ АТ, ЗМЕШ ВТОМУ ТА СОНЛИВІСТЬ, КАРДІОСТИМУЛЯРНИ ДІЯ, ЗНИЖЕННЯ АГРЕГАЦІЇ ТРОМБОЦИТІВ, ПІДВИЩЕННЯ СЕКРЕЦІЇ ШЛУНКОВОГО СОКУ. ПОКАЗАННЯ – ДЛЯ ПІДВИЩ ПСИХ І ФІЗ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ, МІГРЕНЬ. НЕСУМІСНИЙ З М-ХОЛІНОБЛОКАТОРАМИ, СИМПАТОЛІТИКАМИ, ПЕРОРАЛЬНИМИ АНТИДІАБЕТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ, АНТИДЕПРЕСАНТАМИ, АНТИАРИТМІЧНИМИ, ТАКОЖ ННЕСУМІСНИЙ З АМІНАЗИНОМ, БУТАМІДОМ, ВІТАМІНАМИ В6, РР, БЕНЗОГЕКСОНІЄМ, ДИГІТОКСИНОМ, СТРЕПТОЦИДОМ. У РАЗІ РІЗКОГО ПРИГНІЧЕННЯ ЦНС ВОНИ ВЖИВ У ВЕЛИКИХ ДОЗАХ. НЕ ПРИЗНАЧАЮТЬ ДІТЮМ ДО ДВОХ РОКІВ, ВІН ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ АСКОФЕНУ, КОФЕТАМІНУ, ЦИТРАМОНУ. ПІСЛЯ ЇДИ

КИСЛОТА НІКОТИНОВА (ВІТ РР) – ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ. ФАРМ ЕФЕКТ – РЕГУЛЮЮТЬ ТРОФІЧНІ ПРОЦЕСИ У ШКІРІ, БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ОБМІНІ БІЛКІВ, ЖИРІВ, ВУГЛЕВОДІВ, ОКИСНО-ВІДНОВНИХ ПРОЦЕСАХ, ПОЛІПШУЄ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЮ. ПОКАЗАННЯ – ГІПОВІТАМІНОЗИ, ІХС, АТЕРОСКЛЕРОЗ, ГІПОКСІЯ, СПАЗМ СУДИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА КІНЦІВОК. ВІН НЕСУМІСНИЙ З ВІТАМІНАМИ В1, В12, В6, ЕУФІЛІНОМ, САЛІЦИЛАТАМИ, ТЕТРАЦКЛІНОМ, СИМПАТОМІМЕТИКАМИ, ГІДРОКОРТИЗОНОМ. ТРИВАЛЕ ПРИЙМАННЯ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ЖИРОВОЇ ДИСТРОФІЇ ПЕЧІНКИ. ПІСЛЯ ІДИ.

КИСЛОТА ФОЛІЄВА (ВІТ ВС) - БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ОБМІНІ БІЛКІВ, ЖИРІВ, ВУГЛЕВОДІВ, ОКИСНО-ВІДНОВНИХ ПРОЦЕСАХ, СТИМУЛЮЮТЬ РОВОТВОРЕННЯ. ПОКАЗАННЯ – ГІПОВІТАМІНОЗИ, ПРОМЕНЕВА ХВОРОБА, ЛЕЙКЕМІЯ, АНЕМІЇ, ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ. ВОНА НЕСУМІСНА З СУЛФАНІЛАМІДАМИ.

МАГНІЮ СУЛЬФАТ – СТИМУЛЯТОРИ ЕРИТРОПОЕЗУ, ПРЕПАРАТИ ЩО МІСТЯТЬ КОБАЛЬТ, МІДЬ, МАГНІЙ. МЕХАН ДІЇ – Є ДОНАТОРАМИ ІОНУ MG2+, СПРИЯЄ ПІДТРИМАННЮ ЕЛАСТИЧНОСТІ МЕМБРАН ЕРИТРОЦИТІВ. ФАРМ ЕФЕКТ – ПІДВИЩУЮТЬ ЕЛАСТИЧНІСТЬ ЕРИТРОЦИТІВ, ЗАПОБІГАЄ ЇХ ДОСТРОКОВОМУ РОЗПАДУ Й РОЗВИТКОВІ АНЕМІЇ, ПОЛІПШУЄ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЮ. ПОКАЗАНН – АНЕМІЯ СПРИЧИНЕНА ГІПОМАГНІЄМІЄЮ. П А 20;25%, 10МЛ

НАТРІЮ ГІДРОКАРБОНАТ – ЗАСОБИ ДЛЯ ТРАНСФУЗНОЇ ТЕРАПІЇ, ЗАСОБИ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ АЦИДОЗУ. ФАРМ ЕФЕКТ – ЗМЕНШУЮТЬ ЯВИЩА АЦИДОЗУ, ВИРІВНЮЮТЬ КЛР. ПОКАЗАННЯ – МЕТАБОЛІЧНИЙ АЦИДОЗ.

НАТРІЙ ХЛОРИД – ЗАСОБИ ДЛЯ ТРАНСФУЗНОЇ ТЕРАПІЇ, ЗАСОБИ ДЛЯ РЕГІДРАТАЦІЇ ТА ДЕЗІНТОКСИКАЦІЇ. ФАРМ ЕФЕКТ – ЗМЕНШ ЯВИЩА ІНТОКСИКАЦІЇ, НОРМАЛІЗУЮТЬ ГЕМОДИНАМІКУ. ПОКАЗАННЯ – ДЕЗІНТОКСИКАЦІЙНА ІНФУЗІЙНА ТЕРАПІЯ, ГОСТРА КРОВОВТРАТА, РОЗЧИНЕННЯ ЛІКІВ. А 0,9% 5-10 МЛ

НІСТАТИН – ПРОТИГРИБКОВИЙ АНТИБІОТИК. МЕХЕН ДІЇ – ЗВЯЗУЄТЬСЯ ЗІ СТЕРОЛАМИ КЛІТИНИХ МЕМБРАН ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ПРОНИКНОСТІ ТА ЗАГИБЕЛІ ГРИБКОВОЇ КЛІТИНИ. ФАРМ ЕФЕКТ – ФУНГІЦИДНИЙ, АНТИПРОТОЗОЙНИЙ. ПОКАЗАННЯ – ДЛЯ ЛІКУВ І ПРОФ КАНДИДАМІКОЗУ СЛИЗ ОБОЛОНКИ РОТА. СЕСПЕНЗІЯ 250 ТИС ОД, МАЗЬ 100 ТИС ОД / ГР

ОМНОПОН - НАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ ПРИРОДНІ ТА НАПІВСИНТЕТИЧНІ АГОНІСТИ ОПІОЇДНИХ РЕЦЕПТОРІВ

МЕХАНІЗМ ДІЇ - ЗВ'ЯЗУЮТЬСЯ З ОШАТНИМИ РЕЦЕПТОРАМИ ЦНС, ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО ПРИГНІЧЕННЯ ВИДІЛЕННЯ АЛЬГОГЕНІВ НА ВСЬОМУ ШЛЯХУ ПРОХОДЖЕННЯ БОЛЬОВИХ ІМПУЛЬСІВ. ПРИГНІЧУЮТЬ ВСТАВНІ НЕЙРОНИ СПИННОГО МОЗКУ, РЕТИКУЛЯРНУ ФОРМАЦІЮ, ТАЛАМІЧНІ БОЛЬОВІ ЦЕНТРИ, ЛІМБІЧНУ СИСТЕМУ, КОРУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ - ПРИГНІЧУЮЧИЙ ВПЛИВ НА ЦЕНТРИ: БОЛЬОВИЙ, КАШЛЬОВИЙ, БЛЮВОТНИЙ, ДИХАЛЬНИЙ

ЗБУДЖУВАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА ЦЕНТРИ: БЛУКАЮЧОГО НЕРВА, ОКОРУХОВОГО НЕРВА (МІОЗ). СЕДАТИВНИЙ, СНОДІЙНИЙ, ЕЙФОРІЯ, ТОЛЕРАНТНІСТЬ, НАРКОМАНІЯ. ПОКАЗАННЯ - ПРЕМЕДИКАЦІЯ ТА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД; КОЛЬКИ

НАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ НЕСУМІСНІ З ПРОТИПАРКІНСОНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ, ІНГІБІТОРАМИ МАО, МІОРЕЛАКСАНТАМИ ПЕРИФЕРИЧНОЇ ДІЇ, Р-АДРЕНОБЛОКАТОРАМИ, ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДАМИ, АКТГ. НАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ ПРИ СПАСТИЧНИХ СТАНАХ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ РАЗОМ З АТРОПІНОМ. НАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ НЕ ПРИЗНАЧАЮТЬ ДІТЯМ ДО 2-Х РОКІВ, УСІ ПРЕПАРАТИ, ЩО МІСТЯТЬ ПРИРОДНІ АЛКАЛОЇДИ ОПІЮ, БІЛЬШ НІЖ СИНТЕТИЧНІ ГАЛЬМУЮТЬ ПЕРИСТАЛЬТИКУ ТА СЕКРЕЦІЮ ШКТ. СПЕЦИФІЧНИЙ АНТАГОНІСТ НАРКОТИЧНИХ АНАЛЬГЕТИКІВ - НАЛОКСОН. А 1%,2% 1МЛ

ФЕНОБАРБІТАЛ - ФЕНОБАРБІТАЛ ПОВІЛЬНО ВСМОКТУ­ЮТЬСЯ З ТРАВНОГО КАНАЛУ, ЕФЕКТ РОЗВИВАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ 40— 60 ХВ І ЗБЕРІГАЄТЬСЯ ПРОТЯГОМ 7—8 ГОД. ЦІ ПРЕПАРАТИ ЗУМОВЛЮЮТЬ ЗАЛИШКОВІ НАСЛІДКИ (СОНЛИВІСТЬ, В'ЯЛІСТЬ, АТАКСІЯ, ЗАГАЛЬНА СЛАБКІСТЬ, ЗНИЖЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ). ВОНИ МОЖУТЬ КУМУЛЮВАТИСЯ. У МАЛИХ ДОЗАХ ДАЮТЬ ЗАСПО­КІЙЛИВИЙ ЕФЕКТ. У ПОЄДНАННІ З НЕНАРКОТИЧНИМИ АНАЛЬГЕТИ-КАМИ (АМІДОПІРИН, АНАЛЬГІН, ФЕНАЦЕТИН ТА ІН.) ШИРОКО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ ПРИ ЗУБНО­МУ БОЛЮ. ЇХ ПРИЗНАЧАЮТЬ ПРИ ГОЛОВНОМУ БОЛЮ, НЕВРАЛГІЇ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА. ФЕНОБАРБІТАЛ У ПОЄДНАННІ ЗІ СПАЗМОЛІ­ТИЧНИМИ ТА СУДИНОРОЗШИРЮВАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ ЗАСТОСО­ВУЮТЬ ПРИ ВЕГЕТАТИВНОМУ НЕВРОЗІ, ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ, ОСКІЛЬКИ ВІН ПРИГНІЧУЄ ВІДДІЛИ ГІПОТАЛАМУСА, КОТРІ РЕГУЛЮ­ЮТЬ ВЕГЕТАТИВНІ ФУНКЦІЇ ОРГАНІЗМУ. ПРЕПАРАТ ШИРОКО ЗА­СТОСОВУЮТЬ ЯК ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНИЙ ТА ПРОТИСУДОМНИЙ ЗАСІБ. БАРБІТУРАТИ (ОСОБЛИВО ФЕНОБАРБІТАЛ) Є ІНДУКТОРАМИ МІК-РОСОМАЛЬНИХ ГІДРОЛАЗ, ЗБІЛЬШУЮТЬ ВМІСТ ЦИТОХРОМУ Р-450, ГЛЮКУРОНІЛТРАНСФЕРАЗИ ТА ІНШИХ ФЕРМЕНТІВ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У БІОТРАНСФОРМАЦІЇ ЛІКІВ, УНАСЛІДОК ЧОГО ЗНИЖУЄТЬ­СЯ АКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТІВ, ЗАСТОСОВУВАНИХ У ПОЄДНАННІ З НИМИ. У РАЗІ ПОВТОРНОГО ЗАСТОСУВАННЯ БАРБІТУРАТІВ ШВИДКІСТЬ ЇХ МЕТАБОЛІЗМУ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ, ЩО СПРИЯЄ РОЗ­ВИТКУ ЗВИКАННЯ. ФЕНОБАРБІТАЛ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ЛІКУВАН­НЯ ЖОВТЯНИЦІ У НОВОНАРОДЖЕНИХ, БО ВІН, СТИМУЛЮЮЧИ ФУНКЦІЮ ПЕЧІНКИ, ЗАБЕЗПЕЧУЄ МЕТАБОЛІЗМ І ВИВЕДЕННЯ БІ­ЛІРУБІНУ. Т 50, 100МГ

ЦИТІТОН (ЦИТИЗИН) – АНАЛЕПТИК. МЕХАН ДІЇ – ЗБУДЖУЮТЬ ХОЛІНОРЕЦЕПТОРИ. ФАРМ ЕФЕКТ – ЗБУДЖУЄ ДИХАННЯ, ПРИ ВЕЛИКИХ ДОЗАХ СУДОМНА ДІЯ. ПОКАЗАННЯ – ГОСТРІ І ХРОН РОЗЛАДИ КРОВООБІГУ, ШОК КОЛАПС, АСФЕКСІЯ, РЕФЛЕКТОРНА ЗУПИНКА ДИХАННЯ. НЕСУМІСНІСТЬ З АДРЕНОБЛОКАТОРАМИ, СТРЕПТОМІЦИНОМ. А 0,15% 1МЛ

ПАРАТИРЕОЇДИН – ПРЕПАРАТ ПАРАЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ. ФАМ ЕФЕКТ – РЕГУЛЮЮТЬ ОБМІН КАЛЬСІЮ І ФОСФОРУ, ЗБІЛЬШ ЇХ ВМІСТ У КРОВІ. ПОКАЗАННЯ – ГІПОПАРАТЕРИОЗ, ТЕТАНІЯ, ПОСТРАВМАТИЧНА КІСТКОВА АТРОФІЯ. НЕСУМІСНІСТЬ З АНТИБІОТИКАМИ. А 1МЛ.

ПЕПСИН – ФЕРМЕНТНИЙ ПРЕПАРАТ, ПОЛІПШУЄ ПРОЦЕСИ ТРАВЛЕННЯ (ЖИРІВ, БІЛКІВ, ВУГЛЕВОДІВ), ТВАРИНОГО ПОХОДЖЕННЯ. ФАРМ ЕФЕКТ – ПОЛІПШУЄ ТРАВЛЕННЯ. ПОКАЗАННЯ – ГІПО- ТА АНАЦИДНИЙ ГАСТРИТ, ДИСПЕПСЯ. ПОР 10,0

ПРЕДНІЗОЛОН (МАЗИПРЕДОН, ДЕПЕРЗОЛОН) – ГОРМОНИ КОРИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ. МЕХАН ДІЇ – ЗВЯЗУЄТЬСЯ З РЕЦЕПТОРАМИ КЛІТИН МІШЕНЕЙ ЗНИЖ АКТИВНІСТЬ ФОСФОЛІПАЗИ, ЛІПООКСИГЕНАЗИ, ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ МАКРОФАГІВ, ЗМЕНШ ФУНКЦІЮ МАКРОФАГІВ, ПРИГНІЧУЮТЬ УТВОР ІНТЕРЛЕЙКІНУ, ВПЛИВ НА ВУГЛЕВОДНИЙ, ЛІПІДНИЙ І ВОДНОСОЛЬОВИЙ ОБМІН. ЗНИЖ ПРОДУКЦІЇ АНТИТІЛ І ВИВІЛЬНЕННЯ ГІСТАМІНУ. ФАРМ ЕФЕКТ – ПРОТИЗАПАЛЬНИЙ, АНТИАЛЕРГІЧНИЙ, ПРОТИШОКОВИЙ, АНТИТОКСИЧНИЙ. ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ СТЕРОЇДНИЙ ДІАБЕТ, СТЕРОЇДНІ ВИРАЗКИ ШЛУНКА, АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ І СИНДРОМ ВІДМІНИ. ПОКАЗАННЯ – РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ, ГОСТ ПАНКРЕАТИТ, ІНФЕКЦІЙНИЙ ГЕПАТИТ, ГЛОМЕРУЛО НЕФРИТ, ШОК, ДЕРМАТИТ, ЕКЗЕМА. НАБРЯК КВІНКЕ. НЕСУМІСНІ З АНТИДІБЕТИЧНИМИ ПРЕПАРАТАМИ. Т 1, 5МГ

ПРОГЕСТЕРОН – ГЕСТАГЕНИ, ГОРМОНИ СТАТ ЗАЛОЗ. МЕХАН ДІЇ – ЗВЯЗ З РЕЦЕПТОРАМИ КЛІТИН МІШЕНЕЙ, ТРАНСПОРТУЮТЬСЯ В ЯДРО КЛІТИНИ, АКТИВУЮТЬ ДНК І РНК. ФАРМ ЕФЕКТ – ЗМЕНШ ЗБУДЛИВІСТЬ І СКОРОТЛИВІСТЬ МАТКИ, СТИМУЛ РОЗВИТОК ГРУДНИХ ЗАЛОЗ. ПОКАЗАННЯ – МАТОЧНІ КРОВОТЕЧІ, ЗАГРОЗА ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ, БЕЗПЛІДНІСТЬ, АМЕНОРЕЯ. А 1;2,5% 1МЛ

ПРОЗЕРИН (НЕОСТИГМІНУ МЕТИЛСУЛЬФАТ) – АНТИХОЛІНЕСТЕРАЗНІ ЗАСОБИ. МЕХАН ДІЇ – ІНГІБУЮТЬ АЦЕТИЛХОЛІНЕСТЕРАЗУ. ФАРМ ЕФЕКТ – РОЗШИР ПЕРЕФЕРИЧНІ СУДИНИ, ПІДВИЩУЮТЬ ТОНУС КИШЕЧНИКА, МАТКИ, БРОНХІВ, ПОКРАЩУЮТЬ НЕРВОВО-МЯЗЕВУ ПРОВІДНІСТЬ. ПОКАЗАННЯ – ГЛАУКОМА, АТОНІЯ КИШЕЧНИКА, ПАРЕЗ, ПАРАЛІЧ, СЛАБКІСТЬ ПОЛОГОВОЇ ДІЛЬНОСТІ. НЕСУМІСНІ З МІСЦЕВИМИ АНЕСТЕТИКАМИ, НЕЙРОЛЕПТИКАМИ, АНТИАРИТМІЧНИМИ. Т 0,5, А 0,5МГ / МЛ

СІК ШЛУНКОВИЙ - ФЕРМЕНТНИЙ ПРЕПАРАТ, ПОЛІПШУЄ ПРОЦЕСИ ТРАВЛЕННЯ (ЖИРІВ, БІЛКІВ, ВУГЛЕВОДІВ), ТВАРИНОГО ПОХОДЖЕННЯ. ФАРМ ЕФЕКТ – ПОЛІПШУЄ ТРАВЛЕННЯ. ПОКАЗАННЯ – АХЕЛІЯ, ДИСПЕПСІЯ. ФЛ 100 МЛ

ТІАМІНУ ХРОРИД (ВІТ В1) – ВОДОРОЗЧИНІ ВІТАМІНИ. ФАМ ЕФЕКТ – ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОВЕДЕННЯ НЕРВОВОГО ІМПУЛЬСУ, БЕРЕ УЧАСТЬ В ОБМІНІ БІЛКІВ, ЖИРІВ, ВУГЛЕВОДІВ. ПОКАЗАННЯ – ПРИ ЛІКУВАНІ НЕВРАЛГІЇ ТРІЙЧАСТОГО І ЛИЦЕВОГО НЕРВІВ, ГІНГІВІТ, СТОМАТИТ, ПАРАДОНТИТ, ГІПОВІТАМІНОЗИ, ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ, ЗАХВОР ПЕЧІНКИ, НЕВРИТ, ГАСТРИТ, ІХС, ХСН, МНОЖИНИЙ КАРІЄС. ПРОТИПОКАЗИ – НЕСУМІСНИЙ З ВІТ РР, С, В12, В6, САЛІЦИЛАТАМИ, ТЕТРАЦИКЛІНОМ. АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, АЛЕРГІЯ.

ТИРЕОЇДИН – ГОРМОНИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ, МОНОКОМПОНЕНТНІ. ФАРМ ЕФЕКТ – ПІДСИЛЮЮТЬ ОСНОВНИЙ ОБМІН, СТИМУЛЮЮТЬ РІСТ І ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ТКАНИН. ПОКАЗАННЯ – ГІПОТЕРИОЗ, МІКСЕДЕМА, ЕНДИМІЧНИЙ ЗОБ, КРЕТИНІЗМ, ОЖИРІННЯ. НЕСУМІСНИЙ З АНТИБІОТИКАМИ. Т 0,05 ; 0,1; 0,2

1. РЕЦЕПТ, ЙОГО СТРУКТУРА ТА ПРАВИЛА ВИПИСУВАННЯ.

2. ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ, ЇЇ ЗМІСТ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ.

3. ДЖЕРЕЛА ОДЕРЖАННЯ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ.

4. ГАЛЕНОВІ ТА НОВОГАЛЕНОВІ ПРЕПАРАТИ.

5. РІДКІ ФОРМИ ЛІКІВ. ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА, ПРИКЛАДИ.

6. РОЗЧИНИ ДЛЯ ВНУТРІШНЬОГО ВЖИВАННЯ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА, СПОСОБИ ВИПИСУВАННЯ В РЕЦЕПТАХ.

7. ПОБІЧНА ДІЯ ЛІКІВ, ЇЇ ВИДИ.

8. РОЗЧИНИ ДЛЯ ІН"ЄКЦІЙ. ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА, СПОСОБИ ВИПИСУВАННЯ В РЕЦЕПТАХ.

9. РОЗПОДІЛ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ.

10. ЗАЛЕЖНІСТЬ ДІЇ ФАРМАКОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ ВІД СТАТІ ТА ВІКУ.

11. ВИДИ ДІЇ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ:МІСЦЕВА, РЕФЛЕКТОРНА, РЕЗОРБТИВНА, ВИБІРКОВА ТА ЗАГАЛЬНОКЛІТИННА.ПРИКЛАДИ.

12. ІНДИВІДУАЛЬНА ЧУТЛИВІСТЬ ОРГАНІЗМУ ДО ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ.ІДІОСИНКРАЗІЯ, СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ, МЕДИКАМЕНТОЗНА ХВОРОБА.

13. ЗАЛЕЖНІСТЬ ДІЇ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН ВІД ДОЗИ. ВИДИ ДОЗ. ТЕРАПЕВТИЧНА ШИРОТА ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ.

14. ВИЗНАЧЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН.

15. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФАРМАКОЛОГІЇ: ЕМПІРИЧНА МЕДИЦИНА, НАРОДНА МЕДИЦИНА, НАУКОВА ФАРМАКОЛОГІЯ. 10. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОШУКУ НОВИХ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ.

17. НАКОПИЧЕННЯ ЛІКІВ В ОРГАНІЗМІ. ЇХ МАТЕРІАЛЬНА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНА КУМУЛЯЦІЯ.

18. ЛІКАРСЬКА СИРОВИНА. ПРЕПАРАТ. ФОРМА.

19. ФОРМИ ЛІКІВ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ.

20. ТВЕРДІ ФОРМИ: ЛІКІВ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА.. ПРИКЛАДИ.

21. М"ЯКІ ФОРМИ ЛІКІВ. ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА. ПРИКЛАДИ.

22. ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ ТА ВИПИСУВАННЯ ОТРУЙНИХ І СИЛЬНОДІЮЧИХ ЗАСОБІВ.

23. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ПОШУКУ НОВИХ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН. ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПІВ ЛІКАРСЬКОЇ ЕТИКИ І ДЕОНТОЛОГІЇ ПРИ НАЗНАЧЕННІ ЛІКІВ.

24. ЗАЛЕЖНІСТЬ ДІЇ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ВІД ШЛЯХІВ ЇХ ВВЕДЕННЯ В ОРГАНІЗМ.

25. ВИДИ ДІЇ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН: ОСНОВНА, ПОБІЧНА, ПРЯМА, НЕПРЯМА, ЗВОРОТНЯ, НЕЗВОРОТНЯ. ПРИКЛАДИ.

26. УМОВИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НАДІЮ ЛІКІВ В ОРГАНІЗМІ: ЗНАЧЕННЯ ХІМІЧНОЇ СТРУКТУРИ, ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ, РОЗЧИННОСТІ, СТУПЕНЯ ДИСОЦІАЦІЇ, СТЕРЕОІЗОМЕРІЯ. ПРИКЛАДИ.

27. ЗАЛЕЖНІСТЬ ФАРМАКОЛОГІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД СТАНУ ОРГАНІЗМУ.

28. ЗНАЧЕННЯ СТАТІ ТА ВІКУ В РЕАКЦІЯХ ОРГАНІЗМУ НА ДІЮ ФАРМАКОЛОГІЧНИХ 'ЗАСОБІВ.

29. СУТЬ БІОЛОГІЧНОЇ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ.

30. РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ НА ПОВТОРНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКІВ: ЗВИКАННЯ, ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ЛІКІВ, ТАХІФІЛАКСІЯ, СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ.

31. КОМБІНОВАНА ДІЯ ЛІКІВ.СИНЕРГІЗМ, АНТАГОНІЗМ, ІХ ВИДИ.

32. ДІЯ ЛІКІВ ПРИ ПОВТОРНРМУ ВВЕДЕННІ. ЗВИКАННЯ, ТАХІФІЛАКСІ, ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ЛІКІВ. ТОКСИКОМАНІЯ.

33. ЗМІСТ І ЗАДАЧІ ФАРМАКОЛОГІЇ. ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАКОТЕРАПІЇ В СТОМАТОЛОГІЇ.

34. АНТИБІОТИКИ.ЗНАЧЕННЯАНТИБІОЗУ. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРЕПАРАТІВ. МЕХАНІЗМ ЇХ ДІЇ, ЗАСТОСУВАННЯ. ._

35. СУЛЬФАНІЛАМІДНІ ПРЕПАРАТИ. МЕХАНІЗМ І СПЕКТР АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ДІЇ, ЗАСТОСУВАННЯ, МОЖЛИВІ УСКЛАДНЕННЯ.

36. ПРОТИСПІРОТЕХОЗНІ ЗАСОБИ. ПРЕПАРАТИ. МЕХАНІЗМ ДІЇ. ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ.

37. АНТИСЕПТИЧНІ ЗАСОБИ. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ОКРЕМИХ ПРЕПАРАТІВ ДАНОЇ ГРУПИ.

38. СУТЬ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ДІЇ СЕРЦЕВИХ ГЛІКОЗИДІВ ПРИ ДЕКОМПЕНСАЦІЇ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ -ПРЕПАРАТІВ ДАНОЇ ГРУПИ.

39. АНАЛЕПТИКИ.ЗАГАЛЬНИЙ ПРИНЦИП ДІЇ НА ЦНС, КРОВООБІГ І ДИХАННЯ. ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ.

40. ВПЛИВ АДРЕНАЛІНУ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ, ГЛАДКІ МЯЗИ ТА ВУГЛЕВОДНИЙ ОБМІН

41. СЕЧОГІННІ ЗАСОБИ. МЕХАНІЗМ ДІЇ ПРЕПАРАТІВ -ДАНОЇ ГРУПИ.. ЇХ ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. ЗАСТОСУВАННЯ, ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ.

42. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ ОТРУЄНЬ ЛІКАРСЬКИМИ РЕЧОВИНАМИ.

43. НЕЙРОЛЕПТИКИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕПАРАТІВ. МЕХАНІЗМ ДІЇ. ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ. МОЖЛИВІ ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ.

44. ПРОТИПРОТОЗОЙНІ ЗАСОБИ.УСПІХИ В БОРОТЬБІ З МАЛЯРІЄЮ. ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ, ІНДИВІДУАЛЬНА ТА СУСПІЛЬНА ХІМІОПРОФІЛАКТИКА.

45. ПРОТИБЛАСТОМНІ ЗАСОБИ. КЛАСИФІКАЦІЯ. МЕХАНІЗМ ДІЇ, ІМУНОСУПРЕСИВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЦИТОСТАТИЧНИХ РЕЧОВИН.

46. ЗАСОБИ ДЛЯ ІНГАЛЯЦІЙНОГО НАРКОЗУ. СТАДІЇ НАРКОЗУ.ВПЛИВ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ, ДИХАННЯ, ОБМІН РЕЧОВИН, ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЮ. УСКЛАДНЕННЯ ПІД ЧАС ТА ПІСЛЯ НАРКОЗУ.

47. ПОБІЧНА,НЕБАЖАНА ДІЯ ЛІКІВ (ІДІОСИНКРАЗІЯ, МЕДИКАМЕНТОЗНА АЛЕРГІЯ, МЕДИКАМЕНТОЗНА ХВОРОБА).

48. НЕНАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ.МЕХАНІЗМ АНАЛЬГЕЗУЮЧОГО ТА ЖАРОЗНИЖУЮЧОГО ЕФЕКТУ. ТЕРАПЕВТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ ДАНОЇ ГРУПИ.

49. АНЕСТЕЗУЮЧІ ЗАСОБИ. ПРЕПАРАТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИРІЗНИХ МЕТОДАХ МІСЦЕВОГО ЗНЕБОЛЕННЯ.

50. ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ ЗАСОБИ. ОСНОВНІ ТА РЕЗЕРВНІ ПРЕПАРАТИ. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ, ПОБІЧНА ДІЯ.

51. ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ. СПЕЦИФІЧНА ТА НЕСПЕЦИФІЧНА ДЕСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ. ЗАСТОСУВАННЯ АНТИГІСТАМІННИХ ПРЕПАРАТІВ ПРИ АНАФІЛАКТИЧНИХ РЕАКЦІЯХ.

52. КЛАСИФІКАЦІЯ ХОЛІНЕРГІЧНИХ РЕЧОВИН.

53. ГІПОТЕНЗИВНІ ЗАСОБИ. МЕХАНІЗМ ДІЇ ПРЕПАРАТІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ЛІКУВАННІ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ, ПЕРИФЕРИЧНИХ ПОРУШЕНЬ КРОВООБІГУ І ДЛЯ КЕРОВАНОЇ ГІПОТОНІЇ.

54. ХІМІОТЕРАПЕВТИЧНІ ЗАСОБИ. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ХІМІОТЕРАПІЇ.

55. ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИКОРОНАРНІЙ НЕДОСТАТНОСТІ. ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ЗНЯТТЯ І ПРОФІЛАКТИКИ НАПАДІВ СТЕНОКАРДІЇ.

56. Н-ХОЛІНОМІМЕТИЧНІ РЕЧОВИНИ. НІКОТИН, ЙОГО ТОКСИЧНІ ЕФЕКТИ. ЛОБЕЛІН, ЦИТИЗИН.

57. ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ ЗАСОБИ. ПРЕПАРАТИ ПЕРШОГО ТА ДРУГОГО РЯДУ. ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ПОБІЧНА ДІЯ.

58. АНТИДЕПРЕСАНТИ. СОЛІ ЛІТІЮ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕПАРАТІВЛХ ТЕРАПЕВТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ, ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ.

59. КЛАСИФІКАЦІЯ АДРЕНОМІМЕТИКІВ ЗА ЇХ ВПЛИВОМ НА АЛЬФА- І БЕТА- АДРЕНОРЕАКТИВНІ СТРУКТУРИ.

60. ПСИХОТОНІЧНІ ЗАСОБИ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕПАРАТІВ, ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСОСУВАННЯ, ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ.

61. ЗАСОБИ ДЛЯ НЕІНГАЛЯЦІЙНОГО НАРКОЗУ. ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ДІЇ, ПОКАЗАННЯ І ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ.

62. СНОДІЙНІ ЗАСОБИ. МЕХАНІЗМ ДІЇ. ПОРІВНЯЛЬНА ТОКСИЧНІСТЬ ОКРЕМИХ ПРЕПАРАТІВ.

63. НАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ, ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕПАРАТІВ. ВПЛИВ МОРФІНУ НА РІЗНІ ВІДДІЛИ ЦНС. ФУНКЦІЮ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ, ВСМОКТУВАННЯ, ЗМІНИ ТА ВИДІЛЕННЯ З ОРГАНІЗМУ.

64. ПРОТИЗАПАЛЬНІ ЗАСОБИ. КЛАСИФІКАЦІЯ. ПРИНЦИП ДІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ ДАНОЇ ГРУПИ.

65. БРОНХОЛІТИЧНІ ЗАСОБИ. ПРЕПАРАТИ. МЕХАНІЗМ ДІЇ. ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ. 66. ЗАСОБИ ДЛЯ ЗНЕБОЛЕННЯ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБА. ПРЕПАРАТИ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА.

67. ЗАСОБИ ДЛЯ ІНФІЛЬТРАЦІЙНОЇ ТА ПРОВІДНИКОВОЇ АНЕСТЕЗІЇ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В СТОМАТОЛОГТЧНІЙГ

ПРАКТИЦІ.

68. ХОЛІНОЛІТИЧНІ ЗАСОБИ. ОСОБЛИВОСТІ. ЇХ ФАРМАКОДИНАМІКА, ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕПАРАТІВ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

В СТОМАТОЛОГІЇ 69. ЗАСТОСУВАННЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ В'¹ЯЖУЧИХ З АСОШД^Р ЕДАРАТИЛХ

ХАРАКТЕРИСТИКА.

70. ТРАНКВІЛІЗАТОРИ. ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАКОЛОГІЧНОЇ ДІЇ. ПРЕПАРАТИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

71. КОАГУЛЯНТИ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕПАРАТІВ ДАНОЇ ГРУПИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

72. ЗАСОБИ, ЩА ВПЛИВАЮТЬ НА ЕРИТРО- І ЛЕЙКОПОЕЗ:

73. ВІТАМІН С (АСКОРБІНОВА КИСЛОТА). ВПЛИВ НА ПРОЦЕСИ РЕГЕНЕРАЦІЇ ТКАНИН. ВИКОРИСТАННЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАТИЦІ.

74. АНТИСЕПТИЧНІ РЕЧОВИНИ ГРУПИ ГАЛОГЕНІВ. ФАРМАКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. МЕХАНІЗМ ДІЇ, " ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТІВК СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

75. НІКОТИН. МЕХАНІЗМ ДІЇ. ТОКСИЧНІ ЕФЕКТИ.

76. ПРЕПАРАТИ ГРУПИ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ (ЦИНКУ, МІДІ, РТУТІ, СРІБЛА), ЇХ ПРОТИМІКРОБНА ДІЯ.

77. ФІЗІОЛОГІЧНА РОЛЬ ВІТАМІНІВ. ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ЗНАЧЕННЯ В ФАРМАКОТЕРАПІЇ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.

78. АНТИКОАГУЛЯНТИ ПРЯМОЇ ТА НЕПРЯМОЇ ДІЇ. ЇХ ТЕРАПЕВТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

79. ГОРМОНАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ СТЕРОЇДНОЇ СТРУКТУРИ (КОРТИЗОН, ГІДРОКОРТИЗОН, ПРЕДНІЗОЛОН), ЇХ ВПЛИВ НА ОБМІН РЕЧОВИН І РЕГУЛЯЦІЮ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ. ВИКОРИСТАННЯ В СТОМАТОЛОГІЇ.

80. АНТИГІСТАМІННІ ЗАСОБИ. ФАРМАКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. ЗАСТОСУВАННЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

81. НЕЙРОЛЕПТАНАЛЬГЕЗІЯ. ПРЕПАРАТИ (ФЕНТАНІЛ, ДРОПЕРИДОЛ). ЗНАЧЕННЯ ЦЬОГО МЕТОДУ ЗНЕБОЛЕННЯ ДЛЯ СТОМАТОЛОГІЇ.

82. В"ЯЖУЧІ ТА ОБВОЛІКАЮЧІ ЗАСОБИ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЇХ ФАРМАКОЛОГІЧНОЇ ДІЇ, ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ ДАНОЇ ГРУПИ В СТОМАТОЛОГІЇ.

83. ВИКОРИСТАННЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ ОБВОЛІКАЮЧИХ ЗАСОБІВ. ПРЕПАРАТИ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА. МЕХАНІЗМ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ ДІЇ.

84. АДСОРБУЮЧІ ЗАСОБИ. ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ В СТОМАТОЛОГІЇ.

85. НЕНАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ. ПРЕПАРАТИ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА, ЗАСТОСУВАННЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

86. СНОДІЙНІ ЗАСОБИ. ЇХ ФАРМАКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. ЗАСТОСУВАННЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

87. ВІТАМІН А. ФАРМАКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. ФІЗІОЛОГІЧНА РОЛЬ, ЗАСТОСУВАННЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

88. ТРИПСИН. ХИМОТРИПСИН. ФАРМАКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. ЗАСТОСУВАННЯ В ТЕРАПІЇ ПАРАДОНТОЗУ ТА ІНШИХ ВИДІВ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ.

89. КАЛЬЦІЙ. ФІЗІОЛОГІЧНА РОЛЬ В ОРГАНІЗМІ. ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ КАЛЬЦІЮ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

90. ПРЕПАРАТИ ГРУПИ ФЕНОЛУ. ЇХ БАКТЕРИЦИДНА ДІЯ, ВПЛИВ НА ТКАНИНИ. ЗАСТОСУВАННЯ В СТОМАТОЛОГІЇ.

91. АНТИСЕПТИЧНА ДІЯ ПРЕПАРАТІВ ГРУПИ БАРВНИКІВ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

92. МІСЦЕВА ТА РЕЗОРБТИВНА ДІЯ КИСЛОТ І ЛУГІВ. ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ ДАНОЇ ГРУПИ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

93. ВІТАМІН Д (ЕРГОКАЛЬЦИФЕРОЛ), ЙОГО ФІЗІОЛОГІЧНА РОЛЬ І ВИКОРИСТАННЯ В СТОМАТОЛОГІЇ.

94. СТИМУЛЯТОРИ ЕРИТРОПОЕЗУ (КИСЛОТА ФОЛІЄВА, ВІТАМІН В12. ПРЕПАРАТИ ЗАЛІЗА). ЇХ СПЕЦИФІЧНА ДІЯ. ВПЛИВ НА ПРОЦЕСИ РЕГЕНЕРАЦІЇ ТКАНИН. ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ.

95. СТИМУЛЯТОРИ ЛЕЙКОПОЕЗУ (ПЕНТОКСИЛ, МЕТИЛУРАЦИЛ, НАТРІЮ НУКЛОЇНАТ). ЇХ СПЕЦИФІЧНА ДІЯ, ВПЛИВ НА ПРОЦЕСИ РЕГЕНЕРАЦІЇ ТКАНИН. ЗАСТОСУВАННЯ В СТОМАТОЛОГІЇ.

96. ПРОТИСУДОМНІ ЗАСОБИ (ДИФЕНІН, ТРИХМЕТИН). ЇХ ФАРМАКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. ЗАСТОСУВАННЯ В МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ. ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СТОМАТОЛОГІЇ.

97. ЕТИЛОВИЙ ЕФІР ЯК ЗАСІБ ДЛЯ ІНГАЛЯЦІЙНОГО НАРКОЗУ ТА ІНШІ АСПЕКТИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

98. НЕІНГАЛЯЦІЙНІ НАРКОТИЧНІ ЗАСОБИ (ГЕКСЕНАЛ, ТІОПЕНТАЛ НАТРІЙ). ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ В ХІРУРГІЧНІЙ СТОМАТОЛОГІЙ.

99. НЕНАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ. МЕХАНІЗМИ ДІЇ, ЗАСТОСУВАННЯ В СТОМАТОЛОГІЇ.

100. МЕТРОНІДАЗОЛ.

101. АМІНАЗИН.

102. АТРОПІН

103. ГІДРОКОРТИЗОНУ АЦЕТАТ.

104. ГЛЮКОЗА.

105. ДЕЗОКСИКОРТИКОСТЕРОНУ АЦЕТАТ. 106. КАЛЬЦЕФЕРОЛ

107. ІНСУЛІН.

108. КАЛІЮ ПЕРМАНГАНАТ.

109. КАЛІЮ ХЛОРИД.

110. КИСЛОТА АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВА.

111. АНАЛЬГІН.

112. КОФЕЇН.

1 П. КИСЛОТА НІКОТИНОВА.

114. КИСЛОТА ХЛОРИСТОВОДНЕВА.

115. КИСЛОТА ФОЛІЄВА.

116. МАГНІЮ СУЛЬФАТ.

117.. НАТРІЮ ГІДРОКАРБОНАТ,

118. НАТРІЮ ХЛОРИД.

119. НІСТАТИН.

120. ОМНОПОН.

121. ФЕНОБАРБІТАЛ.

122. ЦИТІТОН.

123. ПАРАТИРЕОЇДИН. 124. ПЕПСИН,

125. ПРЕДНІЗОЛОН.

126. ПРОГЕСТЕРОН.

127. ПРОЗЕРИН.

128. РИБ"ЯЧИЙ ЖИР

129. СІК ШЛУНКОВИЙ.

130. ТЕТУРАМ::

131. ТІАМІНУ ХЛОРИД.

132. ТИРЕОЇДИН.