2. НАЗВА «ФАРМАКОПЕЯ» ПОХОДИТЬ ВІД ГРЕЦЬКИХ СЛІВ PHARMACON — ЛІКИ І РОІСО — РОБЛЮ. ДЕРЖАВНА ФАРМАКО­ПЕЯ (ДФ) Є ЗБІРНИКОМ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ І ПОЛОЖЕНЬ, ЯКІ НОРМУЮТЬ ЯКІСТЬ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ. ДФ МАЄ ЗАКОНОДАВЧИЙ ХАРАКТЕР. ВИМОГИ ДО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСО­БІВ, ПРЕД'ЯВЛЕНІ НЕЮ, С ОБОВ'ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВСІХ ПІДПРИ­ЄМСТВ І ЗАКЛАДІВ, ЯКІ ВИГОТОВЛЯЮТЬ, ЗБЕРІГАЮТЬ, КОНТРОЛЮЮТЬ І ЗАСТОСОВУЮТЬ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ. ФАРМАКОПЕЯ МІСТИТЬ РЯД ДОВІДКОВИХ ТАБЛИЦЬ, А ТАКОЖ ТАБЛИЦЬ ВИЩИХ РАЗОВИХ » ДОБОВИХ ДОЗ ОТРУЙНИХ І СИЛЬНОДІЮЧИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ДОРОСЛИХ І ДІТЕЙ. ОСТАННЄ (XI) ВИДАННЯ ДФ СРСР УВЕДЕНО В ДІЮ З 1987 Р. ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО НЕЇ, НАЗИВАЮТЬСЯ ОФІЦИНАЛЬНИМИ (ВІД ЛАТ. OFFICINA— АПТЕКА). ЛІКИ, ЇМ ЯКІ ВИГОТОВЛЯЮТЬ АПТЕКИ НЕ ЗА ФАРМАКОПЕЙНИМИ ПРОПИСАМИ, А ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ПІКАРЯ, НАЗИВАЮТЬСЯ МАГІСТРАЛЬНИМИ (ВІД ЛАТ. MAGISTER ВЧИТЕЛЬ). У РІЗНИХ КРАЇНАХ КОРИСТУЮТЬСЯ ВЛАСНИМИ НАЦІОНАЛЬНИМИ ФАРМАКОПЕЯМИ. В УКРАЇНІ ТАКОЖ ПРАЦЮЮТЬ НАД СТВОРЕННЯМ ФАРМАКОПЕЇ. У НАШ ЧАС У БАГАТЬОХ КРАЇНАХ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ТЕНДЕНЦІЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЄДИНОЇ ЛАТИНСЬКОЇ ХІМІЧНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, РЕКОМЕНДОВАНОЇ ВООЗ І ПРИЙНЯТОЇ У PHARMACOPOEA INTEMATIONALIS.

У XI ВИДАННІ ДФ ЗА ОСНОВНІ ПРИЙНЯТІ МІЖНАРОДНІ НАЗВИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ, ЩО ІДЕНТИЧНІ ТИМ, КОТРІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В МІЖНАРОДНІЙ ФАРМАКОПЕЇ. ТАКА ТЕР­МІНОЛОГІЧНА УНІФІКАЦІЯ ВІДПОВІДАЄ СУЧАСНИМ ВИМОГАМ, ЗУ-МОВПЕНИМ ЗБІЛЬШЕННЯМ ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ ЛІКІВ, РОЗШИРЕННЯМ ОБМІНУ НАУКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ І ШИРОКОЮ ПІДГОТОВКОЮ ЛІКАРІВ ДНЯ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ.

4. ДО СКЛАДНИХ ПРЕПАРАТ!* НАЛЕЖАТЬ ГАЛЕНОВІ Й НЕОГАЛЕНОВІ. ВОНИ ЧАСТКОВО ОЧИЩЕНІ ВІД БАЛАСТНИХ РЕЧОВИН. ГАЛЕНОВІ ПРЕПАРАТИ — НАСТОЙКИ, ЕКСТРАКТИ, ПРЕПАРАТИ, ОДЕРЖАНІ ШЛЯХОМ ПРОСТОЇ ВИТЯЖХИ ЛІКАРСЬКОЇ СИРОВИНИ ЗА ДОПОМОГОЮ СПИРТУ, ЕФІРУ АБО ВОДИ. ВОНИ МІСТЯТЬ, КРІМ ДІЮЧИХ ХІМІЧНИХ СПОЛУК, ІНШІ РЕЧОВИНИ, ЯКІ РОЗЧИННІ В РІДИНІ, ЯКА ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ЕКСТРАКЦІЇ (ПІГМЕНТИ, СМОЛИ). НЕОГАЛЕНОВІ . ПРЕПАРАТИ, АБО ИОВОГАЛЕИОВІ,— ЦЕ ВИТЯЖКИ З РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ, МАКСИМАЛЬНО ОЧИЩЕНІ ВІД БАЛАСТНИХ РЕЧОВИН. ПРИКЛАДАМИ НОВОГАЛЕНОВИХ ПРЕПАРАТІВ МОЖУТЬ СЛУЖИТИ АДОНІЗИД (З ТРАВИ ЧОРНОГІРКИ), ДИГАЛЕИ-НЕО (З ЛИСТКІВ НАПЕРСТЯНКИ) ТОЩО.

6. ПІД ЧАС ВИПИСУВАННЯ РОЗЧИНІВ ДЛЯ ВНУТРІШНЬОГО ЗАСТО­СУВАННЯ ЛІКАР ПОВИНЕН ВИХОДИТИ З РАЗОВОЇ ДОЗИ ПРЕПА­РАТУ І ЗАГАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ ПРИЙОМІВ. РОЗЧИНИ ВИПИСУЮТЬ МИНАЙМО НА 12 ПРИЙОМІВ, ДОЗУЮТЬ ЛОЖКАМИ. МІСТКІСТЬ СТОЛОВОЇ ЛОЖКИ СТАНОВИТЬ 15 МЛ, ДЕСЕРТНОЇ — 10 МЛ І ЧАЙНОЇ — S МЛ. ОТЖЕ, ЗАГАЛЬНИЙ ОБ'ЄМ РОЗЧИНІВ НА 12 ПРИЙОМІВ СТАНОВИТЬ ВІДПОВІДНО 180 МЛ, 120 МЛ І 60 МЛ. СУМАРНА ДОЗА ЛІКАРСЬКОГО ПРЕПАРАТУ, З ЯКОГО ГОТУЮТЬ РОЗЧИН, ІИЗНАЧАЄГЬСЯ ШЛЯХОМ МНОЖЕННЯ РАЗОВОЇ ДОЗИ ПРЕПАРАТУ НА КІЛЬКІСТЬ ПРИЙОМІВ. ПРИПУСТИМО, ЩО ТРЕБА ВИПИСАТИ РОЗЧИН КАЛЬЦІЮ ХЛОРИДУ (САІСП CHLONDI) З ТАКИМ РОЗРАХУНКОМ, ЩОБ ХВОРИЙ ПРИЙМАВ ПО 1 СТОЛОВІЙ ЛОЖЦІ РОЗЧИНУ 3 РАЗИ НА 1 ДОБУ І ОДЕРЖАВ ПРИ ЦЬОМУ 1.5 МЛ ЗА ПРИЙОМ. ВИХОДЯЧИ З ЦІЄЇ УМОВИ, РАЗОВА ДОЗА ПРЕПАРАТУ СТАНОВИТИМЕ 1,5 X 12 18 МЛ, А ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ РОЗЧИНУ— 15Х 12 = 180 МЛ. ЧАСТОЧКА «AD» ОЗНАЧАЄ «ДЕ». ЗАСТОСОВУЮТЬ П ПРИ ВИПИСУВАННІ РЕЦЕПТІВ У ТИХ ВИПАДКАХ, КОЛИ СУМАРНА ДОЗА BASIS ПЕРЕВИЩУЄ 1 МЛ. ПРИ ЦЬОМУ CONSLILUENS ДОДАЮТЬ ДО ЗАГАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ РОЗЧИНУ, ВРАХОВУЮЧИ МАСУ BASIS. НАВЕДЕНИЙ РОЗЧИН МОЖЕ БУТИ ВИПИСАНИЙ ТАКОЖ У СКОРОЧЕНОМУ ВИГЛЯДІ М ГОТОВА ЛІКАРСЬКА ФОРМА. СПИРТОВІ І ОЛІЙНІ РОЗЧИНИ ТАК САМО, ЯК І ВОДНІ, ВИПИСУЮТЬ У РОЗГОРНУТІЙ І СКОРОЧЕНІЙ ФОРМАХ. ПРОТЕ НА ВІДМІНУ ВІД ВОДНИХ РОЗЧИНІВ ПІД ЧАС ВИПИСУВАННЯ ОЛІЙНИХ І СПИРТОВИХ РОЗЧИНІВ У СКОРОЧЕНІЙ ФОРМІ ОБОВ'ЯЗКОВО ВКАЗУЮТЬ ХАРАКТЕР ЙОГО: СПИРТОВИЙ (SPIRITUOSAE) ЧИ ОЛІЙНИЙ (OLEOSAE).

7. ПОБІЧНА ДІЯ ЛІКІВ МОЖЕ ПРОЯВИТИСЯ У РАЗІ ЯК ПЕРЕДОЗУ­ВАННЯ ЛІКІВ, ТАК І ВИКОРИСТАННЯ ЇХ У ТЕРАПЕВТИЧНИХ ДОЗАХ.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ ЛІКІВ БУВАЄ А-БСОЛЮТНИМ (ПРИЙНЯТА ЗА­НАДТО ВЕЛИКА ДОЗА) І ВІДНОСНИМ (ДОЗА ТЕРАПЕВТИЧНА, А КОНЦЕНТРАЦІЯ В КРОВІ ТА КЛІТИНАХ ЗАНАДТО ВЕЛИКА ЧЕРЕЗ ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАКОКІНЕТИКИ ПРЕПАРАТУ У ДАНОГО ХВОРО­ГО). У РАЗІ ПЕРЕДОЗУВАННЯ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ЗНАЧНЕ ПОСИ­ЛЕННЯ ОСНОВНИХ І ТОКСИЧНИХ ЕФЕКТІВ ЛІКІВ. НАПРИКЛАД, У РАЗІ ПЕРЕДОЗУВАННЯ СУДИНОРОЗШИРЮЮЧИХ ЗАСОБІВ ВИНИ­КАЄ КОЛАПС, ЗБУДЖУЮЧИХ — СУДОМА, СНОТВОРНИХ — НАРКОЗ ТОЩО.

УСКЛАДНЕННЯ, НЕ ПОВ'ЯЗАНІ З ПЕРЕДОЗУВАННЯМ ПРЕПАРА­ТІВ, ВИНИКАЮТЬ, ЯК ПРАВИЛО, У РАЗІ ТРИВАЛОГО ЇХ ЗАСТОСУ­ВАННЯ: ПОБІЧНА ДІЯ МОЖЕ БУТИ ПЕРВИННОЮ, ТОБТО ПОВ'ЯЗА­НОЮ З ПРЯМИМ ВПЛИВОМ НА ПЕВНІ ОРГАНИ Й ТКАНИНИ, АБО ВТОРИННОЮ (НЕПРЯМОЮ), НЕ ЗУМОВЛЕНОЮ ПРЯМИМ ВПЛИВОМ ПРЕПАРАТУ НА ПЕВНІ ОРГАНИ Й ТКАНИНИ. НАПРИКЛАД, НЕНАР-КОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ ПОДРАЗНЮЮТЬ СЛИЗОВУ ОБОЛОНКУ ТРАВ­НОГО КАНАЛУ І ЗУМОВЛЮЮТЬ НУДОТУ, БЛЮВАННЯ, УТВОРЕННЯ ЕРОЗІЙ НА СЛИЗОВІЙ ОБОЛОНЦІ ШЛУНКА. ТОМУ ЗАСТОСОВУВАТИ ЇХ ТРЕБА ПІСЛЯ ЇДИ. ЦЕ ПЕРВИННА ПОБІЧНА ДІЯ НЕНАРКОТИЧ ПОБІЧНА ДІЯ ЛІКІВ МОЖЕ ПРОЯВЛЯТИСЯ ПОРУШЕННЯМ ФУНКЦІЙ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ПЕЧІНКИ, НИРОК, ОРГАНІВ ТРАВ­ЛЕННЯ, КРОВОТВОРЕННЯ, СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ТА ІН. ВИСОКОЧУТЛИВІ ДО ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН НЕРВОВІ КЛІТИНИ, З ВЕЛИКОЮ ОБЕРЕЖНІСТЮ ТРЕБА ПРИЗНАЧАТИ ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ ВАГІТНИМ, ОСКІЛЬКИ ВОНИ ЛЕГКО ПРОНИКАЮТЬ ЧЕ­РЕЗ ПЛАЦЕНТАРНИЙ БАР'ЄР (ПОРОЗНІСТЬ ЯКОГО ОСОБЛИВО ВЕЛИ­КА В ПЕРШІ 8 ТИЖ ВАГІТНОСТІ) І СПРАВЛЯЮТЬ ТОКСИЧНИЙ (ТЕРАТОГЕННИЙ) ВПЛИВ НА ПЛІД.

НАЙПОШИРЕНІШИМ УСКЛАДНЕННЯМ ЛІКАРСЬКОЇ ТЕРАПІЇ Є АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ.|В ОСНОВІ ЇХ РОЗВИТКУ ЛЕЖАТЬ ІМУНОЛОГІЧ­НІ МЕХАНІЗМИ. ПРИ ПЕРШОМУ ВВЕДЕННІ В ОРГАНІЗМ ЯК РЕАКЦІЯ НА ЛІКИ ЧИ ЇХНІЙ КОМПЛЕКС З БІЛКОМ (ЧАСТІШЕ) У КРОВІ УТВОРЮЮТЬСЯ АНТИТІЛА. ПРИ ПОВТОРНОМУ ВВЕДЕННІ В ОРГАНІ­ЗМІ ВІДБУВАЄТЬСЯ РЕАКЦІЯ ЛІКІВ-АНТИГЕНУ З УТВОРЕНИМИ АН­ТИТІЛАМИ, ТКАНИННІ БАЗОФІЛИ ДЕГРАНУЛЮЮТЬСЯ, У КРОВ ВИ­КИДАЮТЬСЯ МЕДІАТОРИ АЛЕРГІЇ, ВИНИКАЮТЬ ШКІРНІ ВИСИПИ, НАБРЯК КВІНКЕ, СИРОВАТКОВА ХВОРОБА, АНАФІЛАКТИЧНА РЕАК­ЦІЯ (РЕАКЦІЯ НЕГАЙНОГО ТИПУ).

8. До лікарських форм призначених для

ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ВВЕДЕННЯ, НАЛЕЖАТЬ СТЕРИЛЬНІ ВОДНІ Й ОЛІЙНІ РОЗЧИНИ, ЗАВИСІ Й ЕМУЛЬСІЇ, А ТАКОЖ ПОРОШКИ Й ТАБЛ< ТКИ, З ЯКИХ ГОТУЮТЬ РОЗЧИНИ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ. ОСНОВНИМИ ВИМОГАМИ, ЩО СТАВЛЯТЬСЯ ДФ X ДО ЛІКАР-СЬКИХ ФОРМ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, Є ТАКІ: СТІЙКІСТЬ, ЧИСТОТА, АЛІРОГЕННІСТЬ І СТЕРИЛЬНІСТЬ. ТОМУ ПРИ ЇХ ВИГОТОВЛЕННІ ДОТРИМУЮТЬ УМОВ, ЩО ЗАПОБІГАЮТЬ ЇХ ЗАСРУДНЕНИЮ СТОРОННІМИ РЕЧОВИНАМИ І МІКРООРГАНІЗМАМИ ДПЯ ПРИГОТУВАННЯ ІН'ЄКЦІЙНИХ РОЗЧИНІВ З ВОДОРОЗЧИННИХ РЕЧОВИН ВИКОРИСТОВУЮТЬ ВОДУ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, ЯКА ВІДПО­ВІДАЄ ВИМОГАМ ДФ. З РЕЧОВИН, ЩО НЕ РОЗЧИННІ У ВОДІ, А РОЗЧИННІ В ОЛІЇ, ГОТУЮТЬ СТЕРИЛЬНІ ОЛІЙНІ РОЗЧИНИ. З ЦІЄЮ МЕТОЮ ВИКОРИСТОВУЮТЬ РОСЛИННІ ОЛІЇ, ЩО НЕ ВИСИХАЮТЬ НА ПОВІТРІ Й НЕ ПОДРАЗНЮЮТЬ ТКАНИНИ. ДО НИХ НАЛЕЖАТЬ ПЕРСИКОВА (OLEL PERSICORUM) І МИГДАЛЬНА (ОLEI AMYGDALARUM) ОЛІЇ. ЯКЩО ТРЕБА ПІД ШКІРУ ВНУТРІШНЬОВЕННЕ ВВЕСТИ ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ РОЗЧ» -Г ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН, НАПРЛАД ПРИ ОТРУЄНІ КРОВОВТРАТІ, ТО ЇХ ГОТУЮТЬ НА СТЕРИЛЬНИХ РОЗЧИНАХ: ІЗОТОНІЧНОМУ НАТРІЮ ХЛОРИДУ АБО ГЛЮКОЗИ ВПИСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, ВИГОТОВЛЮВАНИХ В АПТЕЦІ, ГРУНТУЄТЬСЯ НА ТАКОМУ САМОМУ ПРИНЦИПІ, ЩО Й ВИПИСУВАННЯ РОЗЧИНІВ ДЛЯ ПРИЙОМУ ВСЕРЕДИНУ. НА ВІДМІНУ ВІД РОЗЧИНІВ ДЛЯ ВНУТРІШНЬОГО ВИКОРИСТАННЯ РОЗ­ЧИНИ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ ВИПИСУЮТЬ НА 10 АБО 20 УВЕДЕНЬ. У ПРИПИСЦІ ВКАЗУЮТЬ «ПРОСТЕРИЛІЗУЙ» (SLERILISETUR!). ПРИПУСТИМО, ТРЕБА ВИПИСАТИ РОЗЧИН ОМНОПОНУ (OMNOPONI). РАЗОВА ДОЗА 0.01 ДЛЯ ПІДШКІРНОГО ВВЕДЕННЯ ПО 1 МЛ НА 10 ІН'ЄКЦІЙ. РЕЦЕПТ МАТИМЕ ТАКИЙ ВИГЛЯД. НЕАМПУЛЬОВАНІ ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ВПРИСКУВАННЯ МОЖУТЬ БУТИ ВИПИСАНІ ЯК ГОТОВА ЛІКАРСЬКА ФОРМА У СКОРОЧЕНОМУ ВИГЛЯДІ. У ТАКОМУ РАЗІ ПЕРЕЛІК ІНГРЕДІЄНТІВ ПОЧИНАЮТЬ З НАЗВИ ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ (SOLUTIONIS). ПІСЛЯ НАЗВИ ПРЕПА­РАТУ ВКАЗУЮТЬ ЙОГО КОНЦЕНТРАЦІЮ У ВІДСОТКАХ І ЗАГАЛЬНУ КІЛЬКІСТЬ РОЗЧИНУ. ЯКЩО ДО СКЛАДУ СТЕРИЛЬНОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ ВХОДЯТЬ НЕСТІЙКІ ЛІКАРСЬКІ РЕЧОВИНИ, ЩО РОЗКЛАДАЮТЬСЯ ПІД ЧАС СТЕРИЛІЗАЦІЇ, ТО ЇХ ДОДАЮТЬ АСЕПТИЧНЕ ПІСЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ОСНОВНОГО РОЗЧИНУ. У РЕЦЕПТІ ВКАЗУЮТЬ: ADDE ASEPTICE, ЩО ОЗНАЧАЄ «ДОДАЙ АСЕПТИЧНЕ». АМПУЛЬОВАНІ РОЗЧИНИ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ ВІДПУСКАЮТЬСЯ АПТЕКОЮ РОЗДІЛЕНИМИ НА ОКРЕМІ ДОЗИ. ТОМУ Й ВИПИСУЮТЬ ЇХ З УКАЗАННЯМ РАЗОВОЇ ДОЗИ ЯК ГОТОВОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ. РАЗОВУ ДОЗУ НАВОДЯТЬ НЕ В АБСОЛЮТНИХ ВЕЛИЧИНАХ, А У ВИГЛЯДІ ПРОЦЕНТНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ РОЗЧИНУ І ЙОГО КІЛЬКОСТІ. ПРИПУСТИМО, ТРЕБА ВИПИСАТИ РОЗЧИН КОФЕЇН-БЕНЗОАТУ НАТРІЮ (COFEINI-NATNI BENZONAS. РАЗОВА ДОЗА 0,2) ДЛЯ ПІДШКІРНОГО ВВЕДЕННЯ ПО 1 М СТЕРИЛЬНІ ПОРОШКИ В АМПУЛАХ ВИПУСКАЮТЬ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ ПЕРЕД ВИКОРИСТАННЯМ АБО ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ. У РЕЦЕПТІ ВКАЗУЮТЬ ДОЗУ ПРЕПАРАТУ, ЩО МІСТИТЬСЯ В АМПУЛІ, А В СИГНАТУРІ — СПОСІБ ПРИГОТУВАННЯ ЛІКАРСЬКОЇ ФОРМИ. У РАЗІ ВИПИСУВАННЯ НОВОГАПЕНОВИХ ПРЕПАРАТІВ У РЕЦЕПТІ ВКАЗУЮТЬ ТІЛЬКИ НАЗВУ ПРЕПАРАТУ І МІСТКІСТЬ АМПУЛИ АБО ФЛАКОНА У МІЛІЛІТРАХ, ОСКІЛЬКИ - ЖЦЕНТРАЦІЯ ЇХ СТАН­ДАРТНА. ГОРМОНАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ ВПИСУЮТЬ У АМЛУПАХ ТАК САМО, ЯК І НОВОГАЛЕНОВІ. ПРИ ЦЬОМУ КРІМ ЧИСЛА МІЛІЛІТРІВ РОЗЧИНУ В АМПУЛІ В РЕЦЕПТІ ВКАЗУЮТЬ ТАКОЖ АКТИВНІСТЬ У БІОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЯХ ДІЇ. ЛІКАРСИ.1 РЕЧОВИНИ У ФЛАКОНАХ ВИПИСУЮТЬ ТАК САМО, ЯК І А АМПУЛАХ, АЛЕ ФОРМУ УПАКОВКИ В РЕЦЕПТІ НЕ ВКАЗУЮТЬ. ЯКЩО У ФЛАКОНІ МІСТИТЬСЯ СУХИЙ ПРЕПАРАТ, ТО В СИГНАТУРІ ВКАЗУЮТЬ СПОСІБ ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНУ