Інгібітори еритро-та лейкопоезу

ІНГІБІТОРИ ЕРИТРОПОЕЗУ 24. РОЗЧИН НАТРІЮ ФОСФАТУ, ПОМІЧЕНОГО ФОСФОРОМ-3 2

МЕХАНІЗМ ДІЇ - ПРИГНІЧУЄ ЧЕРВОНИЙ КРОВЯНИЙ ПАРОСТОК

КІСТКОВОГО МОЗКУ (24)

ФАРМ ДІЯ - ПРИГНІЧУЄ УТВОРЕННЯ ЕРИТРОЦИТІВ (24)

ПОКАЗАННЯ - ЕРИТРЕМІЯ (24)

ІНГІБІТОРИ ЛЕЙКОПОЕЗУ 25. БУСУЛЬФАН (МІЄЛОСАН) 26. МЕРКАПТОПУРИН 27. ХЛОРЕТИЛАМІНОУРАЦИЛ

МЕХАНІЗМ ДІЇ - ПРИГНІЧУЮТЬ МІЄЛОЇДНУ ТКАНИНУ ТА ГРАНУЛОЦИТОПОЕЗ (25). ПОРУШУЄ БІОСИНТЕЗ ПУРИНОВИХ НУКЛЕОТИДІВ (26). ВСТУПАЄ У ВЗАЄМОДІЮ З НУКЛЕОТИДАМИ КЛІТИННИХ ЯДЕР КРОВОТВОРНИХ ТКАНИН, ПОРУШУЮЧІЇ СИНТЕЗ ДНК (27)

ФАРМ ДІЯ - ПРИГНІЧУЮТЬ УТВОРЕННЯ ЛЕЙКОЦИТІВ (25-27) ПОКАЗАННЯ - ЛЕЙКОЗИ, ЛІМФОГРАНУЛЕМАТОЗ (25-27)

ПРЕПАРАТИ ЗАЛІЗА НЕСУМІСНІ З САЛІЦИЛАТАМИ, СЕРЦЕВИМИ ГЛІКОЗИДАМИ, АНТАЦИДАМИ, ФТОРХІНОЛОНАМИ, ТЕТРАЦИКЛІНАМИ. ФОЛІЄВА КИСЛОТА НЕСУМІСНА З СУЛЬФАНІЛАМІДАМИ. ВСМОКТУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ ЗАЛІЗА ПОЛІПШУЮТЬ АСКОРБІНОВА, ЯНТАРНА КИСЛОТИ, ФРУКТОЗА, ЛАКТОЗА, ГЛЮКОЗА, ЦИСТЕЇН, МЕТІОНІН, ІНОЗИН. ВІТАМІН ВИ (НІАНОКОБАЛАМІН) НЕ МОЖНА ВВОДИТИ В ОДНОМУ ШПРИЦІ З ІНШИМИ ПРЕПАРАТАМИ. ПРЕПАРАТИ ЗАЛІЗА ВИКЛИКАЮТЬ ЗАПОРИ, НОНИ ЗАБАРВЛЮЮ! І. К.І І И ІУЙН \ ЧОРНИЙ КОЛІР (ПІСЛЯ ПРИЙОМУ ПРЕПАРАТІВ ЗАЛІ ІА ГРЕБА ПОЛОСКАТИ РОГОВУ ПОРОЖНИНУ).ПЕРЕД ЇДОЮ: ЗА 1 ГОДИНУ -1,3,6, 7. ПІСЛЯ ІДИ: ПІСЛЯ 2-Х ГОДИН-1, 3, 6, 7.

96. ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНІ ЗАСОБИ ПРИЗНАЧАЮТЬ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЇ (ГРЕЦЬК. EPILEPSIA — ПРИПАДОК) — ХРОНІЧНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЦНС СКЛАДНОГО ГЕНЕЗУ, ЩО ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ СУДОМНИМИ ПРИСТУПАМИ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПЕРІОДИЧНО. ПРИ ЕПІЛЕПСІЇ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ СИНХРОННА ДЕПОЛЯРИЗАЦІЯ ГРУПИ НЕЙРОНІВ (У НОРМІ ДЕПОЛЯРИЗАЦІЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ У РІЗНИЙ

РОЗРІЗНЯЮТЬ ПРОТИСУДОМНІ ЗАСОБИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ: 1) ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ПРИСТУПАМ СУДОМИ; 2) ДЛЯ КУПІРУВАН-НЯ СУДОМНОГО СТАТУСУ; 3) У РАЗІ ТРИВАЛОГО ЕПІЛЕПТИЧНОГО СТАНУ; 4) ДЛЯ УСУНЕННЯ ПСИХОМОТОРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ.

ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ВЕЛИКИМ СУДОМНИМ ПРИПАДКАМ ЗАСТО­СОВУЮТЬ: ФЕНОБАРБІТАЛ, ДИФЕНІН (ПОХІДНЕ ГІДАНТОЇНУ), ГЕК­САМІДИН (ПОХІДНЕ ПІРИМЇДИНУ), ХЛОРАКОН (ПОХІДНЕ ХЛОРПРО-ПІОНАМІДУ). ЦІ ПРЕПАРАТИ ЕФЕКТИВНІ У РАЗІ ПСИХОМОТОРНИХ ПРИПАДКІВ.

У СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ КАРБАМАЗЕПІН, ДИФЕНІН, ЕТОСУКСИМІД ТА ТРИМЕТИН ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ХВО­РОБ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА, ПОЗАЯК Є СПІЛЬНІ ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ЕПІЛЕПСІЇ І НЕВРАЛГІЇ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА. КАРБА­МАЗЕПІН, ЕТОСУКСИМІД ТА ТРИМЕТИН ДАЮТЬ ЗНЕБОЛЮВАЛЬНИЙ ЕФЕКТ.

97. ЕФІР ЕТИЛОВИЙ (ЕФІР ДЛЯ НАРКОЗУ) Є КЛАСИЧНИМ ЗАСО­БОМ ДЛЯ ІНГАЛЯЦІЙНОГО НАРКОЗУ (КЛІНІКУ ЕФІРНОГО НАРКОЗУ ОПИСАНО ВИЩЕ). ЦЕ ПРОЗОРА БЕЗБАРВНА РІДИНА З ТЕМПЕРА­ТУРОЮ КИПІННЯ 34—36 °С, ЩО МАЄ РІЗКИЙ СПЕЦИФІЧНИЙ ЗАПАХ І ШВИДКО ВИПАРОВУЄТЬСЯ (СПРАВЛЯЄ ПРИ ЦЬОМУ ПІДСУ-ШУВАЛЬНИЙ ВПЛИВ, НАПРИКЛАД, НА КАРІОЗНУ ПОРОЖНИНУ). ЕФІРНИЙ НАРКОЗ РОЗВИВАЄТЬСЯ ПОВІЛЬНО, А ТОМУ ПОТРІБНА ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ХВОРОГО (ПРЕМЕДИКАЦІЯ). ЕФІР ВОЛО­ДІЄ ДОСТАТНЬОЮ НАРКОТИЧНОЮ ПОТУЖНІСТЮ, ВЕЛИКОЮ ШИРО­ТОЮ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ДІЇ, ЗУМОВЛЮЄ ДОБРУ МІОРЕЛАКСАЦІЮ. ПРОТЕ ЕФІРНИЙ НАРКОЗ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ТРИВАЛОЮ ФАЗОЮ ЗБУДЖЕННЯ. ПРОКИДАННЯ ПІСЛЯ НАРКОЗУ ПОВІЛЬНЕ (ПРОТЯ­ГОМ 20—40 ХВ), ПІСЛЯНАРКОЗНА ДЕПРЕСІЯ ТРИВАЄ КІЛЬКА ГОДИН. ЕФІР ПЕРЕВАЖНО (90 %) ВИВОДИТЬСЯ В НЕЗМІНЕНОМУ ВИГЛЯДІ З ВИДИХУВАНИМ ПОВІТРЯМ. МАЛОТОКСИЧНИЙ, ПАРЕНХІ­МАТОЗНІ ОРГАНИ НЕ ПОШКОДЖУЄ, НЕЗНАЧНОЮ МІРОЮ ВПЛИВАЄ НА СЕРЦЕВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК. ОСНОВНЕ УСКЛАДНЕННЯ ЕФІРНОГО НАРКОЗУ — БРОНХОПНЕВМОНІЯ, ЗУМОВ­ЛЕНА МІСЦЕВИМ ПОДРАЗНЕННЯМ ТА ОХОЛОДЖЕННЯМ. МОЖУТЬ ПОДРАЗНЮВАТИСЯ СЛИЗОВА ОБОЛОНКА ШЛУНКА (БЛЮВАННЯ) ТА ПОСИЛЮВАТИСЯ СЕКРЕЦІЯ СЛИННИХ ЗАЛОЗ.

ЕФІР ВИКОРИСТОВУЮТЬ У ПОЄДНАННІ З КИСНЕМ, ФТОРОТА-НОМ, ЗАКИСОМ АЗОТУ ЯК СКЛАДОВУ ЧАСТИНУ КОМБІНОВАНОГО НАРКОЗУ. ВІН ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИЙ, ЛЕГКО СПАЛАХУЄ (ТРЕБА БУТИ ОБЕРЕЖНИМ ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОАПАРАТУРИ).

ФТОРОТАН (ГАЛОТАН) — БЕЗБАРВНА, ПРОЗОРА, ЛЕТКА РІ­ДИНА ІЗ СОЛОДКУВАТИМ ЗАПАХОМ. НЕ СПАЛАХУЄ І НЕ Є ВИБУХО­НЕБЕЗПЕЧНОЮ. ЗА НАРКОТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ ЗНАЧНО (У 7 РАЗІВ) ПЕРЕВИЩУЄ ЕФІР. УВЕДЕННЯ В НАРКОЗ ВІДБУВАЄТЬСЯ ШВИДКО (З ПРИЄМНИМИ ВІДЧУТТЯМИ), СТАДІЇ ЗБУДЖЕННЯ НЕ БУВАЄ АБО ВОНА КОРОТКА. СВІДОМІСТЬ ВИМИКАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ З—5 ХВ. НАРКОЗ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ВИРАЖЕНОЮ МІОРЕЛАК-САЦІЄЮ. ПРОТЕ ЧЕРЕЗ ЗНАЧНУ ТОКСИЧНІСТЬ (ЗУМОВЛЮЄ ПОРУЦ ШЕННЯ РИТМУ СЕРЦЯ, ЗНИЖЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, СПРИЯЄ РОЗВИТКУ ЦИРКУЛЯТОРНОЇ ГІПОКСІЇ МОЗКУ) І СЛАБКУ АНАЛЬГЕТИЧНУ ДІЮ ДЛЯ ІЗОЛЬОВАНОГО НАРКОЗУ НЕ ЗАСТОСОВУ­ЄТЬСЯ. У СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ ЧАСТІШЕ ВИКОРИСТОВУ­ЮТЬ У КОМБІНАЦІЇ ІЗ ЗАКИСУ АЗОТОМ ТА ЕФІРОМ ДЛЯ БАГАТО­КОМПОНЕНТНОГО ЗНЕБОЛЕННЯ. ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ПІДВИЩЕННЮ ТОНУСУ БЛУКАЮЧОГО НЕРВА (БРАДИКАРДІЯ, ПІДВИЩЕННЯ САЛІВАЦІЇ) ПОПЕРЕДНЬО ВВОДЯТЬ АТРОПІН.

98. ГЕКСЕНАЛ — БІЛА ПІНОПОДІБНА ГІГРОСКОПІЧНА МАСА. РОЗ­ЧИНИ ГОТУЮТЬ У АСЕПТИЧНИХ УМОВАХ НА ІЗОТОНІЧНОМУ РОЗЧИ­НІ НАТРІЮ ХЛОРИДУ АБО ВОДІ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЇ (РОЗЧИН НЕСТІЙКИЙ, ЗБЕРІГАЄТЬСЯ НЕ ДОВШЕ НІЖ 1 ГОД). ОСОБЛИВІСТЮ ВНУТРІШ­НЬОВЕННОГО НАРКОЗУ З ВИКОРИСТАННЯМ ГЕКСЕНАЛУ Є ШВИДКЕ НАСТАННЯ III СТАДІЇ (ГЛИБОКИЙ НАРКОЗ). СВІДОМІСТЬ ВІДКЛЮ­ЧАЄТЬСЯ (У РАЗІ ВВЕДЕННЯ 5 МЛ 5 % РОЗЧИНУ) ЧЕРЕЗ ЗО— 60 С. СТАДІЇ ЗБУДЖЕННЯ ЗВИЧАЙНО НЕ БУВАЄ. ТРИВАЛІСТЬ НАРКОЗУ СТАНОВИТЬ 15—25 ХВ. ПРЕПАРАТ ТОКСИЧНИЙ, ПРИ­ГНІЧУЄ ДИХАЛЬНИЙ ТА СУДИНОРУХОВИЙ ЦЕНТРИ, МОЖЕ СПРИЧИ-

ТІОПЕНТАЛ-НАТРІЙ — СУХА ПОРИСТА МАСА ЖОВТОГО КОЛЬО­РУ, ГІГРОСКОПІЧНА. РОЗЧИНИ ГОТУЮТЬ ПЕРЕД ЗАСТОСУВАННЯМ (НЕСТІЙКІ). ЗА ФАРМАКОЛОГІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ БЛИЗЬКИЙ ДО ГЕКСЕНАЛУ, АЛЕ АКТИВНІШИЙ І ДІЄ ШВИДШЕ. ВВОДЯТЬ ТІОПЕНТАЛ-НАТРІЙ (2—2,5 % РОЗЧИН) ВНУТРІШНЬОВЕННО ПО­ВІЛЬНО (ЧЕРЕЗ ЗАГРОЗУ КОЛАПСУ НЕ БІЛЬШЕ НІЖ 1 МЛ/ХВ). ТОКСИЧНИЙ, ПРИГНІЧУЄ ДИХАННЯ, ЗНИЖУЄ СКОРОТЛИВІСТЬ СЕР­ЦЯ. ПОПЕРЕДНЬО ВВОДЯТЬ АТРОПІН (АБИ ЗАПОБІГТИ ЗБУДЖЕН­НЮ БЛУКАЮЧОГО НЕРВА). У СТОМАТОЛОГІЇ ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ НЕВЕЛИКИХ ЗА ОБСЯГОМ ОПЕРАЦІЙ.

99. НЕНАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ ЗА ФАРМАКОЛОГІЧНИМИ ВЛАС­ТИВОСТЯМИ ІСТОТНО ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД АНАЛЬГЕТИКІВ ГРУПИ МОРФІНУ. ЦІ ПРЕПАРАТИ ЗА СИЛОЮ АНАЛЬГЕТИЧНОЇ ДІЇ ЗНАЧНО ПОСТУПАЮТЬСЯ ПЕРЕД НАРКОТИЧНИМИ ЗНЕБОЛЮВАЛЬНИМИ ЗА­СОБАМИ, ЇХНЯ ДІЯ ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ГОЛОВНИМ ЧИНОМ ПРИ БОЛЮ ЗАГАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ (АРТРИТ, МІОЗИТ, НЕВРАЛГІЯ), А ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ АБО ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ БОЛЮ ВОНИ МАЛО­ЕФЕКТИВНІ. НЕНАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ НЕ ПРИГНІЧУЮТЬ ДИ­ХАННЯ, НЕ ЗУМОВЛЮЮТЬ ЕЙФОРІЇ ТА ЛІКАРСЬКОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ, НЕ ДАЮТЬ СНОТВОРНОГО ЕФЕКТУ, НЕ ПРИГНІЧУЮТЬ КАШЛЬОВИЙ ЦЕНТР. У ЦІЄЇ ГРУПИ ПРЕПАРАТІВ ЧІТКО ВИРАЖЕНІ ПРОТИЗА­ПАЛЬНИЙ ТА ЖАРОЗНИЖУВАЛЬНИЙ ЕФЕКТИ, ЯКИХ НЕМАЄ У НАРКОТИЧНИХ АНАЛЬГЕТИКІВ. ПЕРЕВАГОЮ ЦИХ ПРЕПАРАТІВ Є ВІДСУТНІСТЬ НАРКОТИЧНОГО ЕФЕКТУ, ІДО ДАЛО ПІДСТАВИ ШИРО­КО ЇХ ЗАСТОСОВУВАТИ В АМБУЛАТОРНІЙ ПРАКТИЦІ.

КЛАСИФІКАЦІЯ НЕНАРКОТИЧНИХ АНАЛЬГЕТИКІВ ГРУНТУЄТЬСЯ НА ОСОБЛИВОСТЯХ ЇХ ХІМІЧНОЇ БУДОВИ:

1. ПОХІДНІ САЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ — КИСЛОТА АЦЕТИЛСАЛІ­ЦИЛОВА, АЦЕЛІЗИН, НАТРІЮ САЛІЦИЛАТ, МЕТИЛСАЛІЦИЛАТ.

2. ПОХІДНІ ПІРАЗОЛОНУ — АМІДОПІРИН, АНАЛЬГІН, БУТА­ДІОН.

3. ПОХІДНІ АНІЛІНУ — ФЕНАЦЕТИН, ПАРАЦЕТАМОЛ.

4. ПОХІДНІ РЯДУ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ: ПРОПІОНОВОЇ — ІБУПРОФЕН (БРУФЕН), НАПРОКСЕН; ФЕНІЛОЦТОВОЇ — ОРТОФЕН (ВОЛЬТАРЕН, РЕВОДИНА, ДИКЛОФЕНАК-НАТРІЙ); ІНДОЛОЦТО-ВОЇ — ІНДОМЕТАЦИН (МЕТИНДОЛ), СУЛІНДАК; АНТРАНІЛОВОЇ — МЕФЕНАМОВА КИСЛОТА.

5. ОКСИКАМИ — ПІРОКСИКАМ.

МЕХАНІЗМ ЗНЕБОЛЮВАЛЬНОЇ ДІЇ НЕНАРКОТИЧНИХ АНАЛЬГЕ­ТИКІВ. НЕНАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ ЗАГАЛОМ ПРИГНІЧУЮТЬ БІЛЬ, ЗУМОВЛЕНИЙ ЗАПАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ.

НЕНАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ ШИРОКО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В СТОМАТОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ, ПОЗАЯК ЕФЕКТИВНІ ПРИ БОЛЮ ЗАПАЛЬНОГО І НЕВРАЛГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ, ЯКИЙ ЧАСТО ВИНИКАЄ В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВІЙ ДІЛЯНЦІ. ПРЕПАРАТИ ЦІЄЇ ГРУПИ ІНОДІ НАЗИВАЮТЬ НЕСТЕРОЇДНИМИ ПРОТИЗАПАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ. ПРИ ЦЬОМУ БАГАТО ЯКІ З НИХ (АМІДОПІРИН, АНАЛЬГІН, ФЕНА­ЦЕТИН, ПАРАЦЕТАМОЛ) У НАШ ЧАС НЕ НАЛЕЖАТЬ ДО НЕНАРКО-ТИЧНИХ ЗАСОБІВ. ВОНИ ВОЛОДІЮТЬ ЗНЕБОЛЮВАЛЬНОЮ ТА ЖА­РОЗНИЖУВАЛЬНОЮ ДІЄЮ, А ПРОТИЗАПАЛЬНИЙ ЕФЕКТ У НИХ АБО ВІДСУТНІЙ, АБО СЛАБКО ВИРАЖЕНИЙ.

1. РЕЦЕПТ І ЙОГО СТРУКТУРА

СЛОВО РЕЦЕПТ (RECEPTUM) ПОХОДИТЬ ВІД ГЕСІРІО, ЕГЕ, ГЕСЕРІ, ГЕ-CEPTUM — БРАТИ І В БУКВАЛЬНОМУ ПЕРЕКЛАДІ ОЗНАЧАЄ: ОТРИМАНЕ, ВЗЯТЕ.

ПОРЯДОК ВИПИСУВАННЯ РЕЦЕПТІВ І ЇХНЯ СТРУКТУРА ВИЗНАЧЕНІ НА­КАЗОМ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я СРСР № 175 ВІД 25.02.82 Р. ЗГІДНО З ЦИМ НАКАЗОМ РЕЦЕПТ СКЛАДАЄТЬСЯ З ТАКИХ ЧАСТИН:

1. INSCRIPTIO — НАПИС ВКЛЮЧАЄ ШТАМП МЕДИЧНОГО ЗАКЛАДУ ІЗ ЗА­ЗНАЧЕННЯМ ЙОГО АДРЕСИ І НОМЕРА ТЕЛЕФОНУ, СЛОВА ДИТЯЧИЙ І ДОРОС­ЛИЙ, ДАТУ ВИПИСУВАННЯ РЕЦЕПТА.

2. NOMEN ET AETAS AEGROTI — ПРІЗВИЩЕ, ІНІЦІАЛИ І ВІК ХВОРОГО.

3. NOMEN MEDICI — ПРІЗВИЩЕ ТА ІНІЦІАЛИ ЛІКАРЯ.

4. INVOCATIO — ЗВЕРНЕННЯ ЛІКАРЯ ДО ФАРМАЦЕВТА, ВИРАЖЕНЕ НА­КАЗОВОЮ ФОРМОЮ ДІЄСЛОВА ГЕСІРЕГЕ: RECIPE (RP.) — ВІЗЬМИ!

5. DESIGNATIO MATERIARUM — ВИЗНАЧЕННЯ РЕЧОВИН — ПЕРЕЛІК ЛІ­КАРСЬКИХ РЕЧОВИН, ЯКІ ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ЛІКІВ, ЇХ ДОЗА.

DESIGNATIO MATERIARUM У СКЛАДНОМУ РЕЦЕПТІ ДІЛИТЬСЯ НА ТАКІ ЧАСТИНИ:

A) BASIS — ОСНОВНА РЕЧОВИНА, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКОЇ ЛІКАР ХОЧЕ ДО­СЯГТИ ГОЛОВНОГО ТЕРАПЕВТИЧНОГО ЕФЕКТУ;

В) REMEDIUM ADJUVANS — ДОПОМІЖНИЙ ЗАСІБ, ЯКИЙ ПОСИЛЮЄ АБО ПОСЛАБЛЮЄ~ДІЮ ОСНОВНОЇ РЕЧОВИНИ;

C) REMEDIUM CORRIGENS — ВИПРАВЛЯЮЧИЙ ЗАСІБ, ЯКИЙ ВИПРАВЛЯЄ СМАК АБО ЗАПАХ ЛІКІВ;

D) REMEDIUM CONSTITUENS — ФОРМОУТВОРЮЮЧИЙ ЗАСІБ, ЯКИЙ НА­ДАЄ ЛІКАМ ТВЕРДОЇ, М'ЯКОЇ АБО РІДКОЇ ФОРМИ.

6. SUBSCRIPTIO — НАПИСАНЕ ПІД (ОСНОВНОЮ ЧАСТИНОЮ), ПРИПИС — ПОДАЄТЬСЯ СПОСІБ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛІКІВ, ФОРМА ЛІКІВ, КІЛЬКІСТЬ ДОЗ, СПОСІБ УПАКОВКИ. ІНОДІ ЛІКАР ОБМЕЖУЄТЬСЯ СЛОВАМИ MISCE. DA. (У СКЛАДНОМУ РЕЦЕПТІ) АБО DA. (У ПРОСТОМУ РЕЦЕПТІ).

7. SIGNATURE — ПОЗНАЧЕННЯ. ЦЯ ЧАСТИНА РЕЦЕПТА ПОЧИНАЄТЬСЯ СЛО­ВОМ SIGNA — ПОЗНАЧ. ТУТ ЛІКАР ВКАЗУЄ СПОСІБ ВЖИВАННЯ ЛІКІВ МО­ВОЮ, ЗРОЗУМІЛОЮ ДЛЯ ХВОРОГО (РОСІЙСЬКОЮ АБО НАЦІОНАЛЬНОЮ).

8. NOMEN ET SIGILLUM MEDICI PERSONALE — ПІДПИС ЛІКАРЯ І ЙОГО ОСОБИСТА ПЕЧАТКА.

ЗВЕРНЕННЯ ЛІКАРЯ ДО АПТЕКИ, ПЕРЕЛІК ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН, ФОР­МИ ЛІКІВ І СПОСІБ ЇХ ВИГОТОВЛЕННЯ ПИШУТЬСЯ В РЕЦЕПТІ ЛАТИНСЬКОЮ МОВОЮ. ЗМІСТ ІНШИХ РОЗДІЛІВ ПЕРЕДАЄТЬСЯ МОВОЮ ВІДПОВІДНОЇ РЕС* ПУБЛІКИ АБО РОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ.

МЕТРАНІДОЗОЛ (ТРИХОПОЛ). АНТИХЕЛІКО БАКТЕРІЙНІ ЗАСОБИ. БАКТЕРИЦИДНА ДІЯ НА HELICOBACTER PYLORI АНТИБАКТЕРІАЛЬНИЙ ВИРАЗКОВА ХВОРОБА ШЛУНКА ТА 12-ПАЛОЇ КИШКИ, ГІПЕРАЦИДНИЙ ГАСТРИТ ПІД ЧАС ЇДИ: (Т 0,25, 0,5 СУП. 0,5: А 0,5% 1МЛ)

ТОРГОВА МАРКА – КЛІОН, ІНТЕЗОЛ-МІ, ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНА ГРУПА – ПРОТИПРОТОЗОЙНІ. ПОКАЗАННЯ –ЛІКУВ ІНФЕКЦІЙ ВИКЛИКАНИХ АНЕЕРОБНИМИБАКТЕРІЯМИ І НАЙПРОСТІШИМИ.

АМІНАЗИН (ХРОЛПРОМАЗИН) НЕЙРОЛЕПТИК.– МЕХАН ДІЇ БЛОКУЮТЬ ДОФАМІНОВІ ДГ-РЕЦЕПТОРИ В МЕЗОЛІМБІЧНІЙ І МЕЗОКОРТИКАЛЬНІЙ СИСТЕМІ (АНТИПСИХОТИЧНА ДІЯ); НІГРОСТРІАТНІЙ ЕИСТЕМІ (ЕКСТРАЛІРАМІДНІ ПОРУШЕННЯ); ТРИГЕРНІЙ ЗОНІ БЛЮВОТНОГО ЦЕНТРУ (ПРОТИБЛЮВОТНА ДІЯ); ПЕРЕДНІЙ ЧАСТИНІ ГІПОФІЗА (СЕКРЕЦІЯ ПРОЛАКТИНУ, ОГГ). БЛОКУЮТЬ МЕДІАТОРНУ ФУНКЦІЮ НОРАДРЕНАЛІНУ, СЕРОТОНІНУ, АЦЕТИЛХОЛІНУ ТА НГГІСТАМІНОВІ РЕЦЕПТОРИ. УСУВАЮТЬ АКТИВУЮЧИЙ ВПЛИВ РЕТИКУЛЯРНОЇ ФОРМАЦІЇ НА КОРУ ВЕЛИКИХ ПІВКУЛЬ

ФАРМАКОЛ ЕФЕКТИ - АНТИПСИХОТИЧНИЙ, СЕДАТИВНИЙ , ПОТЕНЦІЮВАЛЬНИЙ, ГІПОТЕРМІЧНИЙ, ПРОТИБЛЮВОТНИЙ,, АДРЕНОЛІТИЧНИЙ, ХОЛІНОЛІТИЧНИЙ, ,АНАЛЬГЕТИЧНИЙ (13) ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ:; ОРТОСТАТИЧНА ГІПОТОНІЯ, ТАХІКАРДІЯ; СУХІСТЬ У РОТІ, ЗАТРИМКА СЕЧІ, АТОНІЯ КИШЕЧНИКУ; ЕНДОКРИННІ РОЗЛАДИ

ПСИХОЗИ; АНЕСТЕЗІЯ, ПРЕМЕДИКАЦІЯ; НЕСТРИМНЕ БЛЮВАННЯ; ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ; ДЕРМАТОЗИ; ГІПЕРТЕРМІЯ, СТІЙКА ДО АНТИПІРЕТИКІВ; ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯНЕЙРОЛЕПТИКИ НЕСУМІСНІ З ІНГІБІТОРАМИ ХОЛІНЕСТЕРАЗИ, ІНГІБІТОРАМИ МАО, ХОЛІНОМІМЕТИКАМИ, АДРЕНОМІМЕТИКАМИ, ГІПОТЕНЗИВНИМИ ТА ЗАСОБАМИ,ЯКІ ПРИГНІЧУЮТЬ ЦНС. АМІНАЗИН НЕСУМІСНИЙ З АДРЕНАЛІНУ Г/Х, КОФЕЇНОМ, МОРФІНОМ, ВІТАМІНОМ В_І2, СЕРЦЕВИМИ ГЛІКОЗИДАМИ. АМІНАЗИН МАЄ ПРОТИЗАПАЛЬНУ, МІСЦЕВОПОДРАЗНЮВАЛЬНУ ДІЮ. ПІСЛЯ ЇДИ:

СКЛАД – ХЛОРПРОМАЗИН, ФОРМА ВИПУСКА РР Д/И2,5% В АМП.2МЛ №10, ЕФЕКТИВНИЙ НЕЙРОЛЕПТИК З ВИРАЖЕНОЮ СЕДАТИВНОЮ АКТИВНІСТЮ, УСУВАЄ ЛИХОМАНКУ ЯКА НЕПІДАЄТЬСЯ ДІЇ ЖАРОЗНИЖ ЗАСОБІВ. ШВИДКО КУПІРУЄ ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ. Т 0,01, А 2,5%1,2МЛ

АТРОПІН (АТРОМЕД) ( М-ХОЛІНОБЛОКАТОРИ). ФАРМАКОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ – УСУВАЄ ВПЛИВ БЛУКАЮЧОГО НЕРВА НА ПРОВІДНУ СИСТЕМУ СЕРЦЯ.

РОЗШИРЕННЯ ЗІНИЦІ (МІДРІАЗ), ПІДВИЩЕННЯ ВНУТРІШНЬООЧНОГО ТИСКУ

ПРИГНІЧЕННЯ СЕКРЕЦІЇ ЗАЛОЗ, РОЗСЛАБЛЕННЯ НЕПОСМУГОВА-НОЇ МУСКУЛАТУРИ ОРГАНІВ, ЯКА ПЕРЕБУВАЄ У СТАНІ СПАЗМУ ТАХІКАРДІЯ ЦЕНТРАЛЬНА ХОЛІНОЛІТИЧНА ДІЯ ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВЗАЄМОЗАМІННІСТЬ ДІАГНОСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ОЧЕЙ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ОЧЕЙ ПІДБІР ЛІНЗ ВИРАЗКОВА ХВОРОБА ШЛУНКА, ГІПЕРАЦИДНИЙ ГАСТРИТ. ПРЕМЕДИКАЦІЯ БРОНХІАЛЬНА АСТМА. КОЛЬКИ: КИШКОВА, ПЕЧІНКОВА, НИРКОВА . ЗУПИНКА СЕРЦЯ, БРАДИКАРДІЯ, ПЕРЕДОЗУВАННЯ ХОЛІНОМІМЕТИКІВ І АНТИХОЛІНЕСТЕРАЗНИХ ПРЕПАРАТІВ. БРАДІАРИТМІЯ, ПЕРЕДСЕРДНО ШЛУНОЧКОВА БЛОКАДА, БРОНХОСПАСТИЧНИЙ СИНДРОМ. М-ХОЛІНОБЛОКАТОРИ НЕСУМІСНІ З ПСИХОСТИМУЛЯТОРАМИ, ІНГІБІТОРАМИ МАО, ЛЮВОТНИМИ ЗАСОБАМИ, КОФЕЇНОМ, ПРЕПАРАТАМИ АПЕРСТЯНКИ,КЛОФЕЛІНОМ

АТРОПІНУ СУЛЬФАТ НЕСУМІСНИЙ ЗІ СНОДІЙНИМИ, МОРФІНОМ, МАГНІЮ СУЛЬФАТОМ, АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ, ДИБАЗОЛОМ, АЦЕТИЛХОЛІНОМ.

РОЗЧИН АТРОПІНУ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ 0,1%, В ОЧНИХ КРАПЛЯХ - 1%. М-ХОЛІНОБЛОКАТОРИ ПРОТИПОКАЗАНІ ПРИ ГЛАУКОМІ. ПЕРЕД ЇДОЮ: А 0,01% 5МЛ, Т 0,5МГ

ГІДРОКОРТИЗОНУ АЦЕТАТ (КОРТІЛ, ЛОКОЇД) - (ГОРМОНИ КОРИ НАДНИРНИКОВИХ ЗАЛОЗ, КЛАСИФ – ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДИ.)

МЕХАНІЗМ ДІЇ. ЗВ'ЯЗУЮТЬСЯ З РЕЦЕПТОРАМИ КЛІТИН-МІШЕНЕЙ. ЗНИЖУЮТЬ АКТИВНІСТЬ ФОСФОЛІПАЗИ A2 І С, ЦИКЛООКСИГЕНАЗИ, ЛІПООКСИГЕНАЗИ; ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ МАКРОФАГІВ; ЗМЕНШУЮТЬ LGE-ЗАЛЕЖНЕ ВИДІЛЕННЯ ГІСТАМІНУ ІЗ БАЗОФІЛІВ; ПРИГНІЧУЮТЬ ПРОЛІФЕРАЦІЮ ФІБРОБЛАСТІВ; ЗМЕНШУЮТЬ ПРОЛІФЕРАЦІЮ Й ФУНКЦІЮ Т-ЛІМФОЦИТІВ; ПРИГНІЧУЮТЬ УТВОРЕННЯ ІНТЕРЛЕЙКІНУ. ВПЛИВАЮТЬ НА ВСІ ВИДИ ОБМІНУ: ВУГЛЕВОДНИЙ, ЛІПІДНИЙ І ВОДНО-СОЛЬОВИЙ ФАРМ ЕФЕКТИ. ДЛЯ ЗОВН ЗАСТОСУВАННЯ. ПРОТИЗАПАЛЬНИЙ, АНТИАЯЕРГІЧНИЙ, ІМУНОДЕПРЕСИВНИЙ,

АЛЕРГІЧНИЙ ДЕРМАТИТ, ЕКЗЕМА, ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ . ПСОРІАЗ . НЕЙРОДЕРМІТИ. ). ГОРМОНИ КОРИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ НЕСУМІСНІ З ПЕРОРАЛЬНИМИ АНТИДІАБЕТИЧНИМИ ПРЕПАРАТАМИ, МІОРЕЛАКСАНТАМИ ПЕРИФЕРИЧНОГО ТИПУ, СЕДАТИВНИМИ, СИМПАТОЛІТИКАМИ, АНТИГІСТАМІННИМИ ЗАСОБАМИ, САЛІЦИЛАТАМИ, ГІПОТЕНЗИВНИМИ ЗАСОБАМИ, СЕРЦЕВИМИ ГЛІКОЗИДАМИ, ПОХІДНИМИ КУМАРИНУ, ГОРМОНАЛЬНИМИ КОНТРАЦЕПТИВАМИ, НПЗЗ, БАРБІТУРАТАМИ, ПРАЗИКВАНТЕЛЕМ. ГЛЮКОКОРТИКОЇДИ ТРЕБА ВЖИВАТИ ЧІТКО ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ЛІКАРЯ: ЦЯ ГРУПА ПРЕПАРАТІВ ВИЯВЛЯЄ ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ПОБІЧНИХ ДІЙ. ПРИ ОДНОЧАСНОМУ ЗАСТОСОВУВАННІ ГКС І ДИМЕДРОЛУ ДІЯ ГКС ЗМЕНШУЄТЬСЯ; МОЖЕ ПІДВИЩУВАТИСЬ ВОТ. ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДНІ МАЗІ ПРОТИПОКАЗАНІ ПРИ ВІРУСНИХ І ГРИБКОВИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ШКІРИ. ГІДРОКОРТИЗОН НЕСУМІСНИЙ ІЗ ВІТАМІНОМ D, А 0,125, МАЗЬ 0,5%

ГЛЮКОЗА (ДЕКСТРОЗА) – (ЗАСОБИ ДЛЯ ТРАНСФЕЗНОЇ ТЕРАПІЇ КЛАСИФ-ЗАСОБИ ДЛЯ РЕГІДРАТАЦІЇ ТА ДЕЗІНТОКСИКАУІЇ.) – ФАРМ ЕФЕКТ ЗМЕНШУЮТЬ ЯВИЩА ІНТОКСИКАЦІЇ, НОРМАЛІЗУЮТЬ ГЕМОДИНАМІКУ. КОЛАПС, ШОК, ДЕЗІНТОКСИКАЦІЙНА ІНФУЗНА ТЕРАПІЯ, ГОСТРА КРОВОВТРАТА, ДЛЯ РОЗЧИНЕННЯ ЛІКІВ, ГЛЮКОЗА НЕСУМІСНА З ЛЕВОМІЦИТИНОМ, СТРЕПТОМІЦИНОМ.

ДИЗОКСИКОРТИКОСТИРОНУ АЦЕТАТ (ДОКСА) - (ГОРМОНИ КОРИ НАДНИРНИКОВИХ ЗАЛОЗ, КЛАСИФ – МІНЕРАЛОКОРТИКОЇДИ.)

МЕХАНІЗМ ДІЇ. ЗВ'ЯЗУЮТЬСЯ З РЕЦЕПТОРАМИ КЛІТИН-МІШЕНЕЙ. ЗНИЖУЮТЬ АКТИВНІСТЬ ФОСФОЛІПАЗИ A2 І С, ЦИКЛООКСИГЕНАЗИ, ЛІПООКСИГЕНАЗИ; ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ МАКРОФАГІВ; ЗМЕНШУЮТЬ LGE-ЗАЛЕЖНЕ ВИДІЛЕННЯ ГІСТАМІНУ ІЗ БАЗОФІЛІВ; ПРИГНІЧУЮТЬ ПРОЛІФЕРАЦІЮ ФІБРОБЛАСТІВ; ЗМЕНШУЮТЬ ПРОЛІФЕРАЦІЮ Й ФУНКЦІЮ Т-ЛІМФОЦИТІВ; ПРИГНІЧУЮТЬ УТВОРЕННЯ ІНТЕРЛЕЙКІНУ. ВПЛИВАЮТЬ НА ВСІ ВИДИ ОБМІНУ: ВУГЛЕВОДНИЙ, ЛІПІДНИЙ І ВОДНО-СОЛЬОВИЙ ФАРМ ЕФЕКТИ. ЗАТРИМУЄ РІДИНУ, НАТРІЙ, КАЛЬЦІЙ, СПРИЯЄ ВИВЕДЕННЮ КАЛІЮ ПОКАЗАННЯ – ГІПОКОРТИЦИЗМ, ХВОРОБА АДІСОНА, МІАСТЕНІЯ.

ЕРГОКАЛЬЦЕФЕРОЛ (D) – (ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ) - БЕРУТЬ УЧАСТЬ В ОБМІНІ БІЛКІВ, ЖИРІВ, ВУГЛЕВОДІВ, ОКИСНО-ВІДНОВНИХ ПРОЦЕСАХ. РЕГУЛЮЮТЬ ФОСФОРНО-КАЛЬЦІЄВИЙ ОБМІН. ПОКАЗАННЯ – РАХІТ. НЕСУМІСНИЙ З ХЛОРВОДНЕВОЮ КИСЛОТОЮ, ВІТАМІНОМ Е, САЛІЦИЛАТАМИ, ТНТРАЦИКЛІНОМ, СИМПАТОМІМЕТИКАМИ, ГІДРОКОРТИЗОНОМ. ПРИЙМАТИ ПІСЛЯ ЇДИ. РН 0,25 0,5% ФЛ 10МЛ