- •Оцінка інженерної обстановки
- •Загальні положення
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Ступені ураження міст, населених пунктів, %
- •Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Визначення втрат населення залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Кількість особового складу медичних формувань цо, які повинні залучатися для надання медичної допомоги потерпілому населенню
- •Кількість особового складу сил цо та техніки, яка необхідна для проведення аварійно-рятувальних робіт (на 100 тис. Осіб)
- •Кількість аварій на інженерних мережах та комунікаціях залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Визначення ступеня руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від характеру дії на нього
- •Визначення початкового радіуса Rо хмари газоповітряної суміші, м
- •Визначення величини надмірного тиску залежно від радіуса Ro
- •Приклад 1.
- •Оцінка інженерного захисту робітників і службовців об’єктів господарської діяльності
- •Оцінка достатності захисної споруди за місткістю Приклад 2
- •Оцінка захисних споруд за захисними властивостями від радіоактивного ураження
- •Коефіцієнт, який залежить від умов розміщення захисних споруд (Кр)
- •Приклад 3
- •Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням
- •Приклад 4
- •Варіанти завдань
Приклад 4
Послідовність оцінки
1. Проводяться розрахунки за «Режимом II».
Кількість повітря (Qзаг.), що подається системою за годину (м3/год.) у «Режим II» за формулою:
Qзаг. = nуст.· Qуст. (17)
nуст – кількість установок;
Qуст. – продуктивність установки.
Отже, Qзаг.= 3 · 300 = 900 м3/год.
Потрібна кількість повітря у «Режимі II» підраховується за формулою:
Q = Nукр. · QNукр. + NПУ · QN ПУ (18)
де Nукр. – кількість захищених;
NПУ – розрахунок пункту управління;
QNукр. – норма повітря на захищеного;
QN ПУ – норма для працюючих на ПУ.
Q = 619 · 2 + 5 · 5 = 1238 + 25 = 1263 м3.
2. Проводяться розрахунки за «Режимом І». Кількість повітря, що подається у сховище:
за РВУ-І Qзаг1 = Nуст.· Qуст. = 3 · 1200 = 3600
за ЕВР-72-2 Qзаг2 = Nуст.· Qуст. = 1 · 1000 = 1000
Повна потрібна кількість повітря:
Qзаг. = Qзаг1 + Qзаг2 = 3600 + 1000 = 4600 [м3]
Певна потрібна кількість повітря :
Qпотр. = Nукр. · QNукр = 620 · 10 = 6200 [м3].
Як бачимо, ці установки не можуть забезпечити укриття 620 осіб.
Підрахуємо, яку кількість людей можуть забезпечити ( Nукр. ) за формулою (19):
Nукр. = Qзаг. / QN (19)
за «Режимом II» Nукр. = 900 / 2 = 450 осіб
за «Режимом І» Nукр. = 460 / 10 = 460 осіб
Висновок: Необхідно у сховищі встановити додаткові вентилятори.
Варіанти завдань
№ п/п |
Приклад 1 |
Приклад 2 |
Прикл. 3 |
Прикл. 4 |
||||||||
Q |
l |
S1 |
S2 |
S5 |
S6 |
h |
N |
Pmax |
tn |
Кр |
nу |
|
1 |
100 |
100 |
300 |
15 |
80 |
20 |
2,5 |
500 |
1550 |
1 |
1 |
1 |
2 |
110 |
150 |
250 |
20 |
85 |
25 |
3,0 |
700 |
1400 |
0,3 |
2 |
2 |
3 |
120 |
200 |
350 |
25 |
90 |
30 |
3,5 |
800 |
1200 |
0,5 |
4 |
3 |
4 |
130 |
250 |
400 |
30 |
100 |
40 |
6,0 |
900 |
1600 |
2,5 |
8 |
1 |
5 |
140 |
300 |
450 |
35 |
75 |
15 |
8,3 |
400 |
1900 |
3 |
1 |
2 |
6 |
150 |
350 |
500 |
50 |
70 |
10 |
12 |
600 |
1800 |
3,5 |
2 |
3 |
7 |
160 |
450 |
300 |
15 |
80 |
20 |
15 |
500 |
1700 |
4 |
4 |
1 |
8 |
170 |
500 |
250 |
20 |
85 |
25 |
24 |
700 |
1500 |
4,5 |
8 |
2 |
9 |
180 |
550 |
350 |
25 |
90 |
30 |
2,5 |
800 |
1100 |
5 |
1 |
3 |
10 |
190 |
600 |
400 |
30 |
100 |
40 |
3,0 |
900 |
1550 |
5,5 |
2 |
1 |
11 |
200 |
650 |
450 |
35 |
75 |
15 |
3,5 |
400 |
1400 |
6 |
4 |
2 |
12 |
100 |
700 |
500 |
50 |
70 |
10 |
6,0 |
600 |
1200 |
6,5 |
8 |
3 |
13 |
110 |
750 |
300 |
15 |
80 |
20 |
8,3 |
500 |
1600 |
7 |
1 |
1 |
14 |
120 |
800 |
250 |
20 |
85 |
25 |
12 |
700 |
1900 |
7,5 |
2 |
2 |
15 |
130 |
850 |
350 |
25 |
90 |
30 |
15 |
800 |
1800 |
8 |
4 |
3 |
16 |
140 |
900 |
400 |
30 |
100 |
40 |
24 |
900 |
1700 |
8,5 |
8 |
1 |
17 |
150 |
950 |
450 |
35 |
75 |
15 |
2,5 |
400 |
1500 |
9 |
1 |
2 |
18 |
160 |
100 |
500 |
50 |
70 |
10 |
3,0 |
600 |
1550 |
9,5 |
2 |
3 |
19 |
170 |
150 |
300 |
15 |
80 |
20 |
3,5 |
500 |
1400 |
10 |
4 |
1 |
20 |
180 |
200 |
250 |
20 |
85 |
25 |
6,0 |
700 |
1200 |
11 |
8 |
2 |
21 |
190 |
250 |
350 |
25 |
90 |
30 |
8,3 |
800 |
1600 |
12 |
1 |
3 |
22 |
200 |
300 |
400 |
30 |
100 |
40 |
12 |
900 |
1900 |
13 |
2 |
1 |
23 |
100 |
350 |
450 |
35 |
75 |
15 |
15 |
400 |
1800 |
14 |
4 |
2 |
24 |
110 |
450 |
500 |
50 |
70 |
10 |
24 |
600 |
1700 |
15 |
8 |
3 |
25 |
120 |
500 |
300 |
15 |
80 |
20 |
2,5 |
500 |
1500 |
16 |
1 |
1 |
26 |
130 |
550 |
250 |
20 |
85 |
25 |
3,0 |
700 |
1200 |
17 |
2 |
2 |
27 |
140 |
600 |
350 |
25 |
90 |
30 |
3,5 |
800 |
1900 |
18 |
4 |
3 |
28 |
150 |
650 |
400 |
30 |
100 |
40 |
6,0 |
900 |
1700 |
19 |
8 |
1 |
29 |
160 |
700 |
450 |
35 |
75 |
15 |
8,3 |
400 |
1400 |
20 |
1 |
2 |
30 |
170 |
750 |
500 |
50 |
70 |
10 |
12 |
600 |
1600 |
24 |
2 |
3 |
Примітка.
В прикладі № 2 для розрахунків приймати S2= S3 = S4
Якщо дані не визначені вибирати за вирішеним прикладом.
Додаток 1.
Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності і комунікацій
№ п/п
|
Найменування будинків, споруд, комунікацій, обладнання, техніки
|
Ступінь руйнування кгс/см 2 |
|||
сильне |
середнє |
слабке |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1. Промислові і цивільні будинки |
|||||
1 |
Промислові будинки з важким металевим і залізобетонним каркасом |
0,4–0,5 |
0,3–0,4 |
0,2–0,3 |
|
2 |
Те саме, з крановим обладнанням вантажопідйомністю 60—100 тонн |
0,5–0,6 |
0,4–0,5 |
0,2–0,4 |
|
3 |
Промислові будинки з легким металевим каркасом і безкаркасної конструкції |
0,35–0,45 |
0,25–0,35 |
0,1–0,2 |
|
4 |
Багатоповерхові залізобетонні будинки з великою площею скління |
0,4–0,9 |
0,2–0,4 |
0,08–0,2 |
|
5 |
Бетонні і залізобетонні будинки |
1,5–2,0 |
0,8–1,2 |
0,25–0,35 |
|
6 |
Споруди гідроелектростанцій |
2,0–3,0 |
1,5–2,0 |
0,25–0,35 |
|
7 |
Теплоелектростанції відкритого типу |
0,6–0,7 |
0,4–0,6 |
0,3–0,4 |
|
8 |
Складські цегляні будинки |
0,3–0,4 |
0,2–0,3 |
0,1–0,2 |
|
9 |
Одноповерхові складські приміщення з металевим каркасом і стіновим заповненням з листового заліза |
0,1–0,15 |
0,07–0,1 |
0,05–0,07 |
|
10 |
Те саме, з покрівлею і стіновим заповненням з вогнистої сталі |
0,15–0,25 |
0,1–0,15 |
0,07–0,1 |
|
11 |
Будинки трансформаторної підстанції з цегли або блоків |
0,4–0,6 |
0,2–0,4 |
0,1–0,2 |
|
12 |
Багатоповерхові цегляні будинки (більше двох поверхів) |
0,2–0,3 |
0,12–0,2 |
0,08–0,12 |
|
13 |
Кам'яні будинки (1—2 поверхи) |
0,25–0,35 |
0,15–0,25 |
0,08–0,15 |
|
14 |
Дерев'яні будинки |
0,12–0,2 |
0,08—0,12 |
0,06–0,08 |
|
15 |
Руйнування звичайного скління |
0,02–0,03 |
0,01–0,02 |
0,005–0,01 |
|
16 |
Руйнування армованого скління |
0,05–0,02 |
0,02–0,015 |
0,015–0,01 |
|
2. Промислові споруди і обладнання |
|||||
1 |
Навантажувальні естакади, зовнішнє облаштування і повітроводи домен |
0,8–1,0 |
0,7–0,8 |
0,4–0,7 |
|
2 |
Технологічні трубопроводи і допоміжні споруди промислових об'єктів |
0,6–0,7 |
0,4–0,6 |
0,3–0,4 |
|
3 |
Галереї енергетичних комунікацій на металічних або залізобетонних естакадах |
0,2–0,25 |
0,15–0,2 |
0,1–0,15 |
|
4 |
Залізобетонні естакади з прольотом до 20 м |
1,2–1,5 |
1,2–1,1 |
1,1 – 1.0 |
|
5 |
Преси гідравлічні, станки токарні важкі |
– |
0,7–0,8 |
– |
|
6 |
Станки токарні легкі |
– |
0,3–0,4 |
– |
|
7 |
Кранове обладнання |
– |
0,5–0,7 |
– |
|
8 |
Електродвигуни |
0,6–0,8 |
0,4–0,6 |
0,3–0,4 |
|
9 |
Розподільчі устрої трансформаторних підстанцій |
0,6–0,8 |
0,4–0,6 |
0,3–0,4 |
|
10 |
Відкрито розташовані трансформатори |
0,5–0,6 |
0,3–0,5 |
0,1–0,3 |
|
11 |
Газгольдери |
0,3–0,4 |
0,2–0,3 |
0,15–0,2 |
|
12 |
Наземні резервуари ПММ |
0,7–0,9 |
0,5–0,7 |
0,3–0,5 |
|
13 |
Сховища ПММ напівзаглибленого типу |
0,6–1,0 |
0,4–0,6 |
0,2–0,4 |
|
14 |
Заглиблені і обваловані резервуари ПММ |
1,5–2,0 |
1,0–1,5 |
0,8–1,0 |
|
15 |
Наземні резервуари для збереження нафти і готової продукції |
– |
0,6–0,8 |
– |
|
16 |
Водонапірні башти |
0,4–0,6 |
0,2–0,4 |
0,1–0,2 |
|
3. Мережі комунального господарювання |
|||||
1 |
Підземні сталеві трубопроводи на зварюванні |
15–20 |
10–15 |
6–10 |
|
2 |
Підземні чавунні на раструбах, азбестоцементні на муфтах |
10–20 |
6–10 |
2–6 |
|
3 |
Стальні трубопроводи заглиблені на 20 см |
– |
2,5–3,5 |
– |
|
4 |
Трубопроводи на металевих або залізобетонних естакадах |
0,4–0,5 |
0,3–0,4 |
0,2–0,3 |
|
5 |
Оглядові колодязі і запори на системах комунального господарства |
6–10 |
4–6 |
2–4 |
|
4. Електричні мережі |
|||||
1 |
Кабельні підземні лінії |
10–15 |
7–10 |
5–7 |
|
2 |
Повітряні лінії високої напруги |
0,8–1,2 |
0,5–0,7 |
0,3–0,5 |
|
3 |
Повітряні лінії низької напруги на дерев’яних опорах |
0,6–1,0 |
0,4–0,6 |
0,2–0,4 |
|
4 |
Силові лінії електрифікованих залізних доріг |
0,7–1,2 |
0,5–0,7 |
0,3–0,5 |
|
5. Засоби зв’язку |
|||||
1 |
Автомобільні радіостанції |
0,45–0,55 |
0,2–0,3 |
0,15–0,2 |
|
2 |
Телефонно-телеграфна апаратура |
– |
0,6–0,9 |
– |
|
3 |
Радіорелейні лінії зв’язку |
– |
0,5–0,7 |
– |
|
4 |
Повітряні лінії зв’язку |
– |
0,7–0,9 |
– |
|
5 |
Наземні кабельні лінії зв’язку |
– |
0,45–0,55 |
– |
|
6. Мости, греблі, пристані |
|||||
1 |
Металеві мости прольотом до 45 м |
2–5 |
1–2 |
0,5–1 |
|
2 |
Металеві мости прольотом до 45–100 м |
1,5–2 |
0,8–1,2 |
0,4–0,8 |
|
3 |
Металеві мости прольотом більше 100 м |
1–2 |
0,6–1 |
0,4–0,6 |
|
4 |
Залізобетонні мости і шляхопроводи |
1,3–2 |
1,1–1,3 |
0,5–0,8 |
|
5 |
Греблі |
10–15 |
– |
0,2–0,7 |
|
6 |
Затвори гребель |
1–1,5 |
0,7–1 |
– |
|
7 |
Пірси на дерев’яних палях, плавучі пристані |
– |
0,9 |
– |
|
8 |
Сухі і плавучі доки |
– |
1,3 |
– |
|
9 |
Причальні пірси та стінки |
– |
1,75 |
– |
|
10 |
Пірси, моли, хвилеломи і набережні стінки ряженої конструкції з наповненням камінням |
– |
4 |
– |
|
7. Аеродроми, шосейні та залізничні дороги |
|||||
1 |
Наземні споруди аеропортів |
0,35–0,45 |
0,25–0,35 |
0,15–0,25 |
|
2 |
Злітно-посадочні смуги (ЗПС) з бетонним покриттям |
15–20 |
4–15 |
3–4 |
|
3 |
ЗПС з металевим покриттям |
4–7 |
1,5–4 |
1–1,5 |
|
4 |
Шосейні дороги з асфальтобетонним покриттям |
15–20 |
4–15 |
3–4 |
|
5 |
Залізничні дорожні колії |
3–5 |
2–3 |
1–2 |
|
6 |
Залізобетонні труби в насипах доріг |
4–5 |
3–4 |
1–2 |
|
8. Засоби транспорту, інженерні машини |
|||||
1 |
Рухомий залізничний склад і енергопоїзди |
0,7—0,9 |
0,4—0,7 |
0,2—0,4 |
|
2 |
Тепловози і електровози |
1—1,5 |
0,7—1 |
0,5—0,7 |
|
3 |
Вантажний автотранспорт |
0,5—0,6 |
0,4—0,5 |
0,2—0,4 |
|
4 |
Легковий автотранспорт і автобуси |
0,3—0,5 |
0,2—0,3 |
0,15—0,2 |
|
5 |
Тягачі, трактори і бульдозери |
0,7—0,8 |
0,5—0,7 |
0,3—0,4 |
|
6 |
Екскаватори і автогрейдери |
0,5—0,6 |
0,3—0,5 |
0,2—0,3 |
|
7 |
Транспортні реактивні літаки |
0,45—0,55 |
0,3—0,4 |
0,13—0,15 |
|
8 |
Транспортні судна |
0,8—1 |
0,6—0,8 |
0,3—0,6 |
|
9 |
Вертольоти і поршневі літаки |
0,1—0,13 |
0,08—0,1 |
0,07—0,08 |
|
9. Захисні споруди і підвальні приміщення |
|||||
1 |
Сховища II класу |
6,8—10,5 |
4,6—6,8 |
2,1—4,6 |
|
2 |
Сховища III класу |
4,5—7 |
3,1—4,4 |
1,4—3,1 |
|
3 |
Сховища IV класу |
2,2-3,5 |
1,6—2,2 |
0,7—1,6 |
|
4 |
Сховища V класу |
1,1 — 1,7 |
0,7—1,1 |
0,4—0,7 |
|
5 |
Протирадіаційне укриття |
0,9—1,4 |
0,6—0,9 |
0,3—0,5 |
|
6 |
Підвали в одноповерхових будинках |
0,7—1 |
0,4—0,7 |
0,2—0,4 |
|
7 |
Підвали в багатоповерхових будинках |
0,8—1,1 |
0,6—0,8 |
0,35—0,6 |
Додаток 2
Ступінь руйнування об'єктів (В%) в зонах вибуху газоповітряної суміші
Назва об'єктів
|
Тиск на межі зони, кгс/см2
|
Ступінь руйнування в % |
% об'єктів, що збереглися
|
||||
Повні |
Сильні |
Середні |
Слабкі |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Дерев'яні будинки
|
1 |
100 |
– |
– |
– |
– |
|
1–0,3 |
100 |
– |
– |
– |
– |
||
0,3–0,1 |
21 |
42 |
37 |
– |
– |
||
Цегляні 3-х поверхові та вищі будинки
|
1 |
100 |
– |
– |
– |
– |
|
1–0,3 |
100 |
– |
– |
– |
– |
||
0,3–0,1 |
– |
8 |
35 |
57 |
– |
||
Цегляні 3-х поверхові та вищі будинки
|
1 |
100 |
– |
– |
– |
– |
|
1–0,3 |
100 |
– |
– |
– |
– |
||
0,3–0,1 |
– |
21 |
42 |
37 |
– |
||
Промислові будинки з важким металевим каркасом |
1 |
100 |
– |
– |
– |
– |
|
1–0,3 |
23 |
33 |
44 |
0 |
– |
||
0,3–0,1 |
– |
– |
– |
100 |
– |
||
Промислові будинки з легким металевим каркасом |
1 |
100 |
– |
– |
– |
– |
|
1–,3 |
38 |
62 |
– |
– |
– |
||
0,3–0,1 |
– |
– |
21 |
79 |
– |
||
Складні цегляні будинки
|
1 |
100 |
– |
– |
– |
– |
|
1–,3 |
56 |
44 |
– |
– |
– |
||
0,3–0,1 |
– |
– |
21 |
79 |
– |
||
Будинки і споруди ТЕЦ
|
1 |
100 |
– |
– |
– |
– |
|
1–0,3 |
47 |
30 |
23 |
– |
– |
||
0,3–0,1 |
– |
– |
8 |
35 |
57 |
||
Підземні мережі комунального господарства |
1 |
11 |
2 |
7 |
70 |
10 |
|
1–0,3 |
– |
– |
– |
– |
100 |
||
0,3–0,1 |
– |
– |
– |
– |
100 |
||
Водонапірні башти
|
1 |
100 |
– |
– |
– |
– |
|
1–0,3 |
14 |
9 |
77 |
– |
– |
||
0,3–0,1 |
– |
– |
– |
– |
100 |
||
Заглиблені резервуари
|
1 |
49 |
– |
– |
– |
51 |
|
1–0,3 |
– |
– |
14 |
– |
86 |
||
0,3–0,1 |
– |
– |
– |
– |
100 |
||
Сховища II класу
|
1 |
13 |
3 |
5 |
5 |
74 |
|
1–0,3 |
– |
– |
– |
– |
100 |
||
0,3–0,1 |
– |
– |
– |
– |
100 |
||
Сховища III класу
|
1 |
16 |
6 |
7 |
9 |
62 |
|
1–0,3 |
– |
– |
– |
– |
100 |
||
0,3–0,1 |
– |
– |
– |
– |
100 |
||
Сховища IV класу
|
1 |
30 |
8 |
20 |
18 |
24 |
|
1–0,3 |
– |
– |
– |
– |
100 |
||
0,3–0,1 |
– |
– |
– |
– |
100 |
||
Сховища V клас |
1 |
53 |
23 |
24 |
– |
– |
|
1–0,3 |
– |
– |
– |
2 |
98 |
||
0,3–0,1 |
– |
– |
– |
– |
100 |
Додаток 3
Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь який заданий час, t, минув після вибуху
t год. |
К=Р1/Р |
t год. |
К=Р1/Рt |
t год. |
К=Р1/Рt |
||
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
||
0,25 |
0,19 |
0,75 |
0,71 |
1,5 |
1,63 |
||
0,3 |
0,24 |
1 |
1 |
1,75 |
1,66 |
||
0,5 |
0,43 |
1,25 |
1,31 |
2 |
2,3 |
||
2,25 |
2,65 |
39 |
81,16 |
87 |
212,5 |
||
2,5 |
3 |
40 |
83,66 |
88 |
215,5 |
||
2,75 |
3,37 |
41 |
86,16 |
89 |
218,4 |
||
3 |
3,74 |
42 |
88,69 |
90 |
221,4 |
||
3,25 |
4,11 |
43 |
91,24 |
91 |
224,3 |
||
3,5 |
4,5 |
44 |
93,78 |
92 |
227,3 |
||
3,75 |
4,88 |
45 |
96,34 |
93 |
230,2 |
||
4 |
5,28 |
46 |
98,93 |
94 |
233,2 |
||
4,5 |
6,08 |
47 |
101,5 |
95 |
236,2 |
||
5 |
6,9 |
48 (2 доби) |
104,1 |
96 |
239,2 |
||
5,5 |
7,73 |
49 |
106,7 |
100 |
251,2 |
||
6 |
8,59 |
50 |
109,3 |
104 |
263,3 |
||
6,5 |
9,45 ; |
51 |
111,9 |
108 |
275,5 |
||
7 |
10,33 |
52 |
114,7 |
112 |
287,7 |
||
7,5 |
11,22 |
53 |
117,2 |
116 |
300,2 |
||
8 |
12,13 |
54 |
119,9 |
120 (5 діб) |
312,6 |
||
8,5 |
13,04 |
55 |
122,6 |
132 |
350,5 |
||
9 |
13,96 |
56 |
125,2 |
144 (6 діб) |
389,1 |
||
9,5 |
14,9 |
57 |
127,9 |
156 |
428,3 |
||
10 |
15,85 |
58 |
130,6 |
168 (7 діб) |
468,1 |
||
11 |
17,77 |
59 |
133,4 |
192 (8 діб) |
549,5 |
||
12 |
19,72 |
60 |
136,1 |
216 (9 діб) |
633 |
||
13 |
21,71 |
61 |
138,8 |
240 (10 діб) |
718,1 |
||
14 |
23,73 |
62 |
141,6 |
264(11 діб) |
805,2 |
||
15 |
25,73 |
63 |
144,3 |
288 (12 діб) |
893,9 |
||
16 |
27,86 |
64 |
147 |
312 (13 діб) |
984 |
||
17 |
29,95 |
65 |
149,8 |
336 (14 діб) |
1075 |
||
18 |
32,08 |
66 |
152,5 |
360 (15 діб) |
1169 |
||
19 |
34,21 |
67 |
155,3 |
384 (16 діб) |
1263 |
||
20 |
36,44 |
68 |
158,1 |
408 (17 діб) |
1358 |
||
21 |
38,61 |
69 |
160,9 |
432 (18 діб) |
1454 |
||
22 |
40,83 |
70 |
163,7 |
456 (19 діб) |
1552 |
||
23 |
43,06 |
71 |
166,5 |
480 (20 діб) |
1649 |
||
24(1 доба) |
45,31 |
72 (3 доби) |
169,3 |
504 (21 діб) |
1750 |
||
25 |
47,58 |
73 |
172,2 |
528 (22 діб) |
1849 |
||
26 |
49,89 |
74 |
175 |
552 (23 діб) |
1951 |
||
27 |
52,19 |
75 |
177,8 |
567 (24 діб) |
2053 |
||
28 |
54,53 |
76 |
180,7 |
600 (25 діб) |
2152 |
||
29 |
56,87 |
77 |
183,5 |
624 (26 діб) |
2260 |
||
30 |
59,23 |
78 |
186,4 |
648 (27 діб) |
2365 |
||
31 |
61,6 |
79 |
189,3 |
672 (28 діб) |
2471 |
||
32 |
64 |
80 |
192,2 |
696 (29 діб) |
2577 |
||
33 |
66,4 |
81 |
195,1 |
720 (ЗО діб) |
2684 |
||
34 |
68,84 |
82 |
198 |
1080 (45 діб) |
4366 |
||
35 |
71,27 |
83 |
200,8 |
1140 (60 діб) |
6167 |
||
36 |
73,72 |
84 |
203,7 |
1800(75 діб) |
8061 |
||
37 |
76,17 |
85 |
206,6 |
2160 (90 діб) |
10 030 |
||
38 |
78,65 |
86 |
209,6 |
|
|
Примітка. Р1 – рівень радіації на 1 год. після вибуху, Рt – рівень радіації на час t після вибуху.
Використана література
Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Підручник. – К.: Знання, 2002. – 430 с.
Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник / за ред. полковника В.С.Франчука.– Львів. Афіша, 2000. – 336с.