- •Оцінка інженерної обстановки
- •Загальні положення
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Ступені ураження міст, населених пунктів, %
- •Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Визначення втрат населення залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Кількість особового складу медичних формувань цо, які повинні залучатися для надання медичної допомоги потерпілому населенню
- •Кількість особового складу сил цо та техніки, яка необхідна для проведення аварійно-рятувальних робіт (на 100 тис. Осіб)
- •Кількість аварій на інженерних мережах та комунікаціях залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
- •Визначення ступеня руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від характеру дії на нього
- •Визначення початкового радіуса Rо хмари газоповітряної суміші, м
- •Визначення величини надмірного тиску залежно від радіуса Ro
- •Приклад 1.
- •Оцінка інженерного захисту робітників і службовців об’єктів господарської діяльності
- •Оцінка достатності захисної споруди за місткістю Приклад 2
- •Оцінка захисних споруд за захисними властивостями від радіоактивного ураження
- •Коефіцієнт, який залежить від умов розміщення захисних споруд (Кр)
- •Приклад 3
- •Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням
- •Приклад 4
- •Варіанти завдань
Оцінка достатності захисної споруди за місткістю Приклад 2
Довідкові дані.
Норми об’ємно-планових рішень:
Площа підлоги:
— 0,5 м2 на одну людину при двоярусному розміщенні ліжок;
— 0,4 м2 на людину при триярусному розміщенні ліжок;
2. Внутрішній об’єм приміщень не менше — 1,5 м3 / людину;
3. Висота приміщень не більше —3,5 м (при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка; при висоті 2,9 м і більше — триярусні ліжка).
4. Кількість місць для лежання:
20% — при двоярусному розміщенні; 30% — при триярусному розміщенні.
Місткість повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання.
Послідовність оцінки.
1. Визначається загальна площа основних та допоміжних приміщень.
— загальна площа основних приміщень
(13)
де S1 і S2 – площі основних приміщень.
– загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер).
— площі допоміжних приміщень у зоні герметизації.
2. Визначається місткість (МS) сховища згідно з площею:
— при двоярусному розташуванні ліжок:
3. Визначається місткість сховища за об’ємом всіх приміщень в зоні герметизації:
(14)
де h – висота приміщень (м); 1,5 м3 – норма об’єму приміщення на одну людину
4. Порівнюються дані місткості за площею (MS) та за об’ємом (Mν). Визначається фактична (розрахункова) місткість. Фактична місткість (кількість місць) Мф – мінімальна із цих двох величин. Отже, в цьому прикладі: Мф = 624 місць.
5. Визначаємо коефіцієнт місткості захисної споруди ( Км).
(15)
де N – кількість виробничого персоналу, який підлягає укриттю, осіб.
6. З результатів розрахунків робляться висновки:
Якщо Км > 1, захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь-яку зміну.
Якщо Км < 1, то кількість місць для розміщення схованих недостатня.
Висновок. Сховище забезпечує укриття лише для 620 осіб (необхідно 750 осіб). Тому необхідно передбачити будівництво МЗС місткістю 130 осіб, або пристосувати під захисні споруди інші заглиблені приміщення.
Оцінка захисних споруд за захисними властивостями від радіоактивного ураження
Послідовність оцінки:
1. Визначається максимальний рівень радіації на 1 годину після вибуху (аварії): Р1mах може визначатися за таблицями. У нашому прикладі Р1mах = 1900 Р/год. (дано за вхідними даними)
2. Визначається ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаблення дози радіації сховища (Кпосл). Він залежить від матеріалу перекриття, товщини та умов розташування сховища (вбудоване чи те, що стоїть окремо). Коефіцієнт визначається за формулою:
, (16)
де КР – коефіцієнт розміщення визначається з табл.11.
Таблиця 11