Джерело: Макконнелл к. Экономикс: принципы, проблемы и поли­тика : в 2 т. / к. Макконнелл, с. Брю. — т. 1. — м. : Республика, 1992. — с. 23.

Завдання 6

Проаналізувавши висловлювання Нобелівського лауреата з економіки 1992 р. Г. Беккера, а також вчених-економістів С. Фішера та Р. Дорнбуша, розкрийте відмінність економічного змісту людської поведінки від інших її проявів та охарактеризуйте зміст економічного підходу до людської поведінки.

"Хоча своєрідність "економічного" підходу до людської пове­дінки навряд чи підлягає сумніву, не так-то легко визначити, що ж саме відрізняє його від соціологічного, психологічного, антро­пологічного, політичного й навіть генетичного підходів. ...Еконо­мічний підхід передбачає плідну уніфіковану схему для розумін­ня всієї людської поведінки, хоча, безумовно, визнаю, що багато її форм не отримали поки що пояснення та що врахування нееко­номічних змінних, а також використання прийомів аналізу та до­сягнень інших дисциплін сприяє кращому розумінню людської поведінки".

Джерело: Беккер Г. Экономический анализ и человеческое поведение / Г. Беккер // THESIS. — 1993. — Т. 1. — Вып. 1. — С. 24, 37—38.

"...Суспільні науки — це науки, які вивчають та пояснюють людську поведінку. Об'єкт дослідження економічної теорії — це та частина людської поведінки, що пов'язана з виробництвом, об­міном, використовує товари та послуги".

Джерело: Fisher S. Economics/S. Fisher, R. Dornbusch. — Internationa] Student Edition, 1983. — Р. 1.

Завдання 7

Поясніть, як ви розумієте зміст висловлювань К. Маркса щодс методу наукової абстракції.

"Економісти XVII ст. ... завжди закінчують тим, що шляхои аналізу виділяють деякі визначальні абстрактні всезагальні від носини, як поділ праці, гроші, вартість і т. ін. Як тільки ці окрем моменти були більше чи менше зафіксовані та абстраговані, сталі виникати економічні системи, які піднімаються від простішою — як праця, поділ праці, потреба, мінова вартість — до держави міжнародного обміну та світового ринку. Останній метод є, напев не, правильний науково".

Джерело: Маркс К. Соч. : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. — 2-е изд. -М. : Прогресе, 1975—1991. — Т. 12. — С. 727.

"Прій аналізі економічних форм неможливо користуватись ані мікроскопом, ані хімічними реактивами. Те й інше повинна за­мінити сила абстракції".

Джерело: Маркс К. Соч. : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. — 2-е изд. — М. : Прогресе, 1975—1991. — Т. 23. — С. 6.

Завдання 8

Проаналізувавши наведене нижче висловлювання К. Маркса, продумайте та поясніть, у чому полягає зміст діалектико-матеріалістичної інтерпретації економічних процесів та явищ.

"Мій діалектичний метод у своїй основі не тільки відрізняєть­ся від гегелівського, але і є його прямою протилежністю. Для Ге­геля процес мислення, яке він перетворює, навіть під іменем ідеї, у самостійний суб'єкт, є деміург (творець. —Авт.) дійсного, яке є лише його зовнішнім проявом. У мене ж, навпаки, ідеальне — це ніщо інше, як матеріальне, пересаджене у людську голову та перетворене в ній. ...У Гегеля діалектика стоїть на голові. Треба її поставити на ноги, щоб розкрити під містичною оболонкою раціо­нальне зерно".

Джерело: Маркс К. Соч. : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. — 2-е изд. — М. : Прогресе, 1975—1991. — Т. 23. — С. 21—22.

Завдання 9

Нобелівський лауреат 1986 р. Мільтон Фрідмен у своєму зна­ковому для світової економічної науки XX от. есе "Методологія позитивної економічної науки" (1953) називав систему економіч­них категорій "мовою" економічної теорії. На думку вченого, "її функція полягає в тому, щоб слугувати системою (на зразок ката­логу) для упорядкування емпіричного матеріалу та полегшення його розуміння, й судити про неї слід за такими критеріями: Чи достатньо ясно й чітко визначені певні категорії? Чи є вони ви­черпними?"

Джерело: Фридмен М. Методология позитивной экономической нау­ки / М. Фридмен // THESIS. — 1994. — Вып. 4. — С. 23.

Проаналізувавши це висловлювання, дайте характеристику ролі економічних категорій у процесі дослідження економічних явищ та процесів. Розкрийте зв'язок між методом наукового аб­страгування та формуванням категорій економічної науки.

Завдання 10

Розкриваючи зв'язок пізнавальної та прогностичної функцій економічної теорії, Мільтон Фрідмен писав таке:

"Якщо ж розглядати теорію як сукупність змістовних гіпотез, її слід оцінювати за силою її передбачень щодо того класу явищ, які вона повинна "пояснити". Тільки фактичні дані можуть по­казати, є вона "правильною" чи "помилковою" або, краще сказа­ти, буде вона "прийнята" як "обґрунтована" чи "відкинута". Як я більш детально покажу далі, єдиним конкретним тестом, який дозволяє оцінювати обґрунтованість гіпотези, може бути порів­няння її передбачень з реальністю. Гіпотеза заперечується, якщо її передбачення суперечать реальним даним ("часто" чи більшою мірою, ніж передбачення, які отримуються за допомогою альтер­нативних гіпотез); вона приймається, якщо її передбачення не су­перечать реальності; наша довіра до неї зростає, якщо реальні дані багатократно не могли її заперечити. Факти ніколи не мо­жуть "довести гіпотезу", вони можуть лише виявити її помилко­вість, що ми зазвичай і маємо на увазі, коли говоримо — не зовсім коректно, — що гіпотеза була "підтверджена" реальним досві­дом".

Джерело: Фридмен М. Методология позитивной экономической нау­ки / М. Фридмен // THESIS. — 1994. — Вып. 4. — С. 24—25.

Проаналізувавши це висловлювання, розкрийте зв'язок між прогностичною здатністю економічної теорії та її науковою об­ґрунтованістю. Як, на вашу думку, це пов'язано з практичною функцією економічної теорії?

Завдання 11

Поясніть, яким чином економічна теорія є теоретико-методологічною базою для інших економічних наук. Проаналі­зуйте прямий та зворотний зв'язки між ними. У чому полягає їх взаємозбагачення?

Завдання 12

Ознайомившись із наведеним нижче висловлюванням Альфре­да Маршалла, прокоментуйте, у чому, на його думку, полягають схожість і відмінність економічної науки та природничих наук. У чому, на ваш погляд, вчений вбачав методологічні переваги еко­номічної науки перед іншими суспільними науками?

"...Визначений й точний грошовий вимір найстійкіших стиму­лів у господарському житті дав змогу економічній науці далеко випередити решту наук, що досліджують людину. Так само, як точні терези хіміка зробили хімію точнішою, ніж більшість ін­ших природничих наук, так і терези економіста, які б грубі та не­досконалі вони не були, зробили економічну науку більш точною, ніж будь-яка інша із суспільних наук. Але економічну науку, зро­зуміло, не можна прирівнювати до точних природничих наук, оскільки вона має справу з постійно мінливими, дуже тонкими властивостями людської натури.

Джерело переваг економічної науки перед іншими галузями суспільних наук, таким чином, полягає, ймовірно, у тому факті, що її специфічна сфера надає значно більші можливості для за­стосування точних методів дослідження, ніж будь-яка інша су­спільна наука. Вона займається здебільшого тими бажаннями, устремліннями та іншими схильностями людської натури, зов­нішні прояви яких набувають форми стимулів до дії, причому сила чи кількісні параметри цих стимулів можуть бути оцінені та виміряні з певним наближенням до точності, а тому до певної міри піддаються дослідженню за допомогою наукового апарату. Застосування наукових методів і аналізу в економічній науці ви­никав лише тоді, коли силу спонукальних мотивів людини — а не самих мотивів — стає можливо приблизно виміряти тією сумою грошей, яку вона готова віддати, щоб отримати за це бажане задо­волення, чи, навпаки, тією сумою, яка необхідна, щоб спонукати її затратити певну кількість виснажливої праці".