- •4. Система органів державного регулювання економіки
- •Президент України
- •Верховна Рада України
- •Кабінет Міністрів України
- •Міністерства, відомства та інші центральні органи виконавчої влади
- •Місцеві державні адміністрації
- •3. Механізм державного регулювання підприємництва
- •Нормативно-правове (адміністративне) забезпечення розвитку підприємництва
- •Державна реєстрація підприємства
- •Ліцензування підприємницької діяльності
- •Сертифікація та стандартизація
- •Дерегулювання підприємництва
- •Інституціональні засади державної підтримки підприємництва
- •Інформаційне, кадрове, науково-методичне забезпечення підприємництва
- •Функціональні (цільові) засади державної підтримки підприємництва
- •Матеріально-технічна підтримка підприємництва
- •Науково-технічна (інноваційна) підтримка підприємництва
- •2. Сутність державного регулювання економіки
- •Державне втручання в економіку, державна економічна політика, державне управління економікою
- •Об’єкти та суб’єкти державного регулювання економіки
- •Вади держави
- •Прямі та непрямі методи дре
- •Правове регулювання економіки
- •Адміністративні методи дре
- •Економічні методи дре
- •Пропагандистські методи дре
- •5.Тіньова економіка та методи її розрахунку
- •Сутність, суб’єкти, принципи та організаційні форми підприємницької діяльності
Сутність, суб’єкти, принципи та організаційні форми підприємницької діяльності
Підприємництво – ініціативно-самостійна господарсько-комерційна діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку.
Суб’єктами підприємницької діяльності, або підприємцями в Україні є:
- фізичні особи, тобто громадяни України та інших держав;
- юридичні особи усіх форм власності.
В Україні правовим забезпеченням підприємницької діяльності є Закон України “Про підприємництво” від 26 лютого 1991 р. Закон складається з трьох основних розділів:
1. Загальні положення щодо підприємництва (суб’єкти, свобода, обмеження, принципи та організаційні форми).
2. Умови здійснення підприємництва (державна реєстрація, право наймання працівників і соціальні гарантії, відповідальність суб’єктів, припинення діяльності).
3. Стосунки підприємця і держави (гарантії прав, державні підтримка та регулювання, діяльність іноземних підприємств, міжнародні договори).
Основними функціями підприємницької діяльності вважають:
1) творчу,
2) ресурсну ,
3) організаційно-супровідну .
Підприємництво завжди має здійснюватися за науковообгрунтованими принципами, до яких належать:
1) вільний вибір бізнесової діяльності;
2) залучення на добровільних засадах ресурсів (грошових коштів і майна) індивідуальних підприємців та юридичних осіб для започаткування й розгортання такої діяльності;
3) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, установлення цін на товари та послуги, наймання працівників;
4) вільне розпорядження прибутком (доходом), що залишається після внесення обов‘язкових платежів до відповідних бюджетів;
5) самостійне здійснення підприємцями – юридичними особами зовнішньоекономічної діяльності.
Моделі підприємництва:
Класична модель підприємницької діяльності незмінно орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів підприємства.
Інноваційна модель підприємництва передбачає активне використання переважно інноваційних організаційно-управлінських, техніко-технологічних і соціально-економічних рішень у сфері різномасштабного бізнесу.
Основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності:
1) одноосібна власність;
2) товариства;
3) корпорації (акціонерні товариства).
Важливою формою підприємницької діяльності є франчайзинг, який у широкому розуміння цього терміна означає надання права на виробництво та збут продукції, а також практичної допомоги у справі організації бізнесу.