4.1. Споживчий кредит
С
поживчий
кредит характеризує відносини між
кредитором і позичальником з приводу
фінансування кінцевого споживання.
кредит, який надається
тільки в національній валюті фізичним
особам-резидентам на придбання споживчих
товарів та послуг і погашається
поступово
суб'єктами
споживчого кредитування є фізичні
особи
—
позичальники, комерційні банки, парабанки
(ломбарди, кредитні спілки, кооперативи),
підприємства, а організації -
кредитори
В Україні банки надають кредити фізичним особам на такі цілі (об'єкти):
на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, дач та інших будівель;
на придбання споживчих товарів та послуг;
кредити на розвиток особистого господарства;
кредити на нагальні потреби;
цільові кредити для окремих соціальних верств (молоді сім'ї, студенти, ветерани, пенсіонери та інші).
Чековий
кредит
– одна
з форм споживчого кредиту, що надається
банками своїм клієнтам за їх запитами
і з відстрочуванням платежу
За браком коштів на рахунку банк покриває
від'ємне (дебетове) сальдо кредитом у
межах визначеного ліміту. Погашення
кредиту здійснюється за рахунок поточних
надходжень або спеціальних внесків
Кредитна
картка
видається
клієнту за умов, що стан його рахунків
задовольняє банк.
Власника
кредитної картки обслуговують банк,
котрий її видав, та торговельна
організація. На кожну картку встановлюється
ліміт кредитування.
4.3. Державний кредит
надання
державі позик, які реалізуються через
фінансово-кредитні установи
Призначенням
державного кредиту є мобілізація
грошових коштів (позичкових капіталів)
для фінансування державних витрат,
особливо коли державний бюджет є
дефіцитним
В сфері державних кредитних відносин позичальником є держава, а кредиторами — юридичні та фізичні особи.
1) Залежно від того, хто є позичальником (центральні чи місцеві органи влади)
централізовані
(позичальником є уряд або вповноважене
ним міністерство фінансів)
децентралізовані
(позичальниками є місцеві органи влади)
2) Залежно від місця одержання кредиту
• внутрішні
(розміщуються в межах країни)
• зовнішні
(надаються МВФ, МБРР та іншими міжнародними
і державними кредитними установами)
окремих країн
3) Залежно від строку погашення:
короткострокові
(до одного року)
середньострокові
(понад
5 років)
4) Залежно від порядку оформлення кредитних відносин
• облігаційні
(передбачають розміщення державних
облігацій)
• безоблігаційні
(розміщуються під скарбницькі зобов'язання
або передбачають пряме кредитування
центральним банком державного бюджету)
Державні позики реалізуються шляхом розміщення державних цінних паперів:
- облігацій,
- скарбницьких зобов’язань,
- ощадних сертифікатів.
В умовах хронічного збільшення державного боргу держава може використовувати конверсію позик — зміну раніше встановлених умов позик.
добровільна,
коли власник облігації має право
відмовитись від нових умов
примусова, коли
старі позики обмінюються на нові без
урахування бажань кредитора
факультативна,
коли кредитор лише частково погоджується
зі зміною умов позики