4. Основні положення натуралістичної і капіталотворчої теорії кредиту

Кредит як і гроші є однією із найдавніших економічних категорій. Наукове дослідження кредиту розпочалося лише наприкінці XVIII ст. В економічній науковій думці чітко визначилися дві концепції кредиту — натуралістична і капіталотворча.

об'єктом кредиту стає тимчасово вільний капітал у вигляді натуральних речових благ, які можуть бути позичені одним економічним агентом іншому

кредит — це форма руху матеріальних благ, а тому роль кредиту полягає в перерозподілі цих благ у суспільстві

позичковий капітал є реальним капіталом, тобто капіталом у речовій формі

банки виступають лише як посередники в кредиті, що спочатку акумулюють вільні кошти, а потім розміщують їх у позику

пасивні операції є первинними порівняно з активними

Основоположниками натуралістичної теорії кредиту були класики політичної економії А. Сміт, Д. Рікардо, А. Тюрго, Дж. Міль.

не було з’ясовано різниці між позичковим і реальним капіталом

не виявлено впливу кредиту на виробництво

недооцінка ролі банків в суспільному відтворенні

ігнорування залежності між нормою процента та ринковою кон’юнктурою

Основоположником капіталотворчої теорії кредиту був англійський економіст Дж. Лок. Ідеї цієї теорії пізніше розвивали англійський економіст Г. Маклеод, австрійський економіст Й. Шумпетер та німецький теоретик А. Ган та Дж. Кейнс.

поєднання кредиту з грішми і багатством

розширення кредиту ототожнювалося з нагромадженням капіталу

банки — це не посередники в кредиті, а «фабрики кредиту», творці капіталу

кредит не залежить від процесу відтворення, і відіграє важливу роль у розвитку економіки

активні операції банків є первинними щодо пасивних

5. Форми кредиту

Форма кредиту синтезує зміст та організацію кредитних відносин.

комерційний

споживчий

державний

міжнародний

банківський

це товарна форма кредиту, що надається продавцями покупцям у вигляді відсрочування платежу за продані товари, надані послуги

Об’єктом комерційного кредиту є товарний капітал, а його суб`єктами – агенти товарної угоди (контракту): продавець – як кредитор, а покупець – як позичальник.

прискорення реалізації товарів та послуг, а також одержання дадаткового прибутку у вигляді позичкового процента, який включено в ціну проданих товарів

сплатою позичальником боргу за векселем, тобто інкасацією векселів.

передачею векселя іншій особі за допомогою індосаменту.

переоформленням комерційного кредиту на банківський (дисконтування векселів), що означає перетворення товарної форми кредиту на грошову.

Розширення сфери комерційного кредитування в Україні сприяє стабілізації грошового обігу через відновлення товарного забезпечення грошової маси.