Галузева структура промислового центру н

Галузі промисловості	ПВП (осіб)	% до підсумку
Машинобудування Легка промисловість Харчова промисловість Деревообробна промисловість Інші галузі	350 372 610 85 22	24,3 25,9 42,4 5,9 1,5
УСЬОГО:	1439	100,0

Таблиця 2

Функціональна структура промислового центру н (розрахунок за чисельністю пвп)

Фактори розвитку	Ступінь орієнтації (%)
Економіко-географічне положення Трудові ресурси Природно-сировинні ресурси в т.ч. мінеральні сільськогосподарські лісові Водні ресурси Споживчий фактор	9 17 30 4 23 3 0,0 44
ВСЬОГО:	100,0

З наведених даних випливає, що розвиток промислового центру Н відбувався в орієнтації головним чином на фактор споживання і природно-сировинних ресурсів (в основному на сільськогосподарські). В орієнтації на споживчий фактор в промисловому центрі розташовані харчові виробництва, які виготовляють безалкогольні напої, ковбасні, хлібопекарні вироби, підприємство по ремонту сільгосптехніки, поліграфічне підприємство, підприємства побутового обслуговування.

На переробку сільськогосподарської сировини і транспортне положення орієнтується цукровий завод, за рахунок якого в профілі факторної орієнтації висока значимість сільськогосподарських ресурсів. На використання економіко-географічного положення та трудових ресурсів розміщені декілька невеликих машинобудівних підприємства. Однак вигоди транспортно-географічного положення використовуються недостатньо.

Аналіз функціонально-територіальної структури виробництва регіону А в даному аспекті вказує на те, що існує певна закономірність в зміні профілю факторної орієнтації територіально-виробничих утворень при переході від високого рангу до нижчого.

Так, для трьох промислових вузлів характерним є висока питома вага в орієнтації на фактор економіко-географічного положення і трудових ресурсів, і в меншій мірі на фактор споживання.

Більшість промцентрів рангу 10-20 тис. осіб характеризуються великою часткою фактора споживання, середня велична якої сягає 45 %, потім йде фактор природно-сировинних ресурсів (21 %) з переважаючою орієнтацією на переробку сільськогосподарської сировини (15 %). Питома вага фактора трудових ресурсів порівняно невелика – 19 %, на фактор економіко-географічного положення припадає тільки 14 %.

Для територіально-виробничих утворень рангу до 10 тис. осіб також характерна висока ступінь орієнтації на фактор споживання і фактор природно-сировинних ресурсів.

4