1.5.3 Аналіз пожежної безпеки

Однією з важливих задач пожежної профілактики є захист будівельних конструкцій від руйнувань та забезпечення їх достатньої міцності в умовах впливу високих температур при пожежі. З огляду на високу вартість електронного устаткування ВЦ, а так само категорію їх пожежної небезпеки, будинки для ВЦ та частини будинків іншого призначення, в яких передбачено розміщення ЕОМ належать до 1 або 2 ступеня вогнестійкості (СНіП 2.01.02-85). Для виготовлення будівельних конструкцій використовують, як правило цегла, залізобетон, скло та інші негорючі матеріали. [13].

Для запобігання розповсюдження вогню під час пожежі з однієї частини будинку на іншу влаштовують протипожежні перешкоди у вигляді стін, перегородок, дверей, вікон, люків, клапанів. Особлива вимога пред'являється до пристрою та розміщення кабельних комунікацій. Всі види кабелів прокладаються в металевих газових агрегатів до розподільчих щитів або стійок харчування.

Згідно ДБН В.1.1-7-2002 існує п’ять категорій будівель і приміщень за пожежною і вибухопожежною небезпекою. Будівля, в якій лабораторія, відноситься до категорії Д. Будівля має ІІ ступінь за вогнестійкістю, оскільки побудована з негорючих і важкогорючих матеріалів.

Пожежна профілактика передбачає наявність ефективних заходів, які попереджують загорання, або, у разі пожежі, забезпечення швидкого його гасіння. Для успішного проведення протипожежної профілактики необхідно виявити основні причини пожеж. У даному випадку основними причинами пожеж можуть бути:

- незадовільний стан електрообладнання та порушення правил їхньої експлуатації;

- несправність електропроводки;

- невиконання вимог нормативних документів щодо питань забезпечення пожежної безпеки.

Для забезпечення пожежної безпеки необхідно проводити наступні профілактичні заходи:

- обґрунтований вибір електроприладів з урахуванням пожежонебезпечності приміщення;

- додержання правил експлуатації електрообладнання;

- періодичний інструктаж співробітників відділу щодо правил пожежної безпеки.

У приміщенні відділу є два вуглекислотні вогнегасники ОУ – 5. Для інформування людей про місце установки вогнегасника є спеціальні вказівні знаки, в наявності ящик з піском об'ємом 0,5 м³ [23].

В приміщенні лабораторії є схема евакуації на той випадок, якщо виникне пожежа.

Приміщення обладнано такими засобами пожежної сигналізації та зв’язку, як телефон і пожежний оповісник автоматичної дії, який реагує на підвищення температури в приміщенні.

Засоби, які застосовуються для попередження і ліквідації пожеж, відповідають правилам протипожежної безпеки, схвалені і дозволені службою пожежної безпеки. У разі виникнення пожежі евакуація працівників здійснюється відповідно до плану евакуації.

Для ліквідації пожеж у початковій стадії застосовуються первинні засоби пожежогасіння:

- внутрішні пожежні водопроводи,

- вогнегасники типу ОХП-10, ОУ-2,

- сухий пісок,

- азбестові ковдри та ін.

У будівлі ВЦ пожежні крани встановлюють в коридорах, на майданчиках сходових клітин, біля входу, тобто в доступних і захисних місцях. На кожні 100 квадратних метра підлоги виробничих приміщень потрібно 1-2 вогнегасника [13].

1.5.4 Рекомендації з поліпшення умов праці і пожежної безпеки

Дослідження санітарно-гігієнічних умов праці, техніки безпеки та пожежної безпеки у приміщенні лабораторії показали такі результати:

• вимоги щодо створення безпечних умов праці для працівників в приміщенні відділу в цілому відповідають вимогам СНиП 2.09.04-87^*, ДБН 3.3.6.037-99, ГОСТ 12.1.005-88, ДБН В.1.1-7-2002;

• в лабораторії своєчасно проводять інструктажі робітників, здійснюють контроль за дотриманням норм техніки безпеки, здійснюють заходи з профілактики травматизму;

• рівень пожежної безпеки в приміщенні відділу відповідає встановленим нормам.

З метою покращення умов праці у приміщенні можна запропонувати запровадити додаткові короткі перерви для зниження рівня нервово-психічного напруження.

Правління господарства проводить певну роботу з охорони праці, але вона ще не виключає виробничий травматизм.

На основі аналізу поліпшення стану охорони праці, санітарно-гігієнічного та пожежного стану в господарстві можна рекомендувати:

1) посилити контроль за станом  машин, механізмів та устаткування на виробництві;

2) посилити контроль за виконанням техніки безпеки, технологічних правил;

3) керівникам виробничих ділянок контролювати обов’язкове застосування засобів індивідуального захисту;

4) своєчасно проводити медичний огляд.

Виконання зазначених заходів буде сприяти зниженню виробничого травматизму, підсиленню продуктивності праці, покращення санітарно-гігієнічного стану в господарстві.

Охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки якими б вимогам не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя. Слід пам’ятати, що стан охорони праці є показником соціального й науково-технічного розвитку держави. Умови праці, що відповідають нормативним вимогам, дозволяють якщо не уникнути, то хоча б скоротити захворюваність, пов’язану з виробництвом. Турбота про здоров’я людини – найголовніше завдання держави [23].

Адже саме за сприятливих умов праці людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян.

Соціальна ефективність – це збереження здоров’я і полегшення праці робітників, зменшення кількості робітників, які займаються тяжкою фізичною працею, а також зазнають дії шкідливих виробничих факторів.

Окрім соціального, охорона праці має важливе економічне значення – це висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсації за важкі, небезпечні й шкідливі умови праці.

МОДУЛЬ 2 – ДОСЛІДНИЦЬКИЙ