Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Валютна пол_тика України.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
2.16 Mб
Скачать

1.2. Валютна політика країн, що розвиваються

Країни, які розвиваються, використовують ті ж економічні і адміністративні методи валютного регулювання, що і промислове розвинуті країни. Однак співвідношення цих інструментів під час застосування, цілі валютної політики молодих держав, ЇЇ значення в державному регулюванні економіки значно відрізняються. Головна спрямованість валютної політики полягає в прагненні послабити валютно-економічну залежність від більш розвинутих країн і створити сприятливі умови для розвитку національної економіки.

Це проявляється в таких конкретних формах:

-відкріплення валют молодих держав від валют промислове розвинутих країн;

-виникнення регіональних розрахункових валютних одиниць у межах інтеграційних угрупувань країн, що розвиваються (експортери нафти);

-створення валютних і кредитно-фінансових організацій (банки, фонди) для обслуговування потреб країн, що розвиваються.

Кожна країна, що розвивається, проводячи свою валютну політику, пов'язану з регулюванням економічної кон'юнктури, прагне, як правило, вирівняти дефіцит платіжного балансу, стримувати імпорт і заохочувати експорт товарів, захищати національні валютні резерви. Основні методи валютної політикики:

1. Регулювання валютного курсу за допомогою використання річних режимів:

-фіксованих,

-плаваючих,

-множинних,

-через девальвації та інколи ревальвації.

Переважно девальвації валют країн, що розвиваються, малоефективні в аспекті їх впливу на експорт, бо для розширення експортного виробництва необхідні капіталовкладення. До того ж підвищення цін імпортованих товарів у зв'язку з девальвацією посилює інфляцію. Крім того, різкі коливання плаваючих валютних курсів знижують позитивний вплив падіння курсу валюти на платіжний баланс;

2. Різні форми валютних обмежень на поточні і фінансові операції платіжного балансу = активно використовують з метою захисту національної економіки, вирівнювання платіжного балансу (стримуванням відпливу капіталів, обмеження переказів за кордон);

3. Укладення платіжних і клірингових угод з метою економії валютних резервів;

4. Розвиток валютного співробітництва та інтеграції країн, що розвиваються, через створення власних валютних угрупувань, спільних валютних фондів для покриття дефіциту платіжного балансу.

2. ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА ЯК ОСНОВА ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

Уряд і Національний банк України здійснюють валютну політику відповідно до принципів загальної економічної політики України. Основною метою валютної політики Національного банку України як складової монетарної політики є стабілізація курсу національної грошової одиниці та збалансованість платіжного балансу країни. Довгострокова валютна політика передбачає заходи, спрямовані на забезпечення макроекономічної стабільності та створення умов довіри внутрішньої економіки й іноземного бізнесу до національної валюти, стимулювання розвитку експорту, повернення в країну заробленої іноземної валюти тощо. Завданням короткострокової валютної політики є забезпечення стабільного функціонування національної валютної системи, сприяння збалансованості платіжного балансу, гармонізації інтересів експортерів та імпортерів. Вона також передбачає: - поточне регулювання системи валютних обмежень та системи економічних нормативів (зокрема, допуск нерезидентів на ринок державних цінних паперів (ОВДП); - створення сприятливих умов для вкладів інвесторів (як національних, так і іноземних) у національну економіку; - оперативне регулювання валютно-ринкової кон'юнктури за допомогою валютних інтервенцій для зменшення спекулятивного тиску на валютний ринок; - удосконалення правової та організаційної структури валютного ринку; - здійснення жорсткого контролю за капітальними операціями резидентів та нерезидентів на валютному ринку України; - удосконалення контролю за експортно-імпортними операціями через налагодження тіснішої взаємодії всіх органів валютного контролю; - удосконалення міждержавних розрахунків та опрацювання можливостей різноманітних форм інтеграції (зокрема створення платіжних та валютних союзів); - проведення курсової політики, яка базується на цільових показниках грошово-кредитної сфери; - удосконалення механізму курсоутворення відповідно до структурних змін в економіці. Складовими валютної політики в узагальненому вигляді є: - валютне регулювання; - валютний контроль; - міжнародне валютне співробітництво та участь у міжнародних валютно-фінансових організаціях.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]