Динаміка макроекономічних показників України у 1991-2002 роках

Все це свідчить про доцільність подальшого застосування в Україні режиму плаваючого валютного курсу. Але не можна забувати як про те, що деяке економічне піднесення в Україні має експортну основу, так і про вищезгадану особливість вітчизняного експорту. Економіка України дуже сприйнятлива до зовнішніх шоків, за яких особливо важливо підтримувати стабільність валютного курсу шляхом валютних інтервенцій. Тому для стабільності економіки неабияке значення мають золотовалютні резерви Національного банку. Вони повинні бути надійно застраховані від будь-яких несподіванок, щоб однієї миті країна не залишилася би без золотовалютних резервів. Після фінансової кризи 1998 р. зрозуміло, чому основну резервну функцію не може відігравати російський рубль. Він виконує переважно суто технічну (для здійснення розрахунків) роль у складі золотовалютних резервів, а основну резервну функцію в Україні грає долар США.

З початком повноцінного функціонування євро як єдиної європейської грошової одиниці з 1.січня 2002 р. постало питання про доцільність диверсифікації валютних резервів НБУ з включенням євро нарівні з доларом США до їх складу. Доцільність підвищення частки євро у складі резервів може бути обґрунтована передусім перспективами євроринку для України.

Створюючи валютні резерви, Центральний банк прагне досягнення таких основних цілей: 1) безперервне здійснення розрахунків, платежів та інших поточних операцій; 2).здійснення інтервенцій для регулювання валютного курсу; 3) створення резерву для погашення зовнішньої заборгованості. Із завершенням останнього етапу європейської інтеграції використання євро як резервної валюти за усіма цими напрямами буде дедалі актуальнішим. Це пов’язано, передусім, з утворенням чималої зони зовнішньої торгівлі для України і значного ринку капіталу, потенційно привабливого для зовнішніх запозичень.

Нині на країни єврозони припадає лише 15 % зовнішньої торгівлі України. Проте слід очікувати формування зони євротяжіння, де незабаром опиняться майже всі європейські країни. Потенційно частка торгівлі України з зоною євротяжіння може перевищити частку торгівлі з Росією. Разом з тим, на думку авторів, необхідність формування резервів у євро пов’язана не стільки з перспективами торгівлі з країнами Європи, скільки з доцільністю виходу України на ринки капіталів цих країн. Це має сенс через загальну спрямованість економічної політики ЄВС, що передбачає стимулювання економічного зростання та низькі відсоткові ставки. Тому позитивним зрушенням можна вважати той факт, що єврооблігації України були номіновані в євро.

Єдиною суттєвою перепоною на шляху диверсифікації резервів НБУ з використанням євро можна вважати тривалу тенденцію до значних коливань його курсу по відношенню до долара США. Але є кілька підстав для зміцнення євро в майбутньому. По-перше, згідно з теорією паритету купівельної спроможності, долар був переоцінений по відношенню до євро на 24,8 % [13, 81]. По-друге, в Європі починається прискорення економічного зростання, в той час як у Сполучених Штатах Америки бізнес-цикл наближається до найнебезпечнішої фази. По-третє, економічні вигоди впровадження єдиної європейської валюти, що забезпечать прискорене економічне зростання завдяки зниженню трансакційних витрат, пов’язаних з обміном валют; зменшенню валютних ризиків, розширенню фінансових ринків; зміцненню економічного простору, який стане стійкішим до негативних зовнішніх впливів; зближенню цін у різних країнах, що сприятиме посиленню конкуренції між європейськими фірмами і, відповідно, збільшенню продуктивності та конкурентоспроможності їх товарів і послуг. Зі збільшенням частки євро як у зовнішньоторговельних, так і у фінансових операціях зростатиме потреба не тільки у створенні резервів для обслуговування цих операцій, а й для проведення інтервенцій з метою стабілізації валютного ринку.

Таким чином, є підстави вважати, що диверсифікація золотовалютних резервів НБУ може стати нагальним завданням валютної політики України. Найближчим часом відносно низький курс євро (порівняно з курсом, що відповідає паритету купівельної спроможності) робить доцільним збільшення частини резервів, що припадає на цю валюту. Така політика може мати важливі результати у майбутньому і, передусім, у вирішенні питання зниження валютних ризиків іноземних інвесторів. Адже нині неможливо створити такі умови, за яких при безпосередньому виході на фондовий ринок України вдалося б повністю уникнути валютних ризиків. Тому найімовірнішим способом зменшення валютних ризиків для іноземних інвесторів є вихід на фондові ринки Заходу із номінацією цінних паперів у відповідній валюті. При цьому вітчизняні інвестори беруть зазначені ризики на себе, але отримують можливість залучення додаткового капіталу. В Європі формується один з найбільших у світі ринків капіталу. Україна має докласти максимум зусиль для входження на цей ринок не тільки з державними облігаціями, а й з корпоративними цінними паперами. Використання двох провідних світових валют для створення резервів дасть можливість знизити ризики втрат від коливань їх курсів.

Серед усіх видів іноземного інвестування тільки використання цінних паперів дає змогу іноземним інвесторам повністю уникнути валютних ризиків. Це ще раз підтверджує доцільність першочергового використання саме даного фінансового інструменту з метою залучення іноземних інвестицій до економіки України.

Таким чином, диверсифікація валютних резервів за рахунок включення євро до їхнього складу безпосередньо пов’язана з необхідністю зниження валютних ризиків іноземних інвесторів, оскільки операції розміщення і подальший обіг вітчизняних цінних паперів на європейському ринку капіталу потребують використання європейської валюти. Ці заходи у сукупності є невід’ємною частиною на шляху включення України у світові інтеграційні процеси, у першу чергу, європейські. Але якщо у єврозону нас досі ніхто не запрошує, то й не заважають нам поступово прямувати до зони євротяжіння. І перший крок у цьому напрямі ми у змозі зробити вже сьогодні самі.

Джерела

1. Базилевич В., Дорошенко І. Визначення режиму валютного курсу і його вплив на темпи інфляції та економічне зростання // Економіст.— 1999.— № 12.— С. 44–49.

2. Основні показники економічного та соціального стану України // Бюл. Національного банку України.— 2003.— № 1.— С. 50–59.

3. Наявна грошова маса в обігу України та її розміщення в 2001-2003 роках // Бюл. Національного банку України.— 2003.— № 1.— С. 73.

4. Наявна грошова маса в обігу України та її розміщення в 2001-2002 роках // Бюл. Національного банку України.— 2002.— № 10.— С. 73.

5. Наявна грошова маса в обігу України та її розміщення в 2001 році // Бюл. Національного банку України.— 2001.— № 10.— С. 71.

6. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановлений Національним банком України // Бюл. Національного банку України .— 2003.— № 1.— С. 139–140.

7. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановлений Національним банком України // Бюл. Національного банку України .— 2002.— № 10.— С. 129–130.

8. Офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановлений Національним банком України // Бюл. Національного банку України .— 2001.— № 10.— С. 131–132.

9. Золотовалютні резерви Національного банку України // Бюл. Національного банку України .— 2003.— № 1.— С. 76