- •Визначте основні складові науково-технічної діяльності.
- •Які основні принципи державної науково-технічної політики?
- •Назвіть методи прямого державного регулювання розвитку науки і техніки.
- •Які фінансово-кредитні та податкові важелі може використовувати держава у регулюванні розвитку науки і техніки?
- •Що таке інновація?
- •Назвіть стадії інноваційного процесу.
- •Охарактеризуйте методи реалізації державної інноваційної політики.
Назвіть методи прямого державного регулювання розвитку науки і техніки.
Досягнення цілей і завдань науково-технічної політики здійснюється державою через застосування конкретних методів. За формою впливу весь арсенал цих методів поділяється на дві групи: методи прямого та методи непрямого регулювання.
До методів прямого регулювання належать: визначення державних пріоритетів розвитку науки і техніки; державні науково-технічні програми; державне замовлення в науково-технічній сфері; державна науково-технічна експертиза; бюджетне фінансування досліджень і робіт, виконуваних у рамках пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки; підготовка науково-технічних кадрів; державна політика у сфері патентів і ліцензій.
До методів непрямого регулювання належать: інструменти податкової, фінансово-бюджетної, амортизаційної політики; правовий захист інтелектуальної власності; державна політика у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва тощо.
Які фінансово-кредитні та податкові важелі може використовувати держава у регулюванні розвитку науки і техніки?
Держава застосовує фінансово-кредитні та податкові важелі з метою створення економічно сприятливих умов для науково-технічної діяльності Це здійснюється шляхом: створення спеціальних позабюджетних фондів (інноваційного, інвестиційного), сприяння організації та діяльності комерційних інноваційних банків, системи страхування результатів науково-технічної діяльності; здійснення пільгового оподаткування і кредитування, застосування прискореної амортизації; підтримки державою прикладних досліджень і розробок за рахунок бюджетних коштів та на пайовій обнові із зацікавленими підприємствами та організаціями; забезпечення захисту права власності суб'єктів на науково-технічну продукцію, створення необхідних економічних умов для міжнародного науково-технічного співробітництва.
Що таке інновація?
Інновація - це категорія розвитку різної спрямованості людській діяльності.
Термін «інновація» почав активно використовуватися з початком побудови ринкової економіки. Головною функцією інновації є зміни, що приводять до розвитку, вдосконалення, поліпшення.
в 1911 р. виділено п'ять типових змін:
використання нової техніки, нових технологічних процесів або нового ринкового забезпечення виробництва (купівля-продаж);
використання нової сировини;
впровадження продукції з новими властивостями;
зміни в організації виробництва і його матеріально-технічного забезпечення;
поява нових ринків збуту.
Відповідно до міжнародних документів( стандартами) інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або вдосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг.
Для інновації характерні науково-технічна новизна, виробнича застосовність і комерційна реалізовується.
Залежно від технологічних особливостей інновації підрозділяють на продуктові і процесні.
Продуктові інновації включають застосування нових матеріалів, нового вигляду сировини, напівфабрикатів і що комплектують.
Пороцесні інновації влючають нові технології, нові організаційні форми виробничої діяльності.
По ступеню новизни інновації діляться на нових для галузі в світі, нових для галузі в країні і нові для даного підприємства.
По місцю в технологічному ланцюжку на підприємстві розрізняються:
А)інновації на вході підприємства( використання сировини, матеріалів, устаткування і інструментів в інформаційному забезпеченні);
Б) інновації на виході підприємства( вироби, послуги, технології, інформація і т.д.);
У)інновації системною структури підприємства (технологічною, виробничою, управлінською).
Залежно від глибини змін інновації, що вносяться, підрозділяються на радикальних( базові), поліпшуючих і модифікаційних.