2.4.1 Класифікації пасток

Складність геологічних процесів зумовлює велику різноманітність пасток нафти і газу.

За наявністю або відсутністю вуглеводнів розрізняють такі пастки:

– продуктивні, які вміщують промислову кількість нафти і газу;

– непродуктивні або „порожні”.

За механізмом формування, який визначає характер перешкоди руху нафти і газу, пастки поділяють на такі основні типи: склепінні, тектонічні, літологічні, стратиграфічні, комбіновані. Деякі дослідники поділяють пастки на два типи: структурні та неструктурні. При цьому структурними пастками вони вважають склепінні пастки, а решту пасток — неструктурними.

Склепінні (антиклінальні) пастки утворились внаслідок антиклінального перегину пластів-колекторів природного резервуару.

За формою в плані серед антиклінальних пасток розрізняють:

– куполоподібні пастки (куполи), у яких ;

– брахіантикліналі: ;

– лінійні (лінійно витягнуті): і більше.

Пастки склепінного типу найпоширеніші на родовищах нафти і газу.

Тектонічні (розривні, диз’юнктивні, прирозломні) пастки сформувались внаслідок розриву суцільності природного резервуару та зіткнення пласта-колектору в площині порушення з непроникними породами. Такі пастки ще називають тектонічно екранованими. Вони часто пов’язані з тектонічними порушеннями типу скиду та підкиду і можуть бути приурочені до:

– крил антиклінальних складок;

– перикліналей антиклінальних пасток;

– монокліналей.

Літологічні пастки формуються в тих частинах природного резервуару, де відбувається зміна складу або колекторних властивостей одновікових порід.

Серед них виділяють:

– літологічно екрановані пастки, які утворились внаслідок виклинювання (зменшення товщини до нуля) колектора вгору за підняттям пласта;

– лінзоподібні (неправильної форми) пастки, які сформувались в результаті обмеження проникних тіл непроникними з усіх боків.

Стратиграфічні пастки сформувались внаслідок ерозії (розмиву) колекторів під час перерви в осадконагромадженні та наступного перекриття їх непроникними породами-покришками. Поверхню, яка при цьому відокремлює колектор від покришки, називають поверхнею стратиграфічної незгідності.

Серед цього типу найчастіше трапляються:

– стратиграфічно екрановані пастки, у яких моноклінальний пласт-колектор зрізаний і перекритий непроникними породами молодшого віку;

– еродовані залишки давнього рельєфу (наприклад, кора вивітрювання фундамента, яка незгідно перекрита непроникними породами).

Утворення тектонічно, літологічно і стратиграфічно екранованих пасток можливе лише при виконанні однієї важливої умови. Вона полягає в тому, що в плані ізогіпса покрівлі колектору повинна замикатись в обидва боки на лінію екрану, утворюючи з ними єдиний замкнутий контур. Така умова виконується в таких випадках:

а) покрівля колектору зазнає поперечної структурної ундуляції (підняття і занурення шарнірів складок);

б) поверхня екрану утворює не плоску, а вигнуту поверхню.

Гідродинамічні пастки формуються переважно в пластових природних резервуарах, в колекторі якого утворюється перешкода рухові нафти і газу шляхом гідродинамічного впливу зустрічного потоку води.

Комбіновані пастки утворюються при спільній дії кількох геологічних факторів. Наприклад: структурно-стратиграфічна; літолого-стратиграфічна.