6. Особливості розвитку української філософії хх ст..

Проблеми обґрунтування наукової картини світу, взаємин людини, суспільства з природою (довкіллям), формування біосферного мислення знайшли відображення у творчості В.Вернадського. Вчений вважав, що з виникненням людської цивілізації розпочинається якісно новий етап еволюції Всесвіту. Людина – розумна своєю діяльністю поступово перетворює біосферу в ноосферу (сферу розуму).

З 30-х років філософія стає служницею політики та комуністичної ідеології.

Новий етап – 60-ті роки, діяльність шестидесятників.

Діаспора

В.Липинський зосередив увагу на проблемах політичної філософії та державотворення. яке, на його думку, повинно завершитися побудовою монархічного ладу, де меншість (еліта) повинна повести за собою пасивну більшість нації, народу. Процес державотворення повинен спиратися на месіанську ідеологію.

Ідеї політичної філософії викладені і в працях Д.Донцова «Націоналізм», «Дух нашої давнини», «Хрестом і мечем», та ін.. Коло його політичних інтересів окреслювалося потребами націо- та а державо творення. Розглядає бажання, пристрасті, афекти як основну рушійну силу реалізації цих знань. Вважає, що підсвідоме та ірраціональне відіграють вирішальну роль у житті нації. Нація повинна бути об’єктом турбот із боку держави. Стверджує, що між націями панує антагонізм. Головні принципи - воля до життя та боротьби і влади.

Передбачається панування еліти.

Д.Чижевський досліджував культури слов’янських народів. Досліджував поняття «людство» та «нація». Дає повну характеристику національних властивостей».

Запитання. Завдання

1. З якого часу і чому слід починати відлік історії української філо­софії?

2.Покажіть спільне й відмінне у філософських поглядах Г. Сково­роди та професорів Києво-Могилянської академії, де навчався філо­соф.

3.Визначте особливості філософствування Г. Сковороди.

Теми рефератів

1. Особливості української міфології.

2. Філософська культура Київської Русі.

3.Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова.

4.Духовний потенціал української ідеї.

8