- •Вербицький о.М. Метрологічне забезпечення і обладнання для оцінки якості сировини і продукції
- •Розділ 1 основні поняття та визначення метрології
- •1.1. Історія виникнення метрології
- •1.2. Історія розвитку метрології в Україні
- •1.3. Закон України „Про метрологію і метрологічну діяльність”
- •1.4. Основні терміни метрології та їх визначення
- •Розділ 2 фізичні величини та системи фізичних величин
- •2.1. Фізичні величини та одиниці вимірювань
- •2.2. Системи фізичних одиниць. Міжнародна система сі
- •2.3. Похідні одиниці системи сі
- •Розділ 3 вимірювання та забезпечення їх потрібної точності
- •3.1. Фізичний експеримент
- •3.2. Планування та організація вимірювань
- •3.3. Види вимірювань
- •3.4. Точність та похибки вимірювань
- •3.5. Опрацювання результатів прямих багаторазових вимірювань
- •3.6. Зменшення впливу випадкових похибок
- •Розділ 4 засоби вимірювальної техніки
- •4.1. Основні визначення
- •4.2. Параметри засобів вимірювань
- •4.3. Похибки засобів вимірювальної техніки
- •4.4. Методи зменшення похибок засобів вимірювання
- •4.5. Вибір засобів вимірювання
- •Розділ 5 державна система промислових приладів
- •5.1. Мета створення державної системи промислових приладів
- •5.2. Класифікація та побудування виробів дспп
- •Розділ 6 державний метрологічний контроль та нагляд
- •6.1. Державна метрологічна система
- •6.2. Уповноваження та атестація в державній метрологічній системі
- •6.3. Державні випробування засобів вимірювальної техніки та затвердження їх типів
- •6.4. Державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •6.5. Повірка засобів вимірювальної техніки
- •6.6. Державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань
- •6.7. Атестація калібрувальних і вимірювальних лабораторій підприємств та організацій
- •6.8. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки
- •6.9. Калібрування засобів вимірювальної техніки
- •6.10. Метрологічна експертиза документації та атестація методик виконання вимірювань
- •6.11. Метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань
- •5. Державна метрологічна повірка та атестація засобів вимірювальної техніки. Розділ 7 метрологічне забезпечення підприємства легкої промисловості
- •7.1. Мета метрологічного забезпечення на підприємстві
- •7.2. Метрологічне забезпечення технологічних процесів
- •7.3. Метрологічне забезпечення на етапі виготовлення виробу
- •7.4. Оцінка якості продукції
- •7.5. Організація технічного контролю на підприємствах легкої промисловості
- •7.6. Керування якістю продукції в межах виробничого процесу
- •8.1.2. Вимірювання маси за допомогою важільних ваг
- •8.1.3. Методологія обробки даних досліджень
- •8.2. Методики проведення повірок
- •8.2.1. Відомча повірка довжиномірів дл-2, дл-2м, дл-3
- •8.2.2. Відомча повірка стебломірів с-2 та с-2м
- •8.2.3. Відомча повірка стебломірів сп-20
- •8.2.4. Відомча повірка лабораторних м’ялок лм-3
- •8.2.5. Відомча повірка м’яльно-тіпального верстата смт-200м
- •8.2.6. Відомча повірка стрічкоутворювача ло-2
- •8.2.7. Відомча повірка машини розривної типу 741 (динамометра дкв-60)
- •8.2.8. Відомча повірка крайкоміра Кр-4
- •8.2.9. Відомча повірка кутомірів уа-1 та уа-2
- •Список літератури
- •Додатки
- •Вербицький Олександр Миколайович Метрологічне забезпечення і обладнання для оцінки якості сировини і продукції
Розділ 5 державна система промислових приладів
5.1. Мета створення державної системи промислових приладів
У середині XX століття бурхливий розвиток багатогалузевого народного господарства зумовив необхідність автоматичного контролю й керування технологічними процесами. Завдання, які повинна була вирішувати техніка, ставали дедалі складнішими й різноманітнішими. Зростала кількість технічних засобів контролю та автоматизації, що ускладнювало виконання завдання приладобудівної промисловості із забезпечення кожної галузі народного господарства спеціальними технічними засобами.
Тому наприкінці 50-х років з метою забезпечення промисловості засобами автоматизації розпочалися роботи з упорядкування й уніфікації засобів контролю та автоматизації. Ці роботи і стали методологічною основою розробки державної системи промислових приладів (ДСПП).
Головна мета створення ДСПП – розробка такої системи приладів і засобів автоматизації, яка б у короткий термін задовольнила потреби народного господарства в засобах автоматизації та приладах і забезпечила високу економічну ефективність народного господарства в цілому.
Принципи, на яких базується ДСПП, можна сформулювати так:
- поділ приладів і засобів автоматизації за функціональним призначенням на основні типи;
- мінімізація номенклатури з урахуванням повного задоволення потреб промисловості шляхом створення параметричних рядів, уніфікованих систем та агрегатованих комплексів приладів і засобів автоматизації;
- агрегатована побудова складних пристроїв на базі типових уніфікованих елементів блоків і модулів;
- сумісність приладів і засобів автоматизації ДСПП у роботі автоматичних систем контролю та управління.
Першим етапом створення ДСПП була розробка методологічних основ її побудови. Початок реалізації ДСПП (у 50-х роках) збігся з розвитком і практичним використанням агрегатної уніфікованої системи, побудованої з блоків та модулів пневмоавтоматики. Подальше вдосконалення пневмоавтоматики пов’язане з розробкою малогабаритної агрегатної уніфікованої системи, яка набула широкого застосування під час автоматизації хімічної, нафтохімічної та харчової промисловостей.
У 60-х роках розпочався другий етап створення ДСПП. Створюється універсальна система елементів промислової пневмоавтоматики, яка забезпечила скомпонованість практично всіх видів засобів автоматизації з обмеженою кількістю малогабаритних універсальних пневмоелементів модульного типу: від простого позиційного регулятора до пневматичної обчислювальної машини зі стандартним пневматичним сигналом.
Блочно-модульний принцип побудови системи використано при створенні електричної агрегатної уніфікованої системи, що є комплексом уніфікованих регулюючих і функціонуючих засобів зі стандартним електричним сигналом.
Були створені перші ряди уніфікованих первинних перетворювачів із силовою компенсацією і стандартними пневматичними та електричними сигналами, які дозволили розпочати серійний випуск засобів автоматизації і на їхній базі перейти до вирішення завдань комплексної автоматизації основних галузей народного господарства.
У 70-х роках широко розвиваються автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП), які започатковують третій етап розвитку ДСПП. Впровадження АСУТП обумовлене постановкою нових завдань і підходів до автоматизації виробництва. Інтенсивно розвивається виробництво керувальних обчислювальних машин і комплексів пристроїв зв'язку з об'єктами та засобів централізованої обробки вимірювальної інформації.
Одночасно зі створенням нових комплексів технічних засобів були розроблені державні та галузеві стандарти, які закріпили принципи уніфікації та умови поєднання розроблюваних і виготовлюваних засобів, а також гарантували й визначали функціональну, інформаційну, конструктивну, енергетичну та метрологічну сумісність засобів ДСПП в автоматичних системах контролю та керування.
Зараз у межах ДСПП випускається понад 2000 типів промислових приладів і засобів автоматизації, які задовольняють потреби народного господарства в засобах автоматизації й у розробці на їх основі необхідних систем автоматичного контролю та керування.
Засоби ДСПП виготовляються на основі базових конструкцій з уніфікованими конструктивними параметрами, сигналами та елементами, забезпечуючи максимально можливий рівень уніфікації та стандартизації.
Державна система промислових приладів – це сукупність уніфікованих та реалізованих рядів блоків, приладів і засобів для одержання, опрацювання та використання інформації, які відповідають єдиним технічним і метрологічним вимогам і мають уніфіковані параметри вхідних і вихідних сигналів, нормалізовані габарити, у тому числі розміри, а також економічно обґрунтовану точність, надійність, довговічність та естетичність.