Тема: Поняття

Ознаки поняття

З агальні й індивідуальні

О сновні види ознак

предметів мислення Істотні й неістотні

Родові й видові

Приклад обсягу та змісту поняття

Поняття	Обсяг	Зміст
Слов’янин	Загальний. Всі слов’яни і слов’янізовані народи взагалі – українці, поляки, болгари, серби, хорвати, росіяни, македонці тощо	Люди з певним загальним етнічним минулим (спрощено).
Вуз	Загальний. Всі вузи, які існували, існують та будуть існувати	Учбовий заклад, в якому студенти мають змогу отримати вищу освіту
МЕГУ ім. акад. С. Дем”янчука	Одиничний. Існує лише один Міжнародний економіко-гуманітврний університет ім. акад. С. Дем’янчука	Вищій учбовий заклад, який має певний профіль, певну адресу, певний професорсько-викладацький склад, певну унікальну структуру і т.д.

Види понять

В иди понять за змістом

конкретні (міст, народ, книга)

абстрактні (сміливість, краса)

збірні (армія, ліс, бібліотека)

незбірні (дерево, людина)

співвідносні (добро-зло, північ-південь)

безвідносні (аудиторія, роман, автомобіль)

позитивні

заперечні (віруючий-невіруючий, розумний-нерозумний)

Види понять за обсягом

реєструючі (людина, ліс, книга)

нереєструючі (пісок, зерно)

поняття з нульовим обсягом (відьма, мавка)

загальні (людство)

одиничні

Відношення між поняттями

1. 2. 3. 4. 5 6.

1. відношення тотожності 4. відношення спів порядкування (наука-природничі науки, технічні науки)

2. відношення перехресності 5. відношення протилежності

(студент-музикант) (день-ніч)

3. відношення підпорядкування 6. відношення заперечення

(народ - український народ) (чорний-нечорний)

Тема: Судження

Варіанти розподілу термінів у простих судженнях

Вид судження за кількістю та якістю	Позначення	Формула судження	Розподілення термінів
			S	Р
Загально-стверджувальні	А	Всі S є Р	+	– або +
Частково-стверджувальні	І	Деякі S є Р	–	– або +
Загально-заперечувальні	Е	Всі S не є Р	+	+
Частково-заперечувальні	О	Деякі S не є Р	–	+

S (суб’єкт) – предмет думки

Р(предикат) – ознака, властивість предмета думки

S+, Р+ - розподялений термін, якщо його обсяг повністю виявляється, або випиває з обсягу іншого

S-, Р- -нерозподілений, якщо обсяг терміна береться тільки частково

Таблиці істинності для складних висловлювань

Таблиця 1. Істинність кон’юнктивного судження

А	В	А  В
Істинне	Істинне	Істинне
Істинне	Не істинне	Не істинне
Не істинне	Істинне	Не істинне
Не істинне	Не істинне	Не істинне

Таблиця 2. Істинність диз’юнктивного судження

Несувора диз’юнкція			Сувора диз’юнкція
А	В	А  В	А	В	А  В
Істинне	Істинне	Істинне	Істинне	Істинне	Не істинне
Істинне	Не істинне	Істинне	Істинне	Не істинне	Істинне
Не істинне	Істинне	Істинне	Не істинне	Істинне	Істинне
Не істинне	Не істинне	Не істинне	Не істинне	Не істинне	Не істинне

Таблиця 3. Істинність імплікативного судження

А	В	А → В
Істинне	Істинне	Істинне
Істинне	Не істинне	Не істинне
Не істинне	Істинне	Істинне
Не істинне	Не істинне	Істинне

Таблиця 4. Істинність еквівалентного судження

А	В	А≡В
Істинне	Істинне	Істинне
Істинне	Не істинне	Не істинне
Не істинне	Істинне	Не істинне
Не істинне	Не істинне	Істинне

Таблиця 5. Істинність заперечувальних суджень

а	ā
Істинне	Не істинне
Не істинне	Істинне

Тема: Закони

Закон тотожності

Будь-яка думка має бути тотожна сама собі

А=А

Закон суперечності (несуперечності)

З двох суджень, з яких в одному щось стверджується про предмет думки в даний час, а в іншому в цей же час те ж саме заперечується обидва не можуть бути одночасно істинними

або :

Два протилежних судження не можуть бути істинними в один і той же час і в одному і тому ж відношенні

А ^ -А

Закон достатньої підстави

Кожна вірна думка може бути доведеною

або:

Для того, щоб вважатися вірним, всяке положення

має бути доведеним

A B

Закон виключеного третього

Два суперечливих судження не можуть бути одночасно хибними і одночасно істинними. Одне з них істинне,

а інше – хибне. Третє судження виключене

(істинним є лише А або не-А, третього не існує)

або:

З двох заперечувальних суджень, які знаходяться у протиріччі одне істинне, інше – неістинне, а третього не існує

Тема : Умовивід

Способи утворення безпосередніх умовиводів

Перетворення:

1. Всі S є P______ (А)

Жодне S не є P (Е);

2. Жодне S не є P (Е)

Всі S є не –P (А);

3. Деякі S є P_____ (І)

Деякі S не є не - P (О);

4. Деякі S не є P___(О)

Деякі S є не - P (І).

Обернення:

1. Всі S є P______ (А)

Деякі P є S (І);

2. Жодне S не є P (Е)

Жодне P не є S (Е);

3. Деякі S є P_____ (І)

Деякі P є S (І).

*судження типу О не підлягає оберненню, оскільки при такому оберненні засновок є заперечним судженням, в якому предикат за правилом розподілений, а у висновку ж він нерозподілений.

Протиставлення предикату

1. Всі S є P______ (А)

Жодне не- P не є S (Е);

2. Жодне S не є P (Е)

Деякі не- P є S (І);

4. Деякі S не є P_____ (О)

Деякі не-P є S (І).

* судження типу І не підлягає протиставленню предикату, оскільки після перетворення ми отримали б судження О, яке потім потрібно було б обернути (яке оберненню не підлягає).

Фігури категоричного силогізму

І. М Р більший засновок – загальне судження

М Р менший засновок – судження стверджувальне

S Р

ІІ. М Р більший засновок – загальне судження

М Р один із засновків заперечуване судження

S Р

ІІІ. М Р менший засновок – судження стверджувальне

М Р

S Р висновок часткове судження

IV. М Р

М Р

S Р

Якщо більший засновок – стверджувальне судження, то менший повинен бути загальним судженням;

Якщо один із засновків – заперечу вальне судження, то більший засновок повинен бути загальним судженням.

*термін М – середній, що входить до обох засновків, але відсутній у висновку;

* менший термін входить до висновку як його суб’єкт (S);

* більший термін виконує роль предиката висновку (P).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ