
- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план дисципліни «логіка»
- •Теми практичних занять
- •Практикум:
- •Тема 2. Мислення і мова
- •Тема 3. Поняття
- •16. Зобразіть графічно (колами Ейлера) відношення між такими поняттями:
- •17. Яке з понять у наступних парах має більший обсяг:
- •Тема 4. Судження
- •Тема 5. Основні закони традиційної логіки
- •Тема 6. Умовивід
- •Отже, деякі отрути — ліки.
- •Отже, кити не належать до риб.
- •Жодна з політичних партій, яка нав’язує свої погляди громадянам держави, не є демократичною, бо це суперечить принципам демократії.
- •Отже, ця партія не може вважатися демократичною.
- •Тема 7. Види та структура доведення та спростування
- •Тема 8. Логічні основи ведення суперечок
- •Додатки Тема: Предмет і значення логіки
- •Тема: Поняття
- •Види понять
- •Тема: Судження
- •Тема 1.
- •Тема 8.
- •Теми доповідей
- •Орієнтовний перелік питань
- •Навчально-методичне забезпечення дисципліни
Тема: Поняття
Ознаки поняття
З
агальні
й індивідуальні
О
сновні
види ознак
предметів
мислення Істотні
й неістотні
Родові й видові
Приклад обсягу та змісту поняття
Поняття |
Обсяг |
Зміст |
Слов’янин |
Загальний. Всі слов’яни і слов’янізовані народи взагалі – українці, поляки, болгари, серби, хорвати, росіяни, македонці тощо |
Люди з певним загальним етнічним минулим (спрощено). |
Вуз |
Загальний. Всі вузи, які існували, існують та будуть існувати |
Учбовий заклад, в якому студенти мають змогу отримати вищу освіту |
МЕГУ ім. акад. С. Дем”янчука |
Одиничний. Існує лише один Міжнародний економіко-гуманітврний університет ім. акад. С. Дем’янчука |
Вищій учбовий заклад, який має певний профіль, певну адресу, певний професорсько-викладацький склад, певну унікальну структуру і т.д. |
Види понять
В
иди
понять за змістом
конкретні (міст, народ, книга)
абстрактні (сміливість, краса)
збірні (армія, ліс, бібліотека)
незбірні (дерево, людина)
співвідносні (добро-зло, північ-південь)
безвідносні (аудиторія, роман, автомобіль)
позитивні
заперечні (віруючий-невіруючий, розумний-нерозумний)
Види понять за обсягом
реєструючі
(людина, ліс, книга)
нереєструючі
(пісок, зерно)
поняття з нульовим обсягом (відьма, мавка)
загальні (людство)
одиничні
Відношення між
поняттями
1. 2. 3. 4. 5 6.
відношення тотожності 4. відношення спів порядкування (наука-природничі науки, технічні науки)
відношення перехресності 5. відношення протилежності
(студент-музикант) (день-ніч)
відношення підпорядкування 6. відношення заперечення
(народ - український народ) (чорний-нечорний)
Тема: Судження
Варіанти розподілу термінів у простих судженнях
Вид судження за кількістю та якістю |
Позначення |
Формула судження |
Розподілення термінів |
|
S |
Р |
|||
Загально-стверджувальні |
А |
Всі S є Р |
+ |
– або + |
Частково-стверджувальні |
І |
Деякі S є Р |
– |
– або + |
Загально-заперечувальні |
Е |
Всі S не є Р |
+ |
+ |
Частково-заперечувальні |
О |
Деякі S не є Р |
– |
+ |
S (суб’єкт) – предмет думки
Р(предикат) – ознака, властивість предмета думки
S+, Р+ - розподялений термін, якщо його обсяг повністю виявляється, або випиває з обсягу іншого
S-, Р- -нерозподілений, якщо обсяг терміна береться тільки частково
Таблиці істинності для складних висловлювань
Таблиця 1. Істинність кон’юнктивного судження
А |
В |
А В |
Істинне |
Істинне |
Істинне |
Істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Таблиця 2. Істинність диз’юнктивного судження
Несувора диз’юнкція |
Сувора диз’юнкція |
||||
А |
В |
А В |
А |
В |
А В |
Істинне |
Істинне |
Істинне |
Істинне |
Істинне |
Не істинне |
Істинне |
Не істинне |
Істинне |
Істинне |
Не істинне |
Істинне |
Не істинне |
Істинне |
Істинне |
Не істинне |
Істинне |
Істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Таблиця 3. Істинність імплікативного судження
А |
В |
А → В |
Істинне |
Істинне |
Істинне |
Істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Істинне |
Істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Істинне |
Таблиця 4. Істинність еквівалентного судження
А |
В |
А≡В |
Істинне |
Істинне |
Істинне |
Істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Не істинне |
Істинне |
Таблиця 5. Істинність заперечувальних суджень
-
а
ā
Істинне
Не істинне
Не істинне
Істинне
Тема: Закони
Закон тотожності
Будь-яка думка має бути тотожна сама собі
А=А
Закон суперечності (несуперечності)
З двох суджень, з яких в одному щось стверджується про предмет думки в даний час, а в іншому в цей же час те ж саме заперечується обидва не можуть бути одночасно істинними
або :
Два протилежних судження не можуть бути істинними в один і той же час і в одному і тому ж відношенні
А ^ -А
Закон достатньої підстави
Кожна вірна думка може бути доведеною
або:
Для того, щоб вважатися вірним, всяке положення
має бути доведеним
A
B
Закон виключеного третього
Два суперечливих судження не можуть бути одночасно хибними і одночасно істинними. Одне з них істинне,
а інше – хибне. Третє судження виключене
(істинним є лише А або не-А, третього не існує)
або:
З двох заперечувальних суджень, які знаходяться у протиріччі одне істинне, інше – неістинне, а третього не існує
Тема : Умовивід
Способи утворення безпосередніх умовиводів
Перетворення:
Всі S є P______ (А)
Жодне S не є P (Е);
Жодне S не є P (Е)
Всі S є не –P (А);
Деякі S є P_____ (І)
Деякі S не є не - P (О);
Деякі S не є P___(О)
Деякі S є не - P (І).
Обернення:
Всі S є P______ (А)
Деякі P є S (І);
Жодне S не є P (Е)
Жодне P не є S (Е);
Деякі S є P_____ (І)
Деякі P є S (І).
*судження типу О не підлягає оберненню, оскільки при такому оберненні засновок є заперечним судженням, в якому предикат за правилом розподілений, а у висновку ж він нерозподілений.
Протиставлення предикату
Всі S є P______ (А)
Жодне не- P не є S (Е);
Жодне S не є P (Е)
Деякі не- P є S (І);
Деякі S не є P_____ (О)
Деякі не-P є S (І).
* судження типу І не підлягає протиставленню предикату, оскільки після перетворення ми отримали б судження О, яке потім потрібно було б обернути (яке оберненню не підлягає).
Фігури категоричного силогізму
І.
М
Р більший
засновок – загальне судження
М Р менший засновок – судження стверджувальне
S Р
ІІ.
М
Р більший
засновок – загальне судження
М Р один із засновків заперечуване судження
S Р
ІІІ. М Р менший засновок – судження стверджувальне
М Р
S Р висновок часткове судження
IV.
М
Р
М Р
S
Р
Якщо більший засновок – стверджувальне судження, то менший повинен бути загальним судженням;
Якщо один із засновків – заперечу вальне судження, то більший засновок повинен бути загальним судженням.
*термін М – середній, що входить до обох засновків, але відсутній у висновку;
* менший термін входить до висновку як його суб’єкт (S);
* більший термін виконує роль предиката висновку (P).
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ