Питання 45_Правова основа діяльності міжнародного трибуналу з морського дна
(International Tribunal on the Law of the Sea) — незалежна міжнар. суд. інституція для вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням та тлумаченням Конвенції ООН по морському праву 1982. Утв. 19% згідно з Конвенцією 1982 і входить до системи міжнар. організацій ООН. Функціонує на основі статуту (міститься у Додатку VI до Конвенції) та Регламенту, прийнятого 1997. До складу трибуналу входить 21 суддя. Члени трибуналу обираються строком на 9 років. Перші вибори відбулися 1996.
Трибунал є гол. інституційним елементом системи мирного вирішення спорів за Конвенцією 1982. Доступ до нього відкритий для всіх держав — учасниць Конвенції. Спори передаються на розгляд за згодою сторін, а рішення є остаточними і підлягають обов'язковому виконанню сторонами спору. Для розгляду справ трибунал може створювати спец, камери. Вже створені камера спрощеного провадження, камера зі спорів щодо мор. дна, камера зі спорів щодо риболовства та камера зі спорів щодо навкол. середовища. Вирішення більшості важливих орг.-адм. питань, пов'язаних з функціонуванням трибуналу, в т. ч. вибори його членів, здійснюється на щоріч. нарадах держав — учасниць Конвенції 1982. М. т. з м. п. став ефективним інструментом вирішення питань, пов'язаних з арештами суден. Так, у справі арешту Гвінеєю судна «Сайга» під прапором Сент-Вінсенту і Гренадін трибунал визнав Гвінею винною у комплексному порушенні прав Сент-Вінсенту і Гренадін та призначив останній компенсацію понад 2,1 млн. дол. США. Увесь процес суд. розгляду — від порушення справи до ухвалення рішення — тривав майже 19 місяців.
Крім того, в рамках трибуналу існує механізм, який дає змогу оперативно вирішувати питання швидкого звільнення суден з-під арештів відповідно до ст. 292 Конвенції 1982. З набуттям 25.VIII 1999 чинності для України Конвенції 1982 відкриваються широкі можливості захисту вітчизн. інтересів у мор. галузі через цю важливу міжнар. суд. установу. Місцеперебування — м. Гамбург (Німеччина).
Питання 41_ Постійна палата міжнародного правосуддя
Була створена для вирішення міжнародних суперечок в судовому порядку.
ПОСТІЙНА ПАЛАТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОСУДДЯ - (Permanent Court of International Justice, Cour permanente de justice Internationale) — постійно діючий суд. орган при Лізі Націй. Рішення про її заснування було прийнято на Паризькій мирній конференції 1919— 20. Статут Палати було затверджено Асамблеєю Ліги Націй 13.XII 1920. Місцеперебування — м. Гаага (Нідерланди). Практично П. п. м. п. розпочала свою діяльність 1922 і працювала по 1940 до вторгнення нацистської Німеччини в Нідерланди. Складалась Палата з 15 суддів, які обиралися на 9 років Радою і Асамблеєю Ліги Націй. Визнання юрисдикції Палати грунтувалося на принципі факультативності: кожна д-ва могла зробити заяву про визнання обов'язкової юрисдикції Палати, чим зв'язувала себе стосовно ін. держав, котрі робили таку заяву. Всього 45 держав зробили под. заяви. До цього треба додати, що в багатьох міжнар. договорах того часу містилося положення про звернення до Палати в разі виникнення спорів. Було укладено понад 175 таких договорів. По спорах держав Палата прийняла 32 рішення. Крім того, вона надала 27 консультат. висновків. Своїми консультат. висновками Палата допомагала Лізі Націй в її зусиллях, спрямованих на врегулювання різних спорів. З погляду застосування і розвитку міжнар. права діяльність Палати має неабияку цінність. Досвід її роботи враховано під час утворення Міжнародного суду ООН. Ост. сесію Палата провела в жовтні 1945, а 1946 формально припинила своє Існування.