- •Питання до іспту
- •Соціально-історичні та теоретичні передумови виникнення соціології.
- •О. Конт як засновник соціології.
- •Соціологія г.Спенсера.
- •Марксизм та соціологія.
- •Основні положення соціології е.Дюркгейма.
- •Соціологія г.Зиммеля.
- •Поняття та компоненти культури.
- •Основні підходи, стилі та засоби вирішення конфлікту.
- •Економіка як соціальний інститут.
- •Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв’язків.
- •Поняття труда, його категорії та функції.
- •Політика як соціальний інститут.
- •Етапи та види соціологічного дослідження.
- •Програма соціологічного дослідження.
- •Об’єкт, предмет, проблемна ситуація дослідження.
- •Гіпотеза в соціологічному дослідженні.
- •Вибірковий метод у соціологічному дослідженні.
- •Опитування: анкетні та інтерв’ю як метод соціологічного дослідження.
- •Принципи складання анкети
- •Експеримент як метод соціологічного дослідження.
- •Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
- •Поняття документа в соціології.
- •Соціометрія як засіб дослідження у малих групах.
- •Аналіз та узагальнення соціологічної інформації.
Поняття труда, його категорії та функції.
Праця виконує практичні, дуже важливі завд-функції, основними з яких є такі: 1задоволення людських потреб,
Відтворення суспільного багатства, 2обмін речовин між собою, суспільством і природою через трудову діяльність, 3створення суспільства і забезпечення суспільного прогресу, 4людинотворча (тільки праця є безпосередньою умовою становлення і розвитку самої людини), 5свободотворча, яка полягає в тому, що тільки праця прокладає людству шлях до свободи.
Соц сутність праці полягає в тім, що саме праця створи, ла людину і визначає її сутність. Соц-тр відносини, які виникають у процесі праці, зв'язані, з одного боку, зі ставленням до праці, а з іншого — із впливом праці на формування і розвиток осо¬бистості: суб'єктом процесу праці може бути лише людина, яка ре¬гулює і контролює його.Праця — це основна форма життєдіяльності суспільства, вихідна умова його буття, яка визначає спосіб ставлення людини до світу і одної людини до іншої, специфіку відносин у будь-якому трудовому колективі і в будь-якій державі. Відомий ам підприємець Форд, оцінюючи зна¬чення праці в житті людини, стверджує, що праця є основною умо-вою здоров 'я, самоповаги і щастя. Відтак соц-ек сутність праці є двоїстою: вона, з одного боку, є джерелом багатства і доходів, а з іншого — мірою поведінки людини, засобом її самореалізації, самоствердження як особистості.
Труд як засіб задовольняння людських потреб.
Зв’язок соціології труда з іншими науками.
Предмет та завдання соціології управління.
Управління — це можливість і здатність певного суб”єкта впливати на суспільство (або його окремі спільності) з метою упорядкування, збереження якісної специфіки, стабільного функціонування, розвитку та удосконалення.
Школи соціології управління.
Предмет та завдання соціології політики.
Соціологія політики – одна з важливих галузей (функціональна підсистема) соціології, яка пояснює такі явища, як боротьба за владу і здійснення влади, оскільки саме ці явища є сутністю політики. Але водночас соціологія політики – галузь політології, тому що головну увагу вона приділяє взаємозв'язку проблем політичної влади зі структурою і розвитком суспільства як єдиного цілого. Політика – це діяльність класів, соціальних груп, індивідів, яка проявляється у владних відносинах, тобто відносинах, спрямованих на завоювання, утримання, перерозподіл і використання влади. Це випливає з усталеного загальносоціологічного уявлення про владу як здатність (можливості) однієї частини суспільства пригноблювати іншу частину, нав'язувати їй свою волю, здійснювати певний вплив на її відомість і поведінку з метою забезпечення власного інтересу і потреби, що за ним стоять. Що ж до політичної влади, ядром якої є держава, то ця влада спрямована на захист особистого (класового, групо¬вого, корпоративного) інтересу і спирається на систему інститутів. Предметом соціології політики є соціальний механізм влади та її вплив у суспільстві на різних етапах його розвитку і функціо¬нування. Саме вивчення механізму перетворення соціального в політичне, зокрема механізму формування із соціальної спільності політичного суб'єкта, відрізняє соціологію політики від інших політичних дисциплін. Завдання соціології політики полягає в кон¬кретному аналізі змісту політики і політичної діяльності різних соціальних- груп, у дослідженні характеру їх політичних інтересів, у вивченні політичних рухів, поведінки і свідомості мас. Соціологія політики вивчає сутність влади, її природу і прояви з погляду кон¬кретної людини, а також соціальних груп, верств, громадських ор¬ганізацій та об'єднань. Саме тому для соціології політики предме¬том особливої ваги виступає розгляд особистості як суб'єкта політичного життя, бо кожна людина в суспільстві є і об'єктом і суб'єктом політичних відносин.
Соціологи розглядають політику через призму аналізу соці¬альної структури і неформальних соціальних інститутів, громадсь¬кої думки і поведінки, через дослідження особистості й малих груп. Вони звертають увагу на необхідність вивчення конфліктів і змін, а не тільки миру і стабільності; бюрократизму і процедури прийняття рішень, а не тільки органів управління та їх апарату; усіх громадсь¬ких організацій і рухів, неформальних об'єднань, а не тільки політичних партій і профспілок; різноманітних засобів залучення мас до політики, а не тільки їх участь у виборах; політичних лідерів різних рівнів, а не тільки керівників держав; політичної культури і традицій, а не тільки політичної ідеології; політичних систем і полі¬тичних режимів, а не тільки держав та їх форм. Соціологи внесли в дослідження політики такі поняття, як роль, статус, позиція, цін¬ність, очікування, орієнтація, інституціоналізація, соціалізація і т.ін.
Таким чином, предметом соціології політики є політична свідо¬мість людей і їхня політична поведінка, які втілюються у діяльність держав і суспільних інститутів, організацій, а також механізм впли¬ву на процеси функціонування політичної влади.