4. Внутрішнє становище та життя населення у сша, Великій Британії, срср, Німеччині, Японії в роки війни

США

Усвідомлюючи, яку загрозу для міжнародної позиції США становить посилення нацистської Німеччини, американський уряд став надавати дедалі більшу підтримку Великій Британії та Франції. В листопаді 1939 р. Конгрес США скасував ембарго на вивезення зброї. Після нападу Німеччини на Бельгію (травень 1940 р.) США заявили, що "їхні симпатії на боці жертв агресії. Розгорнувся рух за співробітництво з народами, які билися проти нацизму. В березні 1941 р. було прийнято закон про передачу у позику або в оренду озброєння, боєприпасів, стратегічної сировини, різноманітних товарів і послуг країнам-союзникам по антигітлерівській коаліції в період Другої світової війни — закон про ленд-ліз. Видатки США за ленд-лізом з 11 березня 1941 р. по 1 серпня 1945 р. сягнули 46 млрд доларів (13% всіх воєнних видатків США за роки війни і понад 50% "їхнього експорту). Постачання за ленд-лізом значною мірою сприяли розширенню виробництва у США в роки війни, зростанню державних замовлень, зменшенню безробіття, створенню нових робочих місць. З грудня 1941 р. американські військово-морські сили брали безпосередню участь у війні з Японією. Серед населення поширилися антияпонські настрої. Американці виявляли великий патріотизм і надавали підтримку своїй армії та флоту.

Велика Британія

Наступ Німеччини на Заході, окупація нею навесні 1940 р. ряду країн Західної Європи (в тому числі вторгнення до Франції) означали повний крах політики "вмиротворен-ня". Уряд Н. Чемберлена ІОтравня 1940 р.змушений був піти у відставку. Після подій у районі Дюнкерка (травень 1940 р.) і капітуляції Франції (червень 1940 р.) над Британією постала загроза німецького вторгнення. За цих умов новий коаліційний уряд, що складався з консерваторів, лібералів і лейбористів (за переважання перших), сформований У. Черчіллем, здійснив ряд надзвичайних заходів для переведення економіки країни на воєнні рейки і зміцнення збройних сил, передусім сухопутної армії; розпочалося формування загонів цивільної самооборони. Британський народ надав одностайну підтримку оборонним заходам уряду і виявив стійкість під час німецького повітряного наступу на Велику Британію. Битва за Англію 1940-1941 рр. стала героїчною сторінкою в історії англійського народу.

16 липня 1940 р. Гітлер підписав план "Морський лев", що передбачав висадку десанту в Англії. Протидію панівного на морі британського флоту німецьке командування мало намір подолати за допомогою авіації і підводних човнів. Німецькі літаки протягом декількох місяців бомбардували Лондон та інші англійські міста, щоб посіяти страх серед населення і зламати його волю до опору.

15 вересня 1940 р. більше 1000 німецьких бомбардувальників завдали масованого удару по Лондону. У ніч на 15 вересня було повністю зруйновано місто Ковентрі. Німецькі підводні човни за пщтримки авіації прагнули блокувати Британські острови. Застосовуючи тактику "вовчої зграї", вони цілими групами атакували англійські транспортні кораблі, прагнучи відрізати Англію від джерел сировини і продовольства. Однак англійці не здавалися і завдавали серйозних втрат супротивнику. Під час повітряних нальотів на Англію німецька авіація втратила більше 1700 літаків. Велику допомогу Великій Британії подавали домініони, особливо Канада, яка мала значний промисловий потенціал.

СРСР

Нацистська агресія, втрата великих територій, де вироблялася значна частина промислової продукції, поставили економіку Радянського Союзу в найтяжчі умови. До грудня 1941 р. спостерігалося падіння промислового виробництва. По суті, більшість промислових підприємств західних районів країни було або захоплено ворогом, або вони були "на колесах" — переміщувалися на схід, або стояли просто неба на нових місцях. А фронту треба було в найкоротший термін дати все необхідне. За перші три місяці війни із західних районів було перебазовано понад 1360 великих, здебільшого військових, промислових підприємств і майже 10 млн жителів. Незважаючи на втрати, продовольчу скруту, нестачу житла, монтаж евакуйованих підприємств на нових місцях завершувався дуже швидко, — за 3-4 місяці випуск продукції цих підприємств вже досягав довоєнного рівня.

Вкрай тяжке становище склалося у сільському господарстві. Село знелюдніло. Більшість чоловіків пішла на фронт, їх замінили жінки, підлітки, старі люди. В МТС число жінок-трактористок і комбайнерів у 1942 р. складало більше 40%. Були також жіночі тракторні бригади, які під час сівби працювали в полі по 22 години на добу. В колгоспах запроваджувався збільшений, порівняно з передвоєнним, обов'язковий мінімум трудоднів, причому значно — в 1,5 рази. Мінімум трудоднів встановлювався і для підлітків починаючи з 12 рокш. Колгоспників та членів їхніх сімей, які не виробили обов'язкового мінімуму трудоднів, притягали до суду.

До кінця 1942 р. відновлювала свій потенціал оборонна промисловість країни. Вжиті захопи дали змогу ліквідувати військово-технічну перевагу Німеччини, на яку працювала практично вся Європа. Всього за 18 днів було сконструйовано грізну 152-мм гаубицю, а її масовий випуск освоєно за 40 днів. Розпочалися масове виробництво знаменитих "катюш", серійний випуск винищувачів Як-9, Як-3, бомбардувальника Ту-2 та іншої техніки.

На передньому краї боротьби з нацистською агресією була радянська наука. Але в беріївських застінках було ув'язнено багато визначних науковців. У роки війни там загинули М. І. Вавилов, П. А. Флоренський та інші.

У дні важких випробувань разом з народом були майстри культури. Статті, памфлети І. Г. Еренбурга, О. М. Толстого, М. О. Шолохова викривали фашизм, його злочини проти людства, мовили про найважливіше — про долю Батьківщини, обов'язок кожної людини.

У складі фронтових театрів, а їх було 25, працювали видатні режисери і артисти Ю. А. Завадський, А. Д. Дикий, С. М. Михоелс, Є. Н. Гоголєва, М. І. ПрудкІн, М. І. Царьов та інші. У концертній діяльності в тилу і на фронті брали участь видатні артисти Л. О. Утьосов, К. І. Шульженко, Л. А. Русланова, Д. Ф. Ойстрах та ін.

У воєнні роки було створено художні фільми "Вона захищає Батьківщину", "Кутузов", "Небесний тихохід", "Двоє бійців". Патріотичною спрямованістю і громадянською мужністю вирізнялася творчість О. Довженка і Р. Кармена. Художнім літописом війни стали твори митців Кукриніксів, О. О. Дейнеки, С. В. Герасимова, А. О. Пластова.

Не залишилася осторонь всенародної боротьби з нацизмом і церква. Служителі церкви і в моральному, і в матеріальному плані подавали велику допомогу народу і країні для досягнення спільної мети — перемоги над ворогом.

Німеччина

Блискавична перемога над Польщею, окупація цілого ряду європейських країн і особливо швидка перемога над Францією викликали захват у Німеччині. На ознаменування перемоги над Францією 10 днів калатали дзвони і вивішувались державні прапори. Кінець війни здавався близьким, а втрати невеликими: 16 тис. вбитих у Польщі, менше 50 тис. вбитих у Франції. Із завойованих країн до Німеччини ринув потік товарів і продовольства. Загальна вартість матеріальних цінностей, вивезених Німеччиною з окупованих країн 194! р., удвічі перевищувала її річний національний дохід. Крім того, в 1942 р. промисловість окупованих країн дала вермахту різноманітних видів озброєння, боєприпасів, автомашин, суден більше ніж на 4 млрд марок, що становило до 25% всього воєнного виробництва Німеччини. На німецьку економіку працювали заводи Голландії, Данії, Норвегії, Чехії, Франції, Бельгії, не кажучи вже про країни-союзниці у фашистському блоці.

Однак 1943 р. різко змінив обстановку на фронтах і в самій Німеччині. Поразки під Сталінградом і Курськом змусили нацистів шукати виходу в новій, "надтотальній" мобілізації, подальшій концентрації влади в руках партій-но-поліційного апарату, в посиленні масового терору. До армії стали брати людей, які раніше вважалися непридатними до військової служби, мобілізували частину фахівців, зайнятих у промисловості. Посилилася експлуатація європейських союзників Німеччини і окупованих країн.

Ще більших масштабів набув нацистський терор.

Воєнні невдачі Німеччини 1944 р. посилили кризу режиму. Вона виявилась насамперед у змові проти Гітлера, організованій за активної участі групи вищих офіцерів вермахту. їх об'єднувало усвідомлення даремності подальшого опору та його згубних наслідків для Німеччини. Вони хотіли закінчення війни і підписання перемир'я з союзниками. 20 липня 1944 р. учасник змови полковник Клаус фон Штауфенберг прибув до ставки Гітлера і залишив у кабінеті, де відбувалася штабна нарада, портфель з бомбою уповільненої дії, що вибухнула після того, як він пішов. Птлер, однак, відбувся контузією та опіками. Основних учасників змови було заарештовано, страчено 5 тис. чоловік, в тому числі 56 генералів і 1 фельдмаршал; 4 фельдмаршали наклали на себе руки, не чекаючи арешту. Змова дала поштовх до жорстокіших репресій, розпочалося масове знищення всіх ув'язнених противників режиму. Нацизм агонізував, доживаючи останні місяці.

Запитання і завдання

1. У чому полягав план "Ост"?

2. Визначте особливості "нового порядку" в окупованих країнах Європи.

3. Що таке холокош ? Яку політику щодо євреїв провадили нацистські лідери ?

4. Схарактеризуйте рух Опору в окупованих країнах на прикладі однієї країни.

5. Чим пояснюється участь у русі Опору різноманітних прошарків населення незалежно від політичних і релігійних переконань?

6. Складіть таблицю "Рух Опору в країнах Європи під час Другої світової війни" за схемою: Країни

Форми боротьби Керівні органи руху Опору

7. У чому виявилася єдність фронту і тилу в СРСРу роки Другої світової війни ?

8. Порівняйте нацистський "новий порядок" в Європі і окупаційний режим Японіїв Азії.

9. Як вплинула війна на життя населення СІМА та Великої Британії?

10. Які форми опору існували в самій нацистській Німеччині?

Документи і матеріали

1. Із листа Й. Сталіна У. Черчіллю

16 серпня 1944 р.

"Після бесіди з п. Миколайчикам я наказав, щоб командування Червоної Армії інтенсивно скидало озброєння дорайо-ну Варшави. Було також скинуто парашутиста-зв 'язкового, котрий, як доповідає командування, не домігся мети, оскільки був убитий німцями.

Надалі, ознайомившись ближче з варшавською справою, я переконався, що варшавська акція є безглуздою страшною авантюрою, яка коштує населенню великих жертв. Цього не сталося, якби радянське командування було поінформоване до початку варшавської акції і якби поляки підтримували з останнім контакт.

За становища, що склалося, радянське командування дійшло висновку, що воно повинно відмежуватися від варшавської авантюри, бо воно не може нести ані прямої, ані непрямої відповідальності за варшавську акцію".

Запитання до документа

1. Яку позицію зайняло радянське керівництво щодо польського повстання?

2. Який цей мало наслідок для польського народу?

2. Комюніке Французького Національного комітету про звірства гітлерівців 23 липня 1942 р.

"З жовтня 1941 р. Німеччина почала застосовувати у Франції свої звичайні методи насильства... Зараз немає можливості встановити, скільки французів стало жертвами цих методів... Серед методів насильства, які застосовують німці, можна вказати:

1. Масові страти заложників. Після першої страти заложників у Нанті в жовтні 1941 р. по всій окупованій території Франції поширилася практика страти від п 'ят-десяти до ста французів-заложників за кожного вбитого німця.

2. Насильницьке супроводження французькими цивільними особами німецьких військових ешелонів. Після випадку, що стався біля Каена з одним німецьким ешелоном, навантаженим зброєю, було вирішено, що надалі французьких цивільних осіб будуть силою поміщати в кожний німецький поїзд. Так, тридцять цивільних громадян загинули, коли один ешелон зійшов з рейок біля Віра.

3. Масові заслання... Тисячі осіб, що перебували в концентраційних таборах Паризького району, насамперед євреї, були відправлені групами по п'ятсот чоловік до Польщі й окупованої Росії.

4. Репресії щодо сімей так званих саботажників..."

Запитання до документа

1. Які методи насильства застосовували гітлерівці стосовно цивільного населення Франції?

Запам'ятайте дати:

• 25 травня 1940 р. — прийняття плану "Ост".

• 30 травня 1942 р. — створення в СРСР Центрального штабу партизанського руху.

• 12 грудня 1943 р. — підписання радянсько-чехословацького договору.

• 15 березня 1944 р. — прийняття програми Національної Ради Опору Франції.

• 21 липня 1944 р. — створення Польського комітету національного визволення.

• 1 серпня — 2 жовтня 1944 р. — повстання у Варшаві.