2) Кругооборот продуктивного капіталу:
П … Т' – Г' – Т Р.с. … П
З.в.
Мета кругообороту – повторення процесу виробництва, тобто відтворення. Тут підкреслюється головна роль процесу виробництва, примат виробництва. Але складається враження, що це самоціль, тобто виробництво відбувається заради самого виробництва.
3) Кругооборот товарного капіталу:
Т ' – Г' – Т Р.с. … П… Т'
З.в.
Мета кругообороту – створення корисних речей, що здатні задовольняти суспільні потреби, забезпечувати продуктивне та особисте споживання. Підкреслюється безперервність обігу, складається враження примату обігу товарних мас, задоволення суспільної потреби.
Кожна з розглянутих фігур кругообороту капіталу виявляє ту чи іншу його особливість, тому, якщо розглядати їх окремо, то вони можуть викривляти характер капіталістичних відносин. Тільки розглянуті в єдності вони розкривають сутність, рушійний мотив капіталістичного виробництва.
Висновок. Кругооборот капіталу – це рух самозростаючої вартості, в ході якого капітал приймає та скидає 3 функціональні форми (грошову, продуктивну, товарну) і проходить 3 стадії (обігу, виробництва, обігу).
Маркс поступово конкретизує визначення капіталу (метод сходження від абстрактного до конкретного):
капітал – це гроші, що приносять додаткові гроші; самозростаюча вартість; вартість, що приносить додаткову вартість;
капітал – це специфічне виробниче відношення капіталізму, сутність якого полягає в експлуатації найманих робітників капіталістами, у привласненні капіталістами додаткової вартості;
капітал – це не річ, що знаходиться у спокої, а безперервний рух самозростаючої вартості, в ході якого вона приймає і скидає 3 функціональні форми, проходить 3 стадії.
2 Питання.
Кругооборот капіталу, що визначається не як окремий акт, а як процес, який періодично повторюється, називається оборотом капіталу.
Тривалість обороту капіталу визначається сумою часу його виробництва і часу його обігу. Ця сума часу складає час обороту капіталу.
Вивчаючи кругооборот капіталу, ми основну увагу приділяємо зміні форм капіталу, а при вивченні обороту капіталу нас цікавить час, протягом якого відбувається рух капіталу, періодичність і ті фактори, що визначають цю періодичність. Для капіталіста дуже важливе питання часу – коли авансований капітал повернеться до нього у початковій формі і у збільшеному вигляді.
Раніше ми з’ясували, що продуктивний капітал, якщо розглядати його склад з точки зору формування вартості товару і створення додаткової вартості, ділиться на постійний і змінний капітал. З точки зору особливостей обороту частин продуктивного капіталу Маркс розрізнював основний і оборотний капітал.
Основний капітал – це частина продуктивного капіталу, що цілком приймає участь у виробництві, а переносить свою вартість на товар по частинам, по мірі зношування, і повертається до капіталіста в грошовій формі по частинам.
Натуральна форма основного капіталу – засоби праці (будинки, будівлі, верстати, машини…).
Оборотний капітал – це частина продуктивного капіталу, вартість якої входить у вартість створеного товару цілком протягом одного періоду виробництва і повністю повертається капіталісту в грошовій формі в кожному кругообороті капіталу.
До оборотного капіталу відноситься частина постійного капіталу (натуральна форма – сировина, матеріали, паливо), а також змінний капітал у зв’язку з тим, що капітал, який витрачається на купівлю робочої сили, повертається до капіталіста при закінченні кожного кругообороту.
Вартість основного капіталу переноситься на вартість товару конкретним трудом найманого робітника. А стосовно оборотного капіталу треба сказати, що в ньому є перенесена і знову створена вартість. Вартість, що втілена в сировині, матеріалах теж переноситься на товар. Інша справа змінний капітал – він не переносить свою вартість на готовий продукт, а в процесі виробництва робоча сила, яка представляє змінний капітал, створює еквівалент вартості робочої сили і понад тим ще й додаткову вартість.
Включення змінного капіталу в оборотний капітал маскує джерело додаткової вартості, здається, начебто предмети праці і робоча сила грають однакову роль у процесі капіталістичного виробництва.
Критерій ділення продуктивного капіталу на постійний і змінний капітал: різна роль двох частин капіталу в утворенні вартості товару, в створенні додаткової вартості. Постійний капітал нової вартості не створює, тобто не створює додаткової вартості, це здійснює лише змінний капітал, точніше, абстрактний труд найманих робітників, що представляє змінний капітал в процесі виробництва.
Критерій ділення продуктивного капіталу на основний і оборотний капітал: особливості обороту частин продуктивного капіталу. Основний капітал переносить свою вартість на товар по частинам і повертається до капіталіста в грошовій формі по частинам протягом багатьох кругооборотів (це частина постійного капіталу, що втілена в засобах праці). Оборотний капітал - це частина продуктивного капіталу, вартість якої входить у вартість створеного товару цілком протягом одного періоду виробництва і повністю повертається капіталісту в грошовій формі в кожному кругообороті капіталу (це частина постійного капіталу, що втілена в предметах праці і змінний капітал).
Всі ці ділення капіталу стосуються лише продуктивного капіталу, грошового і товарного капіталів вони не стосуються тому, що тільки у виробництві відбувається перенесення вартості і створення вартості.
Вартість елементів основного капіталу переноситься на товар по мірі зношення. Зношення буває фізичним і моральним.
Фізичне зношення основного капіталу – матеріальне зношення засобів праці, поступова втрата ними своєї споживної вартості і вартості в процесі використання або без дії, в наслідку впливу сил природи.
Фізичне зношування основного капіталу – матеріальна основа амортизації, по мірі фізичного зношування засобів праці їхня вартість переноситься на створений продукт.
Амортизація (погашення, сплата боргів) – процес перенесення вартості засобів праці по мірі зношування на продукт, що виробляється з їхньою допомогою, і використання цієї вартості для відтворення засобів праці.
Амортизаційні відрахування – частина вартості засобів праці, що перенесена на вироблений продукт.
Моральне зношування основного капіталу відбувається у наслідку науково-технічного прогресу і зростання продуктивності праці. Це зношування буває 2 видів.
Моральне зношування основного капіталу 1-го виду полягає в тому, що в нових умовах точно такі ж по своїм технічним якостям машини виробляються з меншими затратами труда, в результаті чого не тільки зменшується вартість нових машин, але й падає вартість вже функціонуючих машин.
Приклад. Вартість верстату була 5000 дол., за 5 років на цих верстатах виробляють 5000 товарів, в 1 товарі – 1 дол. перенесеної вартості верстату.
В нових умовах (завдяки НТР удвічі підвищилась продуктивність труда у верстатобудуванні): вартість такого ж верстату – 2500 дол., за 5 років виробляють 5000 товарів, в 1 товарі – вже буде 0,5 дол. перенесеної вартості верстату. Це означає, що в нових умовах ринкові ціни на товари, що вироблені за допомогою цих верстатів, враховують сучасні типові витрати виробництва, і не дозволяють підприємцям, котрі колись заплатили більше за такі ж самі верстати, цілком повернути свої кошти (ці підприємці стали неконкурентоспроможними).
Моральне зношування основного капіталу ІІ-го виду – полягає у витісненні старих верстатів новими, більш продуктивними, що здешевлюють товари. Коли з’являються нові верстати, тоді конкурентна боротьба вимушує капіталістів замінювати новими машинами старі машини, що ще дієздатні і вартість яких ще не перенесена на товари.
Приклад. Вартість верстату 2500 дол., за 5 років виробляють 5000 товарів, в 1 товарі – 0,5 дол. перенесеної вартості верстату.
В нових умовах (завдяки НТР верстатобудівна галузь почала виробляти верстати нового покоління, нової конструкції, що забезпечують значно вищу продуктивність праці): верстат іншої конструкції має вартість 7500 дол., за 5 років виробляють 30000 товарів, в 1 товарі – 0,25 дол. перенесеної вартості верстату. Це означає, що в нових умовах ринкові ціни товарів, що вироблені за допомогою верстатів нової конструкції, враховують сучасні типові витрати виробництва, і не дозволяють підприємцям, котрі використовують верстати старої конструкції, цілком повернути свої кошти (ці підприємці стали неконкурентоспроможними).
Моральне зношення в обох формах обумовлене тим, що на товар переноситься суспільна вартість елементів основного капіталу, яка визначається сучасними умовами їх відтворення або умовами відтворення нових більш продуктивних верстатів для виробництва такої ж продукції, що стали типовими.
Загроза знецінення основного капіталу внаслідок його морального зношення викликає прагнення капіталістів до підвищення ступеню експлуатації найманих робітників, подовження робочого дня, зростання інтенсивності праці і до штучного скорочення строків амортизації елементів основного капіталу. Завищення амортизаційних відрахувань понад справжніми величинами фізичного зношення основного капіталу приводить до завищення витрат на виробництво і частина доходів укривається від оподаткування. Адміністрація Президента США Рейгана значно скоротила строки амортизаційних списувань, зокрема, більшість будівель промислового типу почали списувати за 15 років, а раніше було 32-34 роки. Виграш приватних промислових корпорацій від цього склав у 1981 р. – 1,6 млрд. дол, у 1982 р. – 11 млрд. дол.