Доцент Чередниченко Г.А.
Тема 5: «Кругооборот і оборот капіталу».
Кругооборот індивідуального промислового капіталу і його три стадії.
Оборот капіталу. Основний і оборотний капітал.
Час обороту капіталу і його складові частини.
Оборот змінного капіталу і річна маса і норма додаткової вартості.
Марксистська теорія виходить з того, що процес виробництва має провідну роль відносно процесу обігу, тобто саме виробничі відносини у процесі виробництва визначають сутність і особливості відносин у процесі обігу (примат виробництва). Тому 1 том “Капіталу” присвячений процесу виробництва капіталу, а 2-й том – процесу обігу капіталу, а в 3-му томі розглядається єдність цих процесів.
І том “Капіталу” – “Процес виробництва капіталу” (був опублікований, коли Маркс був живий). ІІ том – “Процес обігу капіталу”, ІІІ том – “Процес капіталістичного виробництва, взятий у цілому” (були опубліковані Енгельсом на основі рукописів Маркса, які він отримав у спадщину).
Рух від проблем І тому до проблем ІІ і ІІІ томів “Капіталу” означає рух від глибинних, суттєвих відносин капіталістичного устрою до все більш поверхневих відносин, тобто до тих, що безпосередньо спостерігаються на поверхні економічного життя. Тема лекції стосується проблем ІІ тому “Капіталу”, де розкриваються закономірності руху капіталу, показується, що капітал – це не річ, яка знаходиться у спокої, а безперервний рух. Необхідно зрозуміти капітал як рух.
Дослідження процесу кругообороту капіталу Маркс починає з аналізу кругообороту індивідуального промислового капіталу.
Під терміном “промисловий капітал” Маркс тут розуміє капітал, що функціонує у сфері матеріального виробництва, тобто не тільки в промисловості, але і в сільському господарстві, в транспортній галузі.
Кожний індивідуальний капітал починає свій рух у сфері обігу у вигляді певної суми грошей (Г), яку витрачають на купівлю товарів (Т) двоїстого роду: засобів виробництва (З.в.) і робочої сили (Р.с.), тобто речового та особистого факторів виробництва. Гроші в даному випадку виступають в якості грошового капіталу, тому що вони виражають капіталістичні відносини, використовуються для підготовки умов виробництва додаткової вартості, перетворюються у фактори капіталістичного виробництва. Акт купівлі-продажу товару робочої сили опосередкує поєднання факторів виробництва лише при капіталізмі (у рабовласницькому та феодальному суспільствах продавали людей, а не робочу силу).
Вартість, що була авансована капіталістом у грошовій формі, приймає іншу форму – форму продуктивного капіталу, який може функціонувати, створюючи вартість та додаткову вартість.
Г
– Т Р.с.
З.в.
Т – це ще не товарний капітал для даного капіталіста, тому що цей товар ще
не несе в собі додаткової вартості для даного капіталіста. Вона з’явиться лише після використання факторів виробництва.
І стадія кругообороту капіталу – стадія обігу. На цій стадії капітал скидає грошову форму і приймає продуктивну форму. Функція грошового капіталу – підготовка умов для виробництва додаткової вартості.
У зв’язку з тим, що в кожній формі капітал виконує певну функцію, ці форми називають функціональними формами.