9. Система поточного і підсумкового контролю знань

Важливим елементом навчального процесу при вивченні зазначеної дисципліни є поточний та підсумковий контроль рівня знань студентів, що свідчить про засвоєння вивченого матеріалу, рівень підготовки студентів для виконання передбачених завдань. Контроль знань дозволяє оцінювати та вимірювати здобуті студентами в процесі навчання знання, уміння та навички, відіграє важливу роль у забезпеченні належного рівня підготовки фахівців.

Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу і його результатів у міжсесійний період, що здійснюється в ході аудиторних та індивідуальних занять і перевірки самостійно виконаних студентами завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни. До основних завдань поточного контролю належать:

• оцінювання поточних результатів самостійної (індивідуальної) роботи студентів щодо засвоєння програмного матеріалу дисципліни;

• отримання студентами уявлень про свої здібності, рівень засвоєння навчального матеріалу дисципліни та необхідність внесення оперативних змін у подальшу самостійну роботу;

• надання викладачеві можливості впливати на хід самостійної роботи студентів і визначати необхідність та напрями вдосконалення навчального процесу;

• виявлення здібностей у студентів до наукової роботи через їх участь у студентських наукових конференціях, оформлення індивідуальних робіт (рефератів, творчих завдань).

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та індивідуальних занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є усне опитування по окремих темах дисципліни, контрольні роботи, науково-дослідна робота та модульний контроль.

Об'єктом поточного контролю знань студентів є наступні види його поточної навчальної діяльності:

• відвідування аудиторних занять та активність роботи протягом семестру;

• написання контрольних робіт (експрес-опитування);

• виконання модульних завдань;

• підготовка творчих завдань та рефератів з індивідуальних завдань;

• участь в наукових конференціях.

З поточного контролю знань студент може одержати від “0” до “50” балів (включно). За вивчення першого, другого і третього модулю «Безпека життєдіяльності» студент може отримати 50 балів, які розподіляються наступним чином: 20 – робота на практичних заняттях; 20 – модульна контрольна робота; 5 – індивідуальна робота; 1 – відвідування занять. Протягом семестру студент має підготувати та захистити реферат, який оцінюється у 4 бали, здається протягом другого модулю і оцінка входить до балів поточного контролю.

Переведення 50-бальної шкали оцінювання (поточне оцінювання) в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS:

Оцінка за системою ЕСТS	Оцінка за баль ною шкалою, що	Оцінка за національною шкалою	Якісні критерії оцінки знань
A	45-50	5 (відмінно)	Глибокі знання, можлива незначна кількість помилок
B	40-44	4 (добре)	Міцні знання з можливими кількома помилками
C	35-39
D	30-34	3 (задовільно)	Непогані знання, але є значна кількість недоліків
E	25-29
			Мінімальні знання
FX	12-24	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання іспиту	Недостатні знання, слабо засвоєний матеріал, невміння самостійно викласти його зміст
F	0-11	2 (незадовільно) з обов‘язковим повторним вивченням дисципліни	Невміння осмислити зміст теми і публічно чи письмово представити його

Проміжний модульний контроль здійснюється шляхом проведення контрольних робіт за окремими темами дисципліни. Завдання для проміжного контролю комплектуються з теоретичних питань, тестів та задач або розрахунково-аналітичних завдань з відповідних тем, і є невід’ємною складовою методичного комплексу дисципліни.

Зразок завдань, що виносяться на модульний контроль знань студентів

Варіант 1.

Вибрати вірні варіанти та обґрунтувати відповідь:

1. Головним об’єктом охорони праці є:

а) Людина в процесі праці

б) Здоров’я та працездатність людини

в) Створення здорових та нешкідливих умов праці на виробництві

г) Регламентація економічних відносин між працівником та роботодавцем під час праці

2. Проблема безпеки та гігієни праці:

а) Молода і набуває своєї актуальності лише протягом останнього століття

в) Бере свій початок в умовах розділу праці

г) Ще не сформована

д) Розглядалась ще Аристотелем та Гіппократом

3. З економічної точки зору вигідніше:

а) вкладати кошти у заходи з охорони праці, аніж постійно ліквідувати наслідки нещасних випадків та аварій на виробництві

б) приховувати наслідки нещасних випадків та аварій на виробництві

в) не вживати жодних заходів з охорони праці

г) здійснювати виплати за лікарняними та штрафами, аніж вжити заходів з охорони праці

4. Підготовка спеціалістів з питань охорони праці здійснюється:

а) за бажанням

б) лише за інженерними спеціальностями

в) не здійснюється

г) здійснюється за всіма спеціальностями

5. Предмет „Охорона праці” тісно пов’язаний із наступними дисциплінами:

а) безпека життєдіяльності, наукова організація праці, ергономіка, інженерна психологія, технічна естетика

б) безпека життєдіяльності, наукова організація праці, кібернетика, інженерна психологія, технічна естетика

в) безпека життєдіяльності, наукова організація праці, ергономіка, інженерна психологія, технічний етикет

г) безпека естетики, наукова організація психології, інженерна праця, естетономіка, інженерна ергономіка, технічна життєдіяльність

6. Дисципліна, яка вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх особливості, наслідки дії на організм людини, способи і засоби захисту здоров’я і життя людини і середовища його мешкання від небезпек:

а) ергономіка

б) безпека життєдіяльності

в) інженерна психологія

г) технічна естетика

7. В рамках цієї дисципліни розробляється та впроваджується у практику раціональна побудова трудового процесу, за якої забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров’я працюючих, збільшується період їх трудової активності:

а) безпека життєдіяльності

б) ергономіка

в) наукова організація праці

г) технічна естетика

8. В рамках цієї дисципліни розробляються рекомендації щодо конструкції, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідну зручність, збереження її сил, працездатності та здоров’я:

а) безпека життєдіяльності

б) ергономіка

в) інженерна психологія

г) технічна естетика

9. Вивчає взаємодію людини із новою технікою та встановлює функціональні можливості людини у виробничих процесах з метою створення таких умов праці, за яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини:

а) ергономіка

б) технічна естетика

в) інженерна психологія

г) наукова організація праці

10. Встановлює залежність умов праці від архітектурного, конструктивного та художнього оформлення засобів виробництва, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових приміщень та інших допоміжних приміщень:

а) технічна естетика

б) інженерна психологія

в) безпека життєдіяльності

г) наукова організація праці

Завдання 1.

Розв’яжіть задачу та надайте свої пояснення щодо ходу рішення та одержаних результатів:

Працівник працює в одну зміну в приміщенні з температурою 17 °С. Під час праці на нього протягом 3,5 год. діє озон, концентрація якого складає 0,3 мг/м³. Під час праці йому доводиться виконувати складні дії за заданим планом. Визначте інтегральну бальну оцінку та категорію важкості праці, а також надбавку на яку заслуговує працівник у відповідності до умов праці.

Завдання 2.

Розв’яжіть задачу та надайте свої пояснення щодо ходу рішення та одержаних результатів:

У процесі праці працівник 1/3 часу перебуває у приміщенні з температурою 15 °С, решту часу він проводить у приміщенні з температурою 20 °С. Під час праці на нього протягом 2,5 год. діє хлор, концентрація якого складає 2 мг/м³. Під час праці йому доводиться виконувати прості дії за заданим планом, в колективі дружні відносини та сприятливий психологічний клімат. Визначте інтегральну бальну оцінку та категорію важкості праці, а також надбавку на яку заслуговує працівник у відповідності до умов праці.

Підсумкове оцінювання результатів поточного контролю проводиться у вигляді іспиту з курсу «Безпека життєдіяльності», який проводиться за розкладом, що доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії. Загальна кількість питань, що виносяться на екзамен, дорівнює п’яти.

Зразок екзаменаційного білета

1. Предмет і завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності».

2. Основні причини виробничого травматизму та профзахворювань.

3. Шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища і їх вплив на людину.

4. Характеристика нормативно-правової бази з охорони праці.

5. Розв’яжіть задачу та надайте свої пояснення щодо ходу рішення та одержаних результатів:

Працівник працює в одну зміну в приміщенні з температурою 17 °С. Під час праці на нього протягом 3,5 год. діє озон, концентрація якого складає 0,3 мг/м³. Під час праці йому доводиться виконувати складні дії за заданим планом. Визначте інтегральну бальну оцінку та категорію важкості праці, а також надбавку на яку заслуговує працівник у відповідності до умов праці.

Питання до екзаменаційних білетів відбираються в межах програмних, які формують зміст навчальної дисципліни, а також враховують типові та комплексні ситуації, що потребують творчої відповіді, уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при розв’язанні практичних завдань.

Питання для іспиту з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

1. Взаємозв’язок дисциплін безпека життєдіяльності, охорона праці та цивільна оборона

2. Охорона праці як наука: предмет, завдання, зв'язок з іншими дисциплінами

3. Безпека життєдіяльності: сутність, завдання, зв’язок з іншими дисциплінами

4. Цивільна оборона: предмет, завдання, зв'язок з іншими дисциплінами

5. Ергономіка та продуктивність праці

6. Наукова організація праці та продуктивність праці

7. Технічна естетика та продуктивність праці

8. Фізіологічні особливості різних видів діяльності

9. Гігієнічна класифікація праці

10. Небезпека, небезпечна ситуація, вражаючий фактор

11. Класифікація небезпек

12. Надзвичайні ситуації та їх класифікації

13. Надзвичайні ситуації природного характеру

14. Надзвичайні ситуації техногенного характеру

15. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру

16. Надзвичайні ситуації комбінованого характеру

17. Надзвичайні ситуації екологічного характеру

18. Надзвичайні ситуації воєнного характеру

19. Вплив вражаючого фактору

20. Небезпечні та шкідливі фактори

21. Виробничий вражаючий фактор

22. Правове і нормативне регулювання охорони праці

23. Гарантії прав громадян на охорону праці

24. Державне управління охороною праці

25. Виробниче середовище як джерело виникнення небезпек

26. Основні ознаки виробничого середовища

27. Санітарно-гігієнічні умови праці

28. Вплив виробничого середовища на здоров’я і працездатність людини

29. Організація та функціонування охорони праці на виробництві

30. Вплив мікроклімату на працездатність людини

31. Атестація робочих місць за умовами праці

32. Гуманізація охорони праці

33. Економічні аспекти охорони праці

34. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

35. Право працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці

36. Стимулювання охорони праці

37. Гарантування прав громадян на охорону праці

38. Організація охорони праці на виробництві

39. Права працівників на охорону праці

40. Охорона праці жінок

41. Охорона праці неповнолітніх

42. Охорона праці інвалідів

43. Стимулювання охорони праці

44. Розслідування та облік нещасних випадків

45. Стан охорони праці в Україні

46. Виробнича шкідливість, методи захисту людини від її негативного впливу

47. Класифікація існуючих виробничих факторів

48. Метеорологічні умови виробничого середовища

49. Шум

50. Інфразвук

51. Ультразвук

52. Вібрація

53. Іонізуюче випромінювання

54. Електромагнітні поля та випромінювання

55. Оптимізація параметрів повітряного середовища у виробничих умовах

56. Забруднення повітря виробничого середовища

57. Освітлення виробничих приміщень

58. Джерела тепловиділень, їх дія на організм людини

59. Заходи з оздоровлення повітряного середовища та економічна ефективність їх здійснення

60. Колективні засоби захисту від впливу негативних виробничих факторів

61. Індивідуальні засоби захисту від впливу негативних виробничих факторів

62. Вплив шкідливих речовин на організм людини

63. Основні причини виробничого травматизму та професійних захворювань. Заходи щодо їх попередження

64. Реєстрація, облік і розслідування нещасних випадків на виробництві

65. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві

66. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюванності

67. Електротравматизм на виробництві

68. Дія електричного струму на організм людини

69. Ступені впливу струму на організм людини

70. Види електричних травм

71. Опір тіла людини впливу електричному струму.

72. Шляхи проходження електричного струму через тіло людини

73. Класифікація приміщень в залежності від ступеня електричної безпеки

74. Організація та технічні заходи електробезпеки

75. Аналіз небезпек електромереж

76. Захист від ураження електричним струмом

77. Забезпечення електробезпеки технічними засобами і заходами

78. Основні заходи щодо профілактики пожеж

79. Класифікація приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою

80. Шляхи евакуації людей із будівель і приміщень

81. Способи та засоби пожежегасіння. Пожежна сигналізація

82. Глобальні екологічні проблеми людства

83. Проблеми здоров’я населення України

84. Здоровий спосіб життя і його вплив на професійну діяльність

85. Режим праці та відпочинку

86. Актуальні проблеми здорового харчування

87. Діяльність як невід’ємна частина існування людини

88. Аксіома потенційної небезпеки діяльності

89. Безпека. Ознаки стану безпеки

90. Ризик: визначення та управління

91. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності

92. Небезпека виробничої сфери та побуту

93. Емоційно-психічний стан людини

94. Організаційно-економічні основи забезпечення безпеки життєдіяльності

95. Аналізатори людини та психологічні чинник небезпеки

96. Оцінка чинників ризику, що впливають на здоров’я і життєдіяльність людини

97. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях мирного часу

98. Безпека життєдіяльності в системі „Людина-Машина-Природне середовище”

99. Безпека життєдіяльності в системі „Людина-Машина”

100. Безпека життєдіяльності в системі „Людина-Природне середовище”

101. Людський фактор в проблемі безпеки в різних сферах діяльності

102. Наслідки забруднення навколишнього середовища

103. Мислення і прийняття розумних рішень в екстремальних ситуаціях

104. Вплив шкідливих речовин на організм людини

105. Побутовий травматизм та основні його причини

106. Причини виникнення і класифікація надзвичайних ситуацій

107. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру

108. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

109. Надання першої медичної допомоги

110. Місто як джерело небезпек

111. Екологічна безпека

112. Інформаційна безпека

113. Орієнтування на місцевості без компасу і карти

114. Провісники стихійних лих

115. Характеристика осередка ядерного, хімічного та бактеріологічного ураження

116. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях

117. Оцінка пожежної обстановки

118. Оцінка інженерної обстановки

119. Захисні споруди та укриття населення у них

120. Захисні споруди: сховища, протирадіаційні укриття, найпростіші укриття

121. Засоби індивідуального, медичного та колективного захисту

122. Організація та проведення евакуаційних заходів

123. Визначення потреб у колективному та індивідуальному захисті

124. Профілактика радіаційних уражень

125. Підготовка населення і промислових об’єктів до дій у надзвичайних ситуаціях

126. Дії населення за сигналом оповіщення штабу цивільної оборони

127. Міжнародний тероризм: поняття і визначення

128. Порядок дій працівників у разі замінування або загрози вибуху в будинку

129. Безпека людини в умовах здійснення акту тероризму

130. Організація системи цивільної оборони в Україні

131. Єдина державна система попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

132. Організація цивільної оборони на об’єктах господарювання

133. Ядерна зброя і її уражаючі фактор

134. Хімічна зброя

135. Біологічна зброя

136. Нові види зброї масово ураження: радіочастотна, радологічна, променева зброя тощо

137. Оцінка радіаційної обстановки

138. Оцінка хімічної обстановки

139. Оцінка пожежної обстановки

140. Оцінка інженерної обстановки

141. Основні способи та принципи захисту населення і території у надзвичайних ситуаціях

142. Система оповіщення про надзвичайні ситуації

143. Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях

144. Ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження

145. Організація та проведення спеціальної обробки

146. Дії населення у надзвичайних ситуаціях

147. Дії в зонах можливого радіоактивного зараження

148. Дії при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах

149. Дії населення при пожежі

150. Дії населення в умовах стихійних лих

151. Дії при дорожньо-транспортних пригодах

152. Дії у воєнний час

153. Планування заходів та підготовка населення з цивільної оборони

Виконання студентами екзаменаційних завдань повинно носити виключно самостійний характер. За використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з екзамену з виставленням оцінки “0” балів.

По завершенні екзамену відповіді студента разом з білетом здаються екзаменатору. Перевірка робіт здійснюється екзаменатором, який є лектором потоку.

Перевірка письмових екзаменаційних робіт студентів проводиться тільки в приміщеннях академії. У перевіреній роботі оцінюється кожне питання, виставляється загальна оцінка і підпис екзаменатора.

Перелік питань, що охоплюють програму дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої навчальної програми з дисципліни і доводяться до відома студентів на початку семестру.

Питання, що містяться в білеті, оцінюються за десятибальною шкалою від 0 до 10 балів. Загальна кількість балів за результатами складання комплексного екзамену не повинна перевищувати 50 балів.

Відповідь студента на кожне з п’яти питань екзаменаційного білету оцінюється за шкалою 10; 5; 0 балів.

Бальна оцінка за відповіді на теоретичні і практичні питання здійснюється за наступними критеріями.

Оцінку "10" заслуговують відповіді, в яких виявляється чітке володіння понятійним апаратом; безпомилково, у достатньому обсязі, глибоко і самостійно розкриваються теоретичний матеріал навчальної програми дисципліни; оцінювати ситуації, аналізувати інформацію, розробляти процедуру прийняття раціонального управлінського рішення.

Оцінку "5" заслуговують відповіді в яких виявляється розуміння понятійного апарату; правильно, але не достатньо глибоко розкриваються суттєві елементи теоретичного матеріалу навчальної програми дисципліни; зустрічаються суттєві помилки при оцінюванні ситуацій, аналізі інформації і ін.

Оцінка "0" виставляється за відповіді в яких виявляються незнання основного понятійного апарату; не розкриваються суттєві елементи теоретичного матеріалу навчальної програми дисципліни, нездатність надати оцінку практичним ситуаціям, проаналізувати існуючу інформацію або повністю відсутня відповідь на питання білету.

Результат складання екзамену фіксується в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в індивідуальному навчальному плані студента відповідно до вимог “Положення про порядок оцінювання знань студентів з урахуванням вимог Болонської декларації”.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання екзаменаційних завдань і не може перевищувати 100 балів.

В заліково-екзаменаційній відомості виставляються результати поточного контролю, іспиту і загальна підсумкова оцінка за 100-бальною системою та оцінка в 4-х бальній системі.

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS для фіксації в нормативних документах здійснюється в такому порядку:

Оцінка за системою ЕСТS	Оцінка за бальною шкалою, що	Оцінка за національною шкалою	Якісні критерії оцінки знань
A	90-100	5 (відмінно)	Глибокі знання, можлива незначна кількість помилок
B	80-89	4 (добре)	Міцні знання з можливими кількома помилками
C	70-79
D	60-69	3 (задовільно)	Непогані знання, але є значна кількість недоліків
E	50-59
			Мінімальні знання
FX	25-49	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання іспиту	Недостатні знання, слабо засвоєний матеріал, невміння самостійно викласти його зміст
F	0-24	2 (незадовільно) з обов‘язковим повторним вивченням дисципліни	Невміння осмислити зміст теми і публічно чи письмово представити його

Якщо загальна кількість балів за результатами складання комплексного екзамену менше 25 балів (0 – 24), тоді бали не додаються до підсумкової оцінки.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та виконання завдань, що виносяться на комплексний екзамен, за умови, що за результатами поточного контролю знань студент набрав не менше 15 балів (якщо студент за результатами поточного контролю знань набрав менше 15 балів, то він не допускається до складання комплексного екзамену), а на екзамені – не менше 25 балів.

Якщо на екзамені студент набрав менше 25 балів, то загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.