- •Національний педагогічний університет імені м.П.Драгоманова зоряна та позагалактична астрономія Лабораторний практикум
- •Vі. Зміст програми теоретичного курсу
- •V. Тематика лабораторних робіт
- •VI. Зміст модульного контролю
- •Vіi. Зміст видів контролю
- •VIII. Зміст самостійної роботи
- •IX. Література
- •Характеристики подвійних і кратних зір
- •Іі. Об’єкт дослідження
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Viіі. Теоретична частина
- •Хі. Додатки
- •Вивчення основ зоряної статистики
- •IV. Контрольні запитання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретична частина
- •Іх. Акцентні терміни
- •Хі. Додатки
- •Власні рухи зір
- •Ііі. Робоче завдання.
- •V. Програма підготовки.
- •Власні рухи зір
- •Ііі. Робоче завдання.
- •V. Програма підготовки.
- •Vі. Методичні вказівки.
- •Viіі. Теоретична база
- •Хі. Додатки волопас
- •Дослідження спіральної структури галактики за розподілом дифузних хмар нейтрального водню ні
- •IV. Контрольні запитання
- •V. Програма підготовки
- •Vі. Методичні вказівки
- •Vііі. Теоретична частина
- •X. Література
- •Зоряні системи
- •Іі. Об’єкт та засоби дослідження
- •Ііі. Робоче завдання
- •V. Програма підготовки
- •VI. Методичні вказівки
- •VIII. Теоретична частина
- •Іх. Акцентні терміни
- •Вивчення неперервного спектра радіовипромінювнная квазара
- •V. Програма підготовки до роботи
- •VI. Методичні вказівки
- •Viіі. Теоретична частина
- •Контрольні питання до екзамену з зоряної та позагалактичної астрономії
- •Довідникова частина
- •IV. Найяскравіші галактики, доступні спостереженням в середніх широтах
- •V. Таблиця позагалактичних об’єктів
- •Зоряна та позагалактична астрономія лабораторний практикум
V. Програма підготовки.
1. Підготувати міліметровий папір, лінійку та різнокольорові олівці для графічної побудови.
2. Вивчити протокол лабораторної роботи.
3. Повторити необхідний теоретичний матеріал.
Власні рухи зір
І. Мета роботи.
Поглибити уявлення про кінематику зір. З’ясувати вплив власних рухів зір на зміну вигляду зоряного неба протягом тривалих проміжків часу.
ІІ. Об’єкт та засоби дослідження.
В роботі досліджується характер зміни вигляду окремих ділянок зоряного неба, обумовлений власним рухом зір, за тривалі проміжки часу. Для цього використовуються данні про екваторіальні координати, власні рухи, річний паралакс, променеву швидкість та видимі зоряні величини зір на сучасну епоху.
На їх основі обчислюються координати зір на віддалені моменти часу і їх видимі зоряні величини. Це дозволяє прослідкувати за зміною конфігурацій сузір’їв з часом.
Ііі. Робоче завдання.
1. У відповідності з екваторіальними координатами характерних для даного сузір’я зобразити на міліметровому папері основну конфігурацію цього сузір’я у вигляді геометричної фігури.
2. Використовуючи данні про власні рухи даних зір, визначити їх екваторіальні координати через 10 000, 100 000 і 1 000 000 років.
3. Використовуючи данні про променеві швидкості та паралакси зір, визначити зміну відстаней до них за 10 000, 100 000, 1 000 000 років ї їх видимі зоряні величини через ці проміжки часу.
4. Нанести на міліметровий папір положення зір відповідно вказаним епохам з урахуванням зміни їх блиску. Відобразити зміну вигляду основної конфігурації сузір’я. Зробити висновки стосовно зміни вигляду сузір’я з часом.
ІV. Контрольні запитання.
1. Власні рухи зір та їх компоненти.
2. Просторові швидкості зір та їх компоненти.
3. Зв’язок між власним рухом і просторовою швидкістю зорі.
4. Методи визначення відстані до зір.
V. Програма підготовки.
1. Підготувати міліметровий папір, лінійку та різнокольорові олівці для графічної побудови.
2. Вивчити протокол лабораторної роботи.
3. Повторити необхідний теоретичний матеріал.
Vі. Методичні вказівки.
1. Графічну побудову слід виконувати в масштабі, який дозволив би розмістити основну конфігурацію даного сузір’я (див. додатки) не лише у сучасному вигляді, відповідно до традиційних конфігурацій на хоряних картах, але й з урахуванням наступних змін у положенні зір.
2. При проектуванні сферичної поверхні небесної сфери на площину неминуче виникають деформації, що спотворюють звичайний вигляд сузір’їв. Для збереження подібності щодо дійсного вигляду сузір’їв слід пам’ятати про зв’язок між градусною і годинною мірою: 1h = 15; отже на 1h прямого піднесення повинна припадати така ж масштабна міра, як і на 15 схилення.
3. При нанесенні положень зір слід їх різницю блисків фіксувати різними розмірами зображуючи кружечків.
4. У відповідності з означенням власного руху зміна координат зір з часом визначається формулами:
,
,
де і – координати на сучасну епоху, t – інтервал часу у роках. При цьому ми свідомо нехтуємо впливом прецесії та нутації на зміну координат, оскільки на взаємне розташування зір вони не впливають.
5. Відстань до зорі в сучасну епоху визначається річним паралаксом: 0 = 1/ . Через певний час t вона становитиме
r = r0 + Vrt
Оскільки 1 000 000 років – досить малий проміжок часу порівняно з віком зір, можна вважати абсолютну зоряну величину незмінною. Тоді маємо:
М = m0 + 5 – 5 lg r0,
М = m + 5 – 5 lg r,
m = m0 + 5 lg r/r0,
де m0 і r0 – видима зоряна величина і відстань на сучасну епоху, m і r – видима зоряна величина і відстань через проміжок часу t. При цьому нехтуємо віковою зміною променевих швидкостей зір, яка зумовлена рухом Сонця в Галактиці і для переважної більшості зір за час, порядку мільйона років, є несуттєвою.
6. При обчисленні відстаней до зір в окремих випадках можливі ситуації, коли зоря наближається до Сонця на найменшу відстань і потім починає віддалятися. Математично цей факт фіксується зміною знаку у величини r.
7. Зміну конфігурації сузір’я з часом слід показати у графічній побудові різним кольором. Належить показати також переміщення кожної зорі з часом.
VIІ. Зміст звіту
Протокол лабораторної роботи.
Результати обчислень.
Графічна побудова зміни конфігурацій даного сузір’я на чотири моменти часу.
Теоретичні знання згідно контрольних запитань.
Висновки.