Іх. Акцентні терміни

1. Галактичний екватор

2. Галактичні вузли

3. Галактична довгота

4. Галактична широта

5. Галактичні полюси

6. Галактичний центр

7. Диференціальна функція блиску

8. Інтегральна функція блиску

9. Диференціальна функція світності

10. Інтегральна функція світності

11. Рівняння Шварцшильда

12. Теорема Зеєлігера

13. Видима зоряна величина

14. Абсолютна зоряна величина

15. Гранична зоряна величина

16. Функція зоряної густини

Х. Література

1. Куликовский П.Г. Звездная астрономия. – М.: Наука, 1978, с. 20, 103.

2. Бакулин П.И. и др. Курс общей астрономии. – М.: Наука, 1983, с.448.

3. Физика космоса. Маленькая энциклопедия. Ред. Сюняев Р.А.. – М.: Советская энциклопедия, с.62.

4. Бааде В. Эволюция звезд и галактик. – М.: Мир, 1966, с.255.

5. Астрономічний енциклопедичний словник. Ред. Климишин І.А., Корсунь А.О. –Львів, 2003, с.93.

Хі. Додатки

Підрахунки зір для деякої ділянки небесної сфери від ₁ до ₂. Таблиця 1.

m



А(m)

N(m)

lgN

-900

-200

-100

+100

+200

+900

-1 0 1 2 3 4 5 6

ІІІІІІ

ІІІІ

N1=A1 N2=N1+A2 N3=N2+A3 N4=N3+A4 …

N2/N1 N3/N2 N4/N3 …

Підрахунки зір для всієї небесної сфери. Таблиця 2.

m	по всім 	N (m)		Lg( )
-1 0 1 2 3 4 5 6

Рис. 4. Розташування галактичного екватора ГГна

фоні екваторіальної системи координат.

Рис. 5. Графік для визначення кількості зір в Галактиці.

Власні рухи зір

І. Мета роботи.

Поглибити уявлення про кінематику зір. З’ясувати вплив власних рухів зір на зміну вигляду зоряного неба протягом тривалих проміжків часу.

ІІ. Об’єкт та засоби дослідження.

В роботі досліджується характер зміни вигляду окремих ділянок зоряного неба, обумовлений власним рухом зір, за тривалі проміжки часу. Для цього використовуються данні про екваторіальні координати, власні рухи, річний паралакс, променеву швидкість та видимі зоряні величини зір на сучасну епоху.

На їх основі обчислюються координати зір на віддалені моменти часу і їх видимі зоряні величини. Це дозволяє прослідкувати за зміною конфігурацій сузір’їв з часом.

Ііі. Робоче завдання.

1. У відповідності з екваторіальними координатами характерних для даного сузір’я зобразити на міліметровому папері основну конфігурацію цього сузір’я у вигляді геометричної фігури.

2. Використовуючи данні про власні рухи даних зір, визначити їх екваторіальні координати через 10 000, 100 000 і 1 000 000 років.

3. Використовуючи данні про променеві швидкості та паралакси зір, визначити зміну відстаней до них за 10 000, 100 000, 1 000 000 років ї їх видимі зоряні величини через ці проміжки часу.

4. Нанести на міліметровий папір положення зір відповідно вказаним епохам з урахуванням зміни їх блиску. Відобразити зміну вигляду основної конфігурації сузір’я. Зробити висновки стосовно зміни вигляду сузір’я з часом.

ІV. Контрольні запитання.

1. Власні рухи зір та їх компоненти.

2. Просторові швидкості зір та їх компоненти.

3. Зв’язок між власним рухом і просторовою швидкістю зорі.

4. Методи визначення відстані до зір.