Хі. Додатки

Рис.6. Видимі положення Сіріуса і його супутника.

Подвійні зорі. Таблиця 1.

	Зоря						
1		0h43,0 m	+57 17	3,7 m F8	7,4 m MO	10,1	0,182
2		1 22 ,6	+88 46	2 ,1 F8	8 ,8 G6	18 ,3	0,007
3		1 57 ,8	+41 52	3 ,2 KO	5 ,1 AO	10 ,0	0,008
4		2 38 ,1	+2 49	3 ,7 A2	6 ,2 F3	3 ,0	0,04
5		2 43 ,4	+55 29	3 ,9 KO	8 ,5 K5	28 , 4	0,006
6		5 09 ,7	-8 19	0 ,3 B8	0 ,7 B9	9 ,2	0,006
7		5 52 ,9	+37 12	2 ,7 AO	7 ,5 A8	3 ,0	0,025

Трикратні зорі Таблиця 2.

1. m_сум = 5,28, перший компонент яскравіше другого в 2,1 рази, а другий яскравіше третього в 1,9 рази;

2. m_сум = 3,70, другий компонент яскравіше третього в 2,8 рази, а перший яскравіше третього в 3,32;

3. m_сум = 5,43, перший компонент яскравіше третього в 4,2 рази і яскравіше другого в 0,95;

4. m_сум = 3,56, перший компонент яскравіше другого в 0,87, а другий яскравіше третього в 1,21;

5. m_сум = 3,91, другий компонент слабкіше першого в 1,4 рази і яскравіше третього в 1,63;

6. m_сум = 4,83, третій компонент слабкіше другого в 3,4 рази, а перший яскравіше третього в 2,71;

7. m_сум = 4,71, третій компонент слабкіше першого в 4,8 рази, а перший яскравіше другого в 1,82;

8. m_сум = 5,54, третій компонент слабкіше другого в 1,53 і слабкіше першого в 3,94;

9. m_сум = 4,2, третій компонент слабкіше другого в 1,55 і слабкіше першого в 2,21рази;

10. m_сум = 6,21, третій компонент слабкіше другого в 1,13 і слабкіше першого в 2,8;

11. m_сум = 4,13, третій компонент слабкіше другого в 2,3 і слабкіше першого в 3,11;

12. m_сум = 3,25, третій компонент слабкіше другого в 0,9 і слабкіше першого в 3,3;

13. m_сум = 5,63, третій компонент слабкіше другого в 0,7 і слабкіше першого в 2,1;

14. m_сум = 3,13, третій компонент слабкіше другого в 3,5 і слабкіше першого в 2,72

Класифікація подвійних зір. Таблиця 3.

Вивчення основ зоряної статистики

І. Мета роботи

Вивчити закономірності видимого розподілу зір на небесній сфері. Ознайомитися з методикою дослідження видимого розподілу зір і з’ясувати роль цього дослідження в розвитку уявлень про просторовий розподіл зір і будову Галактики.

ІІ. Об’єкт та засоби дослідження

Спостережувана нерівномірність в розподілі зір по небесній сфері є важливим джерелом інформації про будову Галактики.

В роботі виконуються підрахунки числа зір, даних в «Атласе звёздного неба» А.А.Михайлова. Необхідно виявити закономірності у видимому розподілі зір і зробити висновки про деякі характеристики Галактики.

ІІІ. Робоче завдання

1. За допомогою каталога, що додається до «Атласа звёздного неба» А.А. Михайлова, знайти диференціальну функцію блиску в розрахунку на кожні 10 за схиленням для всіх зір в межах вказаної викладачем ділянки небесної сфери.

2. За допомогою зоряних карт встановити причину великої концентрації зір на деяких схиленнях в межах вказаної ділянки прямих піднесень.

3. Визначити положення галактичного екватора на вказаній ділянці небесної сфери. Знайти число зір в північній і південній галактичних півкулях. Зробити висновок про причину різниці в кількості зір в галактичних півкулях.

4. Визначити диференціальну функцію блиску на вказаній ділянці небесної сфери. Визначити інтегральну функцію блиску для цієї ділянки і потім для всієї небесної сфери, узагальнивши результати підрахунків по всіх ділянках небесної сфери.

5. Визначити число зір, видимих неозброєним оком.

6. Впевнитися в тому, що теорема Зеєлігера не виконується і вказати причину цього факту.

7. Побудувати графічну залежність логарифма інтегральної функції блиску від зоряної величини і проекстраполювати її в сторону зменшення яскравості зір.

8. Визначити за побудованою залежністю граничну зоряну величину зір галактики, взявши прийняте в наш час число зір в ній 2·10¹¹

9. Знайти число зір в Галактиці за побудованою залежністю, взявши граничну зоряну величину 24^m. Пояснити причину розходження результатів, отриманих в п.8 і п.9 робочого завдання.