5.21 Нематеріальні ресурси суб’єктів господарювання
Поняття нематеріальних ресурсів
Нематеріальні ресурси – це складова частина
потенціалу підприємства, що здатна забезпечувати
економічну користь протягом відносно тривалого часу. Для цієї складової характерними є нематеріальна основа і невизначеність величини майбутнього прибутку від її використання в процесі виробництва. Термін «нематеріальні ресурси» застосовуються для характеристики сукупності об’єктів інтелектуальної власності.
Нематеріальні ресурси - об’єкти інтелектуальної власності
Об’єкти, які охороняються авторським правом і суміжними правами
Об’єкти промислової власності
Інші (нетрадиційні) об’єкти інтелектуальної власності
- раціоналізаторські пропозиції
- «Ноу – Хау»
-комерційні таємниці
- винаходи
- корисні моделі
- промислові зразки
- знаки для товарів і послуг
-позначення походження товару
-фірмове найменування
- способи захисту від недоброякісної конкуренції
- твори в галузі науки, літератури та мистецтв
-комп’ютерні програми
- бази даних
-топології інтегральних мікросхем
- права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення
Інтелектуальн
Сутнісно – змістовна характеристика окремих об’єктів інтелектуальної власності за трьома окремими групами:
Окремі об’єкти інтелектуальної власності
Група І. Об'єкти промислової власності.Винахід — це результат творчої діяльності людини
в будь-якій галузі технології. Об'єктами винаходу
можуть бути продукти (пристрій, речовина, штам) і способи (дії над матеріальними об'єктами за допомогою інших матеріальних об'єктів). Для визначення патентоспроможності винаходу використовують конкретні критерії:
а) новизна винаходу;
б) наявність винахідницького рівня;
в) промислова придатність винаходу.
Корисна модель — це результат творчої діяльності людини, об'єктом якої може бути конструктивне вирішення пристрою або його складових частин. Це означає, що речовини, штами мікроорганізмів, а також способи не можуть бути визнані корисними моделями. Корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою та промислово придатною.
Промисловим зразком вважається результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Об'єктом такої діяльності може бути форма, рисунок, кольори, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу й призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Промисловий зразок може бути об'ємним (модель), плоским (рисунок) або комбінованим. Не визнаються промисловими зразками: об'єкти архітектури, промислові гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких і подібних речовин. Промислові зразки повинні мати новизну та бути промислово придатними.
Знаками для товарів і послуг (в інших країнах — товарними знаками й знаками обслуговування) є оригінальні позначення (символи), за допомогою яких товари та послуги одних фірм відрізняють від однорідних товарів і послуг інших фірм. Головне завдання таких знаків полягає в ідентифікації товару. Тому їх розміщують на самому товарі або на його упаковці. Основними вимогами до знаків товарів і послуг є: а) їхня новизна стосовно сфери використання та часу дії; б) оригінальність, тобто істотна відмінність від уже зареєстрованих і відомих позначень; в) охоронопридатність, тобто можливість їхньої офіційної реєстрації.
До позначень (символів), які не підлягають реєстрації як знаки для товарів і послуг, належать:
а) державні герби, прапори, офіційні назви держав, найменування міжнародних організацій, печатки тощо;
б) позначення, що не забезпечують миттєвого розпізнавання товару, або такі, що є надто подібними до раніше зареєстрованих знаків.
Зазначення походження товару може бути двох видів: просте і кваліфіковане. Просте зазначення — це будь-яке словесне чи графічне позначення, яке прямо або опосередковано вказує на географічне місце походження товару (країну, її регіон, населений пункт, місцевість тощо). Словосполучення «кваліфіковане зазначення походження товару» об'єднує в один термін назву місця та географічне зазначення походження товару.
Фірмове найменування — це стале позначення підприємства (фірми, компанії) або окремої фізичної особи, від імені якої здійснюється виробнича чи інша діяльність. Воно використовується для ідентифікації підприємств (окремих підприємців) і виділення їх з-поміж інших, а також для загальної характеристики їхньої репутації на ринку.
Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії, що суперечать правилам, торговельним та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. До недобросовісної конкуренції відносять дії, які пов'язані з:
а) неправомірним використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки, копіювання зовнішнього вигляду виробу тощо);
б) створенням перешкод суб'єктам господарювання в процесі конкуренції та використанням неправомірних переваг у конкуренції (дискредитація суб'єкта, купівля продаж товарів і надання послуг з примусовим асортиментом; підбурювання до бойкоту суб'єкта господарювання; підкуп постачальника або покупця);
в) неправомірним збиранням, розголошенням та використанням комерційних таємниць інших підприємців (фірм, компаній).
Група II. Об'єкти, що охороняються авторським правом і суміжними правами
До об'єктів, що охороняються авторським правом, належать твори в галузі науки, літератури та мистецтва, які існують в таких об'єктивних формах: письмовій, усній, образотворчій, об'ємно-просторовій та ін. Авторське право не поширюється на: офіційні документи; державні символи та знаки; твори народної творчості; прес-інформацію; винаходи; корисні моделі; промислові зразки; знаки для товарів і послуг, раціоналізаторські пропозиції.
Під комп’ютерною програмою розуміють об'єктивну форму подачі сукупності даних і команд, призначених для забезпечення функціонування ЕОМ (набір інструкцій; операційні системи та прикладні програми, виражені у вихідному чи об'єктному коді). Варто знати., що поняття (комп'ютерна програма» не поширюється на бази даних.
Базою даних заведено називати сукупність даних, матеріалів чи творів, систематизованих у формі, яку «читає» машина. Усі бази даних охороняються авторським правом. Проте правова охорона не поширюється на ідеї та принципи., що їх покладено в основу бази даних,
Топологією інтегральної мікросхеми визнається зафіксоване на матеріальному носії просторово - геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв'язків між ними. При цьому обов'язковою умовою правового захисту даного об'єкта є його оригінальність.
Суміжні права—це права, які примикають до авторського права та є похідними від нього. Вони розділяються на три групи (види):
1) права виконавців;
2) права продуцентів фонограм;
3) права організацій мовлення.
Права виконавців охороняються, якщо виконання:
а) уперше мало місце на території України;
б) зафіксоване на фонограмі, що охороняється законом;
в) включене в передачу організації мовлення, права якої охороняються законом.
Права продуцентів фонограм охороняються, якщо:
а) процудент є громадянином України чи юридично особою із місцезнаходженням в Україні;
б) фонограму вперше озвучено на території України.
Права організацій мовлення охороняються за умови, що вони перебувають офіційно на території України та здійснюють передачі з передавачів, розміщених на території України.
Група IIІ. Інші (нетрадиційні) об’єкти інтелектуальної власності
Раціоналізаторська пропозиція - це технічне вирішення, яке є новим і корисним для підприємства. Раціоналізаторськими вважаються пропозиції щодо вдосконалення техніки, яка використовується, продукції, яка виготовляється, способів контролю, а також пропозиції, які сприяють ефективнішому використанню матеріалів, енергії, устаткування.
«Ноу – Хау» – не захищені охоронними документами але не відомі знання і досвід технічного, виробничого, управлінського, комерційного та фінансового характеру, які можуть бути практично використані в наукових розробках, у процесі виготовлення конкурентоспроможної продукції. До «ноу - хау» також відносять не запатентовані з різних причин винаходи.
Комерційну таємницю фірми (підприємства, організацій) становлять відомості, що безпосередньо зв’язані з її діяльністю і розголошення яких може зашкодити суб’єкту господарювання. Комерційною таємницею вважається сукупність науково – технічної, виробничо – господарської та фінансово – економічної інформації про діяльність підприємства, розголошення якої може спричинити економічні збитки. Охорона комерційної таємниці є важливою складовою забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання.