29. За характером своєї діяльності цехи поділяються на:

а) основні, допоміжні, побічні, обслуговуючі;

б) ремонтно – механічні, інструментальні, енергетичні;

в) ливарні, ковальсько – пресові, механічні, термічні, складальні.

30. Асоціація – це:

а )тимчасове статутне об’єднання підприємства для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо);

б) договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій;

в) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном.

31. Найпростішою формою об’єднання підприємств є:

а)концерн;

б)корпорація;

в)асоціація;

32. Виробнича структура підприємства –це:

а)склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх підрозділів, форми їх побудови і взаємозв’язку;

б)чисельність суб’єктів-засновників та взаємовідносини між ними;

в)частка капіталу кожного засновника в статутному фонді;

33. До складу ринкової інфраструктури можна віднести:

а) ринок виробників, ринок споживачів, ринок державних установ, ринок фінансово – кредитних ресурсів, валютний ринок;

б) комерційні інформаційні центри, сировинно – товарні біржі, фондові біржі, валютні біржі, банки, транспортні мережі, складські мережі, комунікаційні системи, страхові компанії;

в) корпорації, асоціації, концерни, трести, холдинги, консорціуми, картелі.

34. За суб’єктним складом ринки бувають:

а) місцевий, регіональний, національний, транснаціональний, світовий;

б) засобів виробництва, предметів споживання, інвестицій, інновацій та інформації інвестицій, робочої сили, промислово – кредитний, валютний;

в) споживачів, виробників, проміжних продавців, державних установ, міжнародних установ, продавців і посередників.

35. На виробничу структуру підприємства не впливають:

а)масштаб виробництва;

б)складність конструкції виробу;

в)рівень фахової підготовки працівників.

36. Суть управлінської діяльності полягає у:

а) залученні працівників до керівництва підприємством;

б) впливі на процес шляхом прийняття рішень;

в) використанні найновіших досягнень НТП в організації виробничих процесів;

37. Основна мета використання економічних методів управління полягає у:

а) створенні умов для вільного вибору підприємцем роду діяльності;

б) створені умов та заінтересованості працівників і виробничих ланок у високих кінцевих результатах;

в) пропорційний розподіл прибутку між окремими виробничими ланками підприємства.

38. Економічні методи управління не включають:

а) розпорядження;

б) податки;

в) державне регулювання.

39. Соціально – психологічні методи управління передбачають:

а) вивчення соціальних запитів та інтересів колективу;

б) розпорядчий вплив на працівників;

в) аналіз соціальної структури колективу;

40. Наказ є формою впливу:

а) економічного;

б) психологічного;

в) адміністративно – правового;

41. Організаційна структура управління – це:

а) організація роботи структурного підрозділу підприємства;

б) форма підпорядкованості, взаємовпливу та взаємодії різних управлінських рівнів всередині підприємства;

в) спосіб забезпечення незалежності, самостійності в роботі різних управлінських рівнів всередині підприємства;

42. Дотримання ієрархічного ланцюга як принципу управління передбачає:

а) наявність у підлеглих одного управлінця;

б) виконання розпоряджень найвищого лінійного керівника;

в) матеріальну відповідальність за невиконання розпоряджень;

43. Організація як функція управління – це:

а) мотивація і оперативний вплив;

б) розробка оперативних планів та організація їх виконання;

в) процес створення структури управління організацією.

44. Якщо спеціальні підрозділи при лінійних керівниках виконують дорадчі, а не розпорядчі функції, то така структура управління називається:

а) штабною;

б) функціональною;

в) лінійно – штабною;

45. Перевагами функціональної структури управління є:

а) безпосередній вплив на лінійних виконавців;

б) можливість використання економічних методів управління;

в) підвищення якості управлінських рішень;

46. Недоліками лінійно – штабної структури управління є:

а) ріст числа і складності ділових зв’язків;

б) протиріччя в управлінських рішеннях;

в) зниження оперативності управління;

47. Для матричної структури управління є характерними:

а) незначна кількість рівнів управління;

б) наявність групи конкретних нових видів продукції або проектів;

в) керівникам передаються із функціональних підрозділів співробітники і ресурси;

48. Множинна структура управління використовується у зв’язку з:

а) диверсифікацією виробництва;

б) розвитком інформаційних технологій;

в) тиском конкурентів і необхідністю пошуку оптимізації структури управління;

49. Лінійна структура управління підприємством використовується:

а) на великих підприємствах з малою чисельністю працюючих;

б) на підприємствах, що випускають однорідну і нескладну продукцію;

в) на підприємствах приватної форми власності;

50. Підприємництво – це

а) самостійна, ініціативна господарсько-фінансова діяльність громадян, спрямована на отримання прибутку і здійснюється від свого імені на власний ризик та під свою особисту майнову відповідальність або від імені і під майнову

відповідальність юридичної особи - підприємства; б) самостійна, ініціативна господарсько-фінансова діяльність на власний ризик та під свою особисту відповідальність по виробництву продукції, наданню послуг; в) самостійна, первинна ланка сфери народного господарства, призначена для виробництва продукції чи надання послуг з метою отримання прибутку;

51. Функції підприємницької діяльності:

а) ресурсна; організаційна; творча.

б) формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних ресурсів, організація маркетингу, виробництва, збуту, реклами.

в) новаторські ідеї, генерування й активне використання ініціативи, вміння ризикувати, організація маркетингу.

52. Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути:

а) громадяни України та інших держав; юридичні особи - підприємства (організації) усіх форм власності;

б) товар, продукт, послуга;

в) громадяни України, громадяни іноземних держав, юридичні особи без вико-ристання найманої праці;

53. Підприємництво, як форма ініціативної діяльності може бути представлене такими видами:

а) виробнича діяльність, торговельна діяльність, надання послуг, комерційне посередництво;

б) індивідуальним і колективним;

в) класичним і інноваційним;

54. Основні форми підприємництва:

а) малий бізнес, що базується на особистій власності або оренді; спільне підприємництво або партнерство, засноване на колективній власності; корпоративне підприємництво, засноване на акціонерній власності; б) виробнича діяльність, торговельна діяльність, надання послуг, комерційне посередництво; в) індивідуальна і колективна;

55. Інноваційна модель підприємництва орієнтована на:

а) максимально ефективне використання наявних ресурсів підприємства; б) активне використання будь-яких (у межах закону) і насамперед нових управлінських рішень;

в) виробничу, торгову діяльність, надання послуг, комерційне посередництво;

56. Ресурсна функція – це:

а) формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів; б) організація маркетингу, виробництва, збуту, реклами та інших господарських справ; в) новаторські ідеї, генерування й активне використання ініціативи, вміння ризикувати;

57. Умови здійснення підприємницької діяльності:

а) процедура державної реєстрації; найом і соціальні гарантії працівників, здійснювані підприємцем; відповідальність і порядок припинення діяльності. б) максимально ефективне використання наявних ресурсів підприємства. в) виробничу, торгову діяльність, надання послуг, комерційне посередництво;

58. Творча функція – це:

а) формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів;

б) організація маркетингу, виробництва, збуту, реклами та інших господарських справ; в) новаторські ідеї, генерування й активне використання ініціативи, вміння ризи-кувати;

59. Об’єктами підприємницької діяльності можуть бути:

а) громадяни України та інших держав; юридичні особи - підприємства (органі-зації) усіх форм власності;

б) товар, продукт, послуга;

в) громадяни України, громадяни іноземних держав, юридичні особи без вико-ристання найманої праці;

60. Класична модель підприємництва орієнтована на:

а) максимально ефективне використання наявних ресурсів підприємства; б) активне використання будь-яких (у межах закону) і насамперед нових управлінських рішень; в) виробничу, торгову діяльність, надання послуг, комерційне посередництво.