4 Поняття оплати праці .2.2 загальна організація оплати праці, форми та системи оплати праці працівників. Поняття оплати праці та основні функції заробітної плати

Оплата праці – це грошовий вираз вартості і

ціни робочої сили, який виплачується працівникові

за виконану роботу чи надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці.

В ЗУ «Про оплату праці» з/п – це винагорода, обчислена в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Зарплата є основним джерелом доходів працівників. Вона незалежно від того, на якому підприємстві працює працівник – визначається його особистим трудовим вкладом і залежить від кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується. Розміри, порядок нарахування і виплати зарплати регулюються чинним законодавством України.

П

Види заробітної плати

ідприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів робітників. Не залежно від того, яка форма власності підприємства, як соціально-економічна категорія, заробітна плата є основним засобом задоволення особистих потреб працівників і економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво.

Основними видами заробітної плати є:

-

- реальна, означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю;

- номінальна засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.

Між ними існує такий взаємозв’язок:

І рзп = І нзп/І ц, де

І рзп – індекс реальної заробітної плати;

І нзп – індекс номінальної заробітної плати;

І ц – індекс цін.

Основні функції заробітної плати

Заробітна плата в ринковій економіці виконує такі

функції:

- відтворювальну – як джерело відтворювання робочої сили і засобу залучення людей до праці;

- стимулюючу – встановлення залежності рівня заробітної плати від кількості, якості і результатів праці;

- регулююча – як засіб розподілу і перерозподілу кадрів по регіонах країни, галузей економіки з урахуванням ринкової кон’юктури;

- соціальну – забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю.

Основна і додаткова заробітня плата

Заробітна плата працівників складається з

основної (постійної) і додаткової (змінної)

частини, а також заохочувальних виплат.

Згідно з ЗУ «Про оплату праці», основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для фахівців і службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона містить доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, які передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – є винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які здійснюються понад установлені норми.