9. Ремонтне господарство

Ремонт – це процес відновлення початкової діє спроможності устаткування, яку було втрачено в результаті виробничого використання.

Ремонтне господарство підприємства здійснює технічне обслуговування і ремонт засобів праці, монтаж і введення в дію нового устаткування, виготовлення запасних частин і нестандартного обладнання, модернізацію машин і устаткування.

До складу ремонтного господарства входять:

• відділ головного механіка;

• ремонтно-механічний цех;

• ремонтно-будівельний цех;

• цехові ремонтні бази.

Розглядають три форми організації ремонтно-профілактичних робіт, в залежності від масштабів виробництва:

• централізована форма – весь ремонтний персонал підприємства підпорядковується головному механіку і всі ремонтні роботи виконуються в ремонтно-механічному цеху;

• децентралізована форма – всі види ремонтних робіт виконується на цехових базах, які підпорядковуються начальникам цехів;

• змінна форма – технічне обслуговування і поточний ремонт здійснюється на цехових базах, а капітальний ремонт виготовлення запчастин – здійснює персонал ремонтно-механічного цеху.

Робота ремонтного господарства може бути організована за двома способами:

• систематично-запобіжного ремонту. Суть в тому, що всі запобіжні заходи та ремонти здійснюються відповідно до встановлених нормативів. Кожен вид устаткування має відпрацювати певну визначену нормативами кількість годин і після нього проводять його огляд і планові ремонти. Черговість і послідовність цих заходів залежить від призначення засобів праці, їх конструктивних особливостей та умов експлуатації.

• система ремонту за результатами технічної діагностики – здійснюється залежно від фактичної проблеми в ремонті після об’єктивного контролю технічного стану устаткування.

Система планово-запобіжного ремонту є більш складнішою і дорожчою, але вона забезпечує більшу надійність і безперебійність роботи устаткування. Друга система є значно дешевшою. Система планово-запобіжного ремонту передбачає проведення таких запобіжних заходів:

• технічне обслуговування - в його результаті усуваються несправності, проводяться технічні огляди вузлів і агрегатів, зміна мастила і регулювання механізмів.

• планові ремонти – це ремонтні роботи, які проводяться після того, як одиниця устаткування відпрацює певну кількість часу.

Є такі види планових ремонтів:

• поточний ремонт – полягає в зміні і відновлені окремих деталей і вузлів та в регулюванні операцій;

• капітальний ремонт – полягає в тому, що здійснюється повне розбирання виробу, ремонт спрацьованих деталей і вузлів, заміна їх регулювання і виправлення;

• модернізація засобів праці – проводиться з метою підвищення їх технологічного рівня, способом часткових змін конструкцій.

9. Енергетичне господарство

Удосконалення техніко-технологічної бази виробництва, збільшення потужності та інтенсифікація використання машин (агрегатів) об’єктивно збільшують споживання різних видів енергії. Частка витрат на енергію в структурі собівартості продукції має тенденцію до зростання. Оскільки енергія (електроенергія) насамперед не може накопичуватися, тобто процес її виробництва збігається з процесом споживання, будь-які порушення енергопостачання завдають підприємству значних збитків. Усе це підвищує значення безперешкодного функціонування енергетичного господарства підприємства.

До складу енергетичного господарства зазвичай входять такі окремі його види:

• електросилове – знижувальні підстанції генераторні та трансформаторні установки, електричні мережі, акумуляторне господарство;

• теплосилове – котельні, компресори, теплосилові мережі, водопостачання, каналізація;

• газове – газогенераторні станції, газові мережі, холодильні та вентиляційні установки;

• пічне – нагрівальні й термічні печі;

• слабкострумове – власна телефонна станція, різновиди зв’язку (у тому числі диспетчерського та електронного);

• енергоремонтне – технічне обслуговування, ремонт і модернізація різноманітного енергообладнання.