2.2 Принципи організації виробничого процесу

Виробничий процес та окремі його операції мають бути раціонально організовані в просторі і часі. Для цього за проектування та організацію виробничого процесу слід дотримуватись певних принципів:

Принцип спеціалізації

Принцип спеціалізації – означає обмеження різноманітності елементів виробничого процесу, передусім зменшення номенклатури продукції, яка виготовляється на кожній ділянці підприємства, а також різновидів виробничих операцій, що виконуються на робочих місцях. Збільшуючи однорідність виробництва, спеціалізація спрощує його організацію, створює умови для його автоматизації, внаслідок чого поліпшується використання ресурсів підприємства, підвищується якість продукції і знижується її собівартість.

Принцип пропорційності

Принцип пропорційності – потребує узгодження пропускної спроможності всіх частин виробничого процесу, усієї взаємов’язаної системи підрозділів і машин. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно зв’язаних операцій виробництва пропорційна обсягу робіт, що виконуються.

П

Принцип паралельності

ринцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Додержання цього принципу є особливо важливим у виготовленні складних виробів, що компонуються з багатьох деталей, послідовне виробництво яких потребувало б тривалого часу. Паралельне виконання робіт на робочому місці забезпечують багато інструментальною обробкою заготівок з суміщенням часу виконання основних і допоміжних операцій.

П

Принцип прямоточності

ринцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях та операціях виробничого процесу без зустрічних і зворотніх переміщень. Для дотримання цього принципу, робочі місця розміщуються за ходом технологічного процесу. Допоміжні служби виробництва, склади у свою чергу тримаються якнайближче до тих підрозділів, які обслуговують.

Принцип безперервності

Принцип безперервності потребує , щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними.

Принцип ритмічності

Принцип ритмічності полягає в тім, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюватись за певним ритмом.

П

Принцип автоматичності

ринцип автоматичності передбачає економічне обґрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу.

Принцип гнучкості

Принцип гнучкості означає що виробничий процес має оперативно адаптуватись до змін організаційно-технічних умов.

П

Принцип гомеостатичності

ринцип гомеостатичності полягає в тім, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам.

2.3 Організаційні типи виробництва

Т

Типи виробництва

ип виробництва – це кваліфікаційна категорія виробництва , яка враховує такі його властивості, як широка номенклатура, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції.

Є такі три типи виробництва:

Одиничне виробництво, характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається.

Серійне виробництво – має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів, періодично повторюється певними партіями або серіями;

Масове виробництво – характеризується вузькою номенклатурою продукції,великим обсягом безперервного і тривалого виготовлення однакових виробів.

Дослідне виробництво – виготовляє зразки або партії виробів для проведення дослідницьких робіт, випробувань.

Характеристика	Тип виробництва
	одиничний	Серійний	масовий
Широта номенклатури виробів:	необмежена	обмежена кількістю виробів	один тип
Постійність виготовлення	не повторюється	Періодично повторюється	Постійно випускається
Рівень спеціалізації робочих місць	різні операції	обмежена кількістю операцій,які періодично повторюються	одна операція
Рівень спеціалізації устаткування	універсальне	Універсальне і унікальне	Переважно спеціальне
Принцип розміщення робочих місць	технологічний	Технологічний і предметний	предметний
Рівень кваліфікації робітників	високий	середній, високий на автоматизованих системах	Невисокий у однотипних операціях, високий на автоматизованих системах

Рівень спеціалізації робочих місць визначається за коефіцієнтом закріплення операції, який являє собою середню кількість технологічних операцій, яка припадає на одне робоче місце за місяць. Він обчислюється за формулою:

К з.о.= mі / М

n - кількість найменувань деталей, які обробляються на даній групі робочих місць за місяць;

mi – кількість операцій, що їх проходить кожна деталь в процесі обробки на даній групі робочих місць;

М – кількість робочих місць.