Гідроокиси алюмінію Гідраргілліт (гіббсит) Беміт. Діаспор.

• Мінерали заліза Осадові хлорити. Магнетит. Гематит. Гідрогематит (“емульсійний” гематит). Гетит. Гідрогетит.

• Окисли марганцю (“вади”) Псиломелан. Піролюзит. Манганіт.

• Сульфіди Мельниковіт. Марказит. Пірит. Гідротроіліт.

Тема 2. Органічні залишки (вказуються родові і видові ознаки, розміри, мінеральний склад, малюнок зовнішнього вигляду мушлей і малюнки їх вигляду у різних розрізах шліфа, будова стінок мушлей, в яких осадових породах зустрічаються, в яких фаціальних обстановках спостерігається їх життєдіяльність)

- З опаловим та халцедоновим скелетом: діатомові водорості, спікули губок, радіолярії, деякі форамініфери.

- З карбонатним скелетом: форамініфери, археоціати, строматопороідеї, корали, захисні трубки черв’яків, двустворчасті молюски (пелеціподи), гастроподи (головоногі молюски), амоніти, трилобіти, остракоди, мшанки, брахіоподи, морські лілії та їжаки, синьо-зелені водорості (онколіти і строматоліти), червоні (багряні) водорості, зелені водорості.

- З фосфатним скелетом: сколекодонти і конодонти (челюстні апарати деяких черв’яків, риб, інш.).

- Вуглецевого складу: вуглефіковані залишки рослин.

- Аглютініровані черепашки: захисні трубки черв’яків, деякі форамініфери що складаються з постороннього матеріалу (уламки кварцу, слюд, польових шпатів, зерен глауконіту, карбонатів, спікул губок, дрібних форамініфер, інше).

Текстури і структури осадових порід

Тема 3.1. Текстури

- Верхньої поверхні пласта. Валики та ребристість (рябь – рос.) – течії, вітрова, хвильова. Тріщини усихання. Дощові каплі. Відпечатки кристалів льоду, солі, сліди птахів та тварин.

- Середини пласта. Шаруватість (“слоистость” – рос.). Градаційна шаруватість. Сутуро-стілолітові поверхні. Фунтикові текстура. Мулоїди. Складки підводного сповзання. Порожниста і щільна текстури.

- Нижньої поверхні пласта. Гієрогліфи (механогліфи, біогліфи). Відбитки борозд розмиву. Сліди механічного переміщення (гілок, уламків, тощо). Сліди проникнення піскового осадку у нижче залягаючий пласт мулу. Норки черв’яків. Сліди життєдіяльності донних організмів, крабів.

Тема 3.2. Структури

- По розміру уламків. Гігантозерниста, крупнозерниста, середньозерниста, дрібнозерниста, пелітоморфна.

- По характеру частинок і їх орієнтації: хаотично-зернисті, паралельно орієнтовані, волокнисті, овоідні (концентрично зональні), конгломератоподібні, брекчієвидні, сланцюваті, лінзоподібні, смугасті, уламкові (детритові), органогенні (біоморфні) структури, реліктово органогенні, кристалічно-зернисті, мікро зернисті, пелітоморфні, оолітові, пізолітові, бобові, псевдо оолітові, вторинні структури хемогенних порід – кристалобластові, порфіробластові, пойкілобластові і т. п.

- Структури порід, змінених в зоні метагенезу: конформно-регенераційна, мозаїчна або “гранобластова”, шиповидні та зубчаті структури.

Стяжіння (мінеральні агрегати) у складі осадових порід: желвак, конкреція, секреція, ооліт, пізоліт, сфероліт, “гіпсова роза”, натічні агрегати.

Псевдоморфози: фітоморфоза, зооморфоза.

Тема 3.3. Окремість осадових порід

• Ендогенна паралелепіпедна, плитчаста, кубовидна, ромбовидна і т.п.

• Екзогенна (тектонічна): плитчаста, гребінчаста, шиповидна і т. і.