Розділові знаки при звертаннях

Якщо звертання вживається на початку речення і вимовляється без окличної інтонації, після нього ставиться кома	Доню, доню, як тяжко ти караєшся за зраду!.. (Л.Українка)
Якщо звертання, що вживається на початку речення, вимовляється з окличною інтонацією, після нього ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з великої літери	Лагідні весняні ночі зористі! Куди ви од нас полинули? Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті! Невже ви замовкли, минули? (Л.Українка)
Якщо звертання вживається в кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після нього – той знак, якого вимагає інтонація речення в цілому	Куди ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста (Л.Костенко).
Якщо звертання вживається в середині речення, воно з обох боків виділяється комами	Дяка щира тобі, ненько-чарівниченько, що закрила ти моє личенько! І вам, стежечки, що вели мене до березочки! Ой, сховай мене ти, сестриченько (Л.Українка).
Якщо перед звертанням стоять вигуки о, ой, які не відокремлюються паузами та інтонацією, то вони від звертання комами не відділяються Якщо вигуки відокремлюються паузою та інтонацією, то кома після них ставиться	О мій рідний безталанний краю! Чи побачу я тебе? Не знаю (Б.Лепкий). О, стріхи мої низькі, о, гори мої сині, як ви серцю близькі (Б.Лепкий).
Якщо звертання повторюються чи є однорідними, то вони розділяються знаком оклику (пишуться з великої літери) або комою	Україно моя, рідна мати моя невмируща, прославляю тебе, нині сущу й грядущу (В.Бровченко); Матусенько! Матінко! Мамочко! Мамо! Он сонце зайшло, як учора, так само. Матусенько! Ненько! Ріднесенька ма! Зійшло, а тебе вже під сонцем нема (В.Бровченко).

Послідовність синтаксичного розбору словосполучення

1. Будова словосполучення. Головне і залежне слово.

2. Тип словосполучення за структурою: просте, складне.

3. Тип словосполучення за морфологічним вираженням головного слова: іменне – субстантивне, ад’єктивне, нумеральне, прономінальне; дієслівне (вербальне); прислівникове (адвербіальне).

4. Смислові відношення між головним і залежним словом: атрибутивні, об’єктні, обставинні.

5. Тип граматичного зв’язку у словосполученні: узгодження – повне/часткове; керування – опосередковане/безпосереднє, сильне/слабке; прилягання.

Зразок синтаксичного розбору

словосполучення

Піднімаєш торішнє висохле листя, і цей світ видається ще більшою недоречністю. Шляху назад немає. Повертаєшся додому і посміхаєшся... (І.Ципердюк) що?

Піднімаєш торішнє листя

Словосполучення складне, вербальне, смислові відношення між головним і залежним словом – об’єктні, тип граматичного зв’язку – керування сильне, безпосереднє. якого?

Шляху назад

Словосполучення просте, субстантивне, смислові відношення – означальні, тип граматичного зв’язку – прилягання.

куди?

Повертаєшся додому

Словосполучення просте, вербальне, смислові відношення – обставинні, тип граматичного зв’язку – прилягання.

Послідовність синтаксичного розбору

простого речення

1. Вид речення за метою висловлювання: розповідне, питальне (власне питальне, питально-риторичне, питально-спонукальне), спонукальне.

2. Вид речення за комунікативним призначенням: стверджувальне, заперечне (загальнозаперечне, частковозаперечне).

3. Вид речення за емоційним забарвленням: окличне, неокличне.

4. Структурні особливості простого речення:

а) за складом граматичної основи: двоскладне чи односкладне (дієслівне: особове – означено-особове, узагальнено-особове, неозначено-особове, безособове, інфінітивне; номінативне (називне);

б) за наявністю/відсутністю другорядних членів речення: поширене, непоширене;

в) за наявністю структурно необхідних членів речення: повне, неповне – контекстуальне, ситуативне, еліптичне;

г) за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, відокремлених членів речення, звертання, вставних і вставлених конструкцій): неускладнене, ускладнене (визначити, чим саме ускладнене).

5. Характеристика членів речення:

а) характеристика предикативного центру:

– підмет (на яке питання відповідає, простий, складений, морфологічний спосіб вираження);

• присудок (на яке питання відповідає, простий дієслівний, складений іменний/дієслівний, складний, морфологічний спосіб вираження);

• характер синтаксичного зв’язку між підметом і присудком: координація.

б) характеристика другорядних членів речення (спочатку групи підмета, потім групи присудка):

– означення (на яке питання відповідає, узгоджене, неузгоджене, прикладка, морфологічний спосіб вираження);

• додаток (на яке питання відповідає, прямий, непрямий, морфологічний спосіб вираження);

• обставина (на яке питання відповідає, вид обставини, морфологічний спосіб вираження);

Зверніть увагу!

Характеризуючи другорядний член речення, необхідно з’ясувати, від якого слова цей член речення залежить, і визначити тип підрядного зв’язку.

6. Пояснити розділові знаки у реченні.

Зразок синтаксичного розбору

простого речення

О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні і лазурово

~~~~~~~~~~

простелися, пролийся мертвому мені! (В.Стус)

~~~~~~~~

Речення спонукальне, окличне, просте, односкладне, дієслівне, особове, означено-особове, поширене, повне, ускладнене поширеним звертанням та однорідними присудками.

Предикативний центр:

Присудки: явися, простелися, пролийся – однорідні, прості дієслівні, виражені дієслівними формами наказового способу ІІ особи однини.

Група присудка:

Явися (коли?) у сні – обставина часу, виражена іменником чоловічого роду однини ІІ відміни у місцевому відмінку з прийменником, зв’язок – керування слабке, опосередковане.

Простелися (як?) лазурово – обставина способу дії, виражена якісно-означальним прислівником, зв’язок – прилягання.

Пролийся (кому?) мені – додаток непрямий, виражений особовим займенником (І особа однини) у давальному відмінку, зв’язок – керування слабке безпосереднє.

Мені (якому?) мертвому – означення узгоджене, виражене якісним прикметником чоловічого роду однини у давальному відмінку, зв’язок – узгодження повне.

У сні (якому?) зболеному - означення узгоджене, виражене якісним прикметником чоловічого роду однини у місцевому відмінку, зв’язок – узгодження повне.

Розділові знаки. Відділяється комою поширене звертання, яке стоїть на початку речення, вигук О перед звертанням комою не відділяється. Між однорідними обставинами, з’єднаними одиничним сполучником і, кома не ставиться. Між однорідними присудками, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома.