Додаткова література

1. Барт Р. S/Z. -- М., 1994.

2. Фрай Н. Великий код. Біблія і література. – Л., 2010.

3. Іван Фізер. Психолінгвістична теорія літератури Олександра Потебні. Метакритичне дослідження. – К., 1993

4. Рольф Гюнтер Реннер. Постмодерная констелляция: теория, текст и искусство на исходе модернизма //Диапазон. – 1991. – №4. – С.117

5. W.Booth The Rhetoric of Fiction. -- Chicago: University of Chicago Press, 1961. P. 125.

Змістовий модуль 2. Літературна комунікація і теорії читання.

Тема 5. Теорія інтерпретації літературних текстів: новий погляд.

Діалогічна установка тексту. Комунікаційна модель літературного процесу. Проблема літературної комунікації у феноменологічних концепціях: текст як інтерсуб’єктивно доступний інтенційний об’єкт. Поняття "відкритого" і "закритого" твору. Інтерпретація як наближення до тексту. Вичерпність та невичерпність інтерпретації. Мовне розуміння як світорозуміння.

Практичне заняття. Тема: Межі інтерпретації: теоретичний аспект.

Матеріал для обговорення:

Бахтін М. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування; Проблема тексту у лінґвістиці, філології та інших гуманітарних науках //Антологія світової літературно-критичної думки ХХст. – Львів: Літопис, 2002. – С.406-415; 416-422.

Еко У. Інтерпретація та надінтерпретація.// Еко У. Маятник Фуко. – Львів: Літопис,1998

Умберто Еко, Поетика відкритого твору //Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХст. Львів, 1996. С. 406-419.

Зонтаг Сюзен. Проти інтерпретації. -- Львів: Кальварія, 2006

Питання для роздумів:

Що означає діалогічне висловлювання у М. Бахтіна?

Якими є межі інтерпретації?

Які ознаки «відкритого твору»?

Як у тексті визначити дискурс «мовчання»?

Рекомендована література

1. Бахтін М. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування; Проблема тексту у лінґвістиці, філології та інших гуманітарних науках //Антологія світової літературно-критичної думки ХХст. – Львів: Літопис, 2002. – С.406-415; 416-422.

2. Михаил Бахтин, Проблема речевых жанров //Эстетика художественного творчества. М., 1972. С. 237-245.

3. Еко У. Інтерпретація та надінтерпретація.// Еко У. Маятник Фуко. – Львів: Літопис,1998

4. Умберто Еко, Поетика відкритого твору //Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХст. Львів, 1996. С. 406-419.

5. Зонтаг Сюзен. Проти інтерпретації. -- Львів: Кальварія, 2006.

6. Ролан Барт, Удовольствие от текста //Избраннне работы. М., 1989, С.462-519,

7. Роман Інґарден, Про пізнавання літературного твору //Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХст. Львів, 1996. С. 136-164.

Додаткова література

1. Гайдеггер М., Дорогою до мови. – Л., 2007.

2. Потебня О., Естетика і поетика слова.— К., 1985

3. Дерида Ж. Письмо та відмінність. – К., 2004.

Тема 6. Основні засади теорій читача та читацького відгуку.

Категорія читача. Типологія читачів: ідеальний (зразковий) читач; імпліцитний читач; поінформований читач; наївний і критичний читач. Процес читання та його елементи. Розуміння та само-розуміння: інтерпретація тексту і само-інтерпретація читача. Тотожність і самотожність у процесі розуміння та інтерпретації художнього тексту. Типи ідентифікації в процесі читання. Емпатія. Поняття горизонту, його структура та діалогічність. «Злиття горизонтів” автора й інтерпретатора. Реконструкція та спів-творення значень художнього тексту.

Практичне заняття. Тема: Читання як соціокультурний феномен.

Матеріал для обговорення: Еко У. Поміж автором і текстом // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.– Львів : Літопис, 2002. – С. 564–578.

Еко У. Роль читача: Дослідження з семіотики текстів. – Львів, 2004.

Рікер П. Сам як Інший. – К., 2000.

Компаньйон А. Демон теории. Литература и здравый смысл. – М., 2001.

Питання для роздумів:

Що таке адресний читач і цільова аудиторія?

Яка відмінність між зразковим читачем та читачем поінформованим?

Наскільки досвід читання залежить від історичного контексту?

Що таке задоволення від тексту та насолода текстом за Р. Бартом?