
- •Тема 2: Сучасна професійна освіта в освітній системі України план
- •Список літератури
- •Сутність, мета і структура професійної освіти
- •Характеристика системи професійно – технічної освіти
- •3. Вища освіта в системі професійної освіти
- •4. Тенденції розвитку професійної освіти:
- •5. Євроінтеграція системи освіти України
Характеристика системи професійно – технічної освіти
Система професійно-технічної освіти посідає особливе місце між середньою і вищою освітою – готує висококваліфікованих робітників та технічних службовців для всіх галузей економіки країни.
Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.
Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту.
Громадяни, які потребують соціальної допомоги і реабілітації, а також громадяни, які навчаються окремим професіям за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, можуть отримувати професію не маючи базової загальної середньої освіти.
Професійно-технічна освіта (ПТО) – це комплекс педагогічних та організаційно-управлінських закладів спрямованих на оволодіння громадою знаннями, уміннями і навичками у обраній галузі педагогічної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму,формування загальної і професійної культури.
Система професійно-технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійно-технічної освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.
Професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Основною задачею функціонування підсистеми ПТО є підготовка кваліфікованих робітників для народного господарства країни. Проте крім кваліфікованих робітників в навчальних закладах ПТО можуть готувати окремі категорії службовців (секретар-референт), а в деяких типах навчальних закладів може здійснюватися підготовка до рівня молодшого спеціаліста.
Підсистема ПТО відповідно до ст. 13 Закону України «Про професійно-технічну освіту» включає наступні типи навчальних закладів:
професійно-технічне училище (ПТУ) відповідного профілю;
професійно-технічне училище (ПТУ) соціальної реабілітації;
ВПУ (вище професійне училище);
професійний ліцей;
професійно-художнє училище;
вище художнє професійно-технічне училище;
училище-агрофірма;
училище-завод;
центр професійно-технічної освіти;
учбово-курсовий комбінат і інші.
На сьогодні в Україні існує триступенева професійно-технічнаа освіта. Кожний ступінь навчання визначається теоретичною та практичною завершеністю і підтримується присвоєнням випускникам професійно-технічних навчальних закладів відповідної кваліфікації. Випускники нижчого ступеня за власним бажанням можуть продовжувати навчання на вищому ступені. Таким чином, наступність змісту професійно-технічної освіти зумовлюється її ступеневістю, що визначається відповідними рівнями кваліфікації та складності професій.
Конкретний перелік професій для кожного ступеня професійно-технічної освіти розробляється та затверджується Міносвіти за погодженням з Мінпраці, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Навчальні плани та навчальні програми кожного ступеня професійно-технічної освіти складаються таким чином, щоб випускники першого ступеня мали можливість продовжувати навчання на другому ступені, а випускники другого ступеня - на третьому.
Відповідно до ступенів професійно-технічної освіти встановлюється три атестаційні рівні професійно-технічних навчальних закладів.
На першому ступені професійно-технічної освіти забезпечується формування відповідного рівня кваліфікації з технологічно нескладних, простих за своїми виробничими діями і операціями професій, що дає змогу робітнику вільно працювати з раніше вивченими предметами, об'єктами, виконувати конкретні дії, виробничі операції та роботи під контролем робітника з більшим досвідом і вищим рівнем кваліфікації.
Навчання здійснюється шляхом прискореного формування необхідних умінь і навичок у учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів першого атестаційного рівня та шляхом індивідуального чи групового навчання на виробництві, у сфері послуг.
До професійно-технічних навчальних закладів першого атестаційного рівня належать:
навчальні курси певного професійного спрямування;
професійні школи;
навчально-курсові комбінати (НКК);
автомобільні навчальні комбінати;
інші прирівняні до них навчальні заклади.
Навчання на першому ступені не вимагає від учнів, слухачів базової чи повної загальної середньої освіти і здійснюється за навчальними планами та навчальними програмами, що затверджуються відповідним місцевим органом управління професійно-технічною освітою.
Нормативний термін навчання визначається навчальними планами та навчальними програмами, але не повинен перевищувати 1 року.
Навчання на першому ступені завершується кваліфікаційною атестацією. Особам, які успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії) та видається свідоцтво, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
На другому ступені професійно-технічної освіти забезпечується формування відповідного рівня кваліфікації з масових робітничих професій середньої технологічної складності у різних галузях економіки, що дає змогу робітнику самостійно виконувати по пам'яті чи з допомогою технологічних карт, інструкцій, креслень або іншої документації типові дії, виробничі операції, роботи за встановленими нормами часу і забезпечувати необхідну якість.
Навчання здійснюється у професійно-технічних навчальних закладах другого атестаційного рівня і вимагає, як правило, від учнів, слухачів базової загальної середньої освіти.
До професійно-технічних навчальних закладів другого атестаційного рівня належать:
професійно-технічні училища відповідного профілю (ПТУ);
професійно-художні училища;
художні професійно-технічні училища;
училища - агрофірми;
училища-заводи;
навчально-виробничі центри;
навчальні центри;
інші прирівняні до них навчальні заклади.
Навчання на другому ступені здійснюється за державними стандартами професійно-технічної освіти.
Учні, слухачі можуть одночасно з отриманням професії здобувати у професійно-технічному або в іншому навчальному закладі повну загальну середню освіту.
Нормативний термін навчання визначається державними стандартами професійно-технічної освіти, але не повинен перевищувати:
для осіб, які мають повну загальну середню освіту, - 1,5 року;
для осіб, які мають базову загальну середню освіту і здобувають повну загальну середню освіту, - 4 роки;
для осіб, які мають базову загальну середню освіту або, як виняток, не мають її і поки не здобувають повну загальну середню освіту, - 2 роки.
Навчання на другому ступені завершується кваліфікаційною атестацією. Особам, які успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії) та видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
На третьому ступені професійно-технічної освіти забезпечується формування високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємних професій та спеціальностей у різних галузях економіки, що дає змогу робітнику чи службовцю на основі отриманих знань та вивчених раніше типових дій самостійно виконувати складні виробничі операції, продуктивні дії, створювати алгоритми діяльності у нетипових ситуаціях.
Навчання здійснюється у професійно-технічних навчальних закладах третього атестаційного рівня і вимагає від учнів, слухачів повної загальної середньої освіти.
До професійно-технічних навчальних закладів третього атестаційного рівня належать:
вищі професійні училища (ВПУ);
вищі художні професійно-технічні училища;
вищі училища-агрофірми;
центри професійно-технічної освіти;
центри підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;
інші прирівняні до них навчальні заклади.
Навчання на третьому ступені здійснюється за державними стандартами професійно-технічної освіти.
Нормативний термін навчання визначається державними стандартами професійно-технічної освіти, але не повинен перевищувати 2 років.
Навчання завершується кваліфікаційною атестацією. Особам, які успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії) та, за умови закінчення відповідного курсу навчання в акредитованому професійно-технічному навчальному закладі, - кваліфікація «молодший спеціаліст» і видаються дипломи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Рівні ПТО:
1 рівень – короткострокове навчання в учбово-курсових комбінатах;
2 рівень – масове професійна освіта випускників загальноосвітніх шкіл в ПТУ;
3 рівень – професійна освіта учнів у ВПУ ;
4 рівень – професійна освіта учнів в модельних центрах.
Рівні кваліфікації і типи закладів ПТО, у яких здійснюється підготовка робітників до відповідного рівня:
низька – 2 розряд – підготовка в НКК, професійній школі, на навчальних курсах;
середня – 3 розряд – підготовка в ПТУ, училища – агрофірми, училища – заводи, навчальні центри;
висока – 4-5 розряд – підготовка у ВПУ, центрах підготовки робітничих кадрів;
вища – 6 розряд – дотепер підготовка здійснюється в модельних центрах (їх ще не існує) та на виробництві [3 , с.38-39].
Отже, основним завданням функціонування підсистеми ПТО є підготовка кваліфікованих робітників для народного господарства країни. У деяких типах навчальних закладів може здійснюватися підготовка до рівня молодшого спеціаліста. Професійно-технічна освіта має три ступені. Кожний ступінь навчання визначається теоретичною та практичною завершеністю і підтверджується присвоєнням випускникам робітничої кваліфікації згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками..