Демографічний потенціал
Демографічна ситуація в країні напружена:
від'ємний природний приріст населення;
старіння населення (частка людей старших 65 років становить 20% — найвища серед розвинених країн);
значне місце займають імігранти ( 8% — найвищий показник в Європі).
Структура зайнятості відповідає структурі економіки: в сфері послуг зайнято біля 70%, промисловості 29,1%, сільському господарстві — 0,9%.
Німеччина має один з найвищих серед розвинених країн світу рівень безробіття — в межах 10%, а враховуючи приховане — сягає 13%, що пояснюється високими соціальними гарантіями держави (видатки на соціальне забезпечення в ФРН становлять майже третину ВВП). Крім того в Німеччині одна з найвищих заробітних плат в світі і існує ціла система додаткових виплат за рахунок підприємства. Тому підприємці не зацікавлені в розширенні контингенту працівників і створенні нових робочих місць, а надають перевагу модернізації виробництва і ліквідації робочих місць, що стимулює зростання безробіття.
Населення. Німеччина - етнічно однорідна країна. На кордонах з Нідерландами і Данією проживають кілька тисяч датчан і голландців. На сході - близько 100 тис. лужицьких сербів. Майже 5 млн становлять емігранти з Туреччини та Східної Європи, що приїхали сюди на заробітки та на постійне місце проживання. Еміграція поповнює комплекс соціальних і політичних проблем, тому урядом прийнята система законодавчих заходів щодо регулювання еміграційного потоку.
Незважаючи на значні втрати під час Другої світової війни (10 млн чоловік), кількість населення країни відновлена, зокрема завдяки поверненню репатріантів -німців, що опинилися на території інших держав після зміни кордонів. Повернення «етнічних» німців продовжується, зокрема з території Росії і Казахстану.
Німецька мова належить до германської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Крім німців нею розмовляють австрійці, жителі Швейцарії та Люксембургу. Південні регіони країни заселені переважно католиками, північні - протестантами. Середня густота населення становить майже 220 чол. на 1 км2, розміщується воно досить рівномірно. Міських жителів - понад 85 %. У країні налічується 15 великих міст з населенням понад 500 тис. чоловік. У Берліні проживає 3,5 млн чоловік, Гамбурзі -1,6, Мюнхені -1,2 млн чоловік. Кількість населення в агломерації Руру ста-новить понад 10 млн чоловік. У сільській місцевості досить багато сіл і хуторів. Внаслідок історичних причин (політичної роздробленості країни у середні віки) в країні немає чітко визначеного політичного центру на зразок Парижа чи Лондо-. Головним промисловим ядром країни є найбільша в Європі Рурська агломерація. Основним фінансовим центром є Франкфурт-на-Майні (мал. 60), головними політичними центрами - Бонн і Берлін. Міста Німеччини здебільшого дуже давні: ті, що знаходяться на захід від Дунаю і Рейну, мають понад 2000 років, інші -близько 1000 років. Багато з них були колись столицями князівств, тому мають 'tern історичні та культурні пам'ятки. Особливо вирізняються Кельн, Мюнхен, ЧЬутгарт _ у західній, Дрезден, Потсдам - у східній частинах країни.
Частка зайнятих у промисловості і будівництві (45 % економічно активного населення) значно вища порівняно з іншими західноєвропейськими країнами. Крім того, багато людей працює у науково-дослідницькій сфері, на транспорті, в сфері послуг
